62-63. Не раз повторюється як своєрідний рефрен (рр. 105, 565 - 566 і далі).
65. «...викликали по тричі ми кожного...» - Триразове викликання вбитих становило обряд прощання з ними, щоб допомогти їхнім душам вернутись до вітчизни, у спеціально споруджені могили-ке-нотафи (див. прим, до І. 239).
101. «...лотоса ласо споживши...» - Звукова гра слів лотоса - ласо відтворює гру слів оригіналу, де слово «лотос» зіставлено із словом «лантано» - забувати (звідси й уявлення про лотос як квітку, що дає забуття).
108-109. «Ні ораниці не орють вони... в них і без оранки... все виростає». - Відтворення гри слів оригіналу.
116-119. «...острівець невеликий... там без ліку диких пасеться кіз...» - Можливо, це острів Капрі (буквально «козиний»), розташований біля Неаполя, недалеко від вулканічної Сицилії, яку слід розуміти під казковою країною кіклопів (буквально - «круглооких»).
125. «...кораблів із червоними грудьми...» - ніс корабля фарбували, звичайно, червоним суриком, а боки смолили, звідси й епітет корабля - «чорний» або «чорнобокий».
213. Бесаги - тобто шкіряні мішки, що їх брали з собою в подорож стародавні греки, щоб зберігати вино.
270. Зевс вважався покровителем подорожніх, що просять захисту і пристановища (див. прим, до VI. 207-208).
359. Амбросія - див. прим, до IV. 445. Нектар - напій богів, що давав їм безсмертя і вічну юність.
ПІСНЯ ДЕСЯТА
7. «Замужем дочки його були за своїми братами». - Одруження синів Еола з рідними сестрами - відбиток дуже давньої, порівнюючи з гомерівськими часами, групової форми шлюбу.
[524]
86. «Близько-бо сходяться там дня і ночі розбіжні дороги». - Тут відбито відомості стародавніх греків про так звані «білі ночі» на півночі. Очевидно, країна лестригонів з її короткими літніми ночами - найбільш віддалене на північ місце Одіссеєвих блукань.
135. Острів Еея. - В «Телегонії», останній з поем троянського циклу, яка до нас не дійшла, розповідалося, що Кіркея породила від Одіссея сина Телегона («народжений далеко»), який, шукаючи батька, прибув на острів Ітаку. Одіссей збройно виступив проти прибулих чужоземців і був смертельно поранений рукою Телегона. Довідавшись про те, що він убив свого батька, Телегон забрав з собою на Еею Пенелопу, з якою потім одружився, і Телемаха, дружиною якого стала Кіркея.
190-192. Натяк на тумани, під час яких ні по сонцю, ні по зорях, по яких орієнтувались мореплавці, не можна встановити, де схід, а де захід.
222. Грецькі жінки працювали за верстатом не сидячи, а ходячи навколо нього (див. рр. 226-227).
235. Світле прамнейське вино - з виноградників гори Прамни на острові Ікарії (є ще однойменні міста біля Смірни та на острові Лесбосі).
280. Греки вітались, не подаючи один одному руку, а лише торкаючись нею плеча (див. прим, до III. 35).
302. Світлий дозорець - епітет Гермеса (див. прим, до І. 38).
305. Молі - назва якогось чудодійного зілля або цілющого коріння. Це назва, можливо, не грецька, тому Гомер і відносить її до «мови богів».
350-351. Дочки гаїв, джерел і потоків - німфи (див. прим, до VI. 105).
441. «Хоч він і родичем був мені близьким». - Еврілох був небожем Одіссея.
469. «...Ори пройшли своє коло...» - Ори - богині, що доглядали порядку в природі та змінювали пори року.
492 - 495. Тіні померлих у підземному царстві, за віруванням стародавніх греків, були позбавлені здатності мислити. Лише тінь фіванського віщуна Тіресія (який фігурує живим у трагедії Есхіла «Едіп-цар») зберегла непорушним свій розум і дар віщувати майбутнє.
[525]
513-514. Ахерон, Кокіт, Піріфлегетон, Стікс - річки в підземному царстві мертвих.
518. Опис жертовного обряду для виклику померлих, про який розповідається в пісні XI.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав