Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методи вимірювання продуктивності праці

Читайте также:
  1. frac34; Методические основы идентификации типа информационного метаболизма психики.
  2. I . ОРГАНИЗАЦИОННО - МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  3. I. Организационно-методические указания
  4. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  5. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗУЧЕНИЮ ДИСЦИПЛИНЫ
  6. II. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОЖНОЇ ТЕМИ ДИСЦИПЛІНИ
  7. II. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА ДИСЦИПЛИНЫ

 

Прямий метод показує кількість продукції (обсяг робіт, послуг), яка виробляється за одиницю часу (виробіток): де ОВ – обсяг виробництва продукції (надання послуг); З – затрати праці на виробництво цього обсягу.   У внутрішньовиробничому плануванні для вимірювання продуктивності праці використовують обернений метод. Продуктивність праці визначається кількістю праці, затраченої на одиницю продукції (роботи) – трудомісткість продукції (Тр), год: Точність вимірювання зростає, якщо затрати праці розраховувати за повною трудомісткістю виготовлення продукції (робіт). Повна трудомісткість виробничої програми охоплює виробничу трудомісткість і трудомісткість управління. Виробничу трудомісткість (Трвир) обчислюють: де Тр – відрядна технологічна трудомісткість; К в.н – коефіцієнт виконання норм; Трпог – погодинна технологічна трудомісткість; ЧІ – фактична чисельність допоміжних робітників, осіб; ЧІІ – фактична чисельність основних робітників, осіб. Повна трудомісткість виробничої програми (Тр) дорівнює: де ЧІІІ – чисельність апарату управління, осіб.  

 

 

 
 

 


 

Послідовність визначення планованого зростання продуктивності праці а) розрахунок вихідної чисельності промислово-виробничого персоналу підприємства в плановому періоді (тобто умовна чисель­ність, яка була б потрібна для випуску планового обсягу продукції за збереження базового рівня виробітку продукції на одного працівника (Чви)): де Чб — чисельність працівників у базовому періоді, осіб; Ко — темп зростання обсягу виробництва в плановому періоді, %;   б) визначення зміни чисельності працівників під впливом різних факторів зростання продуктивності праці і розрахунок загаль­ного зменшення (збільшення) чисельності (Є): де Є і – зміна чисельності під впливом і -го фактора, осіб; а - кіль­кість факторів, які впливають на зміну продуктивності праці в плановому періоді;   в) визначення планового приросту продуктивності праці (∆ПП) стосовно до базового (передпланового) періоду: Для розрахунку приросту продуктивності праці завдяки окремому фактору (∆ПП і) використовують формулу   Питому вагу кожного фактора в загальному прирості продуктивності праці (∆ПП іу) обчислюють за формулою:   г) розрахунок планового рівня продуктивності праці (Вп): де Чп – планова чисельність працівників, осіб;   д) визначення питомої ваги приросту обсягу виробництва завдяки підвищенню продуктивності праці (∆ОВ¢): де ∆ОВ — темпи приросту обсягу виробництва в плановому періоді, %; ∆Ч — темпи приросту чисельності працівників у плановому періоді, %. Темп приросту чисельності розраховують так:

 

 

 

 


До першої групи чинників – „ Підвищення науково-техноло­гічного рівня виробництва ” належать: упровадження нової техніки, прогресивних технологій, механізація й автоматизація виробництва; поліпшення використання сировини; застосування прогресивних матеріалів тощо. Здійснення цих заходів знижує трудо­місткість продукції. Зміну чисельності працівників під дією будь-якого заходу цієї групи (Єт) визначають за формулою де Тро, Тр1 – затрати праці на одиницю продукції в натуральному або вартісному виразі до та після впровадження заходу, що планується, нормо-год; ОВ1 – обсяг продукції в натуральному (або вартісному) вимірі, планований до випуску після реалізації заходу; Ф – корисний фонд робочого часу одного працівника в базовому році (періоді), год; Кв.н – базовий коефіцієнт виконання норм виробітку; К д – коефіцієнт, який ураховує термін дії заходу в плановому періоді: , де М – кількість повних місяців дії заходу в плановому році.

 

Результати розрахунків відображають у „Плані продуктивності праці”

ПЛАН ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПЕРІОД

Чинники зміни продуктивності праці Зміна чисельності, осіб (–,+) Зміна продуктивності праці, % (–,+)
1. Підвищення науково-технологічного рів­ня — усього у тому числі: ……………………………………………    
2. Удосконалення організації виробництва, праці та управління — усього у тому числі: ……………………………………………    
3. Зміна обсягу і структури продукції — усього у тому числі: ……………………………………………    
4. Зміна чинників зовнішнього середо-вища – усього у тому числі: ……………………………………………    
5. Заходи, які впроваджено в перед-плановому періоді, але повний розра-хунковий ефект буде отримано в плано-вому періоді, — усього у тому числі: ……………………………………………    
6. Усього за всіма чинниками:    

Планування чисельності персоналу

Усіх працівників підприємства розподіляють на дві групи: 1) персонал основної діяльності (промислово-виробничий пер­сонал); 2) персонал неосновної діяльності (непромислових організацій, які перебувають на балансі підприємства). Під час планування чисельності працівників підприємства розрізняють явочну, облікову та середньооблікову чисельність. Явочну чисельність – кількість робітників, які повинні для забезпечення нормального процесу виробництва щодня перебу­вати на робочих місцях – визначають під час планування робітників. Облікова чисельність охоплює загальну кількість усіх працівників підприємства (постійних, сезонних, тимчасових), у тому числі фактично працюючих працівників, які перебувають у відрядженні, у відпустках, хворіють, виконують державні обов’язки, відсутні на роботі з дозволу адміністрації тощо. Під час планування чисельність визначають як середньооблікову. Її розраховують діленням суми облікової чисельності за всі календарні дні періоду на кількість календарних днів у періоді. Для приведення явочної чисельності (Чя) до середньооблікової (Чсо) у планових розрахунках використовують коефіцієнт облікового складу (К ос): Чсо = Чя К ос, де Дн – номінальний фонд робочого часу в плановому періоді, дні; Дп – кількість робочих днів одного робітника в тому самому періоді, що планується, дні.   Важливим показником використання робочої сили є нормування робочого часу визначенням планового бюджету робочого часу одного середньооблікового працівника (робітника). Бюджет розраховують у три етапи: 1) обчислення середньої кількості робочих днів; 2) визначення середньої тривалості робочого дня; 3) розрахунок корисного (ефективного) фонду робочого часу в годинах.

 


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)