Система захисту прав і свобод людини в Україні

Чинна Конституція України проголосила права і свободи людини найвищою цінністю. Це зобов'язує державу виконувати функції головного гаранта їх дотримання і захисту.

Суб'єктивне юридичне право громадянина може виникати лише за умови закріплення його в законодавстві. Зміст основних прав і свобод у нормативно-правових актах — конституції та законах — формулює законодавчий орган держави. Це не випадково. Органи виконавчої влади, міліція, прокуратура, служба безпеки не можуть закріплювати основні права і свободи людини та систему гарантії їх здійснення. Такий порядок зумовлений юридичною природою і значенням закону, який є головним інструментом забезпечення захисту прав людини. Закон має певні особливості, які визначають його найвищу юридичну силу:

о. права та иаиьиди людини

- приймається Верховною Радою України або референдумом;

- регулює найважливіші суспільні відносини;

- закріплює систему основних прав і свобод громадян, порядок їх здій
снення та захисту;

- відрізняє від інших правових актів особливою конституційною процеду
рою прийняття і запровадження;

- потребує контролю або затвердження з боку будь-якого іншого органу
держави і не може впливати на систему прав та свобод людини, закріпле
них законом;

- має найвищу юридичну силу;

- може бути доповнений, змінений й скасований тільки тим органом вла
ди, який приймає закони.

Конституція України 1996 р. (ст. 92) закріпила положення про те, що виключно законами України визначаються:

- права і свободи людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод, ос
новні обов'язки громадянина;

- громадянство, правосуб'єктність громадян;

- права корінних народів і національних меншин;

- основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення;

- засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства,
материнства, батьківства;

- питання виховання, освіти, культури, охорони здоров'я;

- проблеми екологічної безпеки.

Чільне місце у системі органів державної влади, шо діють у сфері прав людини, посідає Верховна Рада України. Конституція виділяє не тільки принцип обов'язковості саме законодавчого закріплення регулювання питань з прав і свобод людини, а й контрольні функції парламенту у цій сфері.

Парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина покликаний:

- захищати права і свободи людини, проголошені Конституцією, законами
України та міжнародними договорами;

- забезпечити додержання та повагу до прав людини з боку органів держав
ної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, під
приємств і установ, організацій та їх посадових осіб;

- запобігати порушенням прав і свобод людини або сприяти поновленню
порушених прав;

- поліпшувати й розвивати міжнародне співробітництво у сфері захисту
прав і свобод людини;

- запобігати будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною
своїх прав і свобод;

- сприяти правовій поінформованості населення та захисту конфіденцій
ної інформації про особу.

13 листопада 1997 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Сферою його застосування є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини та громадянина між громадянами України незалежно від місця їхнього проживання, між іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади й місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини діє на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини, які надходять від громадян України, а також з власної ініціативи. Звернення розглядаються відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Вони подаються уповноваженому впродовж одного року після вчинення порушення прав і свобод людини та громадянина. За виняткових обставин цей строк може бути продовжений уповноваженим, але не більше, ніж на два роки.

Розглядаючи звернення, уповноважений відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини, роз'яснює, до яких заходів має вдатися особа, котра подала звернення, скеровує її до органу, який повинен розглянути справу. Не розглядаються звернення, які перебувають на розгляді у суді. Розпочатий розгляд припиняється, якщо зацікавлена особа подала позов, заяву або скаргу до суду. Відповідно до закону, уповноважений реагує на порушення положень Конституції, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини та громадянина. Виявом реагування є звернення уповноваженого (конституційне подання) до органів державної влади й місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, організацій, установ, до посадових і службових осіб. Конституційне подання вноситься до Конституційного суду з приводу відповідності Конституції України тих чи інших законів України, чинних правових актів Верховної Ради, акту Президента та Кабінету Міністрів України, правового акта Автономної Республіки Крим, офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Виявлені порушення прав і свобод людини та громадянина мають бути усунені упродовж місяця.

Дата добавления: 2015-11-26