Читайте также:
|
Суспільна небезпечністьцього злочину полягає в тому, що дії, які його утворюють, грубо порушують суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті і праху покійних. Вчинення такого злочину в найбільшій мірі завдає моральної шкоди рідним і близьким померлих, а також шкодить належному вихованню людей щодо їх ставлення до норм загальнолюдських цінностей.
2. Предметзлочину порівняно зі ст. 212 КК 1960 р. значно розширено. Ним може бути могила, склеп, урна з прахом, предмети, що знаходяться в могилі або на ній: труп, одяг на ньому, ордени і медалі, коштовності, пам'ятник, зображення на ньому, огорожа, вінки тощо.
Слід зазначити, що до предмета цього злочину не належать ті стародавні поховання, які визнані пам'ятками історії або архітектури і взяті під охорону держави. Їх нищення, руйнування чи псування тягне відповідальність за ст. 298 КК.
3. Об'єктивна сторонацього злочину характеризується однією з двох дій: а) наругою над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного; б) викрадення предметів, що знаходяться в місці поховання або на трупі.
Наруга —це вияв неповаги до пам'яті і праху покійного, яка може бути виявлена шляхом осквернення могили, її розкопування, пошкодження ніші в стіні, урни з прахом, осквернення труни, глум над трупом, пошкодження або руйнування огорожі пам'ятників, інших надмогильних споруд, вчинення непристойних написів чи малюнків на них тощо.
Викраденняприпускає таємне або відкрите вилучення предметів (одягу, коштовностей з трупа, пам'ятників, надгробних плит, огорожі), що знаходяться в могилі, на трупі або на могилі (про поняття таємне та відкрите вилучення майна див. коментар до статей 185 і 186 КК).
У разі, коли викрадення таких предметів поєднане із застосуванням насильства, вчинене додатково підлягає кваліфікації за відповідною статтею злочинів проти життя чи здоров'я (статті 115, 121, 122, 125, 126, 129 або за статтями 345, 348, 350 КК).
Викрадення або пошкодження таких предметів додаткової кваліфікації за злочини проти власності не потребують, оскільки ці предмети на мають власника.
4. Для визнання злочину закінченим достатньо вчинення визначеного в диспозиції цієї статті діяння. А щодо викрадення зазначених у ній предметів — з моменту їх вилучення, коли винний має можливість розпорядитися ними.
5. Суб'єктивна сторонацього злочину характеризується прямим умислом. При нарузі над могилою чи іншим місцем поховання винний усвідомлює фактичні обставини і суспільне небезпечний характер свого діяння і бажає його вчинити, а при викраденні предметів він, крім усвідомлення, ще й передбачає низький характер наслідків свого діяння і бажає вилучити ці предмети.
Мотививчинення таких діянь можуть бути різними (помста, забобони, корисливі спонукання тощо), але на кваліфікацію вони не впливають. Однак у випадку, коли наруга над місцем поховання чи глум над трупом вчинені із хуліганських спонукань, відповідальність має наставати за сукупністю злочинів (статті 296 і 297 КК).
6. Суб'єктзлочину — особа, яка досягла 16-річного віку.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 98 | Нарушение авторских прав