Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

V. Список рекомендованих джерел для

Читайте также:
  1. IV. Складіть список КК зарубіжних держав, які перекладені на українську чи російську мову, вкажіть джерела, в яких вони опубліковані.
  2. N 1. Джерела та пердумови розвитку вищих психічних функцій
  3. N47. Потреби як джерела активності людини
  4. Библиографический список
  5. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
  6. Библиографический список

ЗАСВОЄННЯ КУРСУ “АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ”.

 

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // У кн.: Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 18 – 24.

3. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950р.// Вісник Верховного Суду України. – 1997, № 3 (Вкладка).

4. Закон “Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17 липня 1997 р.// Голос України. – 1997. – 24 липня. Відомості Верховної Ради України. – 1997, № 40. – Ст. 263.

5. Постанова Верховної Ради України “Про приведення законодавства України у відповідність з Європейськими конвенціями з питань кримінального судочинства” від 22 вересня 1995 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1995, № 33. – Ст. 258.

6. Кримінально – процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами. – К., 2000.

7. Закон України “Про судоустрій”

8. Уголовный кодекс Грузии. Санкт – Петербург. Юр. центр Пресс. 2002. – 407 с.

9. Уголовный кодекс Республики Казахстан. – 2005.

10. Уголовный кодекс Франции. – СПб., 2003.

11. Уголовно-процесуальный кодекс Франции. – М., 1996. – 392 с.

12. Уголовный кодекс Австрии. – М.: “Зерцало – М”, 2001. – 133 с.

13. Уголовный кодекс ФРГ. – М.: “Зерцало – М”, 2001. – 2000 с.

14. Уголовный кодекс Испании. – М.: “Зерцало”, 1998. – 218 с.

15. Уголовный кодекс Республики Польша. – “Минск: “Тесей”, 1998. – 128 с.

16. Уголовный кодекс Голландии. – Санкт – Петербург. Юр. центр Пресс. 2001. – 509 с.

17. Дигесты Юстиниана. Т.І. – М.: Статут, 2002. – 583 с.

18. Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743. – К.: 1997. – 547 с.

19. Антологія Української юридичної думки. Т. І. – К.: “Юридична книга”, 2002. – 567 с.

20. Багрій-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации. – Одесса., 2000. – 566 с.

21. Бочарников Д.М. Грушевський про створення та кримінальне право “Руської Правди”// Право України. – 1996. - № 1. – С. 65 – 69.

22. Верник О.І. та інші. Межі державної влади. – К.: Український Центр духовної культури. – 2001. – 215 с.

23. Владимирский – Буданов М.Ф. Озбор истории русского права. – Петроград – Киев, 1915.

24. Класики політичної думки. Від Платона до Макса Вебера. Під ред. проф. Є. Причепія. – К.: Тандем. 2002. – 581 с.

25. Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М., “Мысль”, 1990. – 526 с.

26. Гошовський М.І., Кучинська О.П. Потерпілий у кримінальному процесі України. – К., Юрінком Інтер, 1998. – 189 с.

27. Грищук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії і методології. – Львів. Світ, 1992. – 168 с.

28. Канюк С.С. Психологія мотивації. – К.: “Либідь”, 2002. – 303 с.

29. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. – К.; Оріяни. 2000 – 445 с.

30. Кісілюк Є. Кримінальне законодавство доби Центральної Ради// Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 5. – С. 101-103.

31. Кистяковский А.Ф. Элементарный учебник общего уголовного права с подробным изложением начал русского уголовного законодательства. Часть общая. – К.: 1890. – 850 с.

32. Кистяковский А.Ф. Исследование о смертной казни. – Тула: Автограф, 2000. – 270 с.

33. Лащенко Р. Лекції по історії Українського права. – К., “Україна”, 1998. – 524 с.

34. Лубський В.І., Борис В.Д. Мусульманське право. Курс лекцій. – К.; “Вілбор” – 1997. – 255 с.

35. Малинин В.Б. Причинная связь в уголовном праве. – СПб.: «Юрид.центр Пресс», 2000. – 316 с.

36. Марін О.К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально – правових норм. К.: Атіка. – 223 с.

37. Мірошниченко Н., Орловська Н. Обмежена осудність та її законодавче вирішення// Право України. – 1997. - № 7. – С.23-29.

38. Марченко В.Б. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Новое законодательство в вопросах и ответах. Конспект лекций. – К.: Атика, 2002. – 142 с.

39. Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна частина. – К.: “А.С.К.”, 2001. – 347 с.

40. Навроцький В.О. Значення судової практики і преценденту для кримінально – правової кваліфікації // Вісник Верховного Суду України. – 2000. - № 6. – С. 49 – 51.

41. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К.: Атіка, 1999. – 418 с.

42. Наумов А.В. Новый уголовный кодекс Украины// Гос-во и право. – 2002. - № 2. – С. 82-89.

43. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: НОРМА, 2001. – 208 с.

44. Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. – СПб.: “Лань”, 2000. – 192 с.

45. Пинаев А.А. Курс лекций по Общей части уголовного права. Книга 1. “О преступлении”. – Харьков, 2001. – 284 с.

46. Попов А. «Русская правда» в отношении к уголовному праву. – М., 1841. – 243 с.

47. Проблемы юридической техники/ Под ред. В.М. Баранова. – Новый Новгород; 2000. – 823 с.

48. Рарог А.И. Субъективная сторона преступления и квалификация преступлений. – М.; 2001. – 134 с.

49. Рущенко І.П. Соціологія злочинності. – Харків, 2001. – 370 с.

50. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая. Т 1. – Тула. Автограф. – 2001. – 799 с.; Т.ІІ. – Тула. Автограф. – 2001. – 686 с.

51. Сергеевич В.И. Лекции и исследования по древней истории русского права. – СПб, 1910.

52. Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Атіка, 2003. – 143с.

53. Шаргородский М. Д. Избранные работы по уголовному праву. – СПб. Юрид. центр Пресс. – 2003. – 432 с.

54. Фесенко Е.В. Кримінально – правовий захист здоров’я населення. (коментар законодавства та судової політики). – К.: Істина. 2001. – 192 с.

55. Усатий Г.О. Кримінально – правовий компроміс. - К., Атіка. 2001 – 127 с.

56. Історія українського права. Навчальний посібник.// За ред. професора О.О.Шевченка. – К., 2001. – 215 с.

57. Уголовное право зарубежных государств. Общая часть. Учебное пособие. / Под ред. и с предисл. И.Д. Козочкина. – М: Омега. – Л. Инст-т Международ. права и экономики им. А.С. Грибоедова, 2003. – 576с.

58. Леон Л.Фуллер Анатомія права. – К., 1999. – 144 с.

59. Лейленд Пітер. Кримінальне право: Злочин, покарання, судочинство (Англійський підхід) – К., 1996. – 207с.

60. Романов А.К. Правовая система Англии. – М.,2000. – 344 с.

61. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. – М., 1996. – 400 с.

62. Райнгольд Циппеліус. Філософія права. – К.: Тандем, 2000. – 299 с.

 

 

Навчально – методичні матеріали:

 

Програма курсу: “Кримінальне право України. Загальна частина”. – К. – 2002. – 38 с.

Програма курсу: “Кримінальне право України. Особлива частина”. – К. – 2002. – 66 с.

Робоча навчальна програма зі спеціального навчального курсу: “Порівняльне кримінальне право” / Укладачі: Яценко С.С., Куцевич М.П. – К. – 2009. – 11с.

Програма спецкурсу “Проблеми кваліфікації злочинів у сфері господарської діяльності ”. – К. – 2002. – 35 с.

Програма спецкурсу “Теоретичні основи кваліфікації злочинів”. – К. – 2002. – 21 с.

 

 

VІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ ТА ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ З КУРСУ “АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ”

Методичні рекомендації написання рефератів

Цілі:

- опанування науковими методами та прийомами опрацювання нормативних актів, літературних джерел та судової практики, виклад та аргументування власних висновків;

- поглиблене засвоєння положень доктрини кримінального права України і зарубіжних країн;

- одержання більш глибоких знань для складання іспиту та написання магістерських робіт.

 

Завдання: кожний студент готує реферат: за темами Загальної та Особливої частин КК, термін – до 20 грудня

При роботі над рефератом слід приділити належну увагу методологічним аспектам, власне, методом науки кримінального права. Наука кримінального права все більш і більш активніше керується загальнонауковими і спеціальними методами, які тісно пов’язані між собою.

До них відносять історичний, порівняльний, соціологічний та інші методи.

Це дасть змогу з’ясувати, оцінити і критично осмислити зміст кримінального закону, підстави його застосування, зрозуміти особливості реалізації принципу верховенства права в кримінально – правовому регулюванні, дотримуватися принципу законності.

Наука кримінального права, писав великий О.Ф. Кістяківський, повинна “Запозичувати свій матеріал з практики його, переробляти, щоб бути наукою дійсних життєвих явищ, що становлять інтерес для суспільства, а не відірваних умовиводів і фантазій, нікому не потрібних”.

 

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Кримінальний Кодекс України 2001 року: реалізація положень Конституції України.

2. Кримінальний Кодекс України 2001 року: реалізація загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

3. Значення історичного методу при вивченні кримінального права України.

4. Значення порівняльного методу при вивченні кримінального права України.

5. Значення ідей О.Ф. Кістяківського про наступність в кримінальному праві України.

6. Проблеми законодавчої техніки КК України 2001 року.

7. Відповідність понятійного апарату КК України 2001 року загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права.

8. Використання оціночних понять в КК України 2001 року.

9. Проблеми бланкетних диспозицій в КК України 2001 року.

10. Основні визнання діяння злочином за КК України в контексті пострадянського та європейського кримінального законодавства.

11. Правові та юридичні особливості об’єктів кримінально – правової охорони та об’єктів злочинів.

12. Правова природа об’єктів кримінально – правової охорони та їх нормативне закріплення в КК України.

13. Значення юридичних фактів при визначенні змісту кримінально – правових відносин.

14. Кримінальні правовідносини: зміст, види, суб’єкти.

15. Проблема визнання кримінально – правових відносин як об’єкта кримінально – правової охорони.

16. Визнання діяння злочином: історичні та порівняльні аспекти.

17. Теоретичне та нормативне визначення ролі і значення категорії “склад злочину” (юридичний склад злочину) при застосуванні норм КК України.

18. Механізм кримінально – правового регулювання: теоретичні та нормативні проблеми.

19. Проблеми теоретичного та нормативного визначення підстав кримінальної відповідальності.

20. Функції кримінального законодавства: поняття, види, особливості за КК 2001 р.

21. Співвідношення кримінальної відповідальності і кримінально – правових відносин.

22. Співвідношення понять “кримінальна відповідальність” та “покарання” в теорії кримінального права.

23. Кримінальна відповідальність в контексті кримінально – правових відносин.

24. Науковий підхід до визначення форм (видів) кримінальної відповідальності.

25. Доцільність ознаки суспільної небезпечності при нормативному визначенні поняття злочину.

26. Поняття та ознаки злочину за законодавством Київської Русі.

27. Ознаки діяння, які було визначено на нормативному рівні як ознаки злочину згідно “Правил, за якими судиться малоросійський народ” 1743 року.

28. Проблеми визначення критеріїв класифікації злочинів.

29. Потерпілий в системі соціальних цінностей і благ, які утворюють об’єкт злочину.

30. Проблеми визначення психічних ознак особи, яка вчинила діяння, для нормативного закріплення внутрішньої сторони злочину.

31. Ознаки осудності та “обмеженої осудності” та їх вплив на кримінальну відповідальність.

32. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) в контексті Європейського законодавства.

33. Злочинні наслідки: нормативного закріплення, та вплив на кримінальну відповідальність.

34. Співучасть у злочині: історичний та порівняльний аспекти.

35. Співвідношення понять відмінність (тотожність) “вчинення злочину у спів виконавстві та “вчинення злочину групою осіб”, “групове вчинення злочину за відсутності ознак співучасті”

36. Дотримання правової природи при визначенні обставин, що виключають злочинність діяння, та їх нормативному закріпленні.

37. Відповідність принципам і нормам Європейського права підстав і порядку звільнення від кримінальної відповідальності за КК України.

38. Мета (цілі) покарання (ст. 50) та її узгодженість із завданнями Кримінального кодексу України 2001 року (ст. 1).

39. Проблема захисту прав і законних інтересів потерпілого від злочину в системі покарань КК України.

40. Система, види та розміри покарань за КК України в контексті міжнародного кримінального законодавства.

41. Інститут покарання: критерії визначення адекватності.

42. Правова природа конфіскації майна як виду покарання.

43. Законний інтерес: кримінально – правове визначення.

44. Потерпілий від злочину: нормативне та теоретичне визначення в зарубіжному кримінальному праві.

45. Кримінально – правові наслідки як підстава визнання особи жертвою (потерпілим) від злочину.

46. Проблеми визначення критеріїв обґрунтування підстав класифікації об’єктів злочинів.

47. Проблеми причинного зв’язку в теорії кримінального права.

48. Суспільна небезпечність як ознака злочину за КК України в контексті зарубіжного законодавства.

49. Відповідність Конституції України інших заходів кримінально – правового впливу, що не є покараннями (ч. 3 ст. 3).

50. Кримінальна відповідальність та покарання неповнолітніх за КК України в порівнянні з Європейським кримінальним законодавством.

51. Кримінальний кодекс України: шляхи удосконалення в контексті Європейських стандартів.

 

Особлива частина

1. Проблеми систематизації розділів та статей Особливої частини КК України.

2. Структура Особливої частини КК України в контексті Європейського кримінального законодавства.

3. Законодавча техніка Особливої частини КК України та її вплив на права застосування.

4. Понятійний апарат норм Особливої частини КК України.

5. Кримінально – правова кваліфікація: поняття, підстави та види.

6. Кримінально – правові норми Особливої частини КК України: поняття, види, значення.

7. Проблеми кваліфікації вбивств з урахуванням юридичних ознак потерпілого.

8. Нормативні ознаки потерпілого та їх вплив на кваліфікацію злочинів.

9. Реалізація в нормах Особливої частини КК України завдань правового забезпечення охорони прав та свобод людини і громадянина.

10. Подвійне інкримінування (ставлення в вину) – порушення конституційних прав людини.

11. Спеціальний суб’єкт злочину: проблеми кримінальної відповідальності. Загальна частина

12. Тілесні ушкодження: проблеми кваліфікації.

13. Проблеми кваліфікації злочинних діянь, вчинених медичним працівником.

14. Кримінальна відповідальність за незаконну трансплантацію органів або тканин людини в контексті зарубіжного кримінального законодавства.

15. Кримінально – правова охорона дітей: поняття, види, проблеми.

16. Кримінальна відповідальність в контексті зарубіжного законодавства.

17. Проблема кримінальної відповідальності за посягання на окремі особисті права і свободи людини і громадянина (Р.V КК).

18. Проблеми нормативного закріплення та практичного застосування додаткових видів покарань за злочини проти власності.

19. Проблема кваліфікації злочинів проти власності з урахуванням кваліфікуючих ознак.

20. Проблема визначення нормативних ознак проти власності.

21. Проблема призначення конфіскації майна за посягання проти власності.

22. Кримінальна відповідальність за злочини в сфері господарської діяльності: проблеми понятійного апарату.

23. Контрабанда: правові та теоретичні проблеми.

24. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом: порівняльний аспект.

25. Теоретичні та нормативні проблеми визначення поняття “довкілля” як об’єкта кримінально – правової охорони.

26. Проблема об’єктивного ставлення в вину при кваліфікації злочинів проти довкілля.

27. Проблема кримінальної відповідальності за створення злочинної організації.

28. Відповідальність за терористичний акт в контексті зарубіжного кримінального законодавства.

29. Відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань в контексті Конституції України.

30. Проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти громадської безпеки з урахуванням предмета злочину.

31. Проблеми кримінально – правового визначення поняття транспортного засобу при кваліфікації злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

32. Визначення критерії та юридичних ознак при відмежуванні кримінально – караного хуліганства від хуліганства – адміністративного правопорушення.

33. Визначення об’єкта та потерпілого у злочині, передбаченому ст. 299 КК.

34. Проституція: кримінально – правові проблеми.

35. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність: проблеми стадій злочину, співучасті у злочині та дотримання вимог законодавчої техніки при конструюванні ст. 304 КК.

36. Проблема визначення юридичних ознак предмета злочину при кваліфікації злочинів проти здоров’я населення.

37. Наркотична залежність: проблема кримінальної відповідальності.

38. Проблема визначення об’єкта та предмета розголошення державної таємниці (ст. 328 КК).

39. Посягання на державні символи України: проблеми визначення об’єкта та предмета злочинів.

40. Проблеми визначення форм, видів та способів протидії законних діям працівників правоохоронних органів.

41. Встановлення юридичних ознак потерпілого при кваліфікації злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян (Р. ХV КК).

42. Проблеми понятійного апарату, законодавчої техніки при визначенні місця Розділу ХVІ КК та його компонування.

43. Хабарництво: кримінально – правові проблеми в контексті зарубіжного законодавства.

44. Проблема суб’єкта злочинів у сфері службової діяльності.

45. Злочини проти правосуддя в контексті міжнародного кримінального права.

46. Кримінальна відповідальність за порушення права на захист в контексті Конституції України.

47. Втручання в діяльність судових органів: проблеми визначення потерпілого.

48. Проблеми кримінально – правової охорони учасників судочинства.

49. Військові злочини в контексті міжнародного права.

50. Правова природа та особливості нормативного визначення злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

 

ОБОВ’ЯЗКОВІ ВИМОГИ ДО РЕФЕРАТУ

1. Належно оформити титульний лист. /Повна назва навчального закладу, факультету та кафедри, назва теми, повні дані про студента, звання, прізвище та ініціали викладача, який консультує студента, дата написання/.

2. Зміст: Вступ, 2 – 3 питання по темі реферату, висновки, список використаних джерел.

Вимоги до списку джерел:

- нормативні документи, національні та зарубіжні;

- література українських авторів;

- література зарубіжних авторів;

- постанови Пленуму Верховного Суду України, судові узагальнення та практика.

Див.: Методичні рекомендації щодо складання бібліографічних записів у списках літератури до наукових робіт/ Автор – укладач М.Женченко.-К.: Видавн. «Жнець»,2010.- 63с.

3. Робота викладається на 15 – 17 друкованих сторінках.

4. При складанні іспиту одним із питань є “співбесіда по реферату”.

 

Примітка: студенти мають право обрати іншу тему реферату, узгодивши тему та план з лектором або викладачам, який веде семінарські заняття.

Теми рефератів бажано обирати близькими до теми магістерської роботи.

VІІ. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ НА ІСПИТ З КУРСУ “АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ”

 

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Кримінальне право України: поняття, предмет, принципи, завдання та система.

2. Наука кримінального права України: завдання та перспективи розвитку на етапі розбудови правової держави.

3. Реалізація в Кримінальному Кодексі України 2001 р. положень Конституції України та загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

4. Проблеми джерел та витоків кримінального права в науці кримінального права України.

5. Правова та юридична природа основних кримінально-правових інститутів: кримінальної відповідальності, злочину та покарання.

6. Проблема визначення форм та меж кримінальної відповідальності: матеріальний та процесуальний аспекти.

7. Теоретичні проблеми кримінально-правових відносин.

8. Юридичні факти, які породжують, змінюють та припиняють кримінально-правові відносини.

9. Основні положення класичної, антропологічної та соціологічної шкіл кримінального права щодо поняття злочину.

10. Кримінальний Кодекс України 2001 року: реалізація положень Конституції України.

11. Кримінальний Кодекс України 2001 року: реалізація загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

12. Значення історичного методу пізнання при вивченні кримінального права України.

13. Значення порівняльного методу при вивченні кримінального права України.

14. Значення ідей О.Ф. Кістяківського про наступність в кримінальному праві України.

15. Основні проблеми законодавчої техніки КК України 2001 року.

16. Відповідність понятійного апарату КК України 2001 року загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права.

17. Використання оціночних понять в КК України 2001 року.

18. Проблема бланкетних диспозицій в КК України 2001 року.

19. Визнання діяння злочином за КК України в контексті пострадянського та європейського кримінального законодавства.

20. Правові та юридичні особливості об’єктів кримінально – правової охорони та об’єктів злочинів.

21. Правова природа об’єктів кримінально – правової охорони та їх нормативне закріплення в КК України.

22. Значення юридичних фактів при визначенні змісту кримінально – правових відносин.

23. Кримінальні правовідносини: зміст, види, суб’єкти.

24. Проблема визнання кримінально – правових відносин як об’єкта кримінально – правової охорони.

25. Визнання діяння злочином: історичні та порівняльні аспекти.

26. Теоретичне та нормативне визначення ролі і значення категорії “склад злочину” (юридичний склад злочину) при застосуванні норм КК України.

27. Механізм кримінально – правового регулювання: теоретичні та нормативні проблеми.

28. Проблема теоретичного та нормативного визначення підстав кримінальної відповідальності.

29. Функції кримінального законодавства: поняття та види.

30. Співвідношення кримінальної відповідальності і кримінально – правових відносин.

31. Співвідношення понять “кримінальна відповідальність” та “покарання” в теорії кримінального права.

32. Кримінальна відповідальність в контексті кримінально – правових відносин.

33. Проблеми визначення форм (видів) кримінальної відповідальності.

34. Доцільність ознаки суспільної небезпечності при нормативному визначенні поняття злочину.

35. Поняття та ознаки злочину в джерелах кримінального права.

36. Ознаки діяння, які було визначено на нормативному рівні як ознаки злочину, згідно “Правил, за якими судиться малоросійський народ” 1743 року.

37. Проблема визначення критеріїв класифікації злочинів.

38. Потерпілий в системі соціальних цінностей і благ, які утворюють об’єкт злочину.

39. Проблема визначення психічних ознак особи, яка вчинила діяння, для нормативного закріплення внутрішньої сторони злочину.

40. Ознаки осудності та “обмеженої осудності” та їх вплив на кримінальну відповідальність.

41. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) в контексті Європейського законодавства.

42. Злочинні наслідки: нормативне закріплення та вплив на кримінальну відповідальність.

43. Співучасть у злочині: історичний та порівняльний аспекти.

44. Співвідношення понять вчинення злочину у спів виконавстві: та “вчинення злочину групою осіб” та групове вчинення злочину за відсутності ознак співучасті.

45. Дотримання правової природи при визначенні обставин, що виключають злочинність діяння, та їх нормативному закріпленні.

46. Відповідність принципам і нормам Європейського права підстав і порядку звільнення від кримінальної відповідальності за КК України.

47. Мета (цілі) покарання та її узгодженість із завданнями Кримінального кодексу України 2001 року.

48. Проблема захисту прав і законних інтересів потерпілого від злочину в системі покарань КК України.

49. Система, види та розміри покарань КК України в контексті міжнародного кримінального законодавства.

50. Інститут покарання: критерії визначення адекватності.

51. Правова природа конфіскації майна як виду покарання.

52. Законний інтерес: кримінально – правове визначення.

53. Потерпілий від злочину: нормативне та теоретичне визначення в зарубіжному кримінальному праві.

54. Кримінально – правові наслідки, як підстава визнання особи жертвою (потерпілим) від злочину.

55. Проблеми визначення підстав класифікації об’єктів злочинів.

56. Проблема причинного зв’язку в теорії кримінального права.

57. Суспільна небезпечність як ознака злочину за КК України в контексті зарубіжного законодавства.

58. Відповідність Конституції України окремих заходів кримінально – правового впливу, що не є покараннями.

59. Кримінальна відповідальність та покарання неповнолітніх за КК України в порівнянні з Європейським кримінальним законодавством.

60. Кримінальний кодекс України: шляхи удосконалення в контексті Європейських стандартів.

 

Особлива частина

1. Проблеми систематизації розділів та статей Особливої частини КК України.

2. Структура Особливої частини КК України в контексті Європейського кримінального законодавства.

3. Законодавча техніка Особливої частини КК України та її вплив на застосування права.

4. Понятійний апарат норм Особливої частини КК України.

5. Кримінально – правова кваліфікація: поняття, підстави та види.

6. Кримінально – правові норми Особливої частини КК України: поняття, види, значення.

7. Проблема кваліфікації вбивств з урахуванням юридичних ознак потерпілого.

8. Нормативні ознаки потерпілого та їх вплив на кваліфікацію злочинів.

9. Реалізація в нормах Особливої частини КК України завдання правового забезпечення охорони прав та свобод людини і громадянина.

10. Подвійне інкримінування (ставлення в вину) – порушення конституційних прав людини.

11. Спеціальний суб’єкт злочину: проблеми кримінальної відповідальності.

12. Тілесні ушкодження: проблеми кваліфікації.

13. Проблеми кваліфікації злочинних діянь, вчинених медичним працівником.

14. Кримінальна відповідальність за незаконну трансплантацію органів або тканин людини в контексті зарубіжного кримінального законодавства.

15. Кримінально – правова охорона дітей: поняття, види, проблеми.

16. Кримінальна відповідальність в контексті зарубіжного законодавства.

17. Проблема кримінальної відповідальності за посягання на окремі особисті права та свободи людини і громадянина (Р.V КК).

18. Проблема нормативного визначення та практичного застосування додаткових видів покарань за злочини проти власності.

19. Проблема кваліфікації злочинів проти власності з урахуванням кваліфікуючих ознак.

20. Проблема визначення нормативних ознак проти власності.

21. Проблема призначення конфіскації майна за посягання проти власності.

22. Особливості юридичних складів злочинів в сфері господарської діяльності: проблеми понятійного апарату.

23. Контрабанда: теоретичні та нормативні проблеми.

24. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом: порівняльний аспект.

25. Теоретичні та нормативні проблеми визначення поняття “довкілля” як об’єкта кримінально – правової охорони.

26. Проблеми об’єктивного ставлення в вину при кваліфікації злочинів проти довкілля.

27. Проблеми кримінальної відповідальності за створення злочинної організації.

28. Відповідальність за терористичний акт в контексті зарубіжного кримінального законодавства.

29. Відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань в контексті Конституції України.

30. Проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти громадської безпеки з урахуванням предмета злочину.

31. Проблеми визначення поняття транспортного засобу при кваліфікації злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

32. Конкретизація оціночних ознак при відмежуванні кримінально – караного хуліганства від хуліганства – адміністративного правопорушення.

33. Визначення об’єкта та потерпілого у злочині, передбаченому ст. 299 КК.

34. Проституція: кримінально – правові проблеми.

35. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність: проблеми стадій злочину, співучасті у злочині та дотримання вимог законодавчої техніки при конструюванні ст. 304 КК.

36. Проблема визначення юридичних ознак предмета злочину при кваліфікації злочинів проти здоров’я населення.

37. Наркотична залежність: проблема кримінальної відповідальності.

38. Проблема визначення об’єкта та предмета розголошення державної таємниці (ст. 328 КК).

39. Посягання на державні символи України: проблеми визначення об’єкта та предмета злочинів.

40. Проблеми визначення форм, видів та способів протидії законних діям працівників правоохоронних органів.

41. Встановлення юридичних ознак потерпілого при кваліфікації злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян (Р. ХV КК).

42. Проблема понятійного апарату, законодавчої техніки при визначенні місця Розділу ХVІ КК та його компонування.

43. Хабарництво: кримінально – правові проблеми в контексті зарубіжного законодавства.

44. Проблема суб’єкта злочинів у сфері службової діяльності.

45. Злочини проти правосуддя в контексті міжнародного кримінального права.

46. Кримінальна відповідальність за порушення права на захист в контексті Конституції України.

47. Втручання в діяльність судових органів: проблема визначення потерпілого.

48. Проблеми кримінально – правової охорони учасників судочинства.

49. Військові злочини в контексті міжнародного права.

50. Правова природа та особливості нормативного визначення злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ КУРСУ “АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ”.

Нормативно-правові акти

 

1. Конституція України. – К.: ТОВ «Видав. «Юридична думка», 2006. – 120с.

2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 1 верес. 2010 р.: (офіцій. текст) - К.: ПАЛИВОДА А.В., 2010. – 188с.

3. Кримінально - процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 1 верес. 2010 р.: (офіцій. текст) - К.: ПАЛИВОДА А.В., 2010. – 208с.

4. Кримінально - виконавчий кодекс України. - К.: Парламентське видавництво. 2006. – 88с.

5. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року. - К.: Атіка, 2010.

6. Цивільний процесуальний кодекс України. Київ., 2010.

7. Господарський кодекс України від 16.01.2003 року. -К.: Атіка, 2010.

8. Закон "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод
людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до
Конвенції від 17 липня 1997 р. // Голос України. - 1997. - 24 липня.
Відомості Верховної Ради України. - 1997, № 40. - Ст. 263.

9. Постанова Верховної Ради України "Про приведення законодавства
України у відповідність з Європейськими конвенціями з питань
кримінального судочинства" від 22 вересня 1995 р.// Відомості
Верховної Ради України. - 1995, № 33. - Ст. 258.

10. Закон України „Про статус суддів” – ВВР – 2010 -. – Ст..

11.Закон України „Про судоустрій України” – ВВР – 2010. - №_____. – Ст. ___.

12. Закон України „Про державний захист працівників суді і правоохоронних органів” – ВВР – 1994. – №11. – Ст. 50.

13. Закон України „Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” – ВВР – 1994. - №11 – Ст. 51.

14. Законодавство України про судові та правоохоронні органи: Зб. законодав. нормат. актів: (Станом на 1 січ. 2005р.) / Упоряд. О.Ф. Штанько. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005 – 464с.

 

Міжнародно-правові акти

 

1. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4
листопада 1950 р.// Вісник Верховного Суду України. - 1997, № 3.

2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // У кн.: Права
людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. - К.,
1992.- С. 18-24.

3. Декларация основных принципов правосудия для жертв преступлений и злоупотребления властью 29 ноября 1985г. / СССР и международное сотрудничество в области прав человека. Документы и материалы. – М.: «Международные отношения», 1989.

4. Европейская конвенция по возмещению ущерба жертвам насильственных преступлений (ETS № 116) (Страсбург, 24 ноября 1983 года) / Сборник документов Совета Европы в области защиты прав человека и борьбы с преступностью. – М.: СПАРК, 1998. – С. 81-85.

5. Рекомендація № R (99) 19 Комітету Міністрів державам – членам Ради, які зацікавлені в організації медіації у кримінальних справах (Прийнята Комітетом Міністрів 15 вересня 1999 року на 679-й зустрічі представників комітету).

6. Рекомендация R (85) 11 Комитета Министров государствам – членам относительно положения потерпевшего в рамках уголовного права и уголовного процесса 28 июня 1985 года. / Сборник международно-правовых документов. «Права человека». – Минск: Белфранс, 1999г.

 

Науково – практичні коментарі

 

1. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. / Відп. ред. Андрушко П.П., Гончаренко В.А., Фесенко Є.В. - К.: КНТ, 2009.-___с.

3. Науково - практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка - К.: Атіка, 200__.-______с.

4. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. – Х., 2010. – __________с.

5. Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків: Юрінком Інтер – Право, 2009. – ______ с.

6. Кримінальне право України. Особлива частина / За ред.М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: - Харків: Юрінком Інтер – Право, 2009. – _____ с.

 

Кримінальне законодавство зарубіжних держав.

 

63. Уголовный кодекс Грузии. Санкт – Петербург. Юр. центр Пресс. 2002. – 407 с.

64. А.И.Лукашов, Э.А. Саркисова Уголовный кодекс Республики Беларусь: сравнительный анализ и комментарии. Минск: «Тесей», 2000. – 672 с.

65. Комментарий к Уголовному кодексу Республіки Казахстан. – Караганда, 1999. – 950 с.

66. Уголовный кодекс Российской Федерации. – Москва: Проспект, КноРус, 2010. - 176 с.

67. Уголовный кодекс Франции. – СПб., 2003.

68. Уголовно-процесуальный кодекс Франции. – М., 1996. – 392 с.

69. Уголовный кодекс Австрии. – М.: “Зерцало – М”, 2001. – 133 с.

70. Уголовный кодекс ФРГ. – М.: “Зерцало – М”, 2001. – 2000 с.

71. Уголовный кодекс Испании. – М.: “Зерцало”, 1998. – 218 с.

72. Уголовный кодекс Республики Польша. – “Минск: “Тесей”, 1998. – 128 с.

73. Уголовный кодекс Голландии. – Санкт – Петербург. Юр. центр Пресс. 2001. – 509 с.

74. Италия. Конституция и законодательные акты. - М. 1983. – 392 с.

Додаткові джерела

 

1. Антологія Української юридичної думки. В 10-ти томах. – К.: Видав. Дім “Юридична книга”, 2002-2005.

2. Лозко Г.З. Велесова книга – Волховник. – Вінниця: Континент- Прим, 2007. – 504с.

3. Бочарников Д.М. Грушевський про створення та кримінальне право “Руської Правди”// Право України. – 1996. - № 1. – С. 65 – 69.

4. Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743. – К.: 1997. – 547 с.

5. Владимирский – Буданов М.Ф. Обзор истории русского права. – Петроград – Киев, 1915.

6. Кистяковский А.Ф. Элементарный учебник общего уголовного права с подробным изложением начал русского уголовного законодательства. Часть общая. – К.: 1890. – 850 с.

7. Кистяковский А.Ф. Исследование о смертной казни. – Тула: Автограф, 2000. – 270 с.

8. Сергеевич В.И. Лекции и исследования по древней истории русского права.-СПб, 1910.

9. Лащенко Р. Лекції по історії Українського права. – К., “Україна”, 1998. – 524 с.

10. Івановська О.П. Звичаєве право України. Етнотворчий аспект. – К.: ЕксОб. 2002. - 264 с.

11. Толкачева Н.Е. Звичаєве право.

12. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. Вид. 5-те, доп. – К.: Атіка, 2006. – 680с.

13. Ферри Э. Уголовная социология / сост. и предисл. В.С. Овчинского. – М.: Инфра-М, 2005. – 658с.

14. Класики політичної думки. Від Платона до Макса Вебера. Під ред. проф. Є. Причепія. – К.: Тандем. 2002. – 581 с.

15. Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М., “Мысль”, 1990. – 526 с.

16. Райнгольд Циппеліус. Філософія права. – К.: Тандем, 2000. – 299 с.

17. Кросс. Руперт. Прецедент в английском праве. – М., 1985. – С. 155-174.

18. Леон Л. Фуллер Анатомія права. – К., 1999. – 144 с.

19. Лейленд Пітер. Кримінальне право: Злочин, покарання, судочинство (Англійський підхід) – К., 1996. – 207с.

20. Романов А.К. Правовая система Англии. – М.,2000. – 344 с.

21. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. – М., 1996. – 400 с.

22. Правовые системы стран мира. – М., 2000. – 840 с.

23. Козочкин И.Д. Уголовное право США: успехи и проблемы реформирования. – СПб.: Издат. Р. Асланова «Юрид. центр Пресс», 2007. – 478с.

24. Савчин М.В. Порівняльне правознавство. Загальна частина: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2005. – 288с.

25. Харитонова О.І., Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи: основи порівняльного правознавства. Європейські традиції. – Х.: „Одіссей”, 2002. – 592с.

26. Малиновский А.А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права. – М.: Междунар. отношения, 2002. – 376с.

27. Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Монографія. – К.: Юрисконсульт, 2006. – 1048с.

28. Багрій-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации. – Одесса., 2000. – 566 с.

29. Сенаторов М.В. Потерпілий від злочину в кримінальному праві / За наук. ред. д.ю.н., професора В.І. Борисова. – Х.: Право, 2006. – 208с.

30. Присяжнюк Т.І. Інститут потерпілого у кримінальному праві України / Автореф. дис... канд.юрид.наук. – К., 2006. – 20с.

31. Мандриченко Ж.В. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим / Автореф. дис... канд.юрид.наук. – Одеса, 2007. – 17с.

32. Ященко А.М. Примирення з потерпілим у механізмі кримінально-правового регулювання / Автореф. дис... канд.юрид.наук. – К., 2006. – 20с.

33. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям / Автореф. дис... канд.юрид.наук. – Харків, 2003. – 20с.

34. Перепадя О.В. Кримінально-правові аспекти примирення між особою, яка вчинила злочин та потерпілим (порівняльний аналіз законодавства України та ФРН) / Автореф. дис... канд.юрид.наук. – К., 2003. – 18с.

35. Дзюба В.Т. Вклад О.Ф. Кістяківського в розвиток науки кримінального права / Законодавство України // Науково-практичні коментарі. - №4/2005. – С. 92-99.

36. Дзюба В.Т. Проблема потерпілого від злочину в кримінальному праві України / Теоретико-прикладні проблеми протидії організованій злочинності та злочинам терористичної спрямованості // Матеріали між народ. науково-практ. конференції 8-9 квітня 2005 р. Частина I. – Львів, 2005. – С. 144-152.

37. Дзюба В.Т. Потерпілий від злочину у сфері господарської діяльності: його види та юридичні ознаки / Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності // Наук.-практ. конференція 5-6 жовтня 2005 р. – Х.: ТОВ „Кроссроуд”, 2006. – С. 54-60.

38. Минин Б.А. Возвратное право: - правосудие, социальная безопасность и социальное развитие (текст) / Б.А. Минин. – М.: ИД «Юриспруденция», 2007. – 472с.

39. Владимирова В.В. Компенсация морального вреда – мера реабилитации потерпевшего в российском уголовном процессе. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 176с.

40. Анощенкова С.В. Уголовно-правовое учение о потерпевшем / С.В. Анощенкова; отв. ред. Н.А. Лопашенко. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 248с.

41. Сидоренко Є.Л. Отрицательное поведение потерпевшего и Уголовный закон. – СПб.: Издат. «Юрид. центр Пресс», 2003. – 310с.

42. Канюк С.С. Психологія мотивації. – К.: “Либідь”, 2002. – 303 с.

43. Кісілюк Є. Кримінальне законодавство доби Центральної Ради// Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 5. – С. 101-103.

44. Козлов А.П. Учение о стадиях преступления. Санкт – Петербург. Юрид. Центр Пресс. 2002. – 351 с.

45. Козлов А.П. Соучастие. Санкт – Петербург. Юр. центр. Пресс. 2001. – 360 с.

46. Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.) – К.: Атіка, 2001. – 272 с.

47. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006.- 704с.

48. Марін О.К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально – правових норм. К.: Атіка, 2004. – 223 с.

49. Кадников Н.Г. Квалификация преступлений и вопросы судебного толкования. Теория и практика. Учеб. Пособие. – М.: Норма, 2003. – 143с.

50. Благов Е.В. Применение уголовного права (теория и практика). – СПб.: Издат. Р.Асланова „Юрид. центр Пресс”, 2004. – 505с.

51. Базалук О.А. Сущность человеческой жизни. – К., 2002.

52. Бурдин В.М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сильного душевного хвилювання. – Львів, 2006.

53. Бородин С.В. Уголовная ответственность за преступлений против жизни. – СПб.: Издат. «Юрид. центр ПРЕСС», 2003. – 467с.

54. Лихова С.Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України): Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. – 573с.

55. Малинин В.Б. Причинная связь в уголовном праве. – СПб.: «Юрид.центр Пресс», 2000. – 316с.

56. Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна частина. – К.: “А.С.К.”, 2001. – 347 с.

57. Наумов А.В. Новый уголовный кодекс Украины// Гос-во и право. – 2002. - № 2. – С. 82-89.

58. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: НОРМА, 2001. – 208 с.

59. Звід пам’яток історії та культури України. Кн..1, ч.І А-А. Відповід.ред. П.Тронько. К.: “Укр.енциклопедія; 1999. – 578 с.

60. Панов М. Понятійні апарати наук кримінального циклу: співвідношення і взаємозв’язок // Вісник Академії правових наук України. Харків, 2000. - № 4. – С. 37-45.

61. Пинаев А.А. Курс лекций по Общей части уголовного права. Книга 1. “О преступлении”. – Харьков, 2001. – 284 с.

62. Приходько Т. Фізіологічний афект – одна з підстав визнання особи обмежено осудною // Право України. – 2001. - № 1. – 53-55.

63. Попов А. «Русская правда» в отношении к уголовному праву. – М., 1841. – 243 с.

64. Прохоров В.С., Корпачов Н.И., Тарбачаев А.Н. Механизм уголовно – правового регулирования: Красноярск: Изд. Краснояр. унив.1989. – 205 с.

65. Проблемы юридической техники/ Под ред. В.М. Баранова. – Новый Новгород; 2000. – 823 с.

66. Рарог А.И. Субъективная сторона преступления и квалификация преступлений. – М.; 2001. – 134 с.

67. Ситковская О.Д. Афект: криминально – психологическое исследование. – М.: «Юрлитинформ», 2001. – 240 с.

68. Єфремов С.О. Діяльне каяття, як засіб нейтралізації діяльності організованих злочинних угрупувань. – Вісник юридичної науки. Випуск 42. – К.; КНУ ім. Тараса Шевченка. – 2001. – С. 53-58.

69. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая. Т 1. – Тула. Автограф. – 2001. – 799 с.; Т.ІІ. – Тула. Автограф. – 2001. – 686 с.

70. Сергеевич В.И. Лекции и исследования по древней истории русского права. – СПб, 1910.

71. Тарарухін С.А. Квалификация преступлений в следственной и судебной практике. – К.: Юринком, 1995. – 208 с.

72. Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Атіка, 2003. – 143 с.

73. Трахтеров В.С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк). – Харьков, 1992. – С. 38-51, 72-83.

74. Шаргородский М.Д. Избранные работы по уголовному праву. – СПб. Юрид. центр Пресс. – 2003. – 432 с.

75. Фесенко Є.В. Кримінально – правовий захист здоров’я населення. (коментар законодавства та судової політики). – К.: Істина. 2001. – 192с.

76. Фесенко Є.В. Злочини проти здоров'я населення та система заходів з його охорони. – К.: Атіка, 2004. – 280с.

77. Фролова Е.Г. Системы уголовных наказаний зарубежных стран. – Донецк, 1990.

78. Усатий Г.О. Кримінально – правовий компроміс. К. Атіка. 2001 – 127 с.

79. Історія українського права. Навчальний посібник.// За ред. професора О.О.Шевченка. – К., 2001. – 215 с.

80. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. – К.: Україна, 1999. – 554с.

81. Мельник М.І. Кримінально – правова норма чи соціальна аномалія // Право України. – 2004. - № 9. – С. 115 – 119

82. Терлюк І.

83. Шапченко С.Д. Принцип верховенства права і Кримінальний кодекс України 2001 року: деякі теоретичні, законодавчі та правозастосовчі проблеми. //Науково-практичні коментарі. – 2002. - № 5. – С. 85-92.

84. Іванюк Т.І. Обставини, які пом’якшують покарання, за Кримінальним Кодексом України. // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Київ., 2006. – 15 с.

85. Коржанський М.Й. Презумпція вини. // Наукові статті – 2004. - с.

86. Полтавець В.В. Загальні засади призначення покарання та їх кримінально-правове значення. // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Київ., 2005. – 20 с.

87. Рарог А.И. Субъективная сторона преступления и квалификация преступлений. - М.; 2001. - 134 с.

88. Сахарук Т.В.. Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України та зарубіжних країн. Порівняльний аналіз. // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Київ., 2006. – 18 с.

89. Хавронюк М.І. Довідник з особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Видавництво Істина, 2004. – 504 с.

90. Хавронюк М.І. Приватне обвинувачення і примирення за кримінальним законодавством України та інших джерел Європи // Кримінальне право. – 2005. - № 3. – С. 120 – 126

91. Азаров Д.С. Злочини у сфері комп'ютерної інформації (кримінально-правове дослідження): Монографія. – К.: Атіка, 2007. – 304с.

92. Андрушко П.П., Стрижевська А.А. Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика. Навчальний посібник. – К.: „Юрисконсульт”, 2006. – 342с.

93. Берзін П.С. Грошові обчислення в кримінальному праві України: сучасний стан, проблеми, пропозиції. – К., 2007. – 37с.

94. Благов Е.В. Применение уголовного права (теория и практика). – СПб.: Издат. Р.Асланова «Юрид. центр Пресс», 2004. – 505с.

95. Вінник О.М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення. Монографія. – К.: Атіка, 2003. – 352с.

96. Каплунов А.И., Милюков С.Ф. Применение и использование боевого ручного стрелкового, служебного и гражданского огнестрельного оружия. - СПб.: Издат. «Юрид. центр Пресс», 2003. – 363с.

97. Кохановська О.В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві: Монографія. – К.: Видав.-поліграф. центр „Київський Університет”, 2006. – 463с.

98. Кривошеин П.К. Преступление. Историческое исследование. – К.: УАВД, 1993. – 72с.

99. Маляренко В.Т., Музика А.А. Амністія та помилування в Україні: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2007. – 700с.

100. Тарарухін С.А. Вибрані твори. Частина I: Юридична психологія. Мотивація злочинної поведінки. – К.: НАВСУ, 2004. – 212с.

101. Тарарухін С.А. Вибрані твори. Частина II: Кримінологія, соціально-психологічні причини злочинів. – К.: НАВСУ, 2004. – 100.

102. Тарарухін С.А. Вибрані твори. Частина III: Кримінальне право. Теорія кваліфікації злочинів. – К.: НАВСУ, 2004. – 248с.

103. Тихий В.П., Панов М.І. Злочин, його види та стадії: науково-практичний коментар. – К.: Видав. дім „Промені”, 2007. – 40с.

104. Дзейко Ж.О. Законодавча техніка в Україні: історико-теоретчне дослідження.: Монографія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2007. – 360с.

 

Навчально – методичні матеріали:

 

· Програма курсу: “Кримінальне право України. Загальна частина”. – К. – 20__. – ___ с.

· Програма курсу: “Кримінальне право України. Особлива частина”. – К. – 20__. – ___ с.

· Робоча програма спецкурсу: “Порівняльне кримінальне право”. – К. – 20___.

· Програма спецкурсу “Проблеми кваліфікації злочинів у сфері господарської діяльності”. – К. – 20__. – ___с.

· Програма спецкурсу “Теоретичні основи кваліфікації злочинів”. – К. – 20__. – ___с.

· Програма спецкурсу “Проблеми призначення покарання”. – К. – 20__. – ___с.

 

Матеріали судової практики

 

Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. За заг. ред. – К.: Юрінком Інтер. 2010. – ____ с.

 


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 200 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.119 сек.)