Сутність та правова природа акціонерної угоди.

Угоди акціонерного товариства

Угоди акціонерів: проблеми правового регулювання

План

Вступ

1. Сутність та правова природа акціонерної угоди, сфера її застосування.

2. Правове регулювання за законодавством України.

3. Законодавтсво іноземних держав.

Висновки і пропозиції щодо вдосконалення законодавства України

Вступ

У сучасній юридичній науці питання ак­ціонерних угод досліджується в працях ба­гатьох вітчизняних та зарубіжних науков­ців [1; 2; 3]. Така увага до проблем акціонерних угод зумовлена, насамперед, відсутністю належного законодавчого регу­лювання даних відносин, особливо в Укра­їні, а також відсутністю усталеної практи­ки регулювання відносин між акціонерами шляхом укладення акціонерних угод. Для покращення управління компаніями, захисту прав інвесторів, для адек­ватного управління товариством та захисту міноритаріїв українському законода­вцю слід задуматися над можливістю відповідних змін і чітко врегулювати пи­тання угод між акціонерами та сфер їх застосування, а також відносно кола питань, які належать до розв'язання такими договорами. Чим прозорішою буде система укладання таких договорів, тим безпечнішим буде інвестування в Украї­ну, підвищаться прозорість та передбачуваність бізнес-середовища.

Договірне регулювання корпоративних відносин широко використовується за кордоном і сьогодні є бажання запровадити такі відносини в Україні. Звідси — необхідність дослідити місце договору у регулюванні корпоративних відносин, можливості використання акціонерних угод в Україні, вивчити відповідний до­свід іноземних країн та визначитись щодо засад регулювання укладення (зміни, розірвання), змісту та виконання акціонерних угод в Україні.

Метою данної роботи є з'ясуван­ня правової природи акціонерних угод та проблеми правового регулювання в Україні.

Сутність та правова природа акціонерної угоди.

Акціонерна угода (shareholders agree­ment) — договір між акціонерами, що ви­значає порядок управління товариством, вирішення корпоративних конфліктів, порядок і умови голосування сторін, фінансування акціонерного товариства, опціонів акціонерів, розподілу прибутку, відчуження акцій, конкуренції між това­риством і акціонерами, вирішення «тупи­кових ситуацій», а також інші питання, віднесені сторонами до предмета угоди.

В юридичній літературі не існує єдиної думки стосовно правової природи акціо­нерної угоди. Так, на думку А. Жаворонкова, договір між акціонерами (акціонер­на угода) є новим видом цивільно-правового договору [4]. На думку інших вчених, даний договір належить до числа непоіменованих договорів [5]. Також існує думка, що даний договір є самостійним до­говором [6]. В. А. Гуреєв розглядає акціо­нерні угоди як специфічний різновид дого­вору про спільну діяльність [7]. Щоправ­да, більшість науковців зазначає, що все ж акціонерним угодам притаманна зобов'я­зальна природа, тобто це є звичайний до­говір між окремими чи усіма акціонерами [8; 9]. На підтримку цієї позиції можна навести кілька наступних аргументів: ак­ціонерні угоди є обов'язковими лише для тих акціонерів, які їх уклали, і не спричи­нятимуть наслідків для третіх осіб, а та­кож те, що зміни в акціонерні угоди мож­на вносити за взаємною згодою сторін.

В міжнародній практиці акціонерні угоди використовують вже багато десятків років; це дуже зручний інструмент для подолання корпоративних спорів, особливо в великих акціонерних компаніях, для регулювання відносин між мажоритарними та міноритарними акціонерами, між акціонерним товариством та державою. Кінцевою метою акціонерних угод завжди є встановлення повного або часткового контролю над прийняттям рішень в товаристві; також акціонерні угоди дають можливість отримати більший обсяг прав, ніж той, що дають вже наявні акції. Звідси постає пи­тання, якщо у одних стає більше прав, то у інших — відповідно, менше. Чи допусти­мо погіршення становища акціонерів внаслідок укладення акціонерного угоди?

В останній час договори між акціонерами стали поширеною практикою вітчиз­няних акціонерних компаній, вийшовши за рамки іноземної правової практики. На жаль, разом із новим явищем в вітчизняній акціонерній практиці з'явилися і нові проблеми, викликані, як правило, не розумінням суті такого способу регулювання відносин між акціонерами, як укладення акціонерного договору.

Дата добавления: 2015-12-07