Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стисла методика виявлення і усунення несправностей у кольорових телевізорах

Читайте также:
  1. II. Методика работы
  2. II. Методика работы.
  3. II. Методика работы.
  4. II. Методика работы.
  5. II. Методика работы.
  6. II. Методика работы.
  7. II. Методика работы.

 

Перед тим як приступити до пошуку несправностей необхідно ознайомитися з принциповою схемою телевізора. Особливістю ремонту телевізорів є та обставина, що телевізор - «візуальний» прилад і багато несправностей можна «спостерігати» на екрані телевізора. Іншими словами, несправності того або іншого модуля можна припустити після вмикання телевізора - по характеру дефекту на зображенні (якщо зображення є).

Пошук несправності варто починати з зовнішнього огляду - виявлення можливі холодної пайки, мікротріщини в друкарських провідниках, різноманітних обривів і замикань. Підозрювану деталь можна злегка погойдувати, перевіряючи тим самим якість пайки. При огляді друкарської плати можна скористатися збільшувальною лінзою. Іноді несправність вдається виявити легким простукуванням підозрюваної ділянки плати за допомогою викрутки, олівця і т.д.

При відсутності зображення в першу чергу необхідно визначити наявність або відсутність напруги розжарення, високої напруги й інших напруг живлення. У більшості випадків несправності телевізора визначаються по відсутності імпульсних напруг або спотворенню їхньої форми за допомогою осцилографа, а також виміром режимів транзисторів і мікросхем. Велику допомогу при пошуку несправностей робить генератор випробувальних сигналів (телетест) - при наявності в телетесті сигналів ВЧ, ПЧ і видеосигналу можна вже на початковій стадії пошуку несправності методом виключення виявити несправний модуль, подаючи один із цих сигналів на антенний вхід (сигнал ВЧ), на субмодуль радіоканалу (сигнал ПЧ) або на модуль кольору (сигнал відео). Взагалі, кольоровий телевізор достатньо складний за своєю будовою і потребує для ремонту наявність вимірювальної апаратури, уміння грамотно користуватися нею і, звичайного уміння читати принципову схему телевізора. З цього заняття ми будемо знайомитися з принципами роботи окремих вузлів і модулів їх ремонту і регулювання.


БЛОКИ КЕРУВАННЯ

 

Вмикання і вимикання телевізора від електричної мережі, регулювання контрастності, яскравості, насиченості, гучності, тембру, колірного тону здійснюється за допомогою блока керування.

У телевізорах ЗУСЦТ застосовуються такі різновиди: БУ-3, БУ-3-1, БУ-14, розраховані для підключення устрою вибору програм УСУ-1-15, а БУ-14 - для роботи з устроями вибору програм СВП-4-5, СВП-4-6 і СВП-4-10.

Роздивимося особливості електричної принципової схеми блока БУ-3 (мал. 1.3). На платі основних регулювань А9.1 розміщений: вимикач мережі SB1, регулятори насиченості R1, контрастності R2, яскравості R3. гучності R4.

 

 

Мал. 1.3. Принципова схема блока керування БУ-3

 

Регулятор насиченості сполучений із вимикачем цвіту S6. Регулювання насиченості, контрастності іяскравості провадиться зміною постійної напруги, що надходить із движків змінних резисторів через контакти з`єднювача Х8 (А9. 2) і Х5 (А2) на електронні регулятори модуля кольору.

Гучність регулюється за допомогою змінного резистора R4 - зміною постійної напруги на виводі 7 мікросхеми D3 у субмодулі радіоканалу СМРК.

Регулятори контрастності R2 і насиченості R1 залучені до контактів 3,2 з’єднувача Х5(А2) через перемикач S3 (нормалізований цвіт).

При натисканні перемикача «Нормалізований цвіт» на електронні регулятори модуля кольору подаються фіксовані напруги з підстроєчних резисторів R15 і R16. Регулятори контрастності і яскравості при цьому відключаються. Режим «Нормалізований колір» дозволяє порівнювати індивідуальне налагодження кольорового зображення з заводським настроюванням.

У блок управління входить підсилювач звукової частоти ЗЧ, що розташований на окремій платі А9.2.

Підсилювач ЗЧ виконаний на мікросхемі D1, що складається з підсилювача-фазоінвертора і двотактного підсилювача потужності. Сигнал звукової частоти з контакту з’єднувача Х9 (А1) через розділювальний конденсатор С4 і обмежувальний резистор R18 надходить на вивід 18 мікросхеми DA1. У підсилювачі - фазоінверторі сигнал підсилюється, інвертується, потім подається на двотактний підсилювач потужності. З виходу підсилювача потужності (вивід 12) мікросхеми сигнал звукової частоти через розділювальний конденсатор С13, контакт 1 з’єднувача Х16 надходить на гучномовець В1. Другий вивід гучномовця сполучений із корпусом через контакт 3 з’єднувача Х16 і нормально замкнуті контакти перемикача, механічно пов'язаного із з’єднувачем X15, через який під`єднані головні телефони. Сигнал ЗЧ у випадку підключення головних телефонів надходить через обмежувальний резистор R12 і контакти 4,5 з’єднувача Х18. Конструкція з’єднувача Х18 дозволяє при підключенні головних телефонів відключати гучномовець. Регулювання тембру в області нижніх частот здійснюються змінним резистором R5, що разом з елементами R9, R11, С1, С3 утворить ланцюг частотно-залежного негативного зворотного зв'язку, що підключається через конденсатор С5 до виводу 6 мікросхеми D1.

У області верхніх частот регулювання тембру провадиться змінним резистором R6. У цьому випадку негативний зворотній зв'язок утворена елементами R10, С2, С16 і залучена так само до виводу 6 мікросхеми D1 через конденсатор С5.

Резистор R19 визначає коефіцієнт підсилення підсилювача. Конденсатори С9 і С12 запобігають самозбудженню підсилювача в області високих частот.

Напруга харчування +15 В надходить на мікросхему D1 із модуля живлення А4 через контакт 3 з’єднувача Х6 (A3), фільтр R25, С 15, СБ, R20 і виводи 1 і 4 мікросхеми D1.

Напруга -15В надходить із модуля живлення А4 по ізольованому від корпуса друкованому провіднику через контакт 4 з’єднувача Х6 (A3) на виводи 9, 10 мікросхеми D1.

Стабілізатор VД1 разом із резисторами R22, R23 і конденсатором С10 утворить стабілізоване джерело живлення +30 В. Ця напруга через контакт і з’єднувач Х4 (А10) надходить на пристрій сенсорного керування УСУ-1-15 і служить надалі для налагодження на телевізійний канал і вибору діапазону. Живиться джерело +30 В напругою 220В, що подається з модуля рядкової розгортки через плату сполучення A3 на контакт 2 з’єднувача Х6 (A3).

 

 

Мал. 1.4. Принципова схема блока керування БУ-4.

 

 

Блоки керування БУ-4 мають незначні відмінності від розглянутого БУ-3. Блок керування БУ-3-1 (мал. 1.4) відрізняється від блока БУ-3 наявністю додаткових кнопок SB4 і SB2, індикатором HL3, з’єднувачем Х6 (А30.3) і Х5 (А30.3).

Кнопка SB4 переводить телевізор із чергового режиму в робочий. За допомогою кнопки SB2 відбувається відключення ланцюга регулювань яскравості, насиченості і гучності від регуляторів R3, R1 і R4, а блок БУ-3-1 підключається до системи дистанційного керування ДУ.


Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 162 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ТЕЛЕВІЗОРИ 3УСЦТ | Регулювання модулів і субмодулів телевізора | Комплексне регулювання телевізора |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
СТРУКТУРНА СХЕМА ТЕЛЕВІЗОРА ЗУСЦТ| Методика виявлення й усунення несправностей

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)