|
Читайте также: |
Основним безпосереднім об’єктом злочину є правосуддя в частині забезпечення законного затримання, приводу, арешту або тримання під вартою, а також конституційне право людини на свободу і особисту недоторканність. Його додатковим факультативним об’єктом можуть виступати честь та гідність особи, її життя і здоров’я, майнові блага. Потерпілим від цього злочину можуть бути підозрюваний, обвинувачений, підсудний, свідок і потерпілий. З об ‘єктивної сторони злочин може проявлятися у незаконному: 1) затриманні, 2) приводі (ч. 1 ст. 371); 3) арешті; 4) триманні під вартою (ч. 2 ст. 371). Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути службова особа органу дізнання, слідчий, прокурор, а у випадку завідомо незаконного тримання під вартою — також начальник місця попереднього ув’язнення. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину закон (ч. З ст. 371) визнає: 1) спричинення ним тяжких наслідків; 2) вчинення його з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах. Система (види)кримінальних злочинів проти правосуддя : 1. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду. Сюди входять: завідомо незаконні затримання, привід або арешт (ст. 371); притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372); порушення права на захист (ст. 374); постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375); втручання в діяльність судових органів (ст. 376); втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст. 397). 2. Злочини, які посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, майно суддів, засідателів та інших учасників судочинства. У цю групу входять: посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379); посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (ст. 400); погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377); погроза або насильство щодо захисника чи представника особи (ст. 398); умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378); умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи (ст. 399). 3. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі. Сюди слід включити примушування давати показання (ст. 373); завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383); завідомо неправдиве показання (ст. 384); відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків (ст. 385); перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку (ст. 386). 4. Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю і присіченню злочину. У цю групу входять: невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист (ст. 380); розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (ст. 381); розголошення даних досудового слідства або дізнання (ст. 387); приховування злочину (ст. 396); порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395 ). 5. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення) і призначеного ним покарання. Це невиконання судового рішення (ст. 382); приховування майна (ст. 388); ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням, волі (ст. 389); ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі (ст. 390); злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи (ст. 391); дії, що дезорганізують роботу виправних установ (ст. 392); втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393); втеча із спеціалізованого лікувального закладу (ст. 394). Зміни: " Стаття 3891. Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості 1. Умисне невиконання засудженим угоди про примирення або про визнання винуватості - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років".
-
[1] Рішення Конституційного Суду України у справі про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів від 6 жовтня 2010 р. № 21-2010 // Режим доступу: http://rada.gov.ua
[2] Висновок щодо проекту Кримінального-процесуального кодексу України: підготовлений Директоратом з питань правосуддя та захисту людської гідності, Генерального директорату І – Права людини і верховенство права, на підставі експертизи: Лорени Бахмайєр-Вінтер, Джеремі МакБрайда та Еріка Сванідзе. – Страсбург, 2 листопада 2011 р. // Режим доступу: http://www.coe.kiev.ua/news/2012/01/ Opinion%20on%20Draft% 20CPC%20UA%20Ukr.pdf.
[3] Мироненко проти України, № 15938/02, 18 лютого 2010 року / Європейський суд з прав людини // Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.7094.0.
[4] Кучерук проти України, № 2570/04, 6 вересня 2007 р. // Вибрані рішення Європейського суду з прав людини щодо України – 2007 / Харківська правозахисна група. – Харків, 2010 р. – С. 3-53.
[5] Хайло проти України,№ 39964/02, 13 листопада 2008 р. / Європейський суд з прав людини // Режим доступу: http://ovu.com.ua/articles/2197-sprava-haylo-proti-ukrayini-zayava-39964-02; Дешко Л., Долгопольська Є. Заборона катувань: позиція Європейського суду з прав людини щодо критерію оцінки доказів «поза розумним сумнівом» та умов тримання в місцях позбавлення волі // Режим доступу: http://www.rusnauka.com/NPM_2006/Pravo/8_deshkodolgopol_s_ka.rtf.htm.
[6] Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України від 20.10.2011 р. № 12-рп/2011 // Режим доступу: http:// rada.gov.ua.
[7] Шабельник проти України, № 16404/03, 19 лютого 2009 р. / Європейський суд з прав людини // Режим доступу: http://umdpl.info/index.php?id=1236239472.
[8] Яременко проти України, № 32092/02, 12 червня 2008 року / Європейський суд з прав людини // Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=974_405.
[9] Михалюк і Петров проти України, № 11932/02, 10 грудня 2009 р. / Європейський суд з прав людини // Режим доступу: http://www.uapravo.net/akty/ministr-osnovni/akt5dcjz4b.htm.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 94 | Нарушение авторских прав