Як працювати з картосхемою

Значну складність для учасників ЗНО з історії України становить виконання завдань, які перевіряють уміння працювати з історичною картою. Розглянемо більш цей аспект підготовки.

Усі тестові завдання побудовані в межах програми загальноосвітньої школи Неодмінною складовою шкільної історичної освіти є формування предметних компетентностей, тобто умінь, які дозволяють не тільки добувати історичні знання, а також використовувати їх на практиці. Усі історичні події відбуваються не тільки в часі, але й в просторі. Важливе місце серед компететностей, яких має набути учень при вивченні історії, посідає просторова компетентність учня.

Просторова компетентність,передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі:

· співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами;

· користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій, процесів вітчизняної та всесвітньої історії, основні тенденції розвитку міжнародних відносин, пов’язані з геополітичними чинниками і факторами навколишнього середовища;

· характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості.

З огляду на зазначене, неодмінною складовою тесту з історії України є завдання, які перевіряють уміння працювати з картосхемою, а відтак – обов’язковим елементом підготовки до тестування має бути робота з картою.

Наведемо декілька порад щодо підвищення ефективності цієї роботи та проілюструємо її важливість на прикладах тестових завдань.

Загальні поради:

1.Увесь процес підготовки до тестування має відбуватися за постійної присутності у полі зору абітурієнта історичної карти – як ілюстрації у підручнику чи посібнику, карти атласу, настінної, електронної тощо.

2. Процес отримання інформації із підручника та карти має іти паралельно, тобто карта має дійсно ілюструвати ті події, про які учні щойно прочитали у тексті. Прочитавши текст підручника, слід спробувати отримати ту ж саму інформацію, але тепер уже із карти.

3. Для того, щоб отримувати інформацію із карти, треба навчитися розуміти її мову. Важливими атрибутами карти є не тільки власне зображення певної місцевості, країни, материка тощо, але й легенда і назва карти. Отже, розпочинаючи роботу з картою, прочитайте її назву, ознайомтеся з легендою, потім знайдіть на карті необхідну Вам інформацію.

4. Знайомлячись із зображенням на карті перебігу якихось історичних подій чи процесів, слід «пов’язати» ці події, процеси, явища із сторонами світу, з великими географічними об’єктами (морями, ріками, горами тощо). Тобто необхідно виконати дію, обернену тій, що описана у другій пораді.

5. Алгоритмом виконання тестового завдання з картою можуть бути наступні кроки.

Перший крок. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на карті з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з карти із кожним запропонованим варіантом відповідей.

Приклади й коментарі:

Зауважимо, що уміння працювати з картою, сфомованість просторової компетеності учня може перевірити й завдання, яке не містить ні в умові, ні у варіантах відповідей картографічного зображення.

Приклад 1.

Учасникам тестування з історії України під час проведення ЗНО-2009 було запропоновано таке завдання:

Установіть послідовність воєнних операцій Червоної Армії в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945).

А Кримська наступальна операція

Б «битва за Дніпро»

В Карпатсько-Ужгородська операція

Г Львівсько-Сандомирська операція

Відповідь: БАВГ

Після проведення тестування довелося вислухати думку батьків учасниці тестування, яка претендувала на нагородження золотою медаллю за особливі досягнення у навчанні.[1] Мати відмінниці з обуренням доводила, що учні не мають знати напам’ять дати подій, різниця між якими складає кілька місяців. Проте, чи саме на перевірку (чи тільки на перевірку дат) орієнтоване це завдання? Звичайно, можна припустити, що є учні, які з великими інтересом поставилися до вивчення цієї сторінки історії нашого народу й пам’ятають не тільки загальний хід подій Великої Вітчизняної війни, а й те, як саме й коли вони відбувалися, хто був їх учасником, який слід залишила ця війна в їхньому місті чи селі. Для таких учнів не стало проблемою розмістити названі події в хронологічному порядку. Проте, виходячи із статистичних показників тесту, їх, на жаль, не більше 27,63% (саме такий відсоток учасників отримали максимальну кількість балів – 2).

Зауважимо, що у число тих, хто відповів правильно, ввійшли й учні, які могли точно не пам’ятати, коли відбувалися описані події. До того ж, програмою ЗНО з історії України тільки одна з них визначена обов’язковою для запам’ятовування – дата, пов’язана з «Битвою за Дніпро», тобто визволення Києва. Маючи уявлення про загальний хід подій Великої Вітчизняної війни, про те, що визволення території України відбувалося у напрямі із сходу на захід, про розташування місць, за якими названі операції, на території України, можна було цілком правильно виконати дане завдання.

Отже, дане завдання дозволяє перевірити сформованість не тільки хронологічної предметної компетентності (уміння орієнтуватися в історичному часі), а й просторової (уміння орієнтуватися в історичному просторі).

Розглянемо й інші приклади виконання тестових завдань, що перевіряють уміння працювати з картосхемою, та прокоментуємо їх.

Приклад 2.

Територію розселення яких племен заштриховано на картосхемі?

А Білогрудівської культури Б Зарубинецької культури В Трипільської культури Г Чорноліської культури

Відповідь: В.

На картосхемі заштриховано територію розселення племен трипільської культури, які у ІV—ІІІ тис. до н. е. розселилися у басейнах р. Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Пруту, а також на Волині, Поділлі й у Північному Причорномор’ї.

Приклад 3.

Користуючись картою, вкажіть князівство Русі, землі якого простяглися на Правобережжі й межували на півдні з половецькими степами.

А Переяславське

Б Київське

В Чернігівське

Г Галицьке

Відповідь: В

Завдання можна віднести до категорії найпростіших у роботі з картою. Воно не стільки перевіряє уміння працювати з картою, скільки вчить це робити.

Приклад 4.

Укажіть, яке завдання можна виконати, користуючись наведеною картосхемою.

А Показати, де проживали і назвати східнослов'янські племінні союзи.

Б Показати кордони Київської держави за князя Ярослава.

В Показати, де пролягали кордони держави, створеної Чингісханом.

Г Показати,де було розташоване місто, у якому князь Олег уклав вигідні для Русі угоди.

Незважаючи на велику кількість інформації, яку несе картосхема (назва, легенда, позначені географічні об’єкти), запитання є дещо складнішим за попередні.

Отже, умова завдання передбачає установлення серед варіантів завдань того, яке можна виконати за допомогою карти. Розглянемо картосхему: її назва «Правління Ярославичів» має допомогти нам установити хронологічні рамки періоду, до якого відноситься зображене – ХІ століття. Правильність наших міркувань підтверджує легенда, де знаходимо позначення володінь синів Ярослава Мудрого за заповітом 1054 р., місце проведення Любецького з’їзду князів 1097 р. тощо. Розглянемо зміст зображеного на картосхемі – найперше ми бачимо певну територію, чітко визначену кордоном, згідно з легендою – це кордони Київської держави у середині ХІ ст. Обмежена цим кордоном територія поділена на менші територіальні утворення – землі (Чернігівська, Київська, Переяславська тощо).

Настав час послідовно проаналізувати запропоновані варіанти відповіді – у нашому випадку вони мають вигляд завдань до картосхеми.

А Показати, де проживали і назвати східнослов'янські племінні союзи – очевидно, що це неправильний варіант відповіді, ми не бачимо на карті племінних союзів, оскільки в той період, який вона зображує, племінні союзи перестали існувати.

БПоказати кордони Київської держави за князя Ярослава – здається, ми знайшли правильний варіант. Незважаючи на те, що карта присвячена подіям, які розпочалися після смерті князя, територія його володінь чітко визначена і навіть зазначена в легенді. Навіть, якщо ми не пам’ятаємо дату смерті Ярослава Мудрого, варто співставити дві позиції в легенді картосхеми: «Володіння синів Ярослава Мудрого за заповітом 1054 р.» та «Кордони Київської держави у середині ХІ ст.».

Навіть, якщо ми повністю переконані, що знайшли правильний варіант відповіді, не буде зайвим розглянути варіанти, що залишилися.

ВПоказати, де пролягали кордони держави, створеної Чингісханом – навряд чи дана картосхема допоможе нам установити кордони створеної Чингісханом держави – вона була розташована східніше тих територій, які позначені тут, а перший «візит» очолюваного ним війська на українські терена відноситься до 1223 р.

Г Показати,де було розташоване місто, у якому князь Олег уклав вигідні для Русі угоди – дана картосхема не дає нам можливість побачити землі Візантії, її столицю (а саме там Олег підписав договір), а тому карта не дає можливості виконати дане завдання.

Отже, правильна відповідь: Б.

Приклад 5.

Якою цифрою позначено на карті столицю Галицько-Волинської держави за часів правління князя Юрія І Львовича?

А 1 Б 2 В 3 Г 4

Правильна відповідь: Б (Володимир)

Дане завдання перевіряє сформованість уміння застосовувати набуті історичні знання у зв’язку із наявним картографічним зображенням. Виконуючи завдання, варто пригадати, що за часів Юрія І столиця Галицько-Волинської держави була перенесена у Володимир, який свого часу був головним містом Волинської землі.

Установивши назву міста, спробуємо знайти його розташування на картосхемі. Але спершу детально розглянемо її.

Ми можемо побачити чіткі кордони Галицько-Волинської держави, менш чіткою лінією позначено кордони Галицької (на південному заході), Волинської (на північному сході), Люблінської (на північному заході) земель. Деякі міста позначені назвами, деякі – цифрами. Два міста розташовані на території Волині, два – на території Галичини. Ми вже встановили, що Володимир – волинське місто, отже варіанти 3 і 4 нам не підходять. Серед варіантів 1 і 2 обираємо той, що ближче до Луцька (варіант 2). Варіант 1 – це місто розташоване ближче до Люблінської землі – столиця, заснована Данилом Галицьким, його улюблений Холм.

Під цифрою 3 – Львів, столиця Лева, під цифрою 4 – Галич, перша столиця Галицько-Волинської держави, заснованої Романом.

[1] У 2009 році результати ЗНО зараховувалися як результати ДПА.

Дата добавления: 2015-10-30