Нехай Господь благословить вас, любі брати. Слово Господа з Псалма 17, 9. І бухнув дим із ніздрів у нього і пожираючий вогонь із уст у нього і вугілля, що запалив він.
Коли Господь простягнув мені свою руку, я взялася за неї, і ми почали опускатися тунелем вниз. Темрява була дуже глибока, я не могла навіть намацати стіни. А спускались ми швидко, і я відчула, ніби моя душа відділяється від тіла. Раптом ми опинилися біля чогось, що видавало шум - наче вирувало.
Я відчула різкий запах, ніби запах гниючого тіла, і він ставав дедалі сильнішим. Потім я почула голоси мільйонів і мільйонів душ. Вони безперервно волали, кричали і стогнали. Я була така налякана, що обернулася до Ісуса і сказала: «Господи, де я? Господи, помилуй мене. Господи, помилуй мене».
Господь відповів: «Необхідно, щоб ви це побачили, щоб ви могли розповісти про це іншим».
Ми продовжували спускатися тунелем, що виглядав як вигнутий ріг, поки не досягли місця, де була повна темрява. Коли відкрився вхід, я побачила мільйони і мільйони пломенів вогню. Я почула крики, але не могла нікого побачити. Я дуже злякалася і сказала до Господа: «Помилуй мене, Господи! Прошу, помилуй мене! Прости мені! Я не хочу бути тут».
Тоді, я не знала, що була тільки спостерігачем у пеклі. Мені здалося, що прийшов мій судний день. Стоячи перед Господом, я була в жахливому страсі, тому що справді думала, що це кінець мого життя.
Ми наблизилися до великого полум'я. Воно люто палало і жарило. Я продовжувала повільно спускатися, спостерігаючи за всім і чуючи мільйони душ, що в один голос волали про помилування.
Потім я побачила у вогні дерев'яний стіл, який не згоряв. На ньому можна було розгледіти пляшки з пивом. Вони виглядали освіжаюче, але були наповнені вогнем. Потім серед вогню я побачила чоловіка, тіло якого майже повністю було зруйноване, а одяг на ньому горів вогнем. У нього не було очей і рота, і його волосся також горіло. Але притому, що у нього не було очей, він міг бачити мене. Хочу сказати вам, що у людини є душа, яка мислить і реально бачить, і я говорю не про фізичне тіло.
Цей чоловік простягнув до Господа свою обгорілу руку і з криком почав благати: «Господи, помилуй мене! Господи, помилуй мене! Мені боляче! Я горю! Будь ласка, помилуй мене і забери з цього місця!»
Господь поглянув на нього зі співчуттям, і я відчула щось тепле у руці. Я глянула: це була кров...кров Ісуса! Кров Ісуса потекла з Його руки, коли Він дивився на страждання цього чоловіка. Тоді той чоловік наблизився до столу з пляшками. Він схопив пляшку. Але щойно він хотів випити, вогонь і дим виривалися з неї. Відкинувши назад голову, чоловік закричав таким криком, якого я ніколи раніше не чула.
Він кричав від болю і горя і потім почав пити те, що було налито в пляшці. А там була кислота, і його
горло почало руйнуватися. Я бачила, як ця кислота опускалася в його живіт і палила все всередині.
На чолі цього чоловіка було нанесено номер ббб. На його грудях була пластина з невідомого металу, який не можна було зруйнувати ні високою температурою, ні хробаками. Там було щось написано, але ми не могли зрозуміти напис. І Господь сказав нам, що там написано. «Я тут, тому що я п'яниця».
Чоловік просив Господа про милість, але Слово Боже чітко говорить:
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 49 | Нарушение авторских прав