Тема 6. Державне мито

Поняття державного мита. Платники державного мита. Органи, що справляють державне мито, види ставок. Порядок сплати державного мита та його повернення. Порядок справляння державного мита у судових органах. Порядок справляння державного мита за нотаріальні дії. Порядок справляння державного мита за реєстрацію актів громадянського стану. Порядок справляння державного мита органами Міністерства внутрішніх справ та Міністерства закордонних справ. Порядок справляння державного мита при здійсненні інших операцій. Пільги, що надаються фізичним особам при справлянні державного мита.

Модуль 2. Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ)

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Відповідно до тематичного плану дисципліни „Оподаткування фізичних осіб” окремі питання тем програми розглядаються на лекційних заняттях, інші – вивчаються студентами самостійно. Враховуючи це, самостійна робота студентів диференційована наступним чином:

· з питань тем дисципліни, основні положення яких розглядалися під час лекційних занять, увагу слід зосередити на більш детальному вивченні чинного податкового законодавства, що регулює такі питання;

· з питань тем дисципліни, які повністю вивчаються студентами самостійно, увагу слід зосередити на засвоєнні базових понять з цих питань та основних положеннях їх нормативно-правового забезпечення.

При самостійному опрацюванні нового матеріалу доцільно дотримуватися певної схеми:

по-перше, визначити норми Податкового кодексу України, які регулюють питання, що вивчаються, ознайомитися з їх змістом;

по-друге, з’ясувати, які нормативні документи доповнюють конкретизують окремі положення Податкового кодексу України, та ознайомитися з їх змістом (в частині питань, що самостійно вивчаються).

по-третє, здійснити самоперевірку знань, відповідно до переліку питань до кожної теми. При цьому, слід враховувати, що окремі питання зорієнтовані не тільки на репродуктивне сприйняття опрацьованого матеріалу, але й на розвиток логічного мислення, реалізацію аналітичних здібностей студентів та поглиблення їх теоретичних знань з циклу професійно орієнтованих дисциплін в цілому.

Перелік питань до самостійної роботи запропоновано у відповідності до робочої навчальної програми з дисципліни «Оподаткування фізичних осіб».

При вивченні тем дисципліни студентам слід керуватися Податковим кодексом України; інструктивними та методичними матеріалами Державної податкової адміністрації України; методичними рекомендаціями до самостійної роботи та рекомендованим в посібнику списком літератури.

Виконання завдань самостійної роботи враховується при поточному контролі (на практичних заняттях), модульному контролі, підсумковому контролі.

Модуль 1. Оподаткування фізичних осіб в системі оподаткування в Україні

Змістовий модуль 1. Загальні засади оподаткування фізичних осіб в Україні

Тема 1. Оподаткування фізичних осіб як підсистема оподаткування в Україні

Мета: вивчення студентами видів податків, платниками яких є фізичні особи, та сучасних тенденцій їх оподаткування.

План вивчення теми

1. Види податків, що сплачуються фізичними особами.

2. Сучасні тенденції оподаткування фізичних осіб в Україні.

Методичні рекомендації

Оподаткування фізичних осіб можливо розглядати як окрему підсистему чинної в Україні системи оподаткування. З одного боку, оподаткування фізичних осіб здійснюється відповідно до загальних засад та принципів оподаткування в державі, задекларованих в Податковому кодексі України від 02.12.2010р. №2755-VІ, з іншого – має певну специфіку. Ця специфіка полягає в наявності у чинному податковому законодавстві спеціальних норм, що регулюють виключно оподаткування саме цієї категорії платників та визначають методику нарахування та порядок адміністрування податків та зборів з фізичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, при вивченні першого питання слід звернутися до статей Податкового кодексу, які містять визначення понять «податок» та «збір», платників податку, принципів податкового законодавства, складу загальнодержавних та місцевих податків і зборі, тощо. Слід з’ясувати також, які обов’язки покладаються чинним законодавством на фізичних осіб – платників податків. Далі слід диференціювати податкові платежі фізичних осіб в залежності від суб’єкта податку та скласти опорні схеми.

При вивченні другого питання необхідно опрацювати матеріали наукових видань, статистичну інформацію, електронний інформаційний ресурс, звернувши увагу на наступне:

- роль податків з фізичних осіб у формуванні доходів бюджетів різного рівня в Україні;

- структура податків з фізичних осіб в складі доходів зведеного бюджету України та інших країн, а також в складі доходів місцевих бюджетів (в динаміці);

З метою визначення тенденцій в оподаткуванні фізичних осіб в Україні доцільно використовувати дані за період з середини 90 ^х років (з інтервалом, наприклад, 3 роки).

Результати проведеного аналізу необхідно оформити у графічному вигляді та супроводити висновками.

Питання для самоконтролю

1. Які ознаки мають податки, що відокремлюють їх від інших видів доходів держави?

2. Які платежі належать до зборів та чим вони відрізняються від податків?

3. У чому полягає економічна сутність податків з фізичних осіб? Що є підставою вважати оподаткування фізичних осіб певною підсистемою в податковій системі держави?

4. Охарактеризуйте механізм реалізації регулюючої функції податків в оподаткуванні фізичних осіб?

5. Які особи визнаються платниками податків? Що є обов’язковою умовою такого статусу фізичної особи?

6. Охарактеризуйте критерії визнання фізичної особи резидентом?

7. Які обов’язки покладаються на платників податків – фізичних осіб Податковим кодексом України?

8. Дайте загальне визначення поняття «об’єкт оподаткування». Що може бути об’єктом оподаткування у фізичних осіб?

9. Дайте визначення бази оподаткування.

10. Хто визнається податковим агентом? Які функції виконує податковий агент?

11. У чому полягає податковий обов’язок платника податку – фізичної особи? Які підстави його виникнення та припинення?

12. Охарактеризуйте зміст податкових пільг та форму їх надання.

13. Згадайте зміст поняття «податковий період» та визначте його види для платників – фізичних осіб згідно з Податковим кодексом України?

14. Охарактеризуйте порядок декларування фізичними особами їх податкових зобов’язань.

15. Узагальніте особливості адміністрування податків з фізичних осіб у порівнянні з платниками – юридичними особами?

Бібліографічний список до теми

1, 2, 4, 5, 6, 7, 11, 16, 19, 21, 22

Змістовий модуль 2. Податок на доходи фізичних осіб як елемент податкової системи держави

Тема 2. Податок на доходи фізичних осіб

Мета: закріплення та поглиблення студентами знань щодо загального порядку оподаткування доходів фізичних осіб та його сплати до бюджету.

План вивчення теми

1. Особливості визначення доходів, що отримані у не грошовій формі.

2. Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

2. Диференціація ставок податку на доходи фізичних осіб.

3. Забезпечення виконання податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб.

4. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи фізичних осіб.

5. Особливості оподаткування окремих видів доходів.

Методичні рекомендації

Вивчення першого питання передбачає детальне опрацювання ст. 164 Податкового кодексу України. Студентам слід згадати, які доходи відносяться до складу заробітної плати, звернувши увагу на визначення поняття “додаткове благо” (п.п. 164.2.17 Податкового кодексу України); розглянути особливості врахування при оподаткуванні пенсійних внесків; визначити особливості оподаткування доходів, що отримані не в грошовій формі.

Для більш ґрунтовного засвоєння матеріалу доцільно з’ясувати проблемні аспекти визначення оподатковуваних доходів громадян та запропонувати можливі напрямки удосконалення адміністрування цього податку.

При вивченні другого питання слід звернутися до ст. 167 Податкового кодексу України; а також статей 172,173 та 174, якими окремо визначені ставки оподаткування рухомого та нерухомого майна і спадщини. Так, відповідно до п.п. 167.1. ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених вище, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 відсотків.Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з підпунктом "є" пункту 176.1 статті 176, статтями 177 і 178 Податкового кодексу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених вище, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування. (Пункт 167.1 статті 167 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 3609-VI від 07.07.2011)Відповідно до п.п. 167.2. ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як:процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;доходи у вигляді дивідендів;доходи в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами кодексу.Відповідно до п.п. 167.3. ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної п.п. 167.1, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшу у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів. Як виняток, грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам - чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам) оподатковуються за ставкою 15 відсотків.Відповідно до п.п. 167.4. ставка податку становить 10 відсотків бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати, шахтарів - працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50 відсотків і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у вугільній промисловості, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України.Пунктом 172.1. Кодексу визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.Статтею 172 також визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.При обміні об'єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, оподаткування здійснюється за такими ж ставками як і при продажу.Статтею 173 визначено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відсотків.Дохід від продажу об'єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта.Як виняток, під час продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1 відсоток.Статтею 174 визначено доходи, що отримані у вигляді спадщини, до яких застосовується нульова ставка:а) вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;б) вартість власності, у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, чи є дитиною-інвалідом;в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;Оподатковується за ставкою 5 відсотків вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;За ставками 15-17 відсотків оподатковується будь-який об'єкт спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, чи спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.При вивченні четвертого питання слід звернутися до ст. 176 Податкового кодексу України. Платники податку, зокрема, зобов'язані:а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли таке подання є обов'язковим.На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації;г) подавати особам, які визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження права платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб органу державної податкової служби на територію або до приміщень, що використовуються платником податку для отримання доходів від провадження господарської діяльності;д) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку;є) подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Кодексу, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.При вивченні п’ятого питання необхідно з’ясувати особливості декларування доходів фізичних осіб, порядок проведення якого передбачено ст. 179 Податкового кодексу України.

При вивченні останнього питання слід розглянути зміст ст. 172, 173, 174, 175, 177 Податкового кодексу України, звернувши увагу на визначення об’єкту оподаткування з окремими видами доходів; осіб, які є відповідальними за сплату податку за окремими видами доходів; методику розрахунку податку на доходи за окремими їх видами; встановлений порядок сплати. З питань теми, що передбачені для самостійного вивчення, необхідно скласти опорні схеми.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб?

2. Які особливості оподаткування доходів, що отримані в не грошовій формі?

3. За якими ставками оподатковуються доходи фізичних осіб відповідно до норм Податкового кодексу України? Чим зумовлена диференціація ставок?

4. У якому порядку оподатковується дохід від надання в оренду об’єктів нерухомості, якщо:

- арендар є фізичною особою – суб’єктом господарювання;

- арендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання;

- арендар є нерезидентом?

5. Що вважається інвестиційним активом. Що є об’єктом оподаткування по операціям з інвестиційними активами?

6. У якому порядку оподатковуються призи та виграші?

7. Який порядок оподаткування благодійної допомоги, якщо вона:

- має цільовий характер?

- має нецільовий характер?

8. У якому порядку оподатковуються доходи, отримані за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення?

9. Які особливості має оподаткування надмірно отриманих коштів під звіт, які не повернені платником своєчасно?

10. Хто є податковим агентом щодо оподаткування доходів від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна?

11. В якому порядку оподатковуються доходи від продажу об’єктів рухомого майна?

12. В якому порядку оподатковуються доходи від продажу об’єктів нерухомого майна?

13. В якому порядку оподатковуються операції обміну рухомого (нерухомого) майна?

14. Що відноситься до об’єктів спадщини та як вони оподатковуються?

15. Згадайте основні обов’язки щодо податку на доходи фізичних осіб платників податку; податкових агентів.

16. Охарактеризуйте порядок подання декларації платниками податку на доходи фізичних осіб?

Бібліографічний список до теми

1, 2, 3, 6, 7, 21, 23, 24

Змістовий модуль 3. Інші податки та обов’язкові платежі в системі оподаткування фізичних осіб

Тема 3. Плата за землю

Мета:

Закріплення теоретичних знань студентів щодо земельного оподаткування в Україні; з’ясування студентами особливостей нарахування та сплати плати за землю та орендної плати фізичними особами.

План вивчення теми

1. Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь. Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів. Ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів.

2. Орендна плата.

Методичні рекомендації

При вивченні питань теми потрібно здійснити детальне опрацювання розділу ХІІІ Податкового кодексу України. При цьому необхідно усвідомити, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток та землекористувачі. Об'єктами оподаткування є:· земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;· земельні частки (паї), які перебувають у власності.Статтею 271 визначена база оподаткування, якою є:· нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного у встановленому порядку;· площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Основні ставки земельного податку, що застосовуються відносно фізичних осіб, визначено статтями 272, 273, 274, 275, 276 Податкового кодексу.

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

для багаторічних насаджень - 0,03.

За сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, податок справляється за ставками, визначеними пунктом 272.1.

Відповідно до п.п. 274.1. ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, незалежно від місцезнаходження, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок сільськогосподарського призначення та лісогосподарського призначення.

Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах див. табл. 2.1.:

Таблиця 2.1.

Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб	Ставки податку, гривень за 1 кв. метр	Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення
до 3	0,24
від 3 до 10	0,48
від 10 до 20	0,77
від 20 до 50	1,2	1,2
від 50 до 100	1,44	1,4
від 100 до 250	1,68	1,6
від 250 до 500	1,92	2,0
від 500 до 1000	2,4	2,5
від 1000 і більше	3,36	3,0

Стаття 276 Податкового кодексу України передбачає застосування зниженої ставки податку за земельні ділянки з врахуванням їх функціонального призначення. Так, за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, податок справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого за загальними ставками.Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі.Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється із застосуванням певних коефіцієнтів (стаття 276 п.3).При вивченні другого питання слід керуватися ст. 288 Податкового кодексу України Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:- не може бути меншою:для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, нарахованого за встановленими ставками;для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку;- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.- може бути більшою граничного розміру орендної плати (12 відсотків) у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу.Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка підлягає індексації:Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, а станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = [І - 10]: 100, (1) де І - індекс споживчих цін за попередній рік.У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу державної податкової служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Опрацьований самостійно матеріал з питань теми необхідно оформити у вигляді опорних схем.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення платників, об’єктів та бази оподаткування плати за землю?

2. Згадайте, яким чином диференційовані ставки плати за землю?

3. Які ставки застосовуються для оподаткування землі сільськогосподарського призначення?

4. Які ставки застосовуються для оподаткування земельних ділянок у межах населених пунктів? Від чого вони залежать?

5. Які особливості застосування ставок земельного податку у курортних місцевостях?

6. При оподаткуванні яких земельних ділянок є певні особливості? В чому вони полягають?

7. Що є підставою для нарахування орендної плати та хто її сплачує?

8. Які обмеження щодо розміру орендної плати передбачені Податковим кодексом України?

9. З якого моменту обчислюється податок за земельні ділянки, що надані в аренду?

Бібліографічний список до теми

1, 4, 8, 9, 20, 21, 22, 24

Тема 4. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

Мета:

повторення та закріплення студентами загального порядку справляння збору за першу реєстрацію транспортного засобу.

План вивчення теми

4.1. Транспортні засоби, що не є об’єктом оподаткування збором.

4.2. Ставки збору за першу реєстрацію транспортного засобу.

Методичні рекомендації

Питання теми слід розглянути в контексті розділу VІІ Податкового кодексу України. Статтею 232 цього розділу визначені транспортні засоби, які є об’єктом оподаткування, та не оподатковуються збором. Слід зазначити, що виключення окремих транспортних засобів з числа таких, що оподатковуються збором за першу реєстрацію, в основному, стосується платників-юридичних осіб, однак слід звернути увагу на підпункти д) е) є) та ж) п. 1. ст. 232. Тобто, при придбанні фізичними особами таких транспортних засобів як колісні; машини і механізми для сільськогосподарських робіт (товарні позиції 8432 і 8433 згідно з УКТ ЗЕД); причепи (напівпричепи); мопеди; велосипеди збір за першу реєстрацію не сплачується.

При вивченні другого питання слід розглянути диференціацію ставок в залежності від виду транспортних засобів та їх походження. Ставки збору визначено ст. 234 Податкового кодексу України у таких розмірах див. табл. 2.2., 2.3., 2.4.:

а) для мотоциклів:

Таблиця 2.2.

Група	Об'єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів	Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна
від	до (включно)
1	до 500	3
2	501	800	5
3	понад 800	10

б) для легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном):

Таблиця 2.3.

Група	Об'єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів	Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна
від	до (включно)
1	до 1000	3
2	1001	1500	5
3	1501	1800	7

Продовження таблиця 2.3.

Група	Об'єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів	Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна
від	до (включно)
4	1801	2500	10
5	2501	3500	25
6	3501	4500	40
7	4501	5500	45
8	5501	6500	55
9	понад 6500	60

в) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - 0,5 гривні за 1 кВт потужності двигуна;

г) для автобусів, у тому числі мікроавтобусів, - 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;

д) для тракторів - 2,5 гривні за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;

е) для вантажних автомобілів:

Таблиця 2.4.

Група	Об'єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів	Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна
від	до (включно)
1	до 8200	15
2	8201	15000	20
3	понад 15000	25

Далі необхідно розглянути коефіцієнти, які застосовуються для корегування встановлених ставок в залежності від строку використання транспортного засобу.

З розглянутих питань необхідно скласти опорні схеми.

Питання для самоконтролю

1. Хто є платником збору за першу реєстрацію транспортного засобу?

2. Які транспортні засоби не є об’єктом оподаткування, в тому числі – у фізичних осіб?

3. Як диференційовані ставки збору за першу реєстрацію транспортного засобу в Україні?

4. Яким чином при сплаті збору враховується строк використання транспортного засобу? Наведіть приклади.

Бібліографічний список до теми

5, 8, 9, 13, 20, 21

Тема 5. Місцеві податки і збори

Мета: засвоєння студентами порядку сплати окремих видів місцевих податків і зборів фізичними особами та закріплення раніше набутих знань з цих питань.

План вивчення теми

1. Єдиний податок: платники, ставки, порядок сплати.

2. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності: платники, ставки, порядок та строки сплати збору.

Методичні рекомендації

При вивченні питань теми необхідно опанувати особливості місцевого оподаткування, розглянути склад і призначення місцевих податків і зборів.

Для вивчення першого питання слід опрацювати Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98 в частині, що стосується оподаткування фізичних осіб – суб’єктів господарської діяльності.

Умови переходу на сплату єдиного податку наступні:

1. кількість осіб, що перебуває з приватним підприємцем у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, не перевищує 10 осіб (при цьому враховують кількість, а не середньооблікову чисельність, як у випадку з юридичними особами);

2. обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг) не перевищує 500 тис. грн. Виручкою від реалізації вважають фактично отриману на поточний рахунок суму за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт або послуг). При реалізації основних фондів виручка - це різниця між сумою, отриманою від продажу цих фондів, та їх залишковою вартістю.

Не мають права перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності приватні підприємці, які здійснюють торгівлю * лікеро-горілчаними, тютюновими виробами та пально-мастильними матеріалами; * приватні підприємці, які діють у сфері грального бізнесу.

Для переходу на спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем реєстрації. При цьому обов'язкова умова для подання заяви - це сплата усіх встановлених податків і обов'язкових платежів. Перехід на сплату єдиного податку здійснюють з наступного звітного кварталу. Новостворені суб'єкти малого підприємництва мають право стати платниками єдиного податку з кварталу їх державної реєстрації.

Орган державної податкової служби зобов'язаний на основі заяви, а також платіжного документа про сплату єдиного податку за період, не менший ніж календарний місяць, безплатно видати приватному підприємцю упродовж десяти робочих днів Свідоцтво про право на сплату єдиного податку або письмову вмотивовану відмову.

Рішення про перехід на сплату єдиного податку приватний підприємець може прийняти не більше від одного разу за календарний рік.

Платники єдиного податку відмову від застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування можуть здійснювати з початку наступного кварталу. При цьому необхідно також подати заяву до органів податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного кварталу.

Якщо платник єдиного податку здійснює діяльність із за­лученням найманих працівників, то на кожну особу видають довідку про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку. Після закінчення терміну дії Свідоцтва воно підлягає поверненню разом з усіма довідками протягом п'яти днів.

Для приватних підприємців ставки єдиного податку встановлюють місцеві ради за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності. Вони не можуть становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.

Якщо приватний підприємець здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлені різні ставки єдиного податку, він придбаває одне Свідоцтво і сплачує єдиний податок, що не перевищує максимальної ставки.

Якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участі у підприємницькій діяльності членів його сім "і, ставку єдиного податку збільшують на 50% за кожну особу. Аналогічно і по фіксованому податку.

При вивченні другого питання слід вивчити зміст ст. 267 Податкового кодексу України, звернувши увагу на визначення платників збору, диференціацію ставок за видами діяльності, порядок та строки сплати збору.

При опрацюванні вищевказаних питань доцільно ознайомитись з рішеннями органів місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків і зборів на території відповідної територіальної громади.

З розглянутих питань необхідно скласти опорний конспект.

Питання для самоконтролю

1.За якої умови фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності може бути суб’єктом спрощеної системи оподаткування?

2. Які обмеження існують щодо застосування спрощеної системи оподаткування суб’єктами господарювання?

3. В якому порядку встановлюються ставки єдиного податку для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності?

4. Згадайте строки сплати єдиного податку фізичними особами – платниками єдиного податку?

5. Хто є платником збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності?

6. Які суб’єкти господарювання – фізичні особи не є платником вищевказаного збору?

7. В якому разі придбавається пільговий торговий патент?

8. Чим обумовлений розмір ставки збору та хто його визначає?

9. Охарактеризуйте порядок придбання патенту на провадження деяких видів підприємницької діяльності та сплати збору.

10. Згадайте строки сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

11. Чи передбачена чинним законодавством відповідальність за порушення порядку придбання та строків сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності?

Бібліографічний список до теми

6, 8, 9, 19, 20, 21, 22

Тема 6. Державне мито

Мета: засвоєння студентами порядку сплати державного мита фізичними особами при здійсненні для них окремих видів операцій.

План вивчення теми

1. Порядок справляння державного мита за реєстрацією актів громадянського стану.

2. Порядок справляння державного мита органами Міністерства внутрішніх справ та Міністерства закордонних справ.

3. Порядок сплати державного мита при здійсненні інших операцій.

Методичні рекомендації

При вивченні питань теми слід детально опрацювати Декрет КМУ від 21.01.1993 р. “Про державне мито”, звернувши увагу на такі положення: перелік дій (операцій), за здійснення яких справляється державне мито окремими державними органами; види ставок, що застосовуються за окремими видами операцій; види пільг, що надаються фізичним особам та умови їх надання.

Справляння державного мита в Україні регламентується Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. «Про державне мито» (зі змінами).

Платниками державного мита виступають юридичні та фізичні особи, які звертаються у відповідні органи для вивчення в їх інтересах дій та для видачі їм відповідних юридичних документів.

Пільги з державного мита передбачені у статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. «Про державне мито».

З розглянутих питань необхідно скласти опорний конспект.

Питання для самоконтролю

1. За реєстрацію яких актів громадянського стану справляється державне мито та якими органами?

2. Які пільги щодо сплати державного мита існують для громадян при реєстрації актів громадянського стану?

3. Яким чином встановлені ставки державного мита при реєстрації актів громадянського стану?

4. За які дії справляється з фізичних осіб державне мито органами Міністерства внутрішніх справ та Міністерства закордонних справ?

5. Чи обґрунтовані, на ваш погляд, справляння державного мита, вищезазначеними органами та його ставки?

Бібліографічний список до теми

2, 12, 17, 18, 20, 21, 22, 23

3.МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Метою проведення практичних занять з дисципліни «Оподаткування фізичних осіб» є закріплення теоретичних знань з окремих тем дисципліни та придбання студентами навичок застосування законодавчих актів, що регулюють оподаткування фізичних осіб, для визначення податкових зобов’язань платників податків. При виконанні практичних завдань слід керуватися нормами Податкового кодексу України та інших нормативних актів, які регламентують порядок нарахування та сплати конкретних видів податків та зборів, порядок надання пільг з цих податків, визначають міри відповідальності платників за порушення законодавчих норм.

Практичне заняття № 1

Дата добавления: 2015-11-26