|
Читайте также: |
Польська держава в XVI ст., а надто за правління Сигізмунда ІІ Августа (1548-1572 рр.), переживала період економічного і культурного піднесення. На той час вона стала основною постачальницею сільськогосподарської продукції на європейський ринок. Тодішня Польща видавалася чи не єдиним острівцем внутрішньої злагоди на тлі кривавих релігійних конфліктів, що вирували в Європі: релігійні війни у Франції, сваволя інквізиції в Іспанії, жорстокі переслідування протестантів Марією Тюдор в Англії, реформаційні війни в Німеччині, кривава опричнина в Московії...
Протягом XV-XVI ст. Польське королівство перетворилося на шляхетську республіку з виборним монархом на чолі. Величезна роль, особливо з 1573 р., належала сейму - станово-представницькому органові, що мав законодавчі повноваження. До його складу входили король, сенат, у якому засідали магнати і представники королівської адміністрації та палата послів, що об’єднувала посланців сеймиків воєводств або земель. Без згоди загального (вального) сейму король не міг видавати закони, встановлювати податки, скликати феодальне ополчення - посполите рушення, одружуватися тощо. Всій шляхті гарантувалися рівні права.
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ НА ПОЧАТКУ XVI ст.
| Українські землі | Держава, під владою якої перебували |
| Галичина (від 1387 р.) Західне Поділля (від 1430 р.) | Польща |
| Буковина (від середини XVI ст.) | Молдавія |
| Закарпаття (від XIII ст.) | Угорщина |
| Київщина, Волинь, Брацлавщина (Східне Поділля), Чернігово-Сіверщина | Велике князівство Литовське |
| Причорномор’я та Приазов’я | Кримське ханство |
Зміни, що сталися протягом першої половини XVI ст. в становищі українських земель
| Чернігово-Сіверщина | Початок XVIст. - Московія |
| Закарпаття | 1526 р. - Угорщина під владою Трансильванії та Австрії |
| Буковина | 1538 р. - Молдавське князівство під владою Османської імперії |
ПЕРЕДУМОВИ ОБ’ЄДНАННЯ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛІВСТВА. ЛЮБЛІНСЬКИЙ СЕЙМ 1569 р.
· Зацікавленість української, білоруської та литовської шляхти в польській моделі державності з притаманними їй політичними правами і становими привілеями для шляхти.
· Усвідомлення українцями в другій половині XVI ст. необхідності пошуку надійного захисту своєї землі, позаяк протидія можновладців Великого князівства Литовського спустошливим набігам татарських та ногайських орд була неефективною.
· Втрата Великим князівством Литовським у ході Лівонської війни значних територій, руйнування господарства, людські жертви, що загрожували цілковитим поглиненням Московією.
· Прагнення польської шляхти до розширення своїх володінь за умов, коли в самій Польщі вільних земель майже не було.
Липня 1569 р.сейм виніс ухвалу про унію двох держав: Великого князівства Литовського і Польщі. Нову державу назвали Річчю Посполитою.
· Новою державою керував єдиний загальнообраний король, що коронувався у Кракові як польський король і великий князь литовський, а також спільний сейм та сенат.
· Між Литвою та Польщею ліквідовувалися митні кордони; у новій державі запроваджувалася єдина грошова одиниця.
· Литва хоч і втратила право на власні сейми та на зовнішні відносини, проте зберігала певну самостійність – зокрема своє право й суд, скарб.
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав