для підготовки робітничої професії

КИЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ІМЕНІ АНТОНА МАКАРЕНКА

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

З ПРЕДМЕТУ «МАШИНОПИС»

Тема: «Засвоєння клавіатури друкарської машини. Техніка безпеки при роботі на друкарській машині»

Для підготовки робітничої професії

4112 «Оператор комп’ютерного набору»

4115 «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»

Київ 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ІМЕНІ АНТОНА МАКАРЕНКА

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

З ПРЕДМЕТУ «МАШИНОПИС»

Тема: «Засвоєння клавіатури друкарської машини. Техніка безпеки при роботі на друкарській машині»

для підготовки робітничої професії

4112 «Оператор комп’ютерного набору»

4115 «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»

Київ 2013

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка заборонено.

Укладач: Ю.В. Щілка, майстер виробничого навчання.

Рецензент: О.М. Сергієнко, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист.

Сучасний рівень життя, умови спілкування, виробничі відносини вимагають уміння друкувати швидко і якісно, ці знання не завадять нікому.

Методична розробка «Засвоєння клавіатури друкарської машини. Техніка безпеки при роботі на друкарській машині» являє собою:

- примірний конспект з теми;

- тестове завдання;

- контрольні питання.

Методична розробка рекомендована для учнів робітничої професії «Оператор комп’ютерного набору» «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)», а також для студентів спеціальностей «Комерційна діяльність» та «Бухгалтерський облік».

Методичну розробку можуть використовувати викладачі при проведенні занять з предмету «Машинопис».

Розглянуто і схвалено на засіданні

методичної комісії «Інформатики, комп’ютерних та інформаційних технологій»

Протокол №_____ від «____» _______________ 20____р.

Голова методичної комісії _____________О.М.Сергієнко

Тема заняття: «Засвоєння клавіатури друкарської машини. Техніка безпеки при роботі на друкарській машині».

Навчальна мета: Опрацювати загальні вимоги щодо роботи на електронній друкарській машині «OPTIMA», включаючи техніку безпеки.

Розливальна мета: Формування в майбутніх робітників відповідального ставлення до збереження технічного оснащення.

Тип заняття: розповідь.

Методичне оснащення: схема розміщення пальців на клавіатурі друкарської машини.

Технічне оснащення: друкарські машини "OPTIMA" - SP 50, SP 51, SP 520.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми, мети.

План заняття

1. Техніка безпеки на друкарській машині

2. Історія виникнення та розвитку друкарських машин

3. Поняття друкарської машини

4. Догляд за друкарською машиною

5. Вивчення клавіатури друкарської машини. Функціональні клавіші MODE та CODE

6. Гімнастика пальців

3. Виклад нового матеріалу

Техніка безпеки на друкарській машині

1. Вимоги безпеки перед початком роботи

1.1 Оглянути робоче місце. Привести в порядок робоче місце, впевнитись, що на робочому місці відсутні сторонні предмети.

1.2 Перевірте:

- справність розйомів кабелів електричного струму;

- відсутність ізломів і ушкоджень ізоляції проводів;

- відсутність відкритих струмоведучих частин.

Підготуйте робоче місце для роботи з друкарською машиною:

- відрегулюйте сидіння робочого стільця (крісла) на оптимальну зручну висоту; кут нахилу спинки стула повинен змінюватись в межах 90-220 град, до площини сидіння;

- прийміть заходи, щоб при нормальному освітленні робочого місця пряме світло падало зліва від друкарки.

1.3 Протерти злегка вологою серветкою клавіатуру (для зниження рівня статистичної напруги).

1.4 Перед включенням штепсельного кабелю електроживлення в розетку 220 Вт і засвідчитись, що всі вимикачі на друкарських машинках знаходяться в положенні "вимкнено", а корпуса пристроїв «заземлено».

2. Вимоги безпеки під час роботи

2.1 Не залишайте ввімкнуті друкарські машинки.

2.2 Підключайте і відключайте розйоми кабелів друкарських машинок тільки при відключеній напрузі електромережі.

2.3 Якщо при вмиканні друкарська машинка не працює, необхідно вимкнути її і повідомити про несправність.

2.4 При виявленні запаху гарі в друкарській машинці, необхідно її вимкнути і не вмикати, а звернутися до спеціаліста по технічному обслуговуванню друкарської машинки.

2.5 Для профілактики порушень і підтримання працездатності друкарки повинні бути введені додаткові регламентовані перерви для відпочинку.

В період роботи за друкарською машинкою (4 години) необхідно передбачити через кожні 40-45 хв. 3-5 хв. перерви для відпочинку. Середня сумарна тривалість роботи за друкарською машинкою за день не повинна перевищувати 6 годин, а за тиждень – 30 годин.

2.6 Сумарну тривалість роботи з друкарською машинкою (6 годин) краще розділити на 2 частини і працювати по 3 години в першу і другу частину робочого дня.

2.7 Кількість символів, що обробляються (чи знаків на друкарській машинці) не повинна перебільшувати 45 тис. за 6 годин роботи.

З метою зменшення негативного впливу монотонії слід застосовувати чергування операцій введення осмисленого тексту і цифрових даних, чергування редагування текстів і вводу даних.

2.8 Під час виконання трудового процесу у друкарки значно знижена загальна активність при локальному напруженні кістей рук. Для підтримки загального м'язового тонусу, також профілактики кістно-м'язових порушень під час перерв рекомендується проводити гімнастичні вправи. Для кістей рук необхідно проводити спеціальні вправи. Періодично рекомендується виконувати комплекс вправ для очей.

2.9 У випадках виникнення у працюючих з друкарською машинкою зорового дискомфорту і інших несприятливих суб'єктивних відчуттів, не дивлячись на виконання санітарно-гігієнічних, ергономічних вимог, режимів праці й відпочинку слід застосовувати індивідуальний підхід в обмеженні часу робіт з друкарською машинкою і корекцією тривалості перерв для відпочинку чи проводити зміну діяльності на іншу, не зв'язану з використанням друкарської машинки.

2.10 Працюючі на друкарській машинці з високим рівнем напруження під час регламентованих перерв і в кінці робочого дня необхідно психологічне розвантаження в спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психологічного розвантаження).

3. Вимоги безпеки по закінченню роботи

3.1 Вимкнути друкарську машинку, з якою ви працювали.

3.2 Вимкнути штепсельні вилки з розеток електроживлення.

3.3 Провести вологе прибирання робочого місця. Прибирання пилу з друкарської машинки робити при вимкненому електроживленні.

3.4 При експлуатації машинки в декілька змін друкарка повинна передати машинку змінщику, повідомивши його про всі негаразди, які були за поточну зміну.

Історія виникнення та розвитку друкарських машин

Перші історичні дані про спробу створення технічних засобів для механізації процесу письма відносяться до початку XVIII століття. У 1714 року спеціальним королівським розпорядженням машиністу Лондонської водопровідної станції Генрі Миллсу був дан дозвіл на «виготовлення машини штучного методу для послідовного друкування окремих літер, як при рукописному письмі».

У Генрі Миллса виникла ідея створення пристрою з послідовним рухом літер, на підставі якої надалі розроблені друкарські машини.

У першій половині XIX століття винахідники різних країн намагалися розв'язати питання механізації процесу письма, але сконструйовані ними друкарські машини були незручні, громіздкі.

У 1867 році в СІЛА друкарі з міста Мильвоки – А. Шолес, К. Глиден, С. Сулэ – створили друкарську машинку з рухливими літерними важелями і кареткою, що пересувається при друкуванні. Ця машина мала форму шухляди і друкувала тільки прописними літерами.

Л. Шолес продовжував працювати над удосконалюванням цієї машини. Була створена машина корзинного типу, що мала великий недолік, друкований рядок не було видно, тому що літерні важелі знаходилися знизу бумагоопорного вала. Що б прочитати рядок, що друкується, необхідно було підняти напівкаретку з гумовим бумагоопорним валом. Основні елементи цієї машини поступово удосконалювалися і знайшли застосування в сучасних друкарських машинах.

У 1876 році фірма «Ремінгтон» випустила першу серію цих машин. Перша модель машини мала ножну педаль, що повертала каретку у вихідне положення, усього фірмою «Ремінгтон» було випущено 9 моделей друкарських машин корзинного типу, що поступово набули популярності.

Великий успіх мав друкований апарат «Скорописець», винайдений у 1870 році в Росії М.И. Алисовим. Винахідник стикнувся з великими труднощами в організації випуску «Скорописця» у Росії і був змушений передати замовлення в Англію.

З появою друкарських машин корзинного типу винахідники працювали над проблемою створення друкарських машини з видимим при друкуванні рядком. Рішення даної проблеми було знайдено в США К. Вагнером. Він розташував літерні важелі горизонтально в шліцах сегмента, вертикально закріпленого на корпусі машини. Рядок, що друкується, став видимим. Для рівномірного напрямку літерних важелів Вагнер на сегменті розташував буквоводитель. Так як засобів на організацію виробництва Вагнер не мав то він, був змушений продати свій винахід фабриканту Д. Ундервуду, який у 1898 році випустив у продаж друкарську машину за назвою «Ундервуд», розроблену Вагнером.

Друкуюча машина Вагнера була загальне визнана, вона зіграла велику роль надалі у розвитку та виробництві друкарських машин.

У 1922 році з'явилися перші електричні пишучі машини.

Нині випускається понад п'ятдесят видів механічних та електромеханічних друкарських машин різних типів: «Україна», «Ятрань», «Москва», «Агідель» (Україна, Росія); «Оптима», «Даро», «Оптима-електрик», «Олімпія», «Адлер», «Тріумф», «Роботрон» (Німеччина) і т.д.

Комбінат «Роботрон» у Німеччині (м.Земерда) випускає електронну друкарську машину 6001, якою керує мікропроцесор – невеличка вмонтована ЕОМ. Друкований текст фіксується в пам'яті машини і в разі потреби може бути відтворений зі швидкістю 40 знаків за секунду. Досягти такого швидкого друку дає змогу «ромашка» – розгалужене коліща, по краях якого розміщується шрифт. Каретка машини нерухома, а «ромашка» бігає вздовж аркуша паперу при кожному натиску на клавішу або при кожному сигналі ЕОМ, повертаючи до паперу потрібно літеру і ударяючи об аркуш. «Ромашку» можна замінити за дві-три секунди. Машина має спеціальний клавіш «корекції», який може забрати помилково надруковану літеру з аркуша і з пам'яті ЕОМ, а натомість поставити правильну.

Поняття друкарської машини

Друкарська машина – точний і надійний діючий механізм, призначений для друкування та розмноження текстових, табличних і цифрових матеріалів. Машина складається з 2500 різних деталей.

За призначенням друкарські машини поділяються на такі типи (ДЕСТ 8274-78):

стаціонарні: ДК – друкарські машини канцелярські механічні, ДЕК – друкарські машини канцелярські електромеханічні;

переносні: ДП – друкарські машини портативні механічні, ДЕП – друкарські машини портативні електромеханічні, ДМ – друкарські машини малогабаритні механічні, ДЕМ – друкарські машини малогабаритні електромеханічні.

Привід машин типів ДК, ДП, ДМ – механічний; типів ДЕК, ДЕП, ДЕМ – електричний.

Канцелярські машини застосовують для оснащення середніх машинописних бюро, робочих місць секретарів канцелярій.

Швидкість друку на електромеханічних машинах на 25 % вища, ніж на механічних. Користуючись ними, друкуючий зберігає 95 % фізичних зусиль.

В Україні поширені сучасні канцелярські друкарські машини «Оптима», «Україна», «Ятрань», які належать до типу важільно-сегментних канцелярських машин і за будовою майже однакові.

Канцелярська друкарська машина – це друкарська машина сегментного типу з незнімними літерами-важелями.

Щоб отримати велику кількість примірників, електричні друкарські машини використовують у блоковому з'єднанні з іншими машинами, на основній машині текст оригіналу друкує друкарка, решта машин автоматично дублюють той самий текст у потрібній кількості.

Портативні друкарські машини внаслідок малих розмірів дуже зручні і використовуються в невеликих установах і в похідних умовах. Розмір каретки портативної машини від 24 до 43 см. Можлива швидкість друку 400-500 ударів за хвилину.

Догляд за друкарською машиною

Електромеханічна друкарська машина є складним комплексом механізмів, безперервність роботи яких потребує дотримання певних вимог і правил експлуатації.

Зберігати друкарську машину слід у сухому, теплому приміщенні за температури від 5 до 35 °С з відносного вологістю від 30 до 80%. Повітря у приміщенні має бути чистим, без пилу і домішок агресивних газів і пари.

Забороняється ставити машину поблизу нагрівальних приладів і так, щоб на неї падали прямі сонячні промені.

Для продовження терміну використання і забезпечення нормальної роботи машини слід дотримуватись правил експлуатації та технічного обслуговування.

Щодня машину слід протирати від пилу сухою чистою ганчіркою в усіх доступних місцях. У важкодоступних місцях чистять м'яким пензликом. У неробочий час машина має бути закрита чохлом.

Пофарбовані частини машини чистять тампоном, змоченим денатурованим спиртом. Папероопорний вал і паперопритисні валики протирають так само денатурованим спиртом, щоб запобігти ковзанню паперу по валу.

Щоб виправити помилки гумкою, слід перемістити каретку в крайнє ліве чи праве положення, аби не забруднити внутрішні частини машини.

Шрифт машини чистять жорсткою сухою щіткою. Якщо шрифт сильно забруднений, його чистять щіткою, змоченою в керосині або бензині. Щоб рештки бензину і бруду не потрапляли в друкуючий механізм, під літерні важелі підкладають складений вдвоє аркуш паперу.

У друкарську машину бажано встановлювати не менш як два аркуші паперу, щоб уберегти вал від передчасного зношування.

Вивчення клавіатури друкарської машини. Функціональні клавіші MODE та CODE

Підключення до мережі

Перед підключенням манини перевірити її відповідність напрузі мережі.

Встановлена напруга зазначена на типовій табличці на нижній стороні друкарської машини. Встановити друкарську машину поблизу легко доступної штепсельної розетки. Підключити прикладеним з'єднувальним кабелем друкарську машину до електромережі – машина готова до роботи.

Вмикання / вимикання

Натиснути клавішу ВКЛ. / ВИКЛ. клавіатури – машина ввімкнена. Літерний диск повертається у вихідне положення, що друкує каретка переміщається в останню позицію друкування. Індикатор роботи «On» світиться.

Знову натиснути клавішу ВКЛ. / ВИКЛ. клавіатури – машина вимкнена. Індикатор роботи «On» погасає.

Заправка паперу

Ввести лист паперу в щілину заправки паперу – ліва відмітка перед щілиною заправки паперу.

Натиснути клавішу заправки паперу доти, поки не спрацює каретка. Лист автоматично втягується.

Для вирівнювання паперу користуватися паперозвільнювачем і повернути його після вирівнювання у вихідне положення.

Для викиду листа натиснути клавішу заправки паперу доти, поки не буде можливим повернути лист із направляючою рукою або за допомогою кнопки обертання валика.

Функціональні клавіші МОDЕ та CODE

За допомогою клавіш MODE і CODE значно розширюється область застосування функцій і знаків. Для цього одна з цих клавіш утримується й одночасно нажимається клавіша з потрібною функцією або знаком.

(Однократний акустичний сигнал підтверджує вмикання деяких функцій MODE, а дворазовий сигнал – вимкнення).

Спеціальні знаки, що активуються клавішею CODE зображуються на клавіатурі курсивом. Функції, що активуються клавішею MODE, зображуються на клавіатурі в рамці.

За вісім знаків до правого поля починається крайова зона, при вході в яку роздається акустичний сигнал.

Функції клавіш клавіатури (Додаток Б)

	Заправка паперу
	Позиція заміни приналежностей
MODE + 2	Переключення мови
	Стирання табулятора – окремого стопу
MODE + 3	Стирання табулятора – усіх стопів
	Установка табулятора
MODE + 4	Програмування табулятора
	Клавіатура – ВКЛ./ ВИКЛ
А	Індикація роботи «On»
В	Індикація «Shift» для клавіш переключення і фіксації регістра
MODE + 6	Полевстановлювач лівий
	Звичайний табулятор
MODE + 7	Десятковий табулятор
MODE + 8	Розподіл шрифту 10 знаків / дюйм
MODE + 9	Розподіл шрифту 12 знаків / дюйм
MODE + 10	Розподіл шрифту 15 знаків / дюйм
MODE + 11	Міжстроковий інтервал 1
MODE + 12	Міжстроковий інтервал 1,5
MODE + 13	Міжстроковий інтервал 2
MODE+14	Підкреслення вкл./викл.
MODE + 15	Жирний шрифт вкл./ викл.
MODE + 16	Шрифт врозрядку вкл./ викл.
MODE+17	Автоматичне повернення каретки з перекладом на рядок вкл./ викл.
MODE + 18	Центрування вкл./ викл.
MODE + 19	Вирівнювання по правому краї
MODE + 20	Полевстановлювач правий
	«Relocate» (повернення у вихідну позицію)
MODE + 21	«Word-out» (коректура слова)
	Коректура
MODE + 22	Ручна коректура
MODE + 23	Перевод на мікростроку назад
	Позиціонування вліво
MODE + 24	Швидкісне повернення
	Позиціонування вправо
MODE + 26	Перевод на мікростроку вперед
	Повернення каретки з переводом на рядок
	Перевод на півстроки назад
MODE + 28	Перевод на півстроки вперед
MODE + 29	Пропускання каретки
	Переключення регістра, права клавіша
	Повернення
MODE + 31	Півкрокове повернення
	Прогалина
CODE + 32	Захищена прогалина
CODE + 33	Захищений дефіс
MODE + 34	Тиск сильніше
MODE + 35	Тиск слабкіше
	Клавіша MODE
	Переключення регістра, ліва клавіша
	Фіксатор переключення регістра
	Клавіша CODE

Гімнастика пальців

Гімнастика для пальців повинна застосовуватися не тільки при вивченні теорії машинопису, але і при практичній роботі, тому що вона попереджає можливість професійних захворювань рук, підвищує рухливість пальців, збільшує продуктивність праці друкарки. Гімнастика потрібна для того, щоб пальці могли працювати незалежно друг від друга і досягати усе більшої швидкості при мінімальній витраті сил і енергії. Гімнастику потрібно проводити два-три разу протягом робочого дня по 3-5 хв.

Гімнастичні вправи для пальців

Вправа 1. Покласти руки долонями на стіл. На рахунок раз – поставити напівзігнуті пальці на стіл, на рахунок два – підняти напівзігнутий палець догори на 2-3 см., на рахунок три – зробити удар, на рахунок чотири – зайняти вихідне положення (Додаток А, а).

Вправа 2. Поставити руки, зігнуті в ліктях, на край столу. Кисті рук підняти догори долонями друг до друга. Робити обертальні рухи кожним пальцем вліво і вправо (Додаток А, б).

Вправа 3. Кисті рук підняти догори долонями друг до друга. На рахунок раз – прогнути долоні назад, на рахунок два – зігнути пальці у фалангах, на рахунок три – випрямити долоні (Додаток А, в).

Вправа 4. Кисті рук підняти догори долонями друг до друга. На рахунок раз – зігнути пальці у фалангах, на рахунок два – випрямити палець. Вправу проробити кожним пальцем (Додаток А, г).

Вправа 5. Підняти руки догори, розслабити їх, відпустити вниз і вільно потрясти кистями.

Вправа б. Кисті рук підняти догори долонями друг до друга. Пальці зігнути у фалангах. На рахунок раз – пальці повільно сковзають по долоні вниз, на рахунок два – так само повільно піднімаються нагору, на рахунок три ­ випрямляються, на рахунок чотири – займають вихідне положення (Додаток А д).

Вправа 7. Поставити руки, зігнуті в ліктях, на край столу. Кисті рук підняти догори долонями друг до друга. Робити обертальні рухи кистями вліво і вправо (Додаток А, е).

Вправа 8. Покласти долоні на стіл. На рахунок раз – роблячи упор на долоні, підняти всі пальці, на рахунок два – повернути пальці у вихідне положення.

ТЕСТ

на тему:

«Засвоєння клавіатури друкарської машини. Техніка безпеки при роботі на друкарській машині»

1. Тривалість роботи за друкарською машиною, на тиждень, не повинна перевищувати?

а) 20 годин;

б) 25 годин;

в) 30 годин;

г) 35 годин.

2. Кількість символів що обробляється (за 6 годин) не повинна перевищувати?

а) 20 тис.;

б) 35 тис.;

в) 40 тис.;

г) 45 тис..

1. В якому році з'явилась перша друкарська машина?

а) 1867;

б) 1893;

в) 1901;

г) 1922.

4. В якому році з'явилась перша електрична друкарська машина?

а) 1901;

б) 1922;

в) 1932;

г) 1941.

5. Викресліть не вірний варіант. Переносні друкарські машини мають таку абревіатуру?

а) ДП;

б) ДЕП;

в) ДМ;

г) ДЕК;

д) ДЕМ.

6. На скільки відсотків вища швидкість друку на електромеханічних машинах ніж на механічних?

а) 10%;

б) 25%;

в) 50%;

г) 100%.

7. Розмір каретки портативної машини містить?

а) від 11 до 19 см.;

б) від 19 до 24 см.;

в) від 24 до 43 см.;

г) від 43 до 54 см.

8. Яка можлива швидкість друку портативної друкарської машини?

а) від 100 до 200 ударів за хвилину;

б) від 200 до 300 ударів за хвилину;

в) від 300 до 400 ударів за хвилину;

г) від 400 до 500 ударів за хвилину.

9. При якій температурі потрібно зберігати друкарську машину?

а) від 5 до 35 °С;

б) від 0 до 40 °С;

в) від 0 до 45 °С;

г) від 10 до 30 °С.

10. При якій вологості потрібно зберігати друкарську машину?

а) від 10 до 45%;

б) від 30 до 80%;

в) від 25 до 85 %;

г) від 30 до 90 %.

11. За скільки знаків до правого поля роздається акустичний сигнал?

а) 3;

б) 5;

в) 8;

г) 10.

12. Протягом робочого дня, скільки раз потрібно проводити гімнастику рук?

а) 1-2;

б) 2-3;

в) 3-4;

г) 4-5.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

на тему:

«Засвоєння клавіатури друкарської машини. Техніка безпеки при роботі на друкарській машині».

1. Вимоги безпеки перед початком роботи на друкарській машині?

2. Вимоги безпеки під час роботи на друкарській машині?

3. Вимоги безпеки по закінченню роботи на друкарській машині?

4. В якому році з'явилася перша електрична пишуча машина?

5. На які типи за призначенням поділяються друкарські машини?

6. Назвіть найбільш поширені в Україні друкарські машини?

7. Яка різниця між канцелярською та портативною друкарською машиною?

8. Назвіть яких правил і вимог експлуатації потрібно дотримуватись за доглядом за друкарською машиною?

9. Функції клавіш CODE, MODE?

10. Назвіть друкарські машини механічного приводу?

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Основи охорони праці: Проб. Підручник для учнів Проф.. – техн. навч. закладів Васильчик М.В. та ін. / – К.: Просвіта, 1997, 208 с.

2. Сучасний машинопис. Навч. посібн. для проф..техн. училищ. Вербицька Т.С. – К.: "Гала", 1997. - 304с.

3.Машинопись: Учеб. Пособие для сред. ПТУ. Кузнецова А. Н., Вагенгейм Р.Н. – М.: Высш. шк., 1986.-287 е.: ил.

НОТАТКИ

Дата добавления: 2015-12-07