Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Утворення основ радянського права. Законодавство про суд та судочинство. Судова система.

Читайте также:
  1. B Основные положения
  2. B. ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ ВСЕХ МЕДИЦИНСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ
  3. C. ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ ВСЕХ МЕДИЦИНСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ
  4. I. Основная идея
  5. I. ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ О ФЕСТИВАЛЕ.
  6. II. Основна частина уроку
  7. II. Основна частина уроку

Злам старої судової системи розпочався

з ініціативи місцевих Рад. Стихійно

виникали судові органи носили до-

статочно різноманітний характер: революційні, народні, світові

суди, суди народної совісті, адміністративні суди і т.д. У своїх

рішеннях ці суди керувалися «революційною правосвідомістю-

ем»,«революційної совістю»і звичаями.

Першим державним актом, поклавши-

шим початок формуванню єдиної доль-

ної системи, став листопадовий 1917 Декрет РНК РСФСР-Декрет

про суд № 1. Він скасував усі дореволюційні судові органи,

створені судової реформою 1864 р. ліквідували прокуратура і

адвокатура, інститут судових слідчих. Натомість їх створювалися

місцеві колегіальні суди, що складалися з постійного судді і двох

чергових народних засідателів. Склад суду обирався місцевими Со-

ветамі. Підсудність місцевих судів була обмежена колом менш важ-

них цивільних (сума позову три тисячі рублів) і кримінальних (наказа-

ня до двох років позбавлення волі) справ.

Обвинувачами, захисниками і повіреними у суді могли бути

будь-які особи, що користуються громадянськими правами за Конституцією.

Попереднє слідство здійснювали одноосібно судді.

Касаційними інстанціями, які розглядали не набрали

законну силу вироки і рішення нижчих місцевих судів, були повітові і столичні з'їзди місцевих суддів. Касаційне оскарження

могло вести до скасування вироку або рішення нижчестоящого суду, якщо

вищестоящий встановлював неповноту або неправильність проведене-

го попереднього слідства, порушення процесуальних, кримінальних

норм, несправедливість вироку або відсутність складу злочину

в діянні засудженого. Справа могло бути повернуто на новий розгляд-

ня, а вирок скасовано або змінено в бік пом'якшення покарання.

Одночасно з місцевими судами Декрет проголошував створення

революційних трибуналів для «боротьби проти контрреволюційних

сил». Попереднє слідство для трибуналів здійснювали следст-

ються комісії, створюються при Радах.

У своїй діяльності суди повинні були керуватися декрету-

ми ВЦИК, СНК, положеннями політичних програм партій більше-

Виково і лівих есерів, «революційною правосвідомістю» і «законами

повалених урядів», якщо вони не суперечать вишеперечіслен-

вим нормам і принципам. Проте вже в листопаді 1918 р. заслання на старі

закони були зовсім заборонені.

У лютому 1918 р. ВЦВК прийняв новий

Декрет про суд № 2, що розширив підсудний-

ність місцевих судів. Нової інстанцією стали окружні суди, відбутися у-

явшіе з трьох постійних членів і чотирьох народних засідателів

(У цивільних справах) і дванадцяти засідателів під голова-

ством постійного члена суду (у кримінальних справах). Засідателі при-

нітрохи рішення не тільки про факт злочину, як це було в суді

присяжних, а й про міру покарання. Декрет відтворював слідчі

комісії при окружних судах, які обираються місцевими Радами. Ство-

вались колегії правозаступніков, члени яких підтримували обви-

ня і здійснювали захист у суді.

Передбачалося створення обласних судов1 і Верховного судового

контролю, проте ці органи так і не були сформовані в силу полі-

тичних обставин. З тих же причин (боротьба з лівими есерами,

мали серйозний вплив у судовій сфері, і недовіра до старих

юристам) восени 1918 р. були ліквідовані окружні суди.

Скасовувався апеляційний порядок оскарження, по Декрету до-

пускалася лише касація (за мотивами суттєвості допущених у

судовому розгляді порушень та «несправедливості»).

У липні 1918 р. РНК прийняв Декрет про суд

№ 3, знову розширив компетенцію

місцевих судів (позови до 10 тис. рублів, покарання до п'яти років позбавлення

волі). Слідчі комісії перепідпорядковувати місцевим Радам. Касаційні скарги розглядали Поради місцевих народних суддів,

сформовані з постійних суддів нижчестоящих судів. У Москві

створювався Касаційний суд для розгляду скарг на рішення і

вироки окружних судів.

В кінці листопада 1918 р. ВЦВК затвердив Положення про народний суд

РРФСР, яке уніфікувало судову систему республіки. Уч-

реждалась єдина форма суду - народний, що складався з одного народ-

ного судді і декількох (двох або шести) засідателів. Вибори суддів

здійснювалися місцевими Радами, засідателі затверджувалися виконавчої

тільних комітетами місцевих Рад. Кандидати повинні були поль-

тися виборчими правами і мати досвід політичної роботи.

У своїй діяльності суди повинні були керуватися декретами

радянської влади і «соціалістичною правосвідомістю».

Захист і обвинувачення здійснювали колегії при повітових та губерн-

ських виконкомах, які обираються Радами. Члени колегій були поса-

ностнимі особами (аж до 1920 р., коли вони втратили цей статус).

Попереднє слідство проводили слідчі комісії, міліція

або самі судді.

Принципами нового судового права стали: колегіальність в приня-

тии судових рішень, зменшення ролі судового професіоналізму,

розширення судового правотворчості, вторгнення в судочинство

соціальних і політичних мотивів, зближення судової і владно-

управлінської діяльності Рад. Разом з тим в 1918 р. частково

робилися спроби повернутися до деяких інститутів і принци-

пам старого судового права (аналогії з судом присяжних, світовими

судами, системою слідства).

Розробка нового судового права здійснювалася на спеціальних

з'їздах працівників юстиції, на яких відбувалося узагальнення судових

ної практики, обговорювалися і розроблялися проекти нових правових

актів, відбиралися кадри працівників судової системи. З'їзди, прохо-

дівшіе в 1918-1920 рр.., внесли серйозний вклад в роботу по кодіфіка-

ції нового права.

Уже Декрет про суд № 1 паралельно з місць-

вими засновував особливі суди «для боротьби

проти контрреволюційних сил»- революційні трибунали. В їх

компетенцію входила боротьба з контрреволюцією, мародерством, Сабот-

жем та іншими «зловживаннями торговців, промисловців, чинів-

ників». Соціальна спрямованість діяльності цих органів була

визначена. До їх складу входили голова і шість засідателів, з-

відбирають губернськими і міськими Радами. Попереднє слід-

ствие здійснювали особливі слідчі комісії. Система ревтрібу


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 140 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Маніфест від 17 жовтня 1905 року, його політичне та юридичне значення. Зміни в структурі органів державної влади. | Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року, їх конституційний характер. | Державна Дума та Державна рада в Росії. Формування партій. Реформи П.А. Столипіна, їх значення для Російської імперії. | Перша світова війна і зміни в державному ладі та праві Російської імперії. | Лютнева буржуазно-демократична революція. Двовладдя, його суть. | Державний лад. Діяльність тимчасового уряду. Юридична нарада. Народна міліція. | Судова система буржуазної республіки. | Ліквідація буржуазної державності і права. Перші декрети радянської влади. Утворення радянського уряду. | Ставлення більшовицької влади до національних державних формувань. Декларація прав народів Росії, її демагогічний характер. | Розробка та прийняття Конституції РСФСР 1918 р., її зміст. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Утворення міліції, прокуратури та ВНК.| Передумови утворення єдиної держави. Взаємовідносини радянських республік у 1918-1922 рр.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)