Читайте также:
|
1) склад злочину являє собою певну сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, що визначають конкретне суспільне небезпечне діяння як злочинне;
2) тільки в кримінальному законі встановлюється сукупність зазначених ознак;
3) перелік складів злочинів, передбачених законом, є вичерпним;
4) тільки у складі злочину визначається характер та обсяг відповідальності за вчинений злочин.
Склад злочину визначає і межі розслідування, тому що основним завданням слідства саме і є встановлення об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
Важливе значення складу злочину виявляється і в тому, що він дозволяє провести, по-перше, чітке розмежування між злочином і провиною, тобто незлочинним суспільне небезпечним діянням; по-друге, відмежувати один злочин від будь-якого іншого (наприклад, крадіжку від грабежу, зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень).
У законодавчій практиці за допомогою складу здійснюється криміналізація (декриміналізація) суспільне небезпечних діянь. Тому склад злочину, як і вчення про нього, утворює той інструмент, за допомогою якого законодавець і здійснює кримінальну політику в галузі криміналізації діянь.
17.Поняття об’єкта злочину.
Об’єкт злочину – це поставлені під охорону кримінальним законом суспільні відносини, яким суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода.
18.Точки зору вчених-криміналістів щодо поняття об’єкта злочину.
Підручник І.В. Діордіца, сторінка 45-47.
19.Поняття суспільних відносин.
20. Структурні елементи суспільного відношення.
Структурні елементи суспільних відносинзнаходяться між собою в єдності і відділити один структурний елемент від іншого можливо лише при теоретичному аналізі.
1. Суб'єкти суспільних відносин - це учасники, тобто носії цих відносин. Суспільні відносини передбачають наявність двох сторін.
Суспільні відносини можуть виникнути між окремими громадянами. Наприклад, при крадіжці майна громадян (ст. 185 КК).
2. Другим елементом суспільних відносин являється предмет суспільних відносин. За визначенням В. Глистіна "предмет суспільних відносин це все те, з приводу чого і в зв'язку з чим існують ці суспільні відносини". Предметом суспільних відносин можуть виступати товари, майно, немайнові цінності та інше.
3. Третім структурним елементом суспільних відносин являється соціальний зв'язок, як зміст суспільних відносин.
Під змістом суспільних відносин розуміється певна взаємодія, взаємозв'язок суб'єктів по відношенню до предмета суспільних відносин.
Для встановлення суті соціального зв'язку необхідно встановити характер діяльності суб'єктів, а також встановити зміст їх поведінки. При цьому необхідно визначити той соціальний зв'язок ту діяльність, яка поставлена під охорону кримінального закону.
Вагомою ознакою соціального зв'язку являється обов'язок певної поведінки суб'єктів суспільних відносин.
21.Суб’єкти суспільного відношення.
Суб'єкти суспільних відносин - це учасники, тобто носії цих відносин. Суспільні відносини передбачають наявність двох сторін.
22.Механізм заподіяння шкоди об’єктові злочину.
Механізм порушення об'єкта (суспільних відносин) і заподіяння йому шкоди може бути різним: в одних випадках негативному, руйнівному впливу піддається суб'єкт суспільних відносин (наприклад, при вбивстві - статті 115-119, тілесних ушкодженнях - статті 121-125); в інших - благо, що охороняється правом і в зв'язку з яким існують дані відносини (це насамперед майнові злочини - крадіжка, шахрайство й ін.); по-третє- розривається соціальний зв'язок між суб'єктами відносин (ухилення від призову за мобілізацією - ст. 336, ухилення від сплати аліментів на утримання дітей - ст. 164) тощо. В усіх цих випадках об'єкту кримінально-правової охорони завдається шкода, що і є наслідком злочину.
23.Класифікація об’єктів злочину по «вертикалі».
По вертикалі об'єкти злочину поділяються на:
♦ загальний об'єкт;
♦ родовий об'єкт;
♦ безпосередній об'єкт.
24.Класифікація об’єктів злочину по «горизонталі».
По горизонталі безпосередній об'єкт злочину поділяється на:
♦ основний безпосередній об'єкт;
♦ додатковий безпосередній об'єкт;
♦ факультативний безпосередній об’єкт.
25.Поняття загального об’єкта злочину.
Під загальним об’єктом злочину слід розуміти всю сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону.
26.Значення загального об’єкта злочину.
Загальний об'єкт злочину утворюють всі найбільш важливі суспільні відносини, блага та інтереси, які прийняті під охорону кримінальним законом.
Фактично в це поняття входять і відносини власності, і відносини господарювання, і такі природні блага людини, як життя, здоров'я, інтереси миру та ін.
Загальний об'єкт злочину безпосередньо пов'язаний із проблемами оптимального здійснення кримінальної політики в нашій державі - визначення достатнього кола суспільних відносин, благ та інтересів, які приймаються під кримінально-правову охорону.
Значення загального об'єкта злочину полягає також у тому, що завдяки йому визначається коло найбільш важливих суспільних відносин, благ та інтересів суспільства, які приймаються під кримінальноправову охорону.
27.Поняття родового об’єкта злочину.
Родовий об’єкт злочину – це група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода, у зв’язку з чим вони охороняються єдиним комплексом кримінально-правових норм.
28.Значення родового об’єкта злочину.
Родовий об'єкт - серединний рівень «драбинки» системи об'єктів злочину. Він міститься у фундаменті добудови Особливої частини Кримінального кодексу України. Його значення полягає в тому, що він дає можливість диференціації, класифікації та структуризації злочинів у кримінальному законодавстві.
29.Спосіб визначення загального об’єкта злочину.
Загальним об’єктом є вся сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону. Тобто, цією сукупністю є усі 20 розділів Особливої частини КК України.
30. Спосіб визначення родового об’єкта злочину.
Родовим об’єктом є певний розділ Особливої частини КК України. Наприклад, Розділ ХІІ «Злочини проти громадського порядку та моральності», то родовим об’єктом тут будуть суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку та моральності.
31.Поняття безпосереднього об’єкта злочину.
Безпосередній об’єкт злочину – це група охоронюваних законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода, у зв’язку з чим вони охороняються єдиним комплексом кримінально-правових норм.
32.Значення безпосереднього об’єкта злочину.
Безпосередній об’єкт злочину – це конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода.
33.Поняття додаткового безпосереднього об’єкта злочина.
Додатковий безпосередній об’єкт злочину – це суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода.
34.Поняття факультативного безпосереднього об’єкта злочину.
Факультативний безпосередній об’єкт злочину– цесуспільні відносини, яким при вчинені даного суспільно небезпечного діяння, не завжди заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 171 | Нарушение авторских прав