Фінансова відповідальність,за порушення норм валютного права.

Сьогодні у вітчизняній юридичній науці відсутня єдність думок з приводу розподілу юридичної відповідальності на види, а зважаючи на суттєві політичні та соціально-економічні перетворення, які відбулися у пострадянському суспільстві, це питання набуло ще більшої гостроти.

Останнім часом, поряд із «традиційними» видами юридичної відповідальності (кримінальною, адміністративною, цивільно-правовою, дисциплінарною та матеріальною), науковці почали виділяти й інші види юридичної відповідальності, зокрема, і фінансово-правову.

Фінансово-економічні санкції за порушення правил розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не доцільно збільшувати, тому що це негативно вплине на згадану вище сферу і зумовить перехід більшості приватних підприємців у «тінь» Редакція від 01.01.2013 року № 265/95-ВР.[4]

Наступним видом валютних проступків є порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті України. Оскільки Декрет № 15-93 відніс до переліку валютних цінностей національну валюту, то порушення у сфері готівкового обігу національної валюти також потрібно віднести до різновидів валютних проступків. Відповідно до пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, встановлено вимоги та обмеження до організації і здійснення готівкових розрахунків у національній валюті на території України. Однак у ній не визначено фінансово-економічні санкції за порушення цих норм. Проблему застосування фінансово-економічної відповідальності за порушення валютного законодавства у сфері готівкового обігу вирішено Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95. Відповідно до пункту 1 і 2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 та листа ДПА України «Щодо санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 6 липня 2002 року № 1111/2/23-2110 передбачені штрафні санкції застосовуються органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що існуючі обмеження та встановлення відповідальності за порушення у сфері обігу готівки, на нашу думку, є протизаконними, адже вони обмежують право власності осіб на валютні цінності (у даному випадку – національну валюту), що негативно впливає на розвиток ринкових відносин у цій сфері і має виключно фіскальний, а не регуляторний характер.

Думку, до заходів фінансово-економічної відповідальності за порушення валютного законодавства, а саме митних правил, відносяться штрафні санкції, встановлені Митним кодексом України від 11 липня 2002 року № 92-IV, де сума штрафу безпосередньо пов’язана із вартістю товарів, які і є предметом правопорушень. До складу таких валютних проступків у сфері порушення митних правил в Україні належить: проведення операцій з валютними цінностями, щодо яких митне оформлення незавершене, зміна їх стану; приховування від митного контролю валютних цінностей, які переміщуються через митний кордон України; переміщення через митний кордон валютних цінностей із використанням фальшивих документів (відповідних ліцензій) або засобів їх ідентифікації; переміщення через митний кордон України валютних цінностей, щодо яких встановлені визначені законодавством обмеження; користування та розпорядження без дозволу митного органу умовно випущеними валютними цінностями в інших цілях, ніж ті, щодо яких надані пільги з платежів (історичні монети); подання недостовірних документів до митних органів, які надають пільги з метою їх отримання; надання документів із недостовірною інформацією, яка дає право на повернення оплачених митних платежів, або отримання виплат або їх неповернення чи повернення у неповному обсязі без необхідних умов; порушення строків оплати митних платежів; та інші

Водночас необхідно звернути увагу на те, що порядок застосування фінансово-економічних санкцій, встановлений Митним кодексом України від 11 липня 2002 року № 92-IV, аналогічний порядку накладання адміністративних стягнень.

Отже, узагальнюючи сферу застосування фінансово-економічної відповідальності, можна зробити висновок, що більшість штрафів за порушення валютного законодавства, на нашу думку, підлягають поступовій лібералізації, а пізніше і відміні, адже вони спрямовані на зменшення зовнішньоекономічних зв’язків, потоку іноземних інвестицій, обмеження вільних ринкових відносин і стоять на заваді вступу України до Європейського Союзу.

Дата добавления: 2015-11-26