Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Кластер як навчальне середовище.

Читайте также:
  1. Вопрос 27 Кластеры, как фактор инновационного развития России.
  2. Індивідуальне навчальне завдання щодо характеристики сучасного стану соціально-економічного розвитку регіонів України
  3. Кластерлерді тұрғызудың коммуникациялық технологиялары
  4. Кластерлік жүйелер
  5. Навчальне видання
  6. Создание вертикальных экономичных кластерных образований.

Середовище, в якому відбувається навчання, має важливе значення. Освітні установи, які здійснюють навчання в середовищі кластеру, готують робітників більш продуктивних, краще інформованих про ринки праці та краще зв’язаних з роботодавцями. Працівники освіти класифікують свої програми за професіями, але використані навички визначаються середовищем, в якому вони застосовуються, і можуть відрізнятися на різних підприємствах галузі. Якщо розроблений навчальний план пов'язаний з робочими місцями та бізнесом фірм у місцевому кластері, робітники починають цінувати значимість кластеру, краще розуміти регіональне середовище, та, можливо, більше схиляються до побудови кар’єри у кластері, ніж до трудової міграції.

 

Розвиток центрів професійної освіти у кластері.

Замість очікування на те, що кожний технічний або діловий коледж задовольнятиме конкретні потреби усіх фірм, регіони можуть створювати центри підготовки та перепідготовки у кластерах. Центри професійної освіти в кластерах, зв’язані з існуючими навчальними закладами, можуть стати провідними установами для дослідження потреб галузі, розробки нових навчальних планів, оновлення професійних стандартів, порівняльного аналізу методів роботи в інших галузях та загального збору інформації про професії та програми у кластері.

Центр може працювати віртуально, збираючи групи фахівців з різних навчальних закладів для роботи над конкретними проблемами, проведення НДІДКР чи розробки навчальних планів – і усі його результати та інформація будуть одразу ж доступні по всій країні. Центри професійної освіти можуть допомогти фірмам визначити, які програми підготовки в галузі мають найбільш релевантний навчальний досвід, технології та найкращу репутацію. Вони також можуть надавати допомогу та доступ до навчання соціально незахищеним верствам населення.

 

Стимулювання інновацій та підприємництва.

Інновації та підприємництво – двигуни розвитку та зростання кластерів. Більшість кластерів була сформована підприємливими працівниками існуючих роботодавців з метою розширення ланцюгів постачання, створення нового ринкового потенціалу, або як реакція на скорочення штатів або закриття компанії. Хоча і на інновації, і на підприємництво суттєво впливають освітні процеси та культурні норми регіону, їх можна покращити за допомогою продуманих стратегій підтримки, які розробить та здійснить уряд.

 

Фінансування на державному рівні та з боку ЄС.

Небагато кластерних організацій спроможні утримувати себе лише за рахунок членських внесків, і майже усі вони постійно шукають джерела фінансування для підтримки кластерної діяльності. Міжнародна, національна або регіональна підтримка, а інколи розподіл витрат, є критично важливими для багатьох з цих агенцій. Допомагаючи забезпечити багаторічне фінансування, держава може надати кластерним організаціям необхідну підтримку для того, щоб укріпити своє положення в кластері.

 

Механізми фінансування, які надають можливості.

Нові ідеї та інновації, створення та розширення нового бізнесу є важливими стратегіями розвитку кластерів. Зародкові кластери включають багато нових та потенційних підприємців. Інвестиції у кластери необхідні і як початковий капітал, і для фінансування розробки продукції, і як венчурний капітал для підприємців, і як оборотний капітал для більш зрілих фірм, що розширюються.

Урядова підтримка може бути надана шляхом створення відповідних механізмів фінансування та забезпечення мінімуму бюрократичного регулювання і перешкод у доступі до цих коштів.

 

Розподіл ресурсів та інвестицій задля посилення впливу.

Кластери надають обґрунтування для розподілу ресурсів задля максимізації впливу на економіку. Значні інвестиції у важливий елемент кластеру – часто це науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи або великі індустріальні парки – є звичним засобом посилити репутацію кластеру та залучити нові фірми. Деякі країни намагалися купити кластери за рахунок масштабних інвестицій, але з перемінним успіхом. Способи, якими державні органи розподіляють ресурси поміж кластерами, мають враховувати ступінь зрілості кластеру. Зародкові і зрілі кластери мають зовсім різні потреби. Реорганізація агенцій та установ для зосередження на конкретному кластері виправдана тільки для зрілих кластерів. Індустріальні парки та інкубатори, існуючі в рамках кластеру, допоможуть залучити нових членів до зародкового потенційного кластеру.

 

Сприяння конкурсним програмам фінансування.

Один з найлегших засобів заохотити фірми до співпраці та досягти економії від масштабу – приймати лише колективні заявки від декількох фірм при розподілі конкурсного фінансування. Таке фінансування може бути спрямовано на підтримку:

ü Скупчень або асоціацій компаній;

ü Консорціумів компаній з технічних та управлінських послуг, необхідних для підготовки пов’язаних компаній;

ü Консорціумів малих компаній з розвитку або покращення робочих місць.

 

Інвестиції в кластерні НДІДКР.

Більшість провідних досліджень здійснюється в державних університетах. Історично вони фінансуються на конкурсних засадах під наглядом фахівців тієї ж галузі, але не обов’язково пов’язаних з регіональними економіками. Зазвичай фінансування залежить від наукових, а не комерційних досягнень, проте в деяких випадках процес досліджень породжує кластери у батьківських університетах або навколо них.

Крім того, хоча в багатьох менш сприятливих регіонах немає університетів, в деяких з них є вищі навчальні заклади, які також починають брати на себе відповідальність за промислові НДІДКР. Дослідження в таких інститутах частіше обслуговують потреби місцевої економіки, ніж глобальні інтереси галузі, а інвестиції можуть приносити швидшу віддачу.

Кластери можна підтримувати шляхом (а) додавання до критеріїв оцінки з боку галузевих фахівців важливості та комерційного потенціалу дослідження для регіональної економіки, і (б) направляючи більшу частину фінансування досліджень до менш сприятливих регіонів.

 

Сприяння інкубаторам.

Інкубатори зараз широко використовуються для підтримки нових і малих підприємств. Їхня основна ідея – надавати дешеві приміщення, послуги і технічне обслуговування за рахунок розподілу витрат. Обмеження орендаторів лише потенційними членами кластеру виправдовує більш спеціалізовані послуги і допомогу, сприяє діловим зв’язкам між фірмами в інкубаторі та заохочує взаємне навчання та передачу технологій між фірмами.

 

Створення технологічних центрів.

Багато розвинутих економік роблять інвестиції в технологічні центри в рамках стратегій регіонального економічного розвитку. Ці центри часто зв’язані з навчальними закладами, проте деякі є незалежними. Концентрація на технологіях місцевого кластеру може успішно стимулювати інновації та сприяти передачі технологій.

 

Кластери як засіб реклами.

В усьому світі кластери використовують для реклами своїх країн як бажаного місця для відвідування та ведення бізнесу. Шотландія, Нова Зеландія, Канада, Іспанія та Ірландія ефективно використовують кластери для реклами своїх регіонів поміж інвесторами та клієнтами.

Підтримка розвитку мереж експорту.

Окремим малим та середнім фірмам не вистачає ресурсів і знання інших країн для ефективного використання можливостей глобального ринку. Уряди можуть підтримувати створення кластерних експортних асоціацій. Мета цього – об’єднати знання та ресурси окремих підприємств для створення критичної маси, яка може використовуватися для визначення та використання експортних можливостей. Часто в результаті цього виникають утворення, ціль яких полягає у здійсненні спільної діяльності, яка виходить далеко за рамки експорту.

 

ІV. КРАЩІ ВІТЧИЗНЯНІ ТА ЗАРУБІЖНІ ПРАКТИКИ З ПИТАНЬ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ТРАНСКОРДОННИХ КЛАСТЕРІВ

1. Вітчизняний досвід щодо формування та розвитку транскордонних кластерів

Харківська область

У 2008 році на базі Харківського національного економічного університету (кафедра туризму), ВАТ «Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва», Бєлгородського державного університету (кафедра туризму) та Бєлгородського обласного фонду підтримки малого підприємництва було створено транскордонний туристичний кластер. Його діяльність поширюється на Золочівський та Гайворонський райони України та Російської Федерації. Основною метою транскордонного туристичного кластеру є відродження маршрутів сільського туризму та історичних пам’яток культури.

У 2007 році було утворено будівельний кластер за участю Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, Бєлгородського державного технологічного університету ім. В. Шухова, Бєлгородського обласного фонду підтримки малого підприємництва та ВАТ «Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва». Головною метою даного кластеру є налагодження співпраці у сфері проектування та будівництва між російськими та українськими компаніями.

Крім того 24 квітня 2009 року м. Харкові було проведено робочий стіл з питань створення фінансового кластеру.

 

Львівська область

У Львівській області опрацьовується питання утворення та діяльності транскордонного туристичного кластеру.

Так, Спільна стратегія розвитку українсько-польського транскордонного регіону (Волинська, Львівська, Закарпатська області та Люблінське і Підкарпатське воєводства) на період до 2015 року, яка була розроблена протягом 2007-2008 років у рамках проекту «Новий рівень добросусідських відносин – розвиток польсько-української стратегії транскордонної співпраці» (програма INTERREG ІІІА/ТАСІS CBC 2004-2006), передбачає одним із своїх основних пріоритетів розвиток туристично-рекреаційної сфери.

У зв’язку з цим важливими завданнями є:

· ідентифікація і розвиток українсько-польського прикордоння як єдиного туристичного регіону;

· розвиток інтегрованої системи маркетингу і популяризації польсько-українського транскордонного регіону в Україні, Польщі та інших країнах;

· підготовка висококваліфікованих спеціалістів для обслуговування туристичного руху та менеджерів з транскордонного туризму;

· створення потужної та інституційної інфраструктури розвитку туризму у польсько-українському прикордонні.

Новий транскордонний туристичний кластер має великі перспективи для розвитку, враховуючи можливості, що відкриваються у зв’язку з проведенням «Євро-2012».

 


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 130 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Sustainable Economic Development and Employment Promotion (SEDEP) in the Ukraine | м. Севастополь | Text 3. Types of Leads | Vocabulary Practice | Language Development | Underline the correct word | Read the letter. What kind of letter is it? |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Розраховуйте на довгострокову перспективу.| Хмельницька область

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)