Національні статистичні стандарти

КАФЕДРА ОБЛІКУ, АУДИТУ І СТАТИСТИКИ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З навчальної дисципліни

«Соціально-економічна статистика»

Для студентів денної форми навчання

Одеса - 2012

Укладач: ст..виладач - Смирнова В.Д.

Розглянуто на засіданні кафедри

Обліку, аудиту і статистики

Протокол № __ від _________ р.

Зав.кафедрою: д.е.н., проф.

_____________ Б.І.Валуєв

Передмова

В соціально-економічній сфері країни відбуваються значні зміни. Швидкими темпами формується інформаційне суспільство з високими потребами і вимогами до інформації, в т.ч. статистичної. Впровадження системи національних рахунків, що базується на міжнародних стандартах, призвело до змін у підходах визначення системи показників, методів їх збору та аналізу для економіки в цілому і для окремих її секторів. Статистичні дослідження соціально-економічної сфери дозволяють визначити структурні зрушення в економіці, демографічні та соціальні зміни, тенденції та закономірності цих змін, оцінити рівень ефективності суспільного виробництва, матеріального, соціального та духовного благополуччя населення, обсяги національного багатства країни, макроекономічні показники та багато інших, спрогнозувати подальший розвиток соціально-економічної сфери країни.

Тому вивчення курсу «Соціально-економічна статистика» має дуже важливе значення для майбутніх фахівців спеціальностей «Фінанси», «Облік і аудит». Даний опорний конспект лекцій має за мету полегшити засвоєння студентами найважливіших термінів, класифікацій, формул для обчислення різноманітних показників соціально-економічної статистики, а викладачам – більш ефективно використовувати різко обмежений лекційний час, супроводжувати основні теоретичні знання прикладами, аналізом стану, структури та динаміки розвитку соціально-економічних явищ і процесів суспільного життя України.

Опорний конспект лекцій може використовуватися студентами під час лекцій, в період підготовки до практичних і контрольних занять, а також виконання самостійної роботи.

Згідно робочої програми курсу «Соціально-економічної статистики» для спеціальності «Фінанси» опорний конспект лекцій включає 9 лекцій за темами:

Лекція №1 Тема 1. Предмет, метод та основні завдання соціально - економічної статистики.

Лекція №2 Тема 2. Система національних рахунків – методологічна

основа соціально-економічної статистики

Лекція №3 Тема 3. Статистика ефективності суспільного виробництва.

Лекція №4 Тема 7. Статистики науки та інноваційної діяльності

Лекції №5,6 Тема 8. Статистика населення.

Лекція №7 Тема 9. Статистика трудових ресурсів, зайнятості та ринку праці.

Лекція №8 Тема 10. Статистика рівня та вартості життя населення.

Лекція №9 Тема 11. Статистика соціального обслуговування та соціального захисту населення.

Лекція №1

Тема: «Предмет, метод та основні завдання соціально - економічної статистики»

1.1 Соціально-економічна статистика як одна із галузей статистики.

1.2 Предмет і метод соціально –економічної статистики.

1.3 Основні завдання соціально-економічної статистики.

1.1 Статистика – багатогалузева наука і являє собою цілісну систему галузей, які тісно пов’язані між собою, але мають різні об’єкти дослідження, мету, завдання, систему показників.

Галузі статистики:

1) Загальна теорія статистики. Це методологічна основа всіх галузей статистики. Розробляє поняття та категорії статистичної науки, методи збирання та обробки статистичної інформації, затверджує систему статистичних показників та порядок їх розрахунку, за допомогою яких аналізуються, оцінюються та прогнозуються масові явища та процеси суспільного життя.

2) Соціально-економічна статистика. Розробляє та аналізує систему макро та мікроекономічних показників національної економіки, вивчає структуру, пропорції та взаємозв’язок окремих галузей; особливості розміщення продуктивних сил, склад і використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; використовує систему національних рахунків та міжнародні статистичні стандарти для всебічного вивчення та прогнозування економічних процесів, що відбуваються в суспільстві; вивчає соціальні умови і характер праці, доходи населення, рівень його життя, демографічну ситуацію в цілому по країні та окремих її регіонах; розвиток науки, освіти, соціального обслуговування, та захисту населення та ін.

3) Галузева статистика. Вивчає стан та розвиток окремих галузей народного господарства (статистика промисловості, в т.ч. важкої, легкої, харчової, тощо, статистика АПК, статистика транспорту, статистика торгівлі та ін.) за допомогою системи загальних та спеціальних статистичних показників, характерних для кожної галузі.

Соціально-економічна статистика є найважливішою складовою статистичної науки.

Мета соціально-економічної статистики - формування системи знань про стан, структуру, тенденції та закономірності функціонування та розвитку економіки і соціальної сфери суспільства, щільність взаємозв’язків та взаємозалежностей між окремими соціально-економічними явищами і процесами.

1.2 Предметом соціально –економічної статистики є кількісна сторона явищ і процесів, що відбуваються у соціально-економічній сфері у взаємозв’язку з їх якісною стороною у конкретних умовах місця та часу.

Вивчення стану, тенденцій та закономірностей розвитку соціально-економічних процесів відбувається за допомогою системи статистичних показників які повинні повністю забезпечити інформаційні потреби країни про стан та розвиток її соціально-економічної сфери.

Система статистичних показників соціально-економічної сфери характеризує:

1. Економічні одиниці (підприємства, які згруповані за розмірами, галузями, регіонами, формами).

2. Ресурси (трудові, матеріальні, фінансові).

3. Виробництво (випуск продукції та послуг, витрати, виробнича діяльність).

4. Розподіл та перерозподіл доходів (доходи від діяльності, податки, внески, кінцеві доходи, соціальні виплати).

5. Використання матеріальних благ (проміжне споживання, капітальні вкладення, кінцеве споживання, зовнішнє торгівельне сальдо).

6. Грошові та фінансові показники (зарплата, ціни, грошовий оборот, кредитна, страхова діяльність, фінансові результати підприємств, обіг цінних паперів тощо).

7. Показники чисельності та складу населення.

8. Показники руху населення.

9. Показники рівня життя (реальна зарплата, рівень споживання товарів та послуг).

10. Показники соціального та духовного благополуччя (зайнятість населення; його освітній рівень, стан здоров’я, стан довкілля, фактори соціальної напруги) та ін.

Розрахунок цих показників відбувається відповідно статистичної методології.

Методологія соціально-економічної статистики – це сукупність спеціальних статистичних методів для глибокого і всебічного дослідження соціально-економічних процесів, що відбуваються в суспільстві.

Методи соціально-економічної статистики:

1. Статистичне спостереження планомірне науково-організоване збирання інформації про явища і процеси, що вивчаються.

2. Статистичне зведення і групування зібраної інформації, з широким використанням табличного та графічного методів.

3. Аналіз статистичної інформації за допомогою різноманітних статистичних показників: відносних та середніх величин, показників ряду динаміки, індексів, тощо.

4. Економіко-математичні методи (коефіцієнт кореляції та ін.)

В соціально-економічній статистиці важливу роль відіграють економічні класифікації, що розроблені міжнародними та національними органами і рекомендовані як статистичні стандарти:

а) світового рівня (стандарти ООН)

б) європейського рівня (стандарти ЄС)

в) національні стандарти

Національні статистичні стандарти

а) Класифікація видів економічної діяльності – КВЕД

б) Державний класифікатор продукції та послуг – ДКПП

в) Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності – УКТ ЗЕД

г) Класифікація форм власності;

д) Класифікація професій;

е) Класифікація валют та ін.

Наведені класифікації слугують інформаційною базою для аналізу структури і структурних зрушень в економіці, вимірювання ступеня концентрації і диференціації соціально-економічних явищ, оцінювання збалансованості окремих складових в економіці країни, регіону, галузі.

Основні завдання соціально-економічної статистики

1.3.

- всебічні дослідження перетворень економічних і соціальних процесів, що виникають в суспільстві; - узагальнення та прогнозування тенденцій розвитку господарства держави; - виявлення резервів ефективності суспільного виробництва; - своєчасне забезпечення господарських і керівних органів статистичною інформацією; - подальше впровадження в статистику стандартів СНР; - вдосконалення методики збору статистичної інформації та методології розрахунків соціально-економічних статистичних показників відповідно до міжнародних стандартів; - подальша комп’ютеризація органів Державної статистики.    

Лекція №2.

Тема: «Система національних рахунків – методологічна основа соціально-економічної статистики»

2.1 Загальна характеристика системи національних рахунків (СНР).

2.2 Основні макроекономічні показники СНР і взаємозвۥязки між ними. Порядок розрахунку ВВП різними методами.

2.3 Використання основних статистичних прийомів і методів аналізу ВВП та інших макроекономічних показників.

	СНР -це логічно послідовна, гармонійна та цілісна сукупність взаємопов’язаних макроекономічних рахунків і балансових таблиць, які характеризують результат економічної діяльності, структуру економіки і найважливиші взаємозв’язки в народному господарстві

2.1

В основі СНР лежить концепція економічного обороту, тобто відображається розвиток економіки на різних стадіях процесу відтворення:

- виробництво товарів та послуг;

- утворення, розподіл і перерозподіл доходів;

- кінцеве використання доходів;

- фінансові результати.

Система рахунків СНР в Україні - рахунок товарів та послуг; - рахунок виробництва; - рахунок утворення доходу; - рахунок розподілу первинного доходу; - рахунок вторинного розподілу доходу; - рахунок використання доходу; - рахунок капіталу; - рахунки іншого світу.

Сучасна система національних рахунків охоплює рахунки і показники для окремих галузей секторів та економіки країни в цілому.

Дані для національних рахунків відповідно до міжнародних стандартів СНР ООН (1993 р.) поступають від 6 груп секторів:

1) сектор нефінансових корпорацій

(підприємства та об’єднання різних форм власності, що виробляють товари

та послуги)

2)) сектор фінансових корпорацій

(банки, фонди, страхові компанії тощо)

3) сектор державного управління

(державні заклади, що займаються виробництвом неринкових послуг та

перерозподілом доходів та багатства)

4)) сектор домашніх господарств

(фізичні особи, які споживають і виробляють товари та ринкові послуги)

5) сектор некомерційних організацій

(профспілки, політичні партії, асоціації, фонди, які виробляють неринкові

послуги для домашніх господарств)

6) сектор екстериторіальної діяльності (– інший світ)

групує іноземців (нерезидентів), які здійснюють операції з вітчизняними

інституційними одиницями

Для цих секторів передбачено стандартний набір рахунків, в яких реєструються економічні операції, пов’язані з виробництвом, утворенням доходів, збереженням та накопиченням, придбанням фінансових активів і прийняттям фінансових зобов’язань.

Інформація, що міститься в рахунках секторів, використовується для обчислення найбільш важливих макроекономічних показників, здійснення аналізу та прогнозування розвитку економіки

2.2. Результати економічної діяльності у СНР характеризує система взаємопов’язаних показників.

На стадії виробництва:

- валовий випуск (ВВ);

- проміжне споживання (ПС);

- валова додана вартість (ВДВ);

- валовий внутрішній випуск продукції (ВВП);

- чистий внутрішній продукт (ЧВП).

На стадії утворення і розподілу доходу:

- валовий національний доход; (ВНД)

- валовий національний наявний доход (ВННД);

- чистий національний доход (ЧНД);

- чистий національний наявний доход (ЧННД).

На стадії використання доходів і заощадження:

- кінцеве споживання;

- заощадження;

- чисте кредитування (чисте запозичення).

	Найважливіші макроекономічні показники і взаємозв’язки між ними

1. Валовий внутрішній продукт (ВВП) обчислюється 3 методами: а) виробничим; б) розподільним; в) кінцевого використання.

а) ВВП виробничим = ВДВ + Чисті податки методом на продукти та імпорт де ВДВ – це сумарна валова додана вартість товарів і послуг в основних цінах тобто первинні доходи підприємств, що створені ними та підлягають розподілу ВДВ = (ВВ – ПС), де ВВ- сумарна вартість випуску продукції та послуг резидентів в основних цінах у звітному періоді ПС – проміжне споживання, тобто сумарні витрати на товари і послуги, які спожиті для виробничих потреб

Чисті податки на продукти та імпорт = податки на продукти та

імпорт – субсидії на продукти та імпорт.

На стадії виробництва в залежності від цін на продукцію розрізняють номінальний та реальний ВВП. Номінальний ВВП характеризує обсяг виробництва у фактичних цінах поточного року, а реальний ВВП – в цінах базисного періоду

Р_{реал.ВВП} = Номін._ВВП / і_р, І_{реал.ВВП} = І_{фіз.обсягуВВП}

б) ВВП розподільним методом = первинних доходів  

Первинні доходи включають:

- заробітна плата працівників підприємств, з включенням відрахувань на соц. страх;

- чисті податки на виробництво та імпорт;

- споживання основного капіталу;

- чистий прибуток, змішаний доход.

Чисті податки на виробництво та імпорт = податки на виробництво та імпорт – субсидії на виробництво та імпорт.

Споживання основного капіталу = витрати на амортизацію + капремонт.

Чистий прибуток = валовий прибуток – споживання основного капіталу.

Змішаний доход = винагорода за роботу власника або підприємця, яка не відділяється від його доходу.

ВВП методом кінцевого використання = кінцеве споживання + валове нагромадження + чистий експорт товарів та послуг

в)

Обсяг кінцевого споживання товарів та послуг – це витрати домашніх господарств на власне кінцеве споживання.

Валове нагромадження – це сума інвестицій у виробництво для створення нового доходу у майбутньому + зміна запасів матеріальних оборотних фондів + чисте придбання цінностей.

Чистий експорт = експорт – імпорт

2. Чистий внутрішній продукт (ЧВП)

ЧВП = ВВП – вартість спожитого основного капіталу.

3. Валовий національний доход (ВНД)

ВНД= ВВП + Первинні доходи резидентів даної держави за кордоном – Первинні доходи, що передані резидентами даної держави за кордон.

ВНД характеризує доход нації.

4.Валовий наявний національний доход (ВННД)

ВННД = ВНД + Поточні трансферти, отримані резидентами даної держави з-за кордону – Поточні трансферти, передані резидентами держави за кордон

Поточні трансферти – це гуманітарна допомога, дарунки родичів, штрафи і пені, виплачені резидентами за кордоном, тощо.

5.Чистий національний доход (ЧНД)

ЧНД = ВНД – споживання основного капіталу,

або ЧНД = ЧВП + сальдо первинних доходів з-за кордону

6.Чистий наявний національний доход (ЧННД)

ЧННД = ВННД – вартість спожитого капіталу

Перелічені макроекономічні показники є найважливішими і складають лише частину тих, що існують.

2.3. При аналізі ВВП та інших макроекономічних показників статистика широко використовує відносні величини динаміки, структури, порівняння, інтенсивності, середні величини, показники ряду динаміки, індекси, математичні методи (коефіцієнт кореляції та ін.)

Статистика також вивчає вплив окремих факторів на зміну макроекономічних показників. Для цього використовують багатофакторну модель взаємозв’язку ЧНД з трьома факторами, що впливають на його зміну.

ЧНД =

Де ЧВП/ВВП – частка ЧВП у ВВП

ЧНД/ЧВП – співвідношення ЧНД і ЧВП

Для використання цієї багатофакторної моделі введемо такі позначення:

ВВП = а

ЧВП/ВВП = в

ЧНД/ЧВП= с

Алгоритм обчислення абсолютної зміни ЧНД за рахунок трьох факторів:

В т.ч.

Для обчислення відносної зміни ЧНД за рахунок трьох факторів використовують індексний метод та взаємозв’язок між індексами:

І_{ЧНД =} І_ВВП

Лекція №3

Тема: «Статистика ефективності суспільного виробництва»

3.1. Поняття та показники ефективності суспільного виробництва».

3.2. Статистичний аналіз ефективності суспільного виробництва.

3.3. Статистичний аналіз впливу зміни ефективності суспільного виробництва на зміну макроекономічних показників.

3.1. Ефективність результатів суспільного виробництва характеризує співвідношення результату суспільного виробництва до витрат на його отримання.

Результатом суспільного виробництва є макроекономічні показники, насамперед ЧНД.

Категорія витрат включає поняття ресурсів та поточних витрат.

Ресурси (Р) – це авансовані витрати до початку виробництва. Вони включають середній розмір основних виробничих засобів (ОВЗ), оборотні засоби (ОБЗ) і ресурси праці (РП)

Р= ОВЗ + ОБЗ + РП

Загальний обсяг ресурсів обчислюється в вартісних показниках

Поточні витрати (П) – це витрати, які мають місце безпосередньо в праці виробництв. Вони включають: суму нарахованої амортизації за певний період часу (А), вартість спожитої сировини, матеріалів, палива та ін (М), суму фактично нарахована оплати праці, як грошову характеристику витрат живої праці (ОП)

П=А+М+ОП

Ефективність суспільного виробництва (Е) обчислюється 2 методами (способами):

1) по відношенню до ресурсів (ресурсний метод)

- показує ефективність використання ресурсів

2) по відношенню до витрат (витратний метод)

- показує ефективність використання поточних витрат

Це узагальнюючі показники ефективності результатів суспільного виробництва і характеризують ступінь ефективності використання загальних витрат на виробництві.

Часткові показники ефективності:

а) ; - характеризує ефективність використання основних виробничих засобів

б) ; - характеризує використання ресурсів праці

в) ; - та інші.

Чим більше Е, тим ефективніше розвивається економіка

3.2. Важливим завданням статистичного дослідження є вивчення динаміки зміни ефективності результатів суспільного виробництва в абсолютному та відносному виразі, як в цілому за певний період часу так і за рахунок впливу окремих факторів:

а) зміни ЧНД;

б) зміни витрат

Алгоритм обчислення абсолютної зміни ефективності суспільного виробництва, в тому числі за рахунок окремих факторів:

Е = Е₁ - Е_о

Е(ЧНД) =

Е(Витрати) =

Алгоритм обчислення відносної зміни ефективності суспільного виробництва в т.ч. за рахунок окремих факторів

Показник економічної ефективності – середня величина.

Загальна середня ефективність результатів виробництва залежить з одного боку, від рівня ефективності в окремих регіонах і галузях (Е_і), а з другого -від частки кожного з підрозділів народного господарства в сукупних витратах (d_і)

Вплив кожного з цих факторів розраховують за допомогою системи взаємозв’язаних індексів змінного складу, постійного (фіксованого) складу та структурних зрушень.

Він показує відносну зміну Е під впливом 2-х факторів – зміни ефективності в окремих галузях і регіонах (Е₁) та зміни частки окремих підрозділів (d₁) в загальних витратах

Він показує вплив лише зміни рівня ефективності окремих підрозділів

Він показує вплив зміни структури витрат на зміну ефективності

3.3. Статика вивчає також, якою мірою впливають на кінцевий результат суспільного виробництва (ЧНД) інтенсивні (Е) та екстенсивні фактори (ресурсні або поточні витрати – (В)

ЧНД = Е В

Алгоритм обчислення впливу окремих факторів на абсолютну змінну ЧНД.

ЧНД = ЧНД₁ – ЧНД₀

в т.ч. ЧНД _(Е) = (Е₁ – Е₀) В₁

ЧНД = (В₁ – В₀) Е₀

Вплив окремих факторів на відносну зміну ЧНД обчислюється індексним методом

Лекція №4

Дата добавления: 2015-11-26