Рима, клаузула, асонанс, консонанс

Ри́ма (грец. rhýthmos — мірність, сумірність, узгодженість) — суголосся закінчень у суміжних та близькорозташованих словах, які можуть бути на місці клаузул або перебувати в середині віршового рядка.

Кла́узула, або Кла́взула (лат. clausula — закінчення) — заключна частина віршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу (у випадку суголосся клаузули мовиться про риму).

Клаузула буває окситонною, коли після ритмічного акценту відсутні ненаголошені склади (орел), парокситонною — при наявності одного ненаголошеного складу (небо), дактилічною — двох складів (посмішка), гіпердактилічною — трьох складів (котигорошко). Клаузула, будучи одним із складників віршового рядка, несе особливе структурне та смислове навантаження у білих віршах:

(…) І вся пустиня мов знялася вгору

І в небо ринула. На жовтім небі

Померкло сонце — око Озіріса —

І стало так, мов цілий світ осліп… (Леся Українка).

Клаузула подеколи вживається і в прозі, як кінцівка певних фраз.

Асонанс – неточна рима, побудована на суголоссі комплексів наголошених голосних або наголошених складів, дарма що закінчення римованих слів можуть не збігатися. Часто до такого типу римування вдавався Б.-І. Антонович.

Консона́нс (від лат. consonantia - гармонія, співзвуччя) - співзвуччя двох або більше звуків, що сприймається на слух, як гармонійне, лагідне. В сучасній теорії музики до консонансів відносяться наступні інтервали: пріма, мала та велика терції, кварта, квінта, мала та велика сексти та октава.

З точки зору акустики, консонансом є співзвуччя, співвідношення частот звукових коливань тонів якого є відношенням невеликих чисел, наприклад - квінта, або - велика терція.

Для самоосвіти

Практичне заняття № 5. Визначення віршового розміру запропонованого уривка, особливостей його рими

Двоскладова віршова стопа

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої.

(А. Малишко)

Інколи в поезії, написаній ямбом чи хореєм трапляються одразу два ненаголошені склади. Наприклад, у Шевченка:

Серце рвалося, сміялось,

Виливало мову.

Трискладова віршова стопа

Дактилем написаний вірш В. Сосюри «Білі акації будуть цвісти»:

–U U –U U –U U –U U

–U U –U U –U U –U U

–U U –U U –U U –U U

– h – j

Білі акації будуть цвісти

в місячні ночі жагучі,

промінь морями заллє золотий

річку, і верби, і кручі…

Амфібрахієм написано поезію В. Сосюри «Любіть Україну»:

U– U U– U U– U U– U

U– U U– U U– U U– U

U– U U– U U– U U– U

– h – j

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Анапестом написаний вірш В. Сосюри «Коли потяг удаль загуркоче»:

U U– U U– U U– U U–

U U– U U– U U– U U–

U U– U U– U U– U U–

U – h U – j

Коли потяг удаль загуркоче,

пригадаються знову мені,

дзвін гітари у місячні ночі,

поцілунки жоржини сумні…

Рима

1.Чоловіча (наголос на останньому складі):

Він, взявши торбу, тягу дав

……………………………..

П’ятами з Трої накив ав

(І. П. Котляревський «Енеїда»)

2.Жіноча (наголос на пердостанньому складі):

Сонце заходить, гри чор нію ть,

Пташечка тихне, поле ні міє …

(Тарас Шевченко «Сонце заходить, гори чорніють»)

3.Дактилічна (наголос на третьому від кінця складі)

Рученьки терпнть, злипаються ві ченьки…

………………………………………………

З раннього ранку до пізньої ні ченьки…

(Павло Грабовський «Швачка»)

4.Гіпердактилічна (наголос на четвертому від кінця складі)

Як була я молодою препо до бницею

Повісила фартушину над ві ко нницею.

(Т. Шевченко)

Для самоосвіти

1. Виразно прочитайте поезію М. Рильського «Яблука доспіли, яблука червоні»

2. Визначте: 1) віршовий розмір кожного стовпчика; порівняйте; 2) риму.

Дата добавления: 2015-10-28