І коли вийдуть, то побачать трупи людей, що проти мене збунтувались. Червяк їхній не помре, вогонь їхній не погасне. Вони будуть осоружні всім людям (Іс. 66, 24).

Одкровення пекла

Семи Колумбійських підлітків

11 квітня 1995

Усіх їх разом узяв Ісус Христос, і бачили вони небеса і пекло. Послухайте їхні свідоцтва про красу небес і муки пекла. Через погану якість запису ми змогли перекласти з іспанської тільки 6 свідоцтв. Дякуємо за переклад Claudia Alejandra Elguezabal.

Одкровення пекла

Ше свідоцтво

Був один чоловік багатий, що одягавсь у кар­мазин та вісон та бенкетував щодня розкіш­но. Убогий же якийсь, на ім'я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий; він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його. Та ста­лося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його по­ховали. В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й

Побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, і він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й охолодить язик мій, бо я мучуся в полум'ї цім. Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся. А крім того всього, між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять (Лк. 16,19-26).

Бог дав нам одкровення, яке змінило напрям нашого життя. Ми тільки-но почали дізнаватися про Бога у Його слові. Ми - сім підлітків, яким Бог дав привілей і велику відповідальність поділитися цим одкровенням зі світом.

Усе почалося приблизно о 10:00. Ми помоли­лися і збиралися піти на пікнік. Раптом дуже сильне біле світло засяяло в одному з вікон. Коли появило­ся це світло, всі ми вмить були хрещені в Святому Дусі і заговорили на мовах. У той момент усі були дуже здивовані тим, що побачили. Це чудове світ­ло осяювало кімнату, і було воно набагато сильніше, ніж світло сонця.

Усередині світла ми бачили безліч ангелів, зо­дягнених у біле. Ці ангели були високими, красиви­ми і дуже гарно виглядали. Серед них ми побачи­ли щось дивне - фігуру людини. Це був особливий образ - чоловік, вбраний у надзвичайно білу ман­тію і одяг. Його волосся було як золоті нитки. Ми не могли розгледіти його обличчя, тому що воно було надто сяючим. Однак ми бачили золоте опоясання довколо Його грудей, на якому був золотий напис: «Цар царів і Владика владик». На його ногах були золоіі сандалі,,і Йог красі не було рівних.Коли ми побачили присутність того Чоловіка, то всі разом впали на коліна. Тоді ми почули Його го­лос. Цей голос був дуже особливим і прекрасним; кожне слово проникало в наші серця, наче меч, як описано в слові Божому (Євр. 4, 12). Він говорив нам дуже прості, але сильні слова. Ми чітко почули, що Він сказав нам: «Мої маленькі діти не бійтеся, я Ісус з Назарету, і я відвідав вас, щоб показати вам таєм­ницю. Ви багато побачите; розкажіть про це в різних містах, країнах, церквах і в усякому місці. Ви підете туди, куди я вас пошлю, а куди не треба буде йти, ви не підете».Свята Біблія, слово Боже говорить: А після цього я виллю мій дух на всяке тіло. Ваші гини й ваші дочки будуть пророкувати, ва­шим старим сни будуть снитись, і ваші юнаки бу­дуть бачити видіння (Йоіл 3,1). Це те що Бог приготував для кожного. Потім сталося щось дивне, посеред кімнати з'явилася скеля і Господь, який був з нами, наказав нам увійти в цю скелю. Скеля виступала приблиз­но на 20 сантиметрів над підлогою, і великий отвір з'явився в центрі. Це була величезна темна порож­неча чи печера. Отож ми ступили на вершину скелі і пішли вниз у порожнечу в підлозі. Там було темно,і шлях вів до центра землі. Опинившись у тій непро­глядній темряві, ми злякалися. Ми були настільки на­лякані, що сказали Господу: «Ми не хочемо йти туди! Не веди настуди! Забери нас звідси, Господи!»Господь відповів нам дуже спокійним і співчут­ливим голосом: «Цей досвід необхідний, аби ви розповіли іншим те, що побачите».Ми були в тунелі в формі рогу і бачили тіні де­монів і фігур, які переміщалися з одного місця в інше. Ми продовжували опускатися вниз все глибше і глибше. З кожною секундою ми відчували порож­нечу і величезний страх. Потім ми досягли якихось печер схожих на лабіринт і жахливих дверей. Ми відчули нестерпний запах, і спека душила нас. Щой­но увійшовши, ми побачили страшну картину. Все було охоплене вогнем, і в цьому вогні були тисячі людських тіл. Вони страждали у великих муках. Ви­гляд був настільки жахливим, що ми не могли навіть дивитися на це.Те місце було розділене на різні секції мук і страждань. Першою секцією, яку Господь дозволив нам побачити, була «долина котлів» -так ми назва­ли її. Там були мільйони котлів. Вони стояли на рівні землі. У кожному з них палала лава і в кожному з них була душа людини, яка померла і пішла до пекла.Щойно ті душі побачили Господа, вони почали кричати і волати: «Господи, змилуйся над нами! Гос­поди, дай мені шанс вийти з цього місця! Господи, витягни мене і я розповім всьому світові, що це міс­це реальне».

Там були мільйони чоловіків, жінок і молодих людей. Ми також бачили гомосексуалістів і алко­голіків. І всі ті люди кричали в муках.

Нас вразило те, як їхні тіла були понівечені. Хро­баки заповзали в їхні роти, очі та вуха і проникали через шкіру, заповзаючи всередину їхніх тіл. Це сповнення слова:

І коли вийдуть, то побачать трупи людей, що проти мене збунтувались. Червяк їхній не помре, вогонь їхній не погасне. Вони будуть осоружні всім людям (Іс. 66, 24).

І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її. Кра­ще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний, де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає (Мр. 9, 43-44).

Ми були в жаху вже лише від того, що бачили.

Ми бачили полум'я заввишки 3-4 метри. У кож­ному такому полум'ї була душа людини.

Господь дозволив нам побачити чоловіка, який був в одному з котлів. Він висів шкереберть, і з його обличчя сповзала шкіра, відриваючись шматками. Він пильно спостерігав за Господом і потім почав кричати і кликати Його: «Господи, пощади! Господи, дай мені шанс! Господи, забери мене звідси!»

Але Господь повернувся до нього спиною, не від-повівши ні слова. Коли Ісус зробив це, чоловік почав проклинати та ганьбити Бога. Цей чоловік був Джон Леннон, учасник музичної групи «Бітлз».

При житті Джон Леннон знущався з Бога і висмію­вав Його. Він говорив, що християнство зникне і Ісуса

Христа всі забудуть. Однак цей чоловік сьогодні пе­ребуває в пеклі, а Ісус Христос живий і не забутий.

Коли ми продовжували йти по околиці цього місця, душі простягали до нас руки і просили про милість. Вони просили, щоб Ісус забрав їх звідти, але Ісус навіть не дивився в їхній бік.

Потім ми почали проходити інші секції і потра­пили в найжахливіше місце пекла - його центр, де найжахливіші муки. Там були люди, які знали Ісуса і Його слово. Там були люди, які прийняли Христа і знали істину, але жили подвійним життям. Там були також віровідступники, страждання яких були в ти­сячу разів сильніші, ніж у інших. Вони кричали і про­сили Господа про милість, але слово Боже говорить: Бо коли ми, одержавши повне спізнання прав­ди, грішимо добровільно, то вже немає за гріхи жертви, а якесь страшне очікування суду й вогонь помсти палаючий, який має пожерти супротивни­ків (Євр. 10, 26-27).

Ті душі були там, тому що вони проповідували, постили, співали з піднятими вгору руками в церк­ві, але на вулиці і вдома вони були в перелюбстві, позашлюбних зв'язках, у брехні, грабували. Ми не зможемо обдурити Бога. Біблія каже, що кому бага­то дано, з того багато спитається.

Дата добавления: 2015-12-08