Розділ 1. Вибір напрямку дослідження

Запорізьке Обласне Відділення

Малої академії наук України

Напрямок: фізіологія людини

Секція: біологія

"ГРУПИ КРОВІ ТА ІМУННА СИСТЕМА"

Виконала: Родіна Наталія Вікторівна
учениця 10-Б класу
гімназії №50

Науковий керівник: Діброва Юлія Юріївна
вчитель біології
вища категорія
Запорізька гімназія №50

Запоріжжя

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Вибір напрямку дослідження…………………………………………5

1.1. Стан питання за літературними даними……………………….………...5

1.2. Характеристика об`єктів дослідження………………….………………9

1.3. Методи дослідження………………………………………….…….……..9

Розділ 2. Характеристика імунітету та методи профілактики грипу та деяких вірусних інфекцій…………………………………………………………...…...10

2.1. Причини зниження імунітету………………………………………….…..10

2.2. Дії для швидшого одужання………………………………………………..12

2.3. Як часто треба перевіряти стан імунітету…………………………………13

Мої спостереження ……………………..………………………………………15

Висновки та рекомендації ………………….………………………………….16

Список використаної літератури ……………...……………………………..17

Додатки ……………………………………………...……...……………………18

Вступ

Група крові - свого роду генетична проекція, яка вказує на предків і керівництво до дій, спрямованих на збереження здоров'я.
Історично найдавнішою є група крові 0 (I).
Неандертальці з'явилися більш ніж 500 000 років тому. Люди вмирали масово в молодості, в дитячому віці. Відмітною якістю людини була вроджена хитрість, (пізніше вона переросла в логічне мислення). У їжу йшли дикі рослини, личинки, залишки польованих хижих тварин. Перші люди з групою 0 (I) від народження володіли захисними силами до захворювань, призведених паразитами.
У міру зміни місця проживання та пристосування до нової їжі, відбувалися зміни в травному тракті і імунній системі для виживання в новому середовищі проживання. Це знайшло відображення у появі інших груп крові:
Підйом людини до вершини харчового ланцюга - еволюція групи 0 (I) до максимуму.
Перехід від мисливсько-збірного образу добування їжі до аграрного - поява групи А (II).
Злиття та міграція рас з африканського континенту до Європи, Азії, Америки - розвиток групи В (III).
Сучасне перемішування різних груп - поява групи АВ (IV).
Група 0 з'явилася 40 000 років назад, А і В 15-25 тисяч років тому, АВ - не раніше 1000 років тому.
Кроманьйонці - мисливці з'явилися 40 000 років тому в Африці. Виснаження мисливських угідь викликало міграцію населення в Європу та Азію, розширення харчового раціону (ягоди, горіхи, риба, личинки). Надлишок великих тварин зводилося нанівець, зростала конкуренція за джерела їжі, що призводило до війн, а війни - до подальшої міграції.
Землеробство і приручення диких тварин привело до створення громад зі стабільними внутрішніми відносинами. Зміна в способі життя викликало перебудову травного тракту й імунної системи. Виникла група крові А.
Група А виявилася більш стійкою до інфекцій, характерним для щільно заселених регіонів (чума, холера, віспа), і ця група швидше поширювалася там, де люди стали жити скупчено. Кров групи А виділилася допомогою мутації з групи 0 у відповідь на масу інфекцій, спровокованих збільшеним рівнем населеності і корінною зміною раціону.
Група В розвинулася 10-15 тис. років до н.е. на території нинішніх Пакистану та Індії. Група В виникла при змішуванні індоєвропейців і монголів, швидко поширилася і стала характерна для жителів степів. З розширенням експансії монголоидов на азіатських територіях ген групи В закріплювався, люди просувалися на схід і північ, насаджуючи культуру рослин, зорієнтовану на розвиток скотарства. У раціоні харчування переважали м'ясо та молочнокислі продукти.Група АВ виникла як результат змішання індоєвропейців, носіїв А групи, і монголоїдів, носіїв В групи, вона виявляється менш, ніж у 5% населення. Новітня група. Імунна система АВ має кращу здатність виробляти антитіла проти мікробів-збудників, стійкість до хвороб успадкована від груп А і В. У АВ мінімальна схильність до алергій і аутоімунних захворювань, але підвищена схильність до злоякісних пухлин, оскільки група АВ може прийняти "за свого" будь який антиген типу А і будь який антиген типу В.
Тип крові контролює вплив вірусів, бактерій, інфекцій, хімічних речовин і стресів, з якими має справу імунна система. Система АВ має кращу здатність виробляти антитіла проти мікробів-збудників, стійкість до хвороб успадкована від груп А і В. У АВ мінімальна схильність до алергій і аутоімунних захворювань, але підвищена схильність до злоякісних пухлин, оскільки група АВ може прийняти "за свого" будь який антиген типу А і будь який антиген типу В.
Тип крові контролює вплив вірусів, бактерій, інфекцій, хімічних речовин і стресів, з якими має справу імунна система.

Розділ 1. Вибір напрямку дослідження

1.1. Стан питання за літературними даними

Імунітет класифікують на вроджений і набутий.
Природжений (неспецифічний, конституційний) імунітет обумовлений анатомічними, фізіологічними, клітинними або молекулярними особливостями, закріпленими спадково. Як правило, не має суворої специфічності до антигенів і не володіє пам'яттю про первинному контакті з чужорідним агентом. Наприклад:
Всі люди несприйнятливі до чуми собак.
Деякі люди несприйнятливі до туберкульозу.
Доведено, що деякі люди несприйнятливі до ВІЛ.
Набутий імунітет класифікують на активний і пасивний.
Набутий активний імунітет виникає після перенесеного захворювання або після введення вакцини.
Набутий пасивний імунітет розвивається при введенні в організм готових антитіл у вигляді сироватки або передачі їх новонародженому з молозивом матері або внутрішньоутробним способом.
Інша класифікація поділяє імунітет на природний і штучний.
Природний імунітет включає вроджений імунітет і набутий активний (після перенесеного захворювання). А також пасивний при передачі антитіл дитині від матері.
Штучний імунітет включає придбаний активний після щеплення (введення вакцини) і набутий пасивний (введення сироватки).
Кращим прикладом ізоантигенів (антиген, який утворює природний компонент тканин людини. Так, наприклад, антигени людської антигенної лейкоцитарної системи є ізоантігенамі, так як вони одночасно є агглютиногенами для різних груп крові) служить система антигенів, що позначається АВ0. Антигени А і В виявляються на поверхні еритроцитів і в багатьох тканинах. Вони були виділені в очищеному вигляді, і аналізпоказав, що це складні за структурою молекули, що складаються з ланцюжків амінокислот і вуглеводів. У кожної людини, еритроцити якого несуть антиген А або В (але не обидва антигени разом) або ж не містять їх зовсім (група крові 0), в кров'яному руслі циркулюють ізоантітела, агглютинирующие (склеюють) еритроцити інших груп крові, крім групи 0.
Після відкриття Ландштейнером системи AB0-антигенів були виявлені й інші антигени еритроцитів. Такі, наприклад, розрізняються між собою підгрупи A-антигену і MN-антигени; невідповідність по кожному з них у донора і реципієнта може призвести до реакцій несумісності при переливанні крові. З відкриттям нових, рідкісних типів несумісності виявляють і нові антигени груп крові, число яких постійно збільшується. Однак на відміну від ситуації з AB0-антигенами антитіла до цих додаткових антигенів в звичайних умовах не виробляються, а з'являються тільки після попереднього контакту, наприклад попереднього переливання крові.
Існують 4 групи крові людини: О (I), А (II), В (III) і АВ (IV). Групи крові є результатом тривалої еволюції імунної системи, під час якої відбувалася адаптація до постійно мінливих природних і кліматичних умов. Людство вижило завдяки еволюції двох життєво важливих систем організму - травної та імунної. Тип крові - далеко не єдиний фактор, що підтримує організм у стані здоров'я або хвороби, але він є ключем, який або «замикає», або «відмикає» імунну систему організму, будучи, стаючи бар'єром на шляху проникнення в організм вірусів, бактерій, мікробів і інших чужорідних речовин.
При аналізі захворюваності в осіб з різними групами крові була встановлена ​​схильність до певного ряду заболеваній.У осіб з групою крові О (I) частіше виникають алергічні, інфекційні захворювання, захворювання щитовидної залози, шлунково-кишкового тракту, системи крові, захворювання шкіри. Для них не характерні випадки емболії, тромбозу та інфаркту міокарда. Володарі цієї групи крові частіше доживають до похилого віку. При А (II) групи крові частіше реєструють діабет, гематологічні, онкологічні, шкірні та інфекційні захворювання, хвороби серцево-судинної системи, печінки. Серед володарів В (III) групи крові відзначається схильність до діабету, синдрому хронічної втоми, захворювань органів дихання, інфекційних захворювань.
Особи з АВ (IV) групою крові більшою мірою схильні до гематологічним, інфекційним, онкологічних захворювань, захворювань опорно-рухового апарату, шкіри. Серед них рідше зустрічаються інфаркт міокарда, гіпертонічна хвороба, емболія і тромбози.В даний час встановлено, що різні фенотипи систем антигенів відрізняються різною опірністю до інфекційних та неінфекційних захворювань. Імунологи вважають, що ряд антигенів мають схожість з антигенами групи крові. Так, встановлено, що паличка чуми містить антиген, подібний антигену 0, а вірус віспи - антигену А. У подібних випадках імунна система слабо реагує на ці збудники.
Оскільки є люди зі слабким імунітетом, лікар пропонує їм пройти вакцинацію.Групи крові і реакція на вакцинацію, але незначне введення в організм вакцини здатне надати не тільки позитивний, а й негативний вплив. Це пов'язано з індивідуальними особливостями організму і в тому числі групою крові.
Група крові О (I) характеризується вкрай високою чутливістю на щеплення. Імунна система в цих випадках активно реагує на проникнення в організм вакцинальних компонентів. Часто після будь-якого щеплення вулиць з цією групою крові протягом перших 3 доби відзначається слабка або середньої тяжкості реакція у вигляді підвищення температури, дратівливості, млявості. У цих випадках рекомендується рясне пиття і негайне звернення за медичною допомогою. Володарі групи крові А (II) добре переносять поствакціальний період. У зв'язку з особливою чутливістю травного тракту людей з цією групою крові пероральна вакцинація може викликати невелику реакцію. У осіб з групою крові може виникнути реакція на вакцинацію будь-якого типу, особливо проти поліомієліту. При групі крові АВ (IV) негативні реакції на вакцинацію зазвичай не реєструються. Власникам цієї групи крові, як і А (II), не рекомендуються пероральні вакцинації.
Кров — рідка сполучна тканина організму,що виконує важливі функції в забезпеченні його життєдіяльності. Кров складається з рідкої частини плазми, клітин лейкоцитів та постклітинних структур: еритроцитів, тромбоцитів. Вона циркулює системою судин під дією сили ритмічних скорочень серця і безпосередньо з іншими тканинами тіла не контактує через наявність гематопаренхіматозних бар'єрів. У всіх хребетних кров має зазвичай червоний колір (від блідо- до темночервоного), яким вона зобов'язана гемоглобіну, що міститься в еритроцитах. У деяких молюсків і членистоногих кров має блакитний колір завдяки гемоціаніну.
Функції крові:
Транспортна.
Поживна — кров розносить по тілу поживні речовини від кишечника або з місць їх накопичення (глюкозу з печінки). Завдяки цій функції кров відносять до трофічних тканин. Видільна (екскреторна) полягає у видаленні з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин.
Дихальна — перенос кисню від легень до тканин та вуглекислого газу від тканин до легень;
Регуляторна — кров розносить по організмові фізіологічно активні речовини, які регулюють та об'єднують діяльність різних органів та систем, тобто здійснює гуморальну регуляцію функцій організму.
Терморегуляторна, тобто збереження сталості температури тіла. Ця функція здійснюється за рахунок фізичних властивостей води плазми крові. Кров, рівномірно розподіляючись в організмі, створює умови або для тепловіддачі (посилюючи рух крові в капілярах шкіри), або для збереження тепла (розширюючи судини внутрішніх органів).
Захисна — лейкоцити крові забезпечують фагоцитоз, а також виділення антитіл проти антигенів; здатність крові до згортання, внаслідок чого припиняється кровотеча (тромбоцит).
Гомеостатична (підтримання динамічної сталості внутрішнього середовища організму, гомеостазу) досягається завдяки тому, що кров, омиваючи усі органи і тканини, здатна нормалізувати склад внутрішнього середовища під контролем нервової системи.
Трофічна.

Дата добавления: 2015-11-26