Слово вчителя

Г. Гейне - один з улюблених іноземних поетів в Україні. Українською мовою його твори перекладали Ю. Федькович, М.Старицький, М. Коцюбинський, П. Куліш, М.Вороний і П. Мирний, Б. Грінченко, І. Франко і Леся Українка, М.Рильський, П. Тичина, В. Сосюра, М. Бажан, Л. Первомайський.

13. Бесіда

- Сьогодні ми знайомимось із творами Гейне в перекладі. Чи легко перекласти вірш? Чому? Що повинно бути збережено?

Учні висловлюють думку, що нелегко, адже треба зберегти не тільки зміст, а й художню форму.

Вчитель

Художній переклад передбачає збереження змістових і естетичних особливостей твору. Підстрочний, дослівний переклад механічно перекладає зміст, не враховуючи цих особливостей. Прикладом надзвичайно вдалого перекладу можна вважати вірш "Коли розлучаються двоє"

14. Читання німецького тексту "Wenn zwei von einander scheiden"

Слово вчителя

У перекладі М. Старицького поезію було покладено на музику відомим українським композитором М. Лисенком і вона стала одним із шедеврів української музичної культури, хоча її давно вважають українським народним романсом, тому що перекладачу вдалося зберегти його ритм, мелодику, настрій.

16. Прослуховування ро мансу "Коли розлучаються двоє"

17. Бесіда.

- Який основний настрій вірша? Чим він викликаний?

Учні помічають, що настрій с умний, викликаний розлукою двох закоханих.

- Які два плани існують в цій поезії?

Учні помічають, щоодин план - загальні роздуми про розлуку, інший - конкретний приклад розлуки ліричного героя.

Вірш побудовано у формі контрастного зіставлення. Перші чотири рядки вірша змальовують ситуацію розлучення так, як це, на думку поета, найчастіше буває в житті. Наступні чотири рядки відтворюють цю саму подію, але в ситуації прощання зі своєю коханою ліричного героя Гейне. Знайдіть контрасти у творі.

Учні знаходять протиставлення "weinen" - "nicht geweinet" (плачуть - не плакали), "seufzen" - "seufzten nicht" (зітхають - не зітхали)

Вчитель. Отже, щирості і безпосередності вияву почуттів, що притаманні духу народнопісенної творчості, з відчутним відтінком іронії протиставляються «сучасні» уявлення про те, якими мають бути любовні освідчення: умовності не дозволяють людям із «цивілізованого світу» так відкрито і безпосередньо виражати свої почуття, як це роблять герої народних пісень.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Тест.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Звернення до епіграфу уроку (читання поезії "Хотів би я в слово єдине" українською мовою)

2. Бесіда.

Романтики надавали великого значення мистецтву, поетичному слову, вважаючи, що слово здатне вмістити всю радість і біль душі. Віру Гейне в силу власного слова втілено у вірші "Хотів би я в слово єдине"

- Як розумів Гейне призначення слова, поезії?

Учні висловлюють свої думки

Обговорення проблемного питання

Вчитель.

Гейне якось сказав: "Кожна людина - це всесвіт, який з нею народжується і з нею вмирає; під усякою могильною плитою лежить всесвітня історія."

- Як ви розумієте це висловлювання щодо самого поета?

Учні відповідають

4. Виставлення оцінок за роботу на уроці.

VI. Домашнє завдання

Виконати одне з завдань (за вибором)

1) Створити художній переклад вірша Г.Гейне "Im wunderschönen Monat Mai".

2) Вивчити напам'ять одну з поезій Г. Гейне.

ст. 147 – 155 (підручник Н.Півнюк) визначити своєрідності «Книги пісень».

Дата добавления: 2015-10-29