Читайте также:
|
Призначення насіннєпроводів-приймати від висівного апарата насіння, вільно пропускати його, направляти рівномірним потоком у сошники для вкладання у ґрунт.
Дослідами професор А.Н.Семенов установив, що основна маса насіння (67-80 %) при русі в насіннєпроводі практично знаходиться в умовах вільного падіння, тому для розрахунків виходять з цих умов, а вплив причин, які заважають вільному падінню (аеродинамічні властивості зерна, удари по стінках насіннєпроводу, тертя тощо), враховують деяким коефіцієнтом, тобто тривалість руху зерна в насіннєпроводі:
, (5.26)
де t - тривалість руху зерна в насіннєпроводі при вільному падінні; μ - коефіцієнт, який для насіннєпроводів зернових сівалок становить 1,05-1,15 і для просапних сівалок 1,3-1,45.
Із збільшенням висоти падіння насіння збільшується його розсіювання, зростає нерівномірність інтервалів між насінинами в рядку, тому при проектуванні сівалок треба прагнути наближення точки викидання насіння до дна борозни. Кут відхилення насіннєпроводу від вертикалі не повинен перевищувати 25 °.
Питання для самоконтролю:
1. Основний розрахунок насіннє- та тукопроводів.
2. Параметри встановлення насіннє- та тукопроводів.
СОШНИКИ
Сошник призначений для утворення у ґрунті борозни й укладання на її дно насіння та добрив, присипання їх вологим шаром ґрунту. Від якості роботи сошника в значній мірі залежать сходи посівів та розвиток рослин.
Сошники повинні утворювати однакові борозни заданої глибини; не виносити нижні шари ґрунту на поверхню поля, щоб не було втрати вологи; ущільнювати дно борозни для відновлення капілярів у ґрунті; забезпечувати рівномірне розподілення насіння в борознах; забезпечувати присипання насіння вологим шаром ґрунту.
Посівні та садильні машини залежно від призначення та умов використання обладнують сошниками наральникового й дискового типу.
Сошники розрізняють анкерні, дискові, полозоподібні і клиновидні. На рядкових зернових і льонових сівалках встановлюють анкерні і дискові сошники.
Анкерні сошники складаються з наральника 3 (рис. 5.32) і розтруба 1 з щоками 2. Наральник під час роботи сошника розкриває борозну, а по розтрубу в неї спрямовується насіння. Щоки, що є на розтрубі, затримують верхні сухі шари ґрунту від осипання, коли в борозну вкладається насіння.
Наральники бувають з гострим носиком і з тупим, закругленим. Залежно від цього й розрізняють анкерні сошники з гострим кутом входження в ґрунт і з тупим (кілевидні).
Анкерні сошники з гострим кутом входження у ґрунт (рис. 5.32, а) добре працюють тільки на чистих ґрунтах нормальної вологості. На забур'янених ґрунтах вони забиваються рослинними рештками і не забезпечують рівномірної глибини ходу.
Рис. 5.32. — Анкерні сошники: а — з гострим кутом входження в ґрунт; б — з тупим кутом входження в ґрунт; 1 — розтруб; 2 — щоки; 3 — наральник
Анкерні сошники з тупим кутом входження у ґрунт (рис. 5.32, б) можна застосовувати тільки на добре розпушених ґрунтах, де вони найкраще задовольняють агротехнічні вимоги, укладаючи насіння на ущільнене дно борозенки. Якщо ґрунти погано розпушені, насіння загортається на різну глибину.
Дискові сошники порівняно з анкерними складніші за будовою, мають більші масу і тяговий опір.
Дводисковий сошник (рис. 5.33) складається з чавунного корпуса 2 з розтрубом 8, двох плоских дисків 1, встановлених на кулькопідшипниках під кутом 8° один до одного. Диски встановлені так, щоб точки їх зближення знаходилися в передній нижній частині сошника.
До корпуса в передній частині прикріплений повідець 3, за допомогою якого сошник приєднують до бруса сівалки. Піднімають і опускають сошники за допомогою вала 4 з вилками 5, закріпленими на ньому, і штанг з пружинами 6.
Рис. 5.33. — Дводисковий сошник: 1 — диск; 2 — корпус; 3 — повідець; 4 — вал піднімання сошників; 5 — вилка; 6 — штанга з пружиною; 7 — насіннєпровід; 8 — розтруб; 9 — вушко для приєднання шлейфа; 10 — чистик
До правого 6 (рис. 5.34) і до лівого 12 дисків приклепані фігурні кришки 2. Ущільнення між кришкою й диском забезпечується прокладкою 13, дисками і корпусом, ущільнювачами 4. В кожній кришці змонтований кулькопідшипник 14, внутрішня обойма якого встановлена на осі 5. Кожна вісь вгвинчена в корпус 3. Фігурні кришки мають пробки 1 для заправки маслом.
Напрямник 10 у нижній частині розтруба спрямовує насіння з розтруба у борозенку, утворену сошником. Ґрунт, що налипає з внутрішнього боку на диски, зчищається чистиками 7, які кріпляться за допомогою притискача 9 і спеціальних гвинтів.
Передній та задній сошники різняться лише будовою їх корпусів.
Дискові сошники порівняно з анкерними краще працюють на менш підготовлених ґрунтах підвищеної вологості.
Рис. 5.34. — Деталі переднього дводискового сошника: 1 — пробка; 2 — фігурна кришка; 3 — корпус; 4 — ущільнювач; 5 — вісь; 6 — правий диск; 7 — чистик; 8 — гвинт; 9 — притискач; 10 — напрямник; 11 — шайба; 12 — лівий диск; 13 — прокладка; 14 — кулькопідшипник
Для вузькорядної сівби на зернових вузькорядних сівалках застосовують спеціальні дводискові сошники. На відміну від звичайного дводискового сошника його диски розміщені під більшим кутом (18 °). Точка зближення їх знаходиться спереду сошника на горизонтальному діаметрі диска, внаслідок чого сошник під час роботи утворює дві борозенки (кожний диск свою). Під розтрубом є лійка, яка розподіляє насіння, що надходить з розтруба, в обидві борозенки. Відстань між борозенками 6,5 см.
Основними частинами однодискового сошника є корпус 3 (рис. 5.35), плоский диск 1 та повідець 2. Диск на корпусі встановлений на кулькопідшипнику й розміщений під кутом 10° до напрямку руху агрегату. Заглиблення диска регулюється, як і дводискового сошника, за допомогою натискної пружини, встановленої на штанзі.
Рис. 5.35. — Однодисковий сошник: 1 — плоский диск; 2 — повідець; 3 — корпус; 4 — чистик
Питання для самоконтролю:
1. Призначення сошнику.
2. Види сошників.
3. Складові частини сошників.
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 123 | Нарушение авторских прав