Категоральний лад діалектики як логіки

Коли наука дістала знання у вигляді буття і сутності, наука починає звертати увагу на власний інструменталій, на саму себе, яким чином і відбувалося освоєння нею отого буття предмету і його сутності. (три вузлові основоположення в русі наукового пізн)
В свою чергу буття розпадається на цілу низку інших категорій. І все, що стосується буття називається категоріями. Такими категоріями, через які виявляється зміст буття (усього), являється якість-кількість-міра. В свою чергу ці категоріальні структури диференціюються, виявляють свій зміст, у подальших визначеннях, теж категоріальних. Якість виявляється через кінечне і безконечне, буття-ніщо-становлення.

Категорії - це найбільш загальні поняття тієї чи іншої галузі знання, науки, які слугують для скорочення досвіду, для знаходження предметних відносин, для розчленування і синтезу дійсності, її категоризації.
Уперше вчення про категорії, як самостійний розділ ф-ського знання було створене в старовину основоположником цього розділу арістотелем. У відомих творах його метафізика і категорії. Категорії арістотелем вичленовуються як роди висловлювань про суще, як таке, або як роди буття і їх визначення.
Звичайно, категоріальний лад людського мислення арістотель дослідив піддавши аналізу людське мислення, піддавши рефлекмсії. але ще задовго до того в процесі антропогенезу склався весь категоріальний лад людського мислення, бо людиння не може мислити буття без категорій. І зараз, кожна людина мислить категоріально, тобто вживає категорії: час, відстань (простір), причина і наслідок. зміст і форма і т.д. Але не кожна людина замислюєтсься над ними, її цікавить той конкретний зміст суджень, в який вплетені ці категорії. наприклад сонце нагріває камінь. Тут в прихованому висові імпліцинто міститься категоріальне відношення причина-наслідок. і так усе мислення людини побудоване, що усі категорії відкриті арістотелем вони були в мисленні в процесі становлення людни, вони працюють і сьогодні в своїй основній масі. І тільки філософи, предметом яких є мислення, а не реальність, піддають аналізу що таке категоірії, в чому їх зміст. тому вся історія філософії - історія поняттєвого розкриття категорій.
Що таке категорія причини означає мати поняття про цю причину. тобто оволодіти її змістом. Таким чином категорії слугують для скорочення досвіду - це озн, що причинно-наслідкових зв’язків є розмаїття. Але категорія причини-наслідку звужує це розмаїття до двох категоріальних пар - причини і наслідку.
2. для встановленя предметних відношень. це озн, що причина і наслідок дають нам змогу встановити відношення одного явища до другого. одне в якості причини, друге в якості наслудку, одне в якості явища, друге в сутності. ці катег парні і полярні
3. найважливіше в категорії є їх здатність розчленовувати і синтезувати дійснісмть. справа в тім, що дійсність є деяке взаємопов’язане ціле, тобто певна суцільність зв’язків і відношень,їх перепленетість, і категорії виконують функцію розчленувати цю суц дійсність, виокремити окремі сторони, щоб їх вивчити. Суто якісні влавтивості предметів від їх кількісних параметрів, хоча вони в реальності взаємопов’язані між собою нерозривно. Тому немає іншого засобу для людини з метою оволодінням буття за допомогою категорій.
поєднання їх знову для того, щоб відтворити їх так, як вони є в реальності, в єдності.
Є якість предметів і є їх кількість(розмір, величина). щоб їх об’єднити, мислення об’єднує в категорію міра. Відновлення втраченого зв’язку за допомогою категорії. Із категоріями ми й синтезуємо.
Розчленувальна ф-ія категорія - рубрикація дійсності (поділ на окремі рубрики), аналітична функція (піддати аналізу). Аналітико-синтетична властивість познаається категоризація. Це процес, за допомогою якого відбувається аналіз і синтез дійсності. Слід зауважити, що аналіз і синтез в реальності не відокремлені один від іншого, тобто аналіз водночас є синтез і лише при певних обставинах домінує функція аналітична чи синтетична.
Висновок: категоріальний лад людського мислення, який складає предмет діалектики, забезпечує функцію непритаманну жодній формі мислення.

Дата добавления: 2015-12-08