Одним із обов’язкових умінь правника є вміння виступати перед
аудиторією на захист інтересів клієнта чи для обґрунтованого формулювання своєї громадянської позиції. Тренування цих навичок доцільно провести у процесі застосування методу «ПРАВНИЧА ПРОМОВА».
Для цього потрібно дотриматись такого порядку:
1. Формування правничої теми виступу.
2. Завчасне її узгодження з промовцями та підготовка їх уміння виступати, а також аргументної бази щодо теми промови.
3. Проведення промови на занятті.
Правила методу:
¨ тема промови актуальна для аудиторії;
¨ проблематика промови відома аудиторії;
¨ під час промови група не заважає виступаючому.
Якщо тема промови допускає кілька позицій, рекомендовано поєднати цей метод з методиками дискутування.
НАВЧАЮЧИ – ВЧУСЯ
Метод – використовується під час вивчення блоку або під час узагальнення вивченого, під час завершення роботи з блоком інформації з метою дати можливість аудиторії взяти участь у навчанні й передачі своїх знань.
Порядок проведення:
1. Підготовка роздаткового матеріалу, що стосується теми заняття.
2. Забезпечення аудиторії матеріалом, необхідним для опрацювання.
3. Протягом кількох хвилин студенти ознайомлюються з інформацією. Доцільно перевірити, чи розуміє аудиторія інформацію.
4. Після того, як усі прочитають інформацію, дається час на ознайомлення зі своєю інформацією інших, вільно пересуваючись у навчальному кабінеті.
5. Кожний студент може одночасно говорити лише з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому дізнатися про інформацію від іншого.
6. Після того, як вправа завершиться, доцільно запропонувати кільком студентам розповісти що-небудь із того, про що вони дізналися від інших.
Рекомендуємо цей метод застосовувати для узагальнення досить великого за обсягом матеріалу, перевантаженого теоретичним матеріалом.
КОЛО ІДЕЙ
Цей метод залучає до обговорення всю групу. Він добре спрацьовує, коли задаються питання або виступають доповідачі від МАЛИХ ГРУП.
Порядок проведення:
1. Коли МАЛІ ГРУПИ завершили своє завдання і готові представити інформацію, слід попросити кожну групу по черзі представити лише один аспект з тих, які вони обговорювали. Продовжуючи по колу, запитуйте кожну групу почергово, поки не вичерпаються усі відповіді.
2. Це дає змогу усім групам обмінятися результатами своєї роботи, уникаючи ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію.
3. Цей метод спрацьовує і для створення списку ідей. Для цього потрібно кожному подавати одну ідею по черзі.
4. Цей метод ефективний для видів діяльності з розв’язання гострих проблем. Попросіть студентів написати свою думку або ідею на картці-індексі без імені. Викладач збирає усі картки і складає список зазначених у них ідей на дошці або починає дискусію, користуючись інформацією з карток.
«СОКРАТОВИЙ» МЕТОД
Важливою справою для студентів є постановка питань. При цьому труднощі, як правило, виникають з приводу:
¨ для чого запитувати;
¨ що та про що запитувати;
¨ як запитувати;
¨ як побудувати запитання.
Зміст цього методу полягає в розробленні цілої низки питань, які приводять того, хто відповідає, до певного висновку. Правила такого діалогу передбачають, що одна людина весь час тільки задає запитання, а інша лише відповідає на них. Це приблизно виглядає так, як допит свідка в суді.
«СОКРАТОВИЙ» МЕТОД привчає не просто грамотно задавати питання, але і планувати хід діалогу, складати його алгоритм: передбачати можливі варіанти відповідей і наперед передбачати варіанти наступних запитань.
Цей метод також доречно застосовувати під час розгляду правових ситуацій. У викладачів повинна бути заготовлена певна правова ситуація з повним поясненням суті проблеми. Аудиторії вони доводять до відома лише коротку фабулу. Наприклад: «Міліція заважає суспільному спокою». Студенти на основі вже засвоєного матеріалу про права людини, про діяльність міліції, про громадський порядок повинні ставити всі можливі варіанти питань, щоб змусити автора першої тези дійти до іншої, правильної позиції. З одного боку – це дає можливість навчитись грамотно ставити питання, з іншого – дасть змогу вияснити – наскільки вдало студентами було засвоєно матеріал.
ЗАПОВНЕННЯ ТАБЛИЦІ
Метою цього методує визначення суттєвих ознак певних понять чи груп понять, їх елементів, провести їх детальний порівняльний аналіз, виявити та проаналізувати спільні і відмінні ознаки порівнюваних елементів.
Порядок проведення: тренер пропонує на розгляд аудиторії ТАБЛИЦЮ, в якій є дві шкали: перша – це порівнювані елементи (певні поняття, групи понять), а друга – критерії чи параметри для порівняння та характеристики. ТАБЛИЦЯ видається малим групам для заповнення на певний час. Після цього відбувається обговорення інформації, яку вони внесли в таблицю.
Можна обрати інший шлях – запропонувати слухачам самим визначити параметри для складання таблиці. Також можна заповнювати таблицю, зображену на дошці чи ватмані, за допомогою інших методик, наприклад, за допомогою методу мозкового штурму. Результати заповнення таблиці у випадку заповнення її малими групами можна обговорити за допомогою методу «КОЛО ІДЕЙ»: щодо кожного параметру з’ясувати якомога більше варіантів відповідей між групами по колу.
Модифікованим варіантом методу «ЗАПОВНЕННЯ ТАБЛИЦІ» є СКЛАДАННЯ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ТАБЛИЦІ – коли в одній колонці записуються спільні ознаки двох понять, а в іншій – відмінні.
Важливий момент:якщо параметри ТАБЛИЦІ пропонує тренер і пропонується її заповнити шляхом роботи в малих групах, то він має завчасно потурбуватися про підготовку незаповнених бланків таблиці. Також перед тим, як приступити до роботи, потрібно провести детальний інструктаж щодо правил внесення записів у ТАБЛИЦЮ.
Для досягнення кращого ефекту рекомендується поєднувати метод «ЗАПОВНЕННЯ ТАБЛИЦІ» з іншими інтерактивними методиками.
СТОП-КАДР
За допомогою цього методу групі студентів надається можливість оперативно відреагувати на правову ситуацію, одночасно використати свої знання правових норм та вміння їх застосовувати.
Послідовність проведення: увазі групи пропонується (зачитується, розповідається) ситуація, наприклад, перелік дій, зміст процесуального чи нормативно-правового акта. Залежно від рівня готовності аудиторії обирається складність такого завдання. Студенти (малі групи) наввипередки називають недоліки (помилки) ситуації або її норма-
тивно-правове регулювання тощо. Для цього студент, який знайшов відповідь, має промовити: «Стоп-кадр». Цим він зупиняє доповідача і називає свій варіант відповіді. Після цього ведучий (викладач) продовжує розповідати ситуацію до наступної фрази «Стоп-кадр».
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав