Виконавчо трудовим правом.
Судовою статистикою.
2. Зв'язок криміналістики з іншими науками.
Криміналістика має міцні зв'язки з багатьма природничими та суспільними науками, які не є правовими, це перш за все такі науки як:
· Фізика;
· Хімія;
· Біологія;
· Кібернетика;
· Інформатика.
Зв'язок цих наук з криміналістикою необхідний для розробки багатьох технічних, фізичних, хімічних і біологічних засобів і методик дослідження речових доказів.
Судова медицина, судова психіатрія, психологія, етика, логіка та наукова організація праці також пов'язані з криміналістикою.
Їх теоретичні посилання та наукові положення не раз використовувались криміналістикою для розробки тактичних прийомів, створення засобів і методів збирання, дослідження і використання доказової інформації при розслідування злочину.
1. Криміналістика і природничі науки.
Дані природничих і технічних наук здавна використовуються для розкриття і попередження злочинів безпосередньо. Наприклад: фотографічна, мікроскопічна, рентгеноскопічна та інша техніка використовується для будь-яких переробок або з внесенням спеціальних змін в методику їх розслідування. Так, за допомогою фізико-хімічних закономірностей кольорових матеріалів розроблено метод колірного зіставлення шляхом фотозйомки досліджуваних об'єктів безпосередньо на кольоровий фотопапір.
Біологічні методи дослідження об'єктів тваринного і рослинного походження удосконалені й трансформовані в криміналістичні методики. Наприклад, становлення групової належності спорово-пилковим аналізом.
2. Криміналістика і судова медицина.
Криміналістика і судова медицина мають найбільш давні і міцні зв'язки. Судово-медичні знання почали використовуватися при розкритті злочинів значно раніше, ніж виникла криміналістика. Тому деякі медичні прийоми виявлення слідів злочину на тілі людини були запозичені криміналістикою, і, навпаки, багато криміналістичних прийомів і технічних засобів з успіхом застосовується в судовій медицині.
3. Криміналістика і судова психіатрія.
Судова психіатрія як і судова медицина, сформувалася окремо від криміналістики і зберігає самостійність внаслідок чіткого розмежування предметів їх дослідження. Судова психіатрія досліджує психіку людини, її поведінку при розладах психічної діяльності. Психічний стан злочинця безпосередньо пов’язаних із призначенням міри покарання і взагалі притягнення людини до кримінальної відповідальності.
4. Криміналістика та судова психологія.
Дані психології широко використовуються в криміналістичній тактиці і методиці розслідування окремих видів злочину, а також для формування часткових методик, теорії спілкування на досудовому слідстві, вчення про навички, методи розпізнання інсценівок, способи вчинення злочинів, детектування емоційного стану допитуваного.
5. Криміналістика, логіка та етика.
Криміналістика широко і творчо запозичує положення формальної та діалектичної логіки, особливо такі прийоми мислення як аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, гіпотезу і аналогію, узагальнення і абстрагування.
Логічні закони та прийоми мислення входять у методологічні основи криміналістики, крім того використання їх дозволило розробити "логіку слідства", а вчення про криміналістичну версію в логіку доказування у кримінальному судочинстві.
6. Глибоке проникнення психології та логіки в криміналістику стало передумовою для розробки програм і алгоритмів розслідування конкретних видів злочинів, створення автоматизованих систем пошуку інформації і забезпечення інформацією процесу прийняття процесуальних рішень слідчим і судом.
7. Розробки тактичних прийомів неможливі без урахування етичних правил спілкування в суспільстві.
Тактичні прийоми роботи з об'єктами живої та неживої природи розрізняються за етичними особливостями.
Те, що можна використати для дослідження неорганічного об'єкта, треба простежити через принципи етики, щоб використати для дослідження об'єкта живої природи, особливо людини.
8. Крім того, криміналістика пов'язана з науковою організацією праці, оскільки діяльність слідчого, судді, прокурора підпорядковується загальним закономірностям НОП, її машинізації та автоматизації, вона широко використовується для планування навантажень, планування розслідування конкретних справ.
Останнім часом на основі принципів НОП в слідчу практику впроваджено сітьове планування.
Література
1. Конституція України. - К., 1996.
2. Белкин Р.С, Винберг А.И. История советской криминалистики. Вып.1: Этап возникновения и становления науки (1917-1930-е гг.). - М., 1982.
3. Белкин Р.С, Винберг А.И. История советской криминалистики. Вып.2: Формирование частных криминалистических теорий (1940-1950-е гг.). - М., 1983.
4. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. - М., 1997.
5. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. – м., 1997.
6. Васильев А.Н., Яблоков Н.П. Предмет, система и теоретические основы криминалистики. - М., 1984.
7. Миронов А.И. Возникновение и развитие криминалистических подразделений органов внутренних дел. - М., 1979.
8. Селиванов Н.А. Советская криминалистика: Система понятий. – М., 1982.
Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 70 | Нарушение авторских прав