Порядок виконання роботи. 1. Познайомитися з конструкціями наявних у лабораторії прямотечійних і

1. Познайомитися з конструкціями наявних у лабораторії прямотечійних і непрямотечійних поршневих компресорів;

2. У машинному залі виміряти необхідні величини для розрахунку мертвого простору компресора ФУ –25.

3. Обчислити величину відносного мертвого простору.

Протокол лабораторної роботи повинен містити:

1. Індикаторну діаграму поршневого компресора.

2. Ескіз 2^Х-циліндрового непрямотечійного поршневого компресора із зазна-ченням на ескізі не менше за 10 деталей.

3. Принципи маркірування холодильних компресорів.

4. Обмірювані величини параметрів компресора.

5. Розрахунок відносної величини мертвого простору компресора ФУ –25.

Контрольні питання

1. У чому конструктивна відмінність прямоточного компресора від непрямоточного?

2. Розшифруйте марки компресорів: 4ФУ –12; ПБ –6; ВХ410-2-3.

3. Поясните сутність процесу 3—4 на діаграмі. Які клапани відкриті при цьому?

4. Що такий відносний мертвий простір компресора?

Лабораторна робота № 3

Дослідження характеристик теплообмінних апаратів холодильних машин

1. Мета роботи - поглиблення знань з теорії теплопередачі, вивчення конструкцій теплообмінних апаратів і методів їхнього розрахунку і вибору.

У результаті виконання роботи повинно бути засвоєне:

1. Обладнання і конструктивні особливості різноманітних типів теплообмін-них апаратів.

2. Основні критерії оцінки ефективності їхньої роботи.

3. Методи розрахунку і добору теплообмінних апаратів.

Література (1, с.237-251, 270-279; с.166-176, 186-196; 3).

Остання монографія рекомендується студентам для більш глибокого вивчення окремих питань.

Завдання

1. Ознайомитися з конструкцією і принципом дії різноманітних теплообмін-них апаратів.

2. Провести випробування конденсатора холодильної машини і визначити ефективний коефіцієнт теплопередачі.

2. Загальні відомості

Холодильна машина складається з чотирьох основних елементів: випарника, конденсатора, компресора та дросельного вентиля. Розглянемо роботу випарника і конденсатора.

Випарник — це теплообмінний апарат, в якому теплота відводиться від охолоджуваного середовища до холодоагента.

Конденсатор призначений для відведення теплоти фазового переходу в процесі конденсації холодоагента до охолоджуваного середовища. Іноді в конденсаторі здійснюється також охолодження рідкого холодоагента до температури, нижчої від тієї, за якої відбувається конденсація (переохолодження).

У каскадних холодильних машинах, які використовуються для одержання температур –170…- 200 °С, при високих температурах конденсації, крім конденсатора й випарника, є апарат, що називається випарником-конденсатором. У ньому відводиться теплота конденсації від холодоагента, який здійснює зворотний цикл у нижчому ступені каскаду, до киплячого холодоагента, який здійснює цикл у верхньому ступені каскаду.

Регенеративний теплообмінник РТО забезпечує перегрівання пари холодоагента після випарника і переохолодження рідкого холодоагента перед дроселюванням.

Градирня забезпечує надходження оборотної охолоджуючої води до конденсатора холодильної машини.

ВИПАРНИКИ

Випарники класифікують за найбільш характерними ознаками.

За характером охолоджуваного середовища (за призначенням) випарники бувають: 1) для охолодження рідких холодоносіїв та технологічних продуктів, повітря та газоподібних технологічних продуктів (тобто, коли відбувається безпосередній теплообмін між охолоджуваним об'єктом та холодоагентом), твердих технологічних продуктів; 2) випарники-конденсатори.

У холодильній техніці теплообмінні апарати, що використовуються для охолодження рідких холодоносіїв та рідких технологічних продуктів, називають випарниками, а апарати для охолодження повітря — батареями та повітроохолоджувачами.

Залежно від умов циркуляції охолоджуваної рідини випарники можуть бути відкритого або закритого типу. Випарниками закритого типу називають випарники із закритою системою циркуляції охолоджуваної рідини, що прокачується насосом. До них належать кожухотрубні та кожухозмійовикові випарники. Випарниками відкритого типу називають випарники з відкритим рівнем охолоджуваної рідини, циркуляція якої створюється мішалкою. До них відносяться вертикально-трубні та панельні випарники.

За характером заповнення холодоагентом випарники розподіляють на затоплені й незатоплені. До останніх належать зрошувальний, кожухотрубний з кипінням у трубах та змійовиковий випарники з верхньою подачею рідини.

Випарники також розподіляють на групи залежно від того, на якій поверхні кипить холодоагент: -в міжтрубному просторі (кожухотрубні затоплені та зрошувальні) чи всередині труб і каналів (кожухотрубні з кипінням у трубах, вертикально-трубні та панельні). Останній поділ важливий з точки зору вибору моделі для розрахунку тепловіддачі киплячої рідини.

За характером руху холодоагента розрізняють випарники з природною та змушеною циркуляцією.

КОНДЕНСАТОРИ

Залежно від виду охолоджуваного середовища конденсатори можна поділити на такі групи: з газовим, переважно повітряним, охолодженням; з рідинним, переважно водяним, охолодженням; з рідинногазовим, переважно водоповітряним охолодженням; з охолодженням киплячою рідиною; з охолодженням шляхом відведення теплоти до грунту — грунтові конденсатори.

Залежно від умов, за яких подається холодоагент до апарата, він може конденсуватися на зовнішній поверхні теплообміну (кожухотрубні конденсатори), всередині труб і каналів (зрошувальні, випарні й повітряного охолодження та пластинчасті).

За характером омивання поверхні теплообміну охолоджуваним середовищем розрізняють конденсатори з природною та примусовою циркуляцією середовища, із зрошенням поверхні апарата охолоджувальною рідиною, з кипінням охолоджувальної рідини.

Дата добавления: 2015-12-07