|
Читайте также: |
Виконала
студентка 1- ДО
Батюшинська Юлія
Перевірив
Чичук В.М.
Черкаси 2015 р.
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………….1
Розділ 1
1.ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ. РОЛЬ ОСВІТИ В РОЗВИТКУ ПАРТНЕРСТВА УКРАЇНИ З ІНШИМИ ДЕРЖАВАМИ……………………..1
1.1. Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку…………………………………………………………………………..1
1.2. Науково – технічне співробітництво України з ЄС…………………....2
Розділ 2
2. СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ.................................................3
2.1. Структура вищої освіти в Україні…………………………………….....3
Розділ 3
3. БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС ЯК ЗАСІБ ІНТЕГРАЦІЇ І ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ КРАЇН ЄВРОПИ. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ТА ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ЗОНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ.......................5
3.1. Болонська конвенція ………………………………………………………5
Розділ 4
4. ШЛЯХИ І ЗАСОБИ АДАПТАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ВИЩУ ОСВІТУ УКРАЇНИ...............................................................6
4.1. Завдання розвитку української освіти…………………………………..6
4.2.Завдання щодо вдосконалення вищої освіти України в контексті Болонського процесу…………………………………………………………….7
Розділ 5
5. ЗАПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО – МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ У ВИЩУ ОСВІТУ УКРАЇНИ...............................................................................................7
5.1.Введення додатка до диплома……………………………………………8
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….11
ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА……………………………………………………11
Вступ
Болонський процес є актуальною темою для обговорення в багатьох країнах, однією з яких є Україна. Суть Болонського процесу полягає в підготовці висококваліфікованого, конкурентоспроможного спеціаліста, який відповідатиме європейським стандартам. Також встановленням партнерських відносин з країнами учасницями і обмін науковими кадрами і інформацією, що сприятиме розвитку науки та освіти. Нині Болонський процес — це 45 країн-учасниць, тисячі вищих навчальних закладів, студентство яких прагне інтегруватися [9]. За допомогою цього реферату хотілося б передати суть Болонського процесу в Україні та надати студентові базові уявлення про кредитно-модульну систему. «За» і «Проти», Болонська система.
РОЗДІЛ 1
1.1.Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку
Минулі роки за своїми наслідками виявились роками утвердження України, як повноцінної держави, що зайняла гідне місце на політичній, економічній карті світу. Тому, щоб завершити процес розбудови потрібно облаштувати – економічну, соціальну, політичну та гуманітарну сфери.
Голова Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський висловив впевненість щодо необхідності прийняття нового закону про вищу освіту, який має відповідати вимогам часу, європейським стандартам якості [8, С. 6]
Вибір нашої держави – європейська інтеграція. Цей курс проголосив Президент України, його схвалила Верховна Рада, підтримали бльшість людей та партій. Європейський вибір України – це одночасно і рух до стандартів демократії, інформаційного суспільства, соціально орієнтованого ринкового господарства, що базується на засадах верховенства права і забезпечення прав та свобод людини та громадянина[2, С. 5].
Україна має досить великий потенціал у розвитку різних сфер таких як: економіка, освіти та науки, пролмислове виробництво. Щоб потрапити до кола європейських країн Україні потрібно перейти до використання інтенсивно наукову та висококваліфіковану робочу силу[10].
Упродовж останніх років Україна наполегливо наближається до європейських стандартів. З метою ефективного здійснення Болонського процесу в Україні необхідно законодавчо передбачати його правове, інституційне,кадрове та фінансове забезпечення[8, С.7]. На державному рівні напрацьовано принципи праці з країнами сусідами та учасниками ЄС: взаємоповага, взаємодопомога, готовність до вирішення всіх проблем, незважаючи на складність. Дотримуючись миролюбної політики ми й досі утримуємось на світовій арені. Нашою метою є перехід на європейські методи роботи та розширення повноважень управлінських ланок, вивчення досвіду інших європейських країн у сфері державного управління інтеграційними процесами.
У рекомендаціях парламентських слухань про взаємовідносини та співробітництво України з ЄС від 28 листопада 2002 року зазначено,що:
- реалізація курсу на європейську інтеграцію України є невід’ємним елементом внутрішніх реформ, спрямованих на економічне зростання, підвищення рівня життя народу, розвиток демократії,становлення громадянського суспільства, забезпечення гарантій верховенства права, свободи слова, захист прав і свобод людини, зміцнення національної безпеки.
- поглиблення співробітництва з ЄС – важливий елемент зміцнення стабільності та безпеки на європейському континенті.
- курс на поглиблення співробітництва України з ЄС стимулюватиме проведення внутрішніх економічних і політичних реформ, сприятиме суспільному прогресу та розбудові соціально орієнтованої економіки України[ 2, С. 7].
11 грудня 1999 р. у м. Гельсінкі ЄР схвалила спільну стратегію ЄС щодо України, спрямовану на зміцнення стратегічного партнерства з Україною.
Передбачає: підтримку демократичних та економічних перетворень в Україні, підтримання стабільності та безпеки на Європейському континенті[2, с 8]. Головна мета цього процесу — консолідація зусиль наукової й освітянської громадськості й урядів країн Європи не лише для істотного підвищення конкурентоспроможності європейської системи науки та вищої освіти у світовому вимірі, а й для підвищення її ролі в суспільних демократичних перетвореннях [9]
Приєднанням до Болонського процесу України задекларувала правило підвищити конкурентоспроможність освіти.
1.2.Науково – технічне співробітництво України з ЄС
Україна належить до держав із високим науковим потенціалом. Це, передусім, - наукові школи, досягненння у біотехнології, радіоелектроніці, фізиці низьких температур, ядерній фізиці, електрозварюванні, інформатиці, телекомунікаціях і зв’язку. Тому, щоб підтримувати цей рівень держава повинна створити такі умови, які б забезпечували зростання цього потенціалу. Задля цього держава має стати провідником інноваційного розвитку, замовником та організатором досліджень і розробок на найсучаснішому напрямку науково – технічному прогресу[2,С.23]. У 2006 р. створено Національну групу промоутерів Болонського процесу в Україні (National Team of Bologna Promoters), до якої залучені фахівці провідних університетів України. Вони беруть участь в навчальних тренінгах з актуальних проблем вищої освіти на Європейському освітньому просторі і проводять такі тренінги в Україні[10]
Метою співробітництва з ЄС у сфері науки є заохочення наукових досліджень та технологічного розвитку, включаючи спільну наукову – дослідницьку діяльність, навчання та переміщення науковців. УПС передбачає, що сторони забезпечуватимуть доступ до своїх програм на основі ефективного захисту прав інтелектуальної, промислової та комерційної власності.
На сьогодні запропоновано декілька програм у сфері дослідництва та розвитку:
1) Інтеграція і зміцнення Європейського дослідницького простору.
2) Зміцнення структури Європейського дослідницького простору.
3) Незалежні дослідження в ядерній сфері.
4) Європейські спільні дослідницькі центри [2,С. 24]
РОЗДІЛ 2
2. СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
Освітня політика України базується на принципах демократизації та гуманізму, орієнтована на досягнення сучасного світового рівня, відродження самобутнього національного характеру, докорінне покращення змісту, форм і методів навчання, збільшення інтелектуального потенціалу країни. Так у 90-х роках спостерігалась тенденція до переходу інститутів в університети. Протягом останніх років було відкрито вищі навчальні заклади з такими формами власності як: комерційні, приватні, спільні, міжнародні, якідають змогу здобути вищу освіту багатьом випускникам[2, с. 97 - 98]
2.1.Структура вищої освіти в Україні
Відповідно до рівня підготовки, матеріально технічного забезпечення та наявності науково-педагогічних кадрів, встановлено чотири рівні акредитації:
Перший рівень – технікум, училище, та інші заклади з подібним статусом;
Другий рівень – коледж, інші, прирівняні до нього навчальні заклади; Третій і четвертий рівні – університет, інститут, академії, консерваторія.
Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:
Молодший спеціаліст – забезпечують технікуми, училища,та інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації;
Бакалавр – забезпечують коледжі, інші навчальні заклади другого рівня акредитації;
Спеціаліст, магістр -забезпечують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації [2,С.98-99)
Структура ступеневої вищої освіти в Україні
Табл.1
З 2002 до 2012 року підготовка за державною програмою «Вчитель», де вперше затверджено галузеві стандарти вищої освіти з усіх педагогічних спеціальностей[5, С.3]
РОЗДІЛ 3
3.БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС ЯК ЗАСІБ ІНТЕГРАЦІЇ І ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ТА ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ЗОНИ ЄРОПЕЙСЬКОЇ ВЩОЇ ОСВІТИ
Починаючи з 1998 року, європейське освітнє товариство активно працює задля реалізації освітнього контексту Болонського процесу: формування загальноєвропейської вищої освіти. Тому, методом спільних засідань було сформовано такі ключові позиції щодо створення єдиного Європейського освітнього і наукового простору:
1. Введення двоциклового навчання.
2. Запровадження кредитної системи.
3. Контроль якості освіти.
4. Розширення мобільності.
5. Забезпечення працевлаштування випускників.
6. Забезпечення привабливості вищої освіти.
7. Важливість соціального аспекту.
8. Забезпечення тісніших зв’язків між вищою освітою та дослідними системами.
9. Зростання зацікавленості інших країн світу у розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти.[2, С.129-131]
На даний момент я та інші студенти стали учасниками двоциклового навчання, що на мою думку є вигідним нововведенням. Також ми були ознайомленні з кредитно – модульною системою за якою ми будемо працювати протягом всього періоду навчання. Не можна не уникнути питання, щодо мобільності студентів. Саме це питання привернуло мою увагу, адже можливість навчатись та обмінюватись досвідом в різних країнах з іншими людьми є великим плюсом для нашої освіти та удосконалення навичок. Приваблює воно нас і тим, що ми будемо затребуваними спеціалістами і в інших країнах, що розширюватиме наш горизонт дій і можливостей.
Роль Болонського процесу оцінювалася також у площині підкреслення європейської ідентичності, впізнаваності європейських ВНЗ на глобальному ринку. Особливі завдання покладаються саме на дослідницькі університети. Причому природа дослідницьких університетів змінюється разом з розвитком форм університетського управління, поглибленням автономії,, взаємодією із суспільством, співпрацею з бізнесом, глобалізацією Вищої освіти.[4, с.5]
3.1. Болонська конвенція, спільна заява європейських міністрів освіти 18 – 19 червня 1999 року, Болонья
Завдяки досягненням останніх років, освітні процеси, які відбувалися в Європі набули більш масштабного характеру, який відповідає нормам розвитку країн Європейської спілки та її громадян. Зріс також рівень розуміння того, що потрібно розвивати, зміцнювати інтелектуальний, культурний, соціальний і науково технологічний потенціал країн. Зміцнення партнерських зв’язків та взаємодопомоги. Важливість освіти в сьогоденні є першочерговою вимогою до розвитку демократичних і мирних відносин.
Ідеологія Болонського процесу покірно сприяє співробітництву різних освітніх систем, але метою такого співробітництва оголошує космополіта, у межах Європи.[2, С. 2]
Від 25 травня 1998 року Сорбонська декларація визначила університети, як центральну роль у розвитку мобільності громадян.
Європейські виші, наслідуючи фундаментальні принципи, сформульовані в університетській хартії «Magna Charta Universitatum», прийняті в Болоньї 1988 почали відігравати головну роль у побудові Зони європейської освіти. На зустрічі 18 червня, в якій брали участь експерти і вчені з усіх країн були внесені корисні пропозиції з ініціатив, які необхідно прийняти.
Ми повинні зокрема розглянути ініціативу збільшення міжнародної конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти. Схвалюючи загальні принципи зазначені в Сорбонській декларації ми беремо зобов’язання координувати нашу політику, щоб досягти таких цілей:
1) Прийняття системи порівняльних ступенів. Запровадження додатка до диплома для можливості працевлаштування європейських громадян і підвищення міжнародної конкурентоспроможності європейської освіти.
2) Двоступенева та після ступенева освіта
3) Впровадження системи кредитів за типом ЕСТS європейської системи перезарахування залікових одиниць.
4) Мобільність: студентам повинен бути забезпечений доступ до можливості одержання освіти і практичної підготовки; викладачам, дослідникам мають бути забезпечені зарахування часу, витраченого на провадження досліджень, викладання і стажування в європейському регіону.
5)Сприйняття європейському співробітництву у забезпеченні якості освіти для розробки адекватних критеріїв і методологій.
РОЗДІЛ 4
ЗАСОБИ АДАПТАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИУ ВИЩУ ОСВІТУ УКРАЇНИ
4.1. Завдання розвитку української освіти
Розуміння та сприйняття науки і освіти, як приорітетних галузей не тільки в науці, а й в повсякденному житті.
- Удосконалення, оновлення наукової та освітянської діяльності.
1. Суттєво змінити спрямованість начального процесу.
2. Модернізація освіти.
3. Переведення навчально – наукової бази на сучасний рівень.
4. Мовна реформа. Ділиться на два виходи:
- забезпечення знання української мови
- в сучасному світі людині важко діяти ефективно без спілкування зі своїм світом.
- Отримання освіти стає все більш обов’язковим етапом у розвитку людини.
- Приєднання до Болонського процесу
- Проблема науки
4.2. Завдання щодо вдосконалення освіти України в контексті Болонського процесу
З огляду на все, можна сказати,що Україна здійснює модернізацію освітньої діяльності відповідно до європейських вимог. Активно працює над приєднанням до Болонського процесу.
19 червня 1999 року учасники міжнародних науково - практичних семінарів ствердили що:
1. Інтеграція до освітнього і наукового простору Європи.
2. Багатоступенева система вищої освіти.
3. Прийняття системи освіти через впровадження додатка до диплома, аби сприяти визнанню вищої національної освіти.
4. Поширення системи ECTS.
5. Впровадження європейських критеріїв оцінювання та практичної підготовки.
РОЗДІЛ 5
ЗАПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО – МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ У ВИЩУ ОСВІТУ УКРАЇНИ
1. Заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004 – 2005 роки
Модернізація вищої освіти і науки України відповідно до Болонського процесу:
- Підготувати методичні посібники для вищих навчальних закладів з роз’ясненням вимог Болонського процесу.
- Створити в Україні регіональні центри супроводження Болонського процесу(Дніпропетровськ, Київ, Тернопіль, Донецьк, Одеса, Львів).
- Провести експеримент щодо впровадження кредитно модульної системи.
- Завершити розробку документів з проведення педагогічного експерименту.
- Розробити пропозиції щодо вдосконалення багаторівневої структури вищої освіти в Україні.
- Удосконалити перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих закладах.
- Підготувати інформаційні матеріали для вишів про практику впровадження освітніх кредитів ЕСТS.
- Удосконалити веб – сайт з інформацією про стан реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти в Україні.
Введення додатка до диплома
- Розробити додаток до диплому про вищу освіту відповідно до загальноєвропейського зразка.
- Запровадити додаток до диплома про вищу освіту відповідно до загальноєвропейського зразка.
- Створення порівняльної системи визнання іноземних документів про вищу освіту в Україні та впровадження національних документів про вищу освіту в Україні.
- Підготування пропозиції щодо створення системи визначення рівня компетентності випускників вишів України
- Сприяти укладанню угоди між вишами України та закордону
- Проблеми якості освіти та розробка порівняльних методологій критеріїв оцінки
- Удосконалення системи забезпечення якості освіти
- Співробітництво між державами учасницями Болонського процесу щодо визнання документів про освіту.(2,С. 268-275).
У комплексі з додатком до диплома європейського зразка та упровадженням кредитно трансферної системи важливе значення для модернізації системи освіти має підготовка національної рамки кваліфікацій що узгоджена із рамкою кваліфікацій для європейського освітнього простору, а в подальшому із рамкою кваліфікацій для навчання протягом усього життя [7].
Висновок
Отже в цьому рефераті була розкрита суть Болонського процесу та його вплив на Українську систему освіти та науки. Це питання має як і прихильників так і противників. Однозначно заперечувати чи пропагувати її не можна адже в собі вона несе як і плюси так і мінуси. Можливо Україна ще не готова до повної інтеграції через бідність наукової та інших баз але прагнення є. Болонська система і її наслідки можуть бути непередбачуваними для нас, як для учасників міжнародних культурних процесів. Все - таки у нас є час, щоб переосмислити зроблене і визначити стратегію створення конкурентоспроможної системи вищої освіти. Проте діяти по- новому слід починати сьогодні.
ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА
1. Більченко Є. Болонський процес: інший кут зору / Є. Більченко // Освіта. – 2011. – 8 – 15 червня. – С.2.
2. Вища освіта України і Болонський процес:Навчальний посібник / За редакцією В.Г.Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я.Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.
3. Коваленко О. У Болонський процес – без втрати гідності і пам’яті: Бесіда з ректором Національного пед. університету ім. М.Драгоманова В. Андрущенком / О. Коваленко // Освіта України. – 2007. – 2 листопада (№81).- С.4.
4. Лаврентюк С. Система вищої освіти наближається до саморуйнування / С. Лаврентюк // Голос України. – 2010. – 20 березня. – С. 5.
5. Левківський К. Підготовка сучасного вчителя згідно з вимогами Болонського процесу / К. Левківський // Освіта України. – 2008. – 22 лютого. – С.4.
6. Навродський В. Болонська система: успіхи примарні, а проблеми остаються / В. Навродський // Юридичний вісник України. – 2009. – 5 -11 вересня. – С.6.
7. Степко М. Болонський процес у контексті інтересів держави і громадян / М. Степко // Голос України. – 2010. – С. 16 – 17.
8. Таланова Ж. Стан і проблеми участі України в Болонському процесі: рекомендації круглого столу / Ж.Таланова // Педагогічна газета. - 2010.- №6 – С.6 – 7.
9. Педагогіка вищої школи [ Електронний ресурс ]. - Болонський процес і освіта в Україні. -
http://pidruchniki.com/20080215/pedagogika/bolonskiy_protses_osvita_ukrayini
10. Болонський процес в Україні: стан та проблеми реалізації
[ Електронний ресурс]
http://old.niss.gov.ua/MONITOR/May08/09.htm
Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 71 | Нарушение авторских прав