Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зміна зодіакальних сузір’їв у річному колі.

Читайте также:
  1. Валуєвський циркуляр і зміна форм літературно-критичної діяльності українців. Західноукраїнська періодика і тяглість літературно-критичних традицій
  2. Взаємодія і зміна літературних напрямів, їх вплив на критику. Значення творчості І. П. Котляревського. Роль фольклористики в активізації суспільного критицизму
  3. Зміна основних компонентів природного середовища під впливом діяльності людини на території України. Природоохоронні території.
  4. Зміна та розірвання договору поставки. Відповідальність сторін за договором поставки.
  5. Зміна та розірвання цивільно-правового договору
  6. Зміна та розірвання цивільно-правового договору

Корочун – новонароджений син Коляди


 
 


 
 


Купальське сонце.

Послідовність зодіакальних сузір’їв:

Козерог Водолій Риби Овен Тілець Близнюки Рак Лев Діва Ваги Скорпіон Стрілець

Римськими цифрами позначені числові номери місяців від січня до грудня. На жовтому колі ми бачимо числа відповідних місяців, на які припадає зміна зодіаку. Символічні позначки зодіакальних сузір’їв стосуються не відрізків місяця, а відрізків між числами зміни зодіаку.

перенести

Календарні святці України та її сусідів.

Б. Найзначніші «сонячні» свята.

Весняні свята:

Ярило – родюча сила Сонця: її символіка, естетика, художнє втілення. Ярило і Юрій. Юріїв день. Весняне сонце називають Ярилом, ставлячись до нього як до батька всієї живої природи: воно запліднює все живе, весь рослинний і тваринний світ, даючи нове життя на землі. Ось чому і Новий рік і багато інших свят родючості у стародавніх слов’ян припадали саме на весну, на Червону гірку, коли сонце починало гріти все дужче і розтоплювало сніги на пагорбах, які першими вкривалися зеленою травою.

Березень.

9.03. «Обертання» коня, закликання весни, теплого Олекси. Весна входить в свої права (повернення птахів із вирію, мотив пошуку свого милого). Обретіння. Тимофія.

12. Дмитра. На Дмитрія сніг — то й паска на снігу. Опади в цей день або іній — на Мокія (24 травня+1 день) буде дощ.

14.03 (25.03 за ст. стилем). Явдохи. Надто тепло — може бути рання весна. Перші ластівки прилітають. Яка Євдокія — така й весна. Якщо вода з’явилася — хороша весна. Сніг з дощем і теплий вітер — на мокре літо; мороз і північний вітер — холодне літо. Якщо цього дня Новий Місяць і дощить — буде мокре літо. Багато води — багато трави на 6 травня (на Єгорія).

18.03 Свято коня. Городнє свято. Можна починати копати. Святого Конона. Городник, грабар.

15 Прокопа.

17 Василя.

Герасима.

22.03 – Накликання весни. Колись в цей день починався Новий рік. Повернення птахів (клекіт на закликання). Свято Весни (оргаїстичні ритуали, веснянки, хороводи тощо).

Центральним мотивом календарно-аграрних свят виступає мотив смерті природи взимку і її повернення до життя весною, наслідком чого виступає родючість грунту. Проте в рамках міфологічної свідомості формується думка, що природі складно повернутися до життя без допомоги людини. Це є видимим в обряді зазивання весни, у білорусів — «гукання вясны». При цьому, як утверджує Н. Никольський, сам по собі «термін «гукаць»... є спеціальним терміном для позначення магічного обряду покликання або викликання духів і богів, особливо землеробських і домашніх...» [9. З. 149]. Що стосується «Гукання вясны», то тут ми маємо справу з антропоморфним принципом, що виявляється у взаємодопомозі природи і людини.

Одним з відомих весняних обрядів є обряд хрещення і похоронів зозулі. Цей обряд, втім, як і інші аграрні обряди весняного календарного циклу, містить в собі ідею вмирання і пожвавлення природи. Як справедливо указує Ст. Соколова, «виконувався обряд, коли потрібно було стимулювати зростання рослинності, і акцент, природно, робився на пожвавленні» [8. З. 202]. Посилаючись на Ст. Кедріну, В. Соколова зіставляє цей обряд з аналогічними аграрними обрядами і висловлює припущення, що «на початку тут, можливо, була лялька з снопа» [8. З. 202]. Само по собі виготовлення окремих аграрних символів з соломи — прикладом того є «Кострома» («Коструба») — представляється невипадковим. Солома пов'язана з хлібом і зерном. Солому, що відслужила (віджилу), спалювали і таким чином повертали землі, тим самим сприяючи появі майбутнього урожаю. Символічне значення хліба як гаранта майбутнього урожаю полягало в тому, що його використовували в першому посіві. Подібна жертва легко пояснювалася вірою в те, що хліб, повернений в землю, повинен був її нагодувати і повернути силу.

У якійсь мірі можна допустити, що слов'янський обряд похоронів і воскресіння зозулі сходить до релігії вмираючого і воскресаючого божества, сприйнятої практично всіма аграрними культурами миру. Релігія вмираючого і воскресаючого бога припускає обряд, що включає всілякі варіанти убиения цих божеств (спалювання, втопило, розтерзання і т. д.). Ритуальне убиение божества здійснювалося з метою його подальшого відродження. Вважалося, що відродження бога спричиняє за собою і відродження природи, і що так продовжуватиметься до безкінечності. В. Пропп указує на достатньо істотний момент, що відноситься до землеробських релігій: у них «тіло божества не воскресає або, в усякому разі, не це складає предмет святкування. Божество воскресає не в плоті, воно воскресає в рослинності» [7. З. 112-113].

20.03 - «Сорок святих мучеників».

30.03 – Теплий Олекса. Журавлі-веселики. Бджоли. За звичай – цього дня тепло. Якщо на Олексія тепло — рання весна. Бджоли зроблять перший обліт — буде хороший медозбір. Святий Олексій.

Загальні прикмети на початок весни:

Пізня весна — тепле літо, ранній березень — "веснянка" зволікає, ненадійне тепло. Сухий березень — мокрий травень.

Густі березневі серпанки — повені не буде.

Сухий морозний грудень — березень сухий. Розлив річок великий і тривалий — добрий урожай.

Квітень.

Ярило – родюча сила весняного Сонця. Від нього слова пішли: орати, яровина, Юрій, роз’ярений.

1.04 – Свято радості. День сміху – запозичений у містах.

7 квітня – «Вулиця. Свято Весни». Відкривалася (зачиналася) вулиця: веснянки, хороводи, «кривий танок» тощо. Благословення рослинам. Екстрасенсорна магія. Благовіщеня Пресвятої Богородиці. Зачаття Марії через діалог з архангелом Гавриїлом.

Феофана.

18 квітня. Федота. Звідки вітер від Федота до Федула і Юрія (6 травня), звідти з Петрівки (25 червня) до Мокрини (1 серпня), а то й на все літо.

21.04. День Руфа (руху). Зустріч Сонця і Місяця – зерно яре виходить із землі, інтенсивно росте. Все вилазить із землі: також всяке гаддя. Гадюк у цей день вбивати суворо заборонялося. Космічний Змій в стихії води.

Травень.

Кострубатість літнього Сонця і його сенс: спадання плідних сил.

1.05 - Сіяти моркву й буряки пора. Кузьма.

5.05 – Ляля. Дівчину водили чи носили – лялю. Леля. Весна. Святий Лука. Сіяти цибулю пора..

6.05. (23.04 за старим стилем) Юріїв день. Юрій (Ярий). День землеробів. Святий Юра (Георгій, Єгорій). Багато у Юрія від Велеса: шанування пастухів, худоби, особливо рогатої і коней. Ранком роса має особливі властивості.

19.05 – Сіяти огірки, горох, росянок. Св. Йов.


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 49 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)