|
Читайте также: |
#0540 Яке(-і) положення, що стосує(-ю)ться змісту ознак тілесних ушкоджень, є правильним(-и)?
1) розміри стійкої (постійної) втрати загальної працездатності при ушкодженнях як ознаки тілесних ушкоджень встановлюються після наслідку ушкодження, що визначився, на підставі об’єктивних даних з урахуванням документів, якими керуються у своїй роботі МСЕК;
2) ушкодженням, небезпечним для життя в момент заподіяння, є не загрозливі для життя ушкодження, що належать до тяжких за кінцевим результатом та наслідками;
3) під стійкою втратою працездатності належить розуміти таку тимчасову втрату функції в розмірі 34% і більше;
4) переривання вагітності вважається ознакою тяжкого тілесного ушкодження тоді, коли строк вагітності перевищує 12 тижнів;
5) побої є одним із різновидів тілесних ушкоджень.
#0541 Яке(-і) з наведених положень, що стосує(-ю)ться злочинів проти здоров ’ я, є правильним(-и):
1) відповідальність за злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні тілесних ушкоджень певного ступеня тяжкості, передбачена лише статтями розділу ІІ Особливої частини КК України „Злочини проти життя та здоров’я людини”;
2) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні тілесних ушкоджень певного ступеня тяжкості, що передбачені в інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише умисною формою вини;
3) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні тілесних ушкоджень певного ступеня тяжкості, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, здоровя особи виступає основним безпосереднім об’єктом;
4) відповідальність за злочини, в яких суспільно небезпечні наслідки у вигляді тілесних ушкоджень певного ступеня тяжкості виступають ознакою основного чи кваліфікованого складу злочину, передбачена статтями всіх розділів Особливої частини КК України;
5) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні тілесних ушкоджень певного ступеня тяжкості, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, здоровя особи виступає додатковим, або факультативним безпосереднім об’єктом.
#0542 Який(-і) з нижчеперелічених злочинів характеризує(-ю)ться лише необережним ставленням винного до наслідків у вигляді тілесних ушкоджень відповідного ступеня тяжкості, заподіяння яких охоплюється основним чи кваліфікованим складом відповідного злочину?
1) „Розбій”;
2) „Вимагання”;
3) „Зґвалтування”;
4) „Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом”;
5) „Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки”.
#0543 У якому(-их) із перелічених нижче злочинів ставлення винного до наслідків у вигляді тілесних ушкоджень відповідного ступеня тяжкості, що є ознакою основного чи кваліфікованого складу відповідного злочину, не може бути умисним?
1) „Розбій”;
2) „Вимагання”;
3) „Зґвалтування”;
4) „Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом”;
5) „Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами”.
6. Кримінально-правова охорона безпеки особи в Україні
#0601 Зараження венеричною хворобою тягне кримінальну відповідальність лише в тому випадку, якщо воно вчинене:
1) неодноразово;
2) стосовно жінки, яка завідомо для винного перебуває у стані вагітності;
3) особою, попередженою про кримінальну відповідальність за поширення венеричної хвороби;
4) особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби;
5) з метою помсти.
#0602 Яке з наведених тверджень, що стосуються кримінальної відповідальності за злочини проти безпеки особи, є правильним?
1) у КК є перелік венеричних хвороб, за зараження якими встановлена кримінальна відповідальність;
2) кримінальна відповідальність встановлена за завідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою лише через статеві зносини;
3) за ухилення від лікування венеричної хвороби кримінальна відповідальність не встановлена;
4) встановлена кримінальна відповідальність будь-якого суб’єкта за розголошення відомостей про захворювання іншої особи венеричною хворобою;
5) зараження венеричною хворобою є однією з ознак тілесного ушкодження.
#0603 Яке з наведених тверджень є правильним?
1) проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;
2) незаконне проведення лікарем аборту не тягне кримінальної відповідальності;
3) при кваліфікації незаконного проведення аборту враховується вік потерпілої;
4) в КК як способи примушування жінки до вчинення аборту названі насильство, погроза, розголошення відомостей, які ганьблять потерпілу;
5) ставлення до кваліфікуючих ознак незаконного проведення аборту виражається в прямому або непрямому умислі.
#0604 Яке з наведених тверджень є правильним?
1) ставлення до кваліфікуючих ознак залишення в небезпеці виражається в прямому або непрямому умислі;
2) кримінальна відповідальність за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для житті стані, настає лише тоді, якщо внаслідок цього сталася смерть потерпілого;
3) ненадання допомоги близьким родичам не тягне кримінальної відповідальності;
4) кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці настає й тоді, коли реальної шкоди потерпілому не заподіяно;
5) за ненадання допомоги хворому медичним працівником кримінальну відповідальність несуть лише лікарі незалежно від того, чи перебувають вони при виконанні трудових чи службових обов'язків.
#0605 В якій(-их) відповіді(-ях) вказаний суб’єкт простого виду злочину „Незаконне проведення аборту”?
1) медична сестра;
2) акушер;
3) особа, яка не має медичної освіти;
4) особа, яка не має спеціальної медичної освіти;
5) особа, яка не має належної підготовки.
#0606 Яке(-і) положення, що стосу(-є)ються ознак складу злочину „Залишення в небезпеці” є правильним(-и)?
1) суб’єкт „Залишення в небезпеці” як і „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” – загальний;
2) залишення в небезпеці новонародженого його матір’ю, за її умисного ставлення до настання наслідків у вигляді смерті потерпілого, становить кваліфікований склад злочину „Залишення в небезпеці” (ч.2 ст.135 КК);
3) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як: „Залишення в небезпеці” за ч.1 ст.135 та „Вбивство через необережність” за ч.1 ст.119;
4) однією з ознак потерпілого у складі „Залишення в небезпеці” є те, що він перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через хворобу;
5) спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є медичний або фармацевтичний працівник.
#0607 Яке(-і) положення, що стосує(-ю)ться співвідношення складів злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров ’ я особи, є правильним(-и)?
1) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як: „Залишення в небезпеці” за ч.1 ст.135 та „Вбивство через необережність” за ч.1 ст.119;
2) норма, що містить кваліфікований склад залишення в небезпеці, є спеціальною відносно до норми про вбивство через необережність;
3) склад злочину „Залишення в небезпеці” відрізняється від складу злочину „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” за ознаками потерпілого;
4) норма про „Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей” на відміну від норми про „Залишення в небезпеці” застосовується тоді, коли потерпілий на момент вчинення суспільно небезпечного діяння винним перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений вжити заходів до самозбереження;
5) суб’єктом складу злочину „Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби” є особа, яка знала про те, що вона є носієм відповідного вірусу.
#0608 Яке(-і) положення, що стосує(-ю)ться співвідношення складів злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров ’ я особи, є правильним(-и)?
1) норма про „Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей” на відміну від норми про „Залишення в небезпеці” застосовується тоді, коли потерпілий на момент вчинення суспільно небезпечного діяння винним не перебував у небезпечному для життя стані;
2) настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як: „Залишення в небезпеці” за ч.1 ст.135 та „Вбивство через необережність” за ч.1 ст.119;
3) норма про залишення в небезпеці є загальною відносно до норми про вбивство через необережність;
4) склад злочину „Залишення в небезпеці” відрізняється від складу злочину „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” за ознаками потерпілого;
5) суб’єктом складу злочину „Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини або іншої невиліковної інфекційної хвороби” є особа, яка знала про те, що вона є носієм відповідного вірусу.
#0609 Яке(-і) положення, що стосує(-ю)ться співвідношення складів злочинів „Насильницьке донорство” та „Умисне тяжке тілесне ушкодження”, є правильним(-и)?
1) однією з ознак, що відрізняють „Насильницьке донорство” від „Умисного тяжкого тілесного ушкодження” є те, що втрата крові потерпілим не була небезпечною для життя в момент заподіяння;
2) умисне тяжке тілесне ушкодження так само, як і насильницьке донорство може вчинятись шляхом обману;
3) умисне тяжке тілесне ушкодження так само, як і насильницьке донорство може вчинятись шляхом зловживання довірою;
4) зміст кваліфікуючої ознаки насильницького донорства – вчинення його щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані, тотожний змісту однієї з ознак тяжкого тілесного ушкодження – небезпечність для життя в момент заподіяння;
5) і насильницьке донорство і умисне тяжке тілесне ушкодження характеризуються тим, що кожному з цих складів злочинів властива ознака – небезпечність для життя в момент заподіяння.
#0610 Яке(-і) положення, що стосує(-ю)ться поняття лікарської таємниці як предмета відповідного злочину, є правильним(-и)?
1) лікарською таємницею є будь-які відомості про особу пацієнта;
2) відомості, що становлять медичну інформацію, мають правовий режим конфіденційної інформації про особу;
3) відомості, що становлять медичну інформацію на відміну від відомостей, що становлять лікарську таємницю не є конфіденційною інформацією про особу;
4) факт звернення за медичною допомогою не є лікарською таємницею;
5) встановлений хворому діагноз не є лікарською таємницею.
#0611 Яке(-і) положення, що стосує(-ю)ться співвідношення складів злочинів „Ненадання допомоги хворому медичним працівником” і „Неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків”, є неправильним(-и)?
1) у названих складах злочинів збігається зміст суспільно небезпечного діяння: ненадання допомоги хворому суб’єктом злочину і невиконання суб’єктом злочину своїх професійних обов’язків;
2) у названих складах злочинів збігаються ознаки спеціального суб’єкта в частині медичного працівника;
3) названі склади злочинів неможливо відрізнити за фактом настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких наслідків для потерпілого, бо в першому з названих складів злочинів ці наслідки названі як ознака кваліфікованого складу злочину, а в другому – як ознака основного складу злочину;
4) названі склади злочинів можна відрізнити за ознаками потерпілого, яким у складі „Ненадання допомоги хворому медичним працівником” є особа, яка перебуває в небезпечному для життя стані, а у складі „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” – особа, яка не перебуває в небезпечному для життя стані;
5) названі склади злочинів можна відрізнити за ознаками спеціального суб’єкта, яким у складі „Ненадання допомоги хворому медичним працівником” є особа, яка не має спеціальної медичної освіти, а у складі „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” – особа, котра має вищу медичну освіту і відповідну спеціалізацію.
#0612 Яке(-і) положення, що стосує(-ю)ться ознак складу злочину „Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби”, є правильним(-и)?
1) вчинити зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, може лише особа, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу;
2) відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає лише тоді, коли потерпілий захворів на відповідну хворобу;
3) відповідальність за зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає лише тоді, коли у потерпілого з’явилися клінічні прояви хвороби, збудником якої її заразили;
4) відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає тоді, коли потерпіла особа не стала носієм відповідного вірусу;
5) спеціальним суб’єктом „Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби” є медичний або фармацевтичний працівник, які самі не є носіями відповідних інфекцій.
#0613 Яке(-і) положення, що стосує(-ю)ться ознак складу злочину „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини”, є правильним(-и)?
1) суб’єкт порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини – загальний;
2) суб’єкт порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини – спеціальний;
3) способом вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації є насильство;
4) торгівля органами або тканинами людини завжди тягне кримінальну відповідальність;
5) кримінальну відповідальність тягне торгівля органами або тканинами будь-якого біологічного походження.
#0614 Яке(-і) положення, що стосує(-ю)ться кваліфікації „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини”, є правильним(-и)?
1) кримінальну відповідальність тягне торгівля органами або тканинами будь-якого біологічного походження;
2) вбивство особи, вчинене з метою вилучення її органів або тканин для подальшої їх трансплантації, кваліфікується як „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини” за ч.2 ст.143 КК України;
3) диференціація відповідальності за вчинення злочину „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини” не ставиться в залежність від особливостей потерпілого;
4) вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинене шляхом насильства, за наявності усіх необхідних ознак кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження за відповідною частиною ст.121 КК України;
5) вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинене шляхом насильства, за наявності усіх необхідних ознак кваліфікується як насильницьке донорство за відповідною частиною ст.144 КК України.
7. Кримінально-правова охорона волі особи в Україні
#0701 В одній із статей Особливої частини КК України встановлена відповідальність за незаконне позбавлення волі або _______________ (вкажіть відповідь, в якій правильно назване пропущене діяння):
1) інше обмеження особистої свободи;
2) інше посягання на свободу пересування;
3) взяття під варту;
4) зв’язування чи поміщення в закрите приміщення;
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав