Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт

з дисципліни:

«Інформатика»

Триместр ІI

Розробили: к.т.н., доц. Козлов Л.Г.

к.т.н., ст. викладач Петров О.В.

ст. викладач Семічаснова Н.С.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

ТЕМА: Робота в середовищі програмування Free Рascal. Оператори введення-виведення. Розв’язання задач з лінійним обчислювальним процесом.

МЕТА: Ознайомитись з середовищем програмування Паскаль. Навчитись зчитувати, редагувати, записувати та виконувати програми.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Програма на мові Паскаль складається з заголовку і самої програми, яка називається блоком. Блок складається з розділів. Максимальне число розділів – шість. Розділи: розділ міток; розділ констант; розділ типів; розділ змінних; розділ процедур та функцій; розділ операторів.

Для позначення констант, змінних, типів, процедур, функцій, файлів і програм використовують імена (ідентифікатори).

Змінними називають величини, значення яких змінюється в процесі виконання програми. Для описання змінних використовується службове слово VAR.

Формат:

VAR

<список ідентифікаторів>:<тип>;

Приклад:

VAR Sum1, Sum2: Real;

Змінна повинна бути описана в програмі лише один раз і належати тільки до одного типу.

Константами називаються величини, значення яких встановлені в описовій частині програми і в процесі виконання програми не змінюються.

Для визначення констант служить службове слово CONST.

Формат: Const <ідентифікатор>=<значення константи>

Приклад:

Const

Max=1000; Min=1;

Константам в програмі не можна присвоювати нові значення після того, як вони були описані. ЕОМ сама визначає тип констант по їх значенню.

Введення даних - це передача інформації від зовнішнього носія в оперативну пам'ять для обробки.

Виведення - це зворотній процес, коли дані передаються після обробки з оперативної пам'яті на зовнішній носій. У мові Free Рascal стандартним засобом спілкування людини з ЕОМ є консоль, що складається з таких пристроїв, як клавіатура та екран монітора.

Процедура читання Read забезпечує введення числових даних, символів, рядків і т.д. для наступної їхньої обробки.

Формат введення:

Read (x1,x2,...xn);

де x1, x2,... xn - змінні допустимих типів даних,

Значення x1, x2,...xn набираються мінімум через один проміжок на клавіатурі, при цьому вони відображаються на екрані для контролю правильності введення. Після набору даних однієї процедури Read натискається клавіша Enter. Процедура читання Readln аналогічна процедурі Read, відмінність полягає в тому, що після зчитування останнього значення в списку для однієї процедури Readln дані для наступної процедури Readln будуть зчитуватися з початку нового рядка.

Формат виведення: процедура запису Write робить виведення числових даних, символів, рядків і значень на екран монітору.

write (Y1, Y2,... Yn) – виведення даних на монітор;

де Y1, Y2,... Yn – дані, що виводяться,

Процедура запису Writeln аналогічна процедурі Write, але після виведення останнього в списку значення для поточної процедури Writeln відбувається переміщення курсору до початку наступного рядка.

Процедура Writeln, записана без параметрів, виконує тільки переміщення курсору на початок наступного рядка.

Програма на мові Паскаль складається з рядків, максимальна довжина яких не повинна перевищувати 127 символів. Користувач, набираючи текст програми, має право розміщувати рядки на екрані довільно. Рядок може починатися з будь-якої колонки. Кількість операторів у ньому довільна, причому відокремлюються вони один від одного крапкою з комою. Однак для яснішого сприйняття програми рекомендується розміщувати кожен оператор на окремому рядку, а складені оператори взагалі виокремлювати, роблячи відступи.

Функції, що входять до арифметичних виразів, називаються чисельними функціями. До аргументів цілого та дійсного типів можуть застосовуватись такі чисельні стандартні функції (таблиця 1).

Таблиця 1

Ім'я функції, тип аргументу та результату	Математичне означення та результат
Sin(x:real):real	sin x, x в радіанах
Cos(x:real):real	cos x, x в радіанах
ArcTan (x:real):real	arctgx, значення функціїв радіанах
Pi: real	число pi=3,141592653589793
Ln(x: real): real	ln x, x>0
Exp(x: real): real
Sqrt(x: real): real
Sqr (x: real): real
Abs(x: real): real	|x|
Int(x: real): real	[x] - ціла частина x
Trunc(x: real): integer	[x] - ціла частина х
Frac(x: real): real	{x} - дробова частина х
Round(x: real): integer	округлення до цілого

Крім того, через арктангенс можна визначити такі тригонометричні функції:

Оператор присвоєння має вигляд: < зміна >:=< вираз >;

При його виконанні обчислюється значення виразу, що стоїть справа і присвоюється змінній, яка стоїть зліва. При цьому тип виразу повинен співпадати із типом змінної. Однак допускається присвоєння дійсним змінним цілочисельних значень.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1 Створіть папку з назвою власного прізвища студента, використовуючи лише літери англійського алфавіту, у папці даної групи.

2. Запустіть програму Free Рascal (файл fp.ехе).

3. Ознайомтесь з умовою завдання, яке складатиметься з двох частин: створення титульної сторінки та розрахунку функції.

Умова розрахунку функції: скласти програму для розрахунку крутного моменту при свердлінні

,

де С_м, q, y – сталі величини, значення яких беремо з таблиці 2;

D, S – відповідно діаметр отвору (мм) і, подача (мм/об), змінні величини, що вводяться користувачем;

К_р = 1 – загальний поправочний коефіцієнт, який враховує фактичні умови обробки, в даному випадку залежить тільки від матеріалу заготовки.

Таблиця 2

Оброблюваний матеріал	Значення коефіцієнтів крутного моменту
См	q	Y
Сталь конструкційна вуглецева	0,0345	2,0	0,8

4. Наберіть текст програми:

program Lab1;

uses crt;

const C=0.0345; q=2.0; y=0.8;K=1;

var

D,S,M:real;

p,c1,d1: string [20];

b,e: string [4];

begin

CLRSCR;

{перша частина програми};

write ('Введiть прiзвище: '); readln (p);

write ('Ведiть iнiцiали: '); readln (b);

write ('Ведiть номер групи: '); readln (c1);

write ('Ведiть прiзвище та iнiцiали викладача: '); readln (d1);

write ('Введiть рiк: '); readln (e);

CLRSCR;

writeln ('Мiнiстерство освiти та науки України':55);

writeln ('Вiнницький нацiональний технiчний унiверситет':63);

writeln; writeln;

writeln('Кафедра TAM':63);writeln; writeln; writeln;

writeln ('Звiт з лабораторних робiт':52);

writeln ('з дисциплiни "Iнформатика"':53);

writeln; writeln; writeln; writeln; writeln; writeln; writeln;

writeln ('Виконав: ст. гр.':61,c1);

writeln ('':50,p,' ',b);

writeln ('Перевiрив: ':56,d1);writeln; writeln;

writeln ('Вiнниця, ВНТУ ':48,e);

readln;

CLRSCR;

{друга частина програми};

writeln ('Розрахунок крутного моменту.':52);

writeln;

writeln ('Введiть дiаметр оброблюваного отвору, мм:');

readln (D);

writeln;

writeln ('Введiть подачу, мм/об:');

readln (S);

writeln;

M:=10*C*exp(q*ln(D))*exp(y*ln(S))*K;

writeln ('Крутний момент:');

writeln ('M=',M:6:2,'H*м':4);

readln;

end.

5. Запишіть текст програми у свій каталог (увійти в меню File і виконайте команду Save аs, надавши програмі назву).

6. Запустіть запропоновану програму на виконання вибираючи один з способів:

- увійти в меню і вибрати команду RUN;

- натиснути комбінацію клавіш Ctrl+F9.

7. Перегляньте отримані результати натиснувши одночасно Alt+F5.

8. Отримайте варіант завдання для виконання другої частини програми лабораторної роботи.

9. Внесіть у діючу програму всі необхідні зміни відповідно до отриманого варіанту завдання.

10. По завершенню внесення необхідних змін у програму, переконайтесь у дієвості створеної програми, запустивши її на виконання та отриманням результатів розрахунків.

11. Продемонструйте викладачу створену програму та захистіть лабораторну роботу.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Яка структура програми мовою Паскаль?

2. Як записати заголовок програми? Який розділовий знак ставиться в кінці заголовка?

3. Який розділовий знак ставиться між операторами?

4. Для чого призначені ідентифікатори і основні правила їх запису?

5. Робота в середовищі Free Рascal – основні команди: запуск, меню, виконання, перегляд результатів, запис, вихід, робота з вікнами, редагування.

6. Основні типи змінних.

7. Які величини називаються змінними та формати їх виведення?

8. Сталі величини та формат їх виведення.

9. Як записується та виконується оператор введення даних мовою Паскаль?

10. Яка різниця між операторами Read та Readln?

11. Як записується і виконується оператор виведення даних мовою Паскаль?

12. Яка різниця між операторами Write та Writeln?

13. Як позначається ширина поля для виведення даних: цілих та дійсних чисел?

14. Які знаки арифметичних операцій використовуються для запису виразів мовою Паскаль?

15. Позначення стандартних функцій на мові Паскаль.

16. Оператор присвоєння та його позначення.

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №1

Варіант №1	Швидкість різання при точінні
t, мм	S, мм/об	Т, хв	СV	x	y	m	Кv
0,1..2,0	0,1..1,8	30..60		0,15	0,35	0,20

Варіант №2	Сила різання при точінні
t, мм	S, мм/об	V, м/хв	СР	х	y	n	Kp
0,1…2,0	0,1..1,8	60..120		1,0	0,75	-0,15

Варіант №3	Швидкість різання при свердлінні
D, мм	t, мм	S, мм/об	СV	q	y	m	Кv
8…36	t = 0,5∙D	0,04..1,36	7,0	0,4	0,7	0,2

Варіант №4	Швидкість різання при нарізанні різі
t, мм	S, мм/об	Т, хв	СV	х	y	m	Кv
0,1…2,0	0,5…2,4		14,8	0,7	0,3	0,11

Варіант №5	Крутний момент при нарізанні різі
D, мм	S, мм/об	t, мм	р, мм	Сm	q	y	Kp
4…46	0,5..2,4	0,1…2,0	1,25..2,0	0,027	1,5	1,4

Варіант №6	Швидкість різання при зенкеруванні
d,D, мм	t, мм	S, мм/об	Т, хв	СV	q	х	y	m	Кv
8…36	t = 0,5∙(D–d)	0,5…2,4	8..110	16,3	0,3	0,2	0,5	0,3

Варіант №7	Сила різання при свердлінні
D, мм	S, мм/об	t, мм	СР	q	y	Kp
8…36	0,1..1,8	t = 0,5∙D		1,0	0,7

Варіант №8	Сила різання при зенкеруванні
d,D, мм	S, мм/об	t, мм	СР	х	y	Kp
8…36	0,1..1,8	t = 0,5∙(D–d)		1,2	0,65

Варіант №9	Крутний момент при зенкеруванні
d,D, мм	S, мм/об	t, мм	Сm	q	х	y	Kp
8…36	0,5..2,4	t = 0,5∙(D–d)	0,09	1,0	0,9	0,8

Варіант №10	Швидкість різання при фрезеруванні
t, мм	S, мм/зуб	Т, хв	В, мм	D, мм	z, шт	СV
0,1..2,0	0,1..2	50..120	2..50	10..40	4..20
q	x	y	u	m	р	Кv
0,2	0,1	0,4	0,2	0,2

Варіант №11	Сила різання при фрезеруванні
t, мм	S, мм/зуб	D, мм	В, мм	n, об/хв.	z, шт	СP
0,1..2,0	0,1..2	10..80	2..50	120..350	4..20
q	x	y	u	w	Кmp
1,14	0,9	0,72	1,14

Варіант №12	Сила різання при фрезеруванні
р, мм	n, об/хв	i	СV	y	Kp
0,5..4,0	10..40	2..18	41,8	0,3

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

ТЕМА: Програмування та розв’язання задач з розгалуженим обчислювальним процессом та оператором вибору Саse of.

МЕТА: Розв’язання задач з розгалуженим обчислювальним процесом за допомогою оператора умовного переходу.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Розгалуження у мові програмування Free Pascal виконується за допомогою операторів умовного переходу або оператор вибору і застосовується у програмі тоді, коли потрібно виконати розрахунок, який залежить від певної умови.

Існує 2 типи умовного переходу – безальтернативний та альтернативний. Безальтернативний оператор умовного переходу можна записати:

IF (умова)

THEN (вираз);

Альтернативний оператор умовного переходу:

IF (умова)

THEN (вираз)

ELSE (вираз);

Службові слова, які використовуються в умовній вказівці, мають зміст if – якщо, then – то, else – інакше.

Умова – це вираз булевого типу. Умова може бути простою або складною.

Наприклад:

1. Проста умова: a < 5, c > = a, x = 0, a < b …

2. Складна умова: (a > 5) and (a < 10), (a = 2) or (b = 3) …

Складна умова записується за допомогою логічних операцій and – «і», or – «чи», not – «не». При записі умови можна використовувати всі можливі операції порівняння. Результатом виразу умови завжди буде величина булевого типу.

Якщо після перевірки умови необхідно виконати кілька операторів, їх потрібно помістити між службовими словами begin та end.

Наприклад:

If (умова)

then begin

(серія операторів 1)

end

else begin

(серія операторів 2)

end;

Оператор вибору. У стандарті мови оператор вибору має таку структуру:

CASE <вираз> OF

<список значень 1>: <оператор 1>;

…..

<список значень n>: <оператор n>

END;

Дія оператора: якщо значення виразу збігається зі значенням з деякого списку, то виконується відповідний оператор, а інші оператори не виконуються. Список значень може складатися з одного чи декількох елементів.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Отримайте свій варіант завдання на лабораторну роботу.

2. Керуючись прикладами програм, наведеними у лабораторній роботі складіть свою програму розрахунку на мові програмування.

3. Збережіть створену програму та перевірте її дієвість.

4. Продемонструйте викладачу розроблену програму.

5. Складіть блок-схему алгоритму програми, керуючись прикладами.

6. Захистіть лабораторну роботу.

ЗРАЗОК ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ З УМОВНИМ ОПЕРАТОРОМ

Умова: Скласти програму для розрахунку крутного моменту при свердлінні, враховуючи оброблюваний матеріал: сталь конструкційна вуглецева, сірий та ковкий чавун

,

де С_m, q, y – змінні величини, значення яких беремо з таблиці 1;

D, S – відповідно діаметр отвору (мм) і, подача (мм/об), змінні величини, що вводяться користувачем;

Таблиця 1

Оброблюваний матеріал	Значення коефіцієнтів крутного моменту
См	qм	yм
Сталь конструкційна вуглецева	0,0345	2,0	0,8
Сірий чавун	0,021	2,0	0,8
Ковкий чавун	0,021	2,0	0,8

К_р – загальний поправочний коефіцієнт, який враховує фактичні умови обробки залежить тільки від матеріалу заготовки

К_p = К_mp

Значення коефіцієнта К_mp визначається за формулами

для сталі

для сірого чавуну

для ковкого чавуну

Програма на мові Паскаль (умовний оператор)

program Lab21;

Uses Crt;

var C,q,y,M,K,k1,i,D,S:real;

n:integer;

begin

CLRSCR;

writeln ('Програма для визначення крутного мометну при свердлiннi отворiв':70); writeln;

writeln ('Введiть код oброблюваного матерiалу для обрахункiв');

writeln ('1-сталь'); writeln ('2-сiрий чавун');

writeln ('3-ковкий чавун'); readln (n); writeln;

writeln ('Введiть дiаметр оброблюваного отвору, мм:');

readln (D); writeln; writeln ('Введiть подачу, мм/об:');

readln (S); writeln;

if n=1 then

begin

C:=0.0345; q:=2.0; y:=0.8;

writeln ('Введiть межу мiцностi оброблюваного матерiaлу:');

readln (k1); writeln;

K:=exp((0.75)*ln(k1/750));

end;

if (n=2) or (n=3) then

begin

C:=0.021; q:=2.0; y:=0.8;

writeln ('Введiть твердiсть оброблюваного матерiалу:');

readln (k1); writeln;

if n=2 then K:=exp((0.6)*ln(k1/190));

if n=3 then K:=exp((0.6)*ln(k1/150));

writeln;

end;

M:=10*C*exp(q*ln(D))*exp(y*ln(S))*K;

writeln ('Крутний момент:'); writeln ('M=',M:6:2,'H*м':4);

readln;

end.

ЗРАЗОК ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ З ОПЕРАТОРОМ ВИБОРУ

Умова: Скласти програму для розрахунку крутного моменту при свердлінні, враховуючи оброблюваний матеріал: сталь конструкційна вуглецева, сірий та ковкий чавун

,

де С_m, q, y – сталі величини, значення яких беремо з таблиці 1;

D – діаметр отвору (мм), змінна величина цілого типу (таблиця 2);

S – подача (мм/об), змінні величини дійсного типу (таблиця 2);

К_р = 1 – загальний поправочний коефіцієнт, який враховує фактичні умови обробки, в даному випадку залежить тільки від матеріалу заготовки.

Таблиця 1

Оброблюваний матеріал	Значення коефіцієнтів крутного моменту
Сm	q	y
Сталь конструкційна вуглецева	0,0345	2,0	0,8

Таблиця 2 – Значення подач в залежності від діаметру просвердленого отвору

D, мм
S, мм/об	0,09	0,13	0,19	0,26	0,32	0,36	0,43	0,49

Програма на мові Паскаль (оператор вибору)

program Lab22;

uses crt;

const C=0.0345; q=2.0; y=0.8;K=1;

var D:integer;

S,M:real;

begin

CLRSCR;

writeln ('Розрахунок крутного моменту.':52); writeln;

writeln ('Введiть дiаметр оброблюваного отвору (3<D<25), мм:');

readln (D); writeln;

case D of

4,5: S:=0.13;

6,7: S:=0.19;

8,9: S:=0.26;

10,11: S:=0.32;

12..15: S:=0.36;

16..19: S:=0.49;

20..24: S:=0.49;

end;

M:=10*C*exp(q*ln(D))*exp(y*ln(S))*K;

writeln ('Крутний момент:'); writeln ('M=',M:6:2,'H*м':4);

readln;

end.

Контрольні запитання

1. В яких випадках застосовують оператори умовного переходу?

2. Які є два типи операторів умовного переходу.

3. Запишіть безальтернативний оператор умовного переходу та поясніть його дію.

4. Що може бути умовою в умовному операторі?

5. Запишіть альтернативний оператор умовного переходу та поясніть його дію.

6. Чи можуть бути оператори умовного переходу вкладені один в другий?

7. В яких випадках використовується оператор вибору Case оf?

8. Як записується і виконується оператор вибору Case оf?

Приклад блок-схеми до програми (умовний оператор)

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №2

Варіант №1 if then / case of	Швидкість різання при точінні
t, мм	S, мм/об	Т, хв	СV	x	y	m	Кv
0,1..2,0	0,1..1,8	30..60		0,15	0,35	0,20

Варіант №2 if then / case of	Сила різання при точінні
t, мм	S, мм/об	V, м/хв	СР	х	y	n	Kp
0,1…2,0	0,1..1,8	60..120		1,0	0,75	-0,15

Варіант №3 if then / case of	Швидкість різання при свердлінні
D, мм	t, мм	S, мм/об	СV	q	y	m	Кv
8…36	t = 0,5∙D	0,04..1,36	7,0	0,4	0,7	0,2

Варіант №4 if then / case of	Швидкість різання при нарізанні різі
t, мм	S, мм/об	Т, хв	СV	х	y	m	Кv
0,1…2,0	0,5…2,4		14,8	0,7	0,3	0,11

Варіант №5 if then / case of	Крутний момент при нарізанні різі
D, мм	S, мм/об	t, мм	р, мм	Сm	q	y	Kp
4…46	0,5..2,4	0,1…2,0	1,25..2,0	0,027	1,5	1,4

Варіант №6 if then / case of	Швидкість різання при зенкеруванні
d,D, мм	t, мм	S, мм/об	Т, хв	СV	q	х	y	m	Кv
8…36	t = 0,5∙(D–d)	0,5…2,4	8..110	16,3	0,3	0,2	0,5	0,3

Варіант №7 if then / case of	Сила різання при свердлінні
D, мм	S, мм/об	t, мм	СР	q	y	Kp
8…36	0,1..1,8	t = 0,5∙D		1,0	0,7

Варіант №8 if then / case of	Сила різання при зенкеруванні
d,D, мм	S, мм/об	t, мм	СР	х	y	Kp
8…36	0,1..1,8	t = 0,5∙(D–d)		1,2	0,65

Варіант №9 if then / case of	Крутний момент при зенкеруванні
d,D, мм	S, мм/об	t, мм	Сm	q	х	y	Kp
8…36	0,5..2,4	t = 0,5∙(D–d)	0,09	1,0	0,9	0,8

Варіант №10 if then / case of	Швидкість різання при фрезеруванні
t, мм	S, мм/зуб	Т, хв	В, мм	D, мм	z, шт	СV
0,1..2,0	0,1..2	50..120	2..50	10..40	4..20
q	x	y	u	m	р	Кv
0,2	0,1	0,4	0,2	0,2

Варіант №11 if then / case of	Сила різання при фрезеруванні
t, мм	S, мм/зуб	D, мм	В, мм	n, об/хв.	z, шт	СP
0,1..2,0	0,1..2	10..80	2..50	120..350	4..20
q	x	y	u	w	Кmp
1,14	0,9	0,72	1,14

Варіант №12 if then / case of	Сила різання при фрезеруванні
р, мм	n, об/хв	i	СV	y	Kp
0,5..4,0	10..40	2..18	41,8	0,3

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

ТЕМА: Програмування та розв’язання задач з циклічним обчислювальним процесом

МЕТА: Набуття навичок організації циклічного обчислювального процесу за допомогою операторів циклу.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Оператори циклу бувають трьох видів: оператор циклу з параметром, оператор циклу поки (передумовою) та оператор циклу повторювати до (постумовою).

Оператор циклу з параметром (for)

У мові Паскаль розрізняють такі два види оператора циклу FOR:

а) зі значенням 1 кроку зміни параметра:

FOR <параметр>:= <вираз 1> ТО <вираз 2> DO <оператор>

б) зі значенням – 1 кроку зміни параметра:

FOR <параметр>:= <вираз 1> DOWNТО <вираз 2> DO <оператор>

На місці <оператора> може бути простий або складений конкретний оператор. Кількість виконань цього оператора визначається виразами 1 та 2. Слід пам’ятати, що крок зміни параметра циклу може бути тільки 1 або –1.

Оператор циклу поки (while) (передумовою)

Оператор циклу WHILEмає такий вигляд: WHILE <умова> DO <оператор>

Дія оператора: зазначений оператор виконується нуль, один або декілька разів, поки умова справджується.

Приклад. Сума десяти перших чисел:

suma:=0; i:=1;

while i<=10 do

begin

suma:= suma+i;

i:= i+1;

end;

write (suma);

Оператор циклу повторювати … до (repeat … until) (постумовою)

Форма запису:

REPEAT

<оператори>

UNTIL <умова>

Дія оператора: на відміну від оператора WHILE, тут спочатку виконується зазначені оператори, а пізніше перевіряється умова. Якщо умова справджується, то виконання циклу завершується, якщо ні, то оператори виконується ще раз і так далі.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Отримайте свій варіант завдання на лабораторну роботу.

2. Керуючись прикладами програм, наведеними у лабораторній роботі складіть свою програму розрахунку на мові програмування.

3. Збережіть створену програму та перевірте її дієвість.

4. Продемонструйте викладачу розроблену програму.

5. Складіть блок-схему алгоритму програми.

6. Захистіть лабораторну роботу.

ЗРАЗОК ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

Умова: Скласти програму для розрахунку крутного моменту при свердлінні

,

де С_m, q, y – сталі величини, значення яких беремо з таблиці 1;

D – діаметр отвору (мм), змінна величина цілого типу (таблиця 2);

S – подача (мм/об), змінні величини дійсного типу (таблиця 2);

К_р = 1 – загальний поправочний коефіцієнт, який враховує фактичні умови обробки, в даному випадку залежить тільки від матеріалу заготовки.

Таблиця 1

Оброблюваний матеріал	Значення коефіцієнтів крутного моменту
Сm	q	y
Сталь конструкційна вуглецева	0,0345	2,0	0,8

Для даного розрахунку необхідно визначити вплив величини діаметра отвору D та величини подачі S на значення крутного моменту М_КР. Поставлені задачі будуть вирішуватись за допомогою операторів циклу.

Вплив величини діаметра отвору D на значення крутного моменту М_КР буде визначатися за допомогою оператора циклу з параметром, а вплив величини подачі S на значення крутного моменту М_КР за допомогою оператора циклу з передумовою або постумовою.

Приклад програми на мові Паскаль: (for) – (S), (while..do) – (t)

program Lab3;

uses crt;

const C=0.0345; q=2.0; y=0.8;K=1;

var D,Dmax,Dmin:integer; S,Smax,Smin,M:real;

begin

CLRSCR; writeln ('РОЗРАХУНОК КРУТНОГО МОМЕНТУ':52); writeln;

writeln ('Визначення впливу дiаметру на значення крутного моменту.':52); writeln;

write ('Введiть подачу, мм/об:'); readln (S);

writeln ('Введiть дiапазон значень дiаметрiв:'); writeln;

write('Dmax = '); readln (Dmax); write('Dmin = '); readln (Dmin);

for D:=Dmin to Dmax do

begin

M:=10*C*exp(q*ln(D))*exp(y*ln(S))*K;

write('При D = ',D,' мм '); writeln(' M = ',M:6:3,' H*м'); end;

writeln; writeln ('Визначення впливу подачi на значення крутного моменту.':52); writeln;

write ('Введiть дiаметр оброблюваного отвору, мм: '); readln (D);

writeln;

writeln ('Введiть дiапазон значень подач:'); writeln;

write('Smax = '); readln (Smax); write('Smin = '); readln (Smin);

writeln; S:=Smin;

while S < Smax do

begin

M:=10*C*exp(q*ln(D))*exp(y*ln(S))*K;

write('При S = ',S:6:1,' мм/об '); writeln(' M = ',M:6:3,' H*м');

S:=S+0.1;

end;writeln; readln;

end.

Приклад блок-схеми до програми: (for) – (S), (while..do) – (t)

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. В яких випадках використовують оператори цикла? Визначення.

2. В якому розділі повинен бути описаний параметр циклу?

3. Як записується і виконується вказівка повторення з передумовою?

4. Що значить зациклювання програми? Як його уникнути?

5. Як записується і виконується вказівка повторення з післяумовою?

6. Які службові слова відіграють роль операторних дужок в вказівці повторення з післяумовою?

7. Яка різниця між вказівками повторення з передумовою і післяумовою?

8. В яких випадках зручно використовувати цикл з параметром?

9. Як записується і виконується вказівка повторення з параметром?

10. Як організувати вихід з вказівок повторення?

11. Чи можна всередині тіла вказівки повторення з параметром змінювати параметр цикла?

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №3

Варіант № 1.1 (for) – (T) (repeat..until) – (S)	Варіант № 1.2 (while..do) – (t) (repeat..until) – (T)	Варіант № 1.3 (while..do) – (t) (for) – (S)
Швидкість різання при точінні
t, мм	S, мм/об	Т, хв	СV	x	y	m	Кv
0,1..2,0	0,1..1,8	30..60		0,15	0,35	0,20

Варіант № 2.1 (for) – (V) (repeat..until) – (t)	Варіант № 2.2 (while..do) – (S) (repeat..until) – (V)	Варіант № 2.3 (while..do) – (t) (for) – (S)
Сила різання при точінні
t, мм	S, мм/об	V, м/хв	СР	х	y	n	Kp
0,1…2,0	0,1..1,8	60..120		1,0	0,75	-0,15

Варіант № 3.1 (for) – (D) (repeat..until) – (S)	Варіант № 3.2 (while..do) – (t) (repeat..until) – (D)	Варіант № 3.3 (while..do) – (S) (for) – (t)
Швидкість різання при свердлінні
D, мм	t, мм	S, мм/об	СV	q	y	m	Кv
8…36	t = 0,5∙D	0,04..1,36	7,0	0,4	0,7	0,2

Варіант № 4.1 (for) – (T) (repeat..until) – (S)

Варіант № 4.2 (while..do) – (t) (repeat..until) – (T)

Варіант № 4.3 (while..do) – (t) (for) – (S)

Швидкість різання при нарізанні різі

t, мм

S, мм/об

Т, хв

СV

х

y

m

Кv

0,1…2,0

0,5…2,4

14,8

0,7

0,3

0,11

Варіант № 5.1 (for) – (D) (repeat..until) – (S)

Варіант № 5.2 (while..do) – (t) (repeat..until) – (D)

Варіант № 5.3 (while..do) – (t) (for) – (S)

Крутний момент при нарізанні різі

D, мм

S, мм/об

t, мм

р, мм

Сm

q

y

Kp

4…46

0,5..2,4

0,1…2,0

1,25..2,0

0,027

1,5

1,4

Варіант № 6.1 (for) – (S) (repeat..until) – (T)	Варіант № 6.2 (while..do) – (T) (repeat..until) – (S)	Варіант № 6.3 (while..do) – (S) (for) – (T)
Швидкість різання при зенкеруванні
d,D, мм	t, мм	S, мм/об	Т, хв	СV	q	х	y	m	Кv
8…36	t = 0,5∙(D–d)	0,5…2,4	8..110	16,3	0,3	0,2	0,5	0,3

Варіант № 7.1 (for) – (S) (repeat..until) – (D)	Варіант № 7.2 (while..do) – (D) (repeat..until) – (t)	Варіант № 7.3 (while..do) – (S) (for) – (t)
Сила різання при свердлінні
D, мм	S, мм/об	t, мм	СР	q	y	Kp
8…36	0,1..1,8	t = 0,5∙D		1,0	0,7

Варіант № 8.1 (for) – (S) (repeat..until) – (t)	Варіант № 8.2 (while..do) – (t) (repeat..until) – (S)	Варіант № 8.3 (while..do) – (S) (for) – (t)
Сила різання при зенкеруванні
d,D, мм	S, мм/об	t, мм	СР	х	y	Kp
8…36	0,1..1,8	t = 0,5∙(D–d)		1,2	0,65

Варіант № 9.1 (for) – (D) (repeat..until) – (t)	Варіант № 9.2 (while..do) – (t) (repeat..until) – (S)	Варіант № 9.3 (while..do) – (D) (for) – (S)
Крутний момент при зенкеруванні
d,D, мм	S, мм/об	t, мм	Сm	q	х	y	Kp
8…36	0,5..2,4	t = 0,5∙(D–d)	0,09	1,0	0,9	0,8

Варіант № 10.1 (for) – (B) (repeat..until) – (D)	Варіант № 10.2 (while..do) – (T) (repeat..until) – (sz)	Варіант № 10.3 (while..do) – (B) (for) – (T)
Швидкість різання при фрезеруванні
t, мм	S, мм/зуб	Т, хв	В, мм	D, мм	z, шт	СV
0,1..2,0	0,1..2	50..120	2..50	10..40	4..20
q	x	y	u	m	р	Кv
0,2	0,1	0,4	0,2	0,2

Варіант № 11.1 (for) – (n) (repeat..until) – (B)	Варіант № 11.2 (while..do) – (D) (repeat..until) – (S)	Варіант № 11.3 (while..do) – (t) (for) – (B)
Сила різання при фрезеруванні
t, мм	S, мм/зуб	D, мм	В, мм	n, об/хв.	z, шт	СP
0,1..2,0	0,1..2	10..80	2..50	120..350	4..20
q	x	y	u	w	Кmp
1,14	0,9	0,72	1,14

Варіант № 12.1 (for) – (p) (repeat..until) – (n)	Варіант № 12.2 (while..do) – (n) (repeat..until) – (p)	Варіант № 12.3 (while..do) – (p) (for) – (n)
Сила різання при фрезеруванні
р, мм	n, об/хв	i	СV	y	Kp
0,5..4,0	10..40	2..18	41,8	0,3

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

ТЕМА: Програмування та розв’язання задач з використанням масивів значень.

МЕТА: Набуття навичок організації масивів значень, знаходження екстремумів значень масиву.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

---

Дата добавления: 2015-12-07