Порядок обчислення податку з товарів (продукції), вироблених на митній території України

Відповіді до питань з дисципліни

«ПОДАТКОВА СИСТЕМА»

для студентів спеціальності 5.03050801 «Фінанси і кредит»та 5.03050901 «Бухгалтерський облік»

Соціально-економічний зміст та призначення податків. Функції податків, їх природа.

Податки - обов’язкові платежі, що сплачуються юридичними та фізичними особами до бюджету в порядку та в терміни, передбачені чинним законодавством.

Головними передумовами виникнення податків є перехід від натурального господарства до товарно-грошового та виникнення держави.

Поняття податок першим розкрив А. Сміт у роботі «Про багатство народів» (1770 р.). За його словами «податок – це тягар, що накладається державою у формі закону, який передбачає і його розмір, і порядок сплати».

Найбільшого розквіту податки отримують за умов розвиненої ринкової економіки.

За економічним змістом податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу примусового вилучення частини створеної вартості з метою формування централізованих фондів грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

Характерними ознаками податків є:

– відсутність цільового призначення;

– стягуються на умовах безповоротності;

– може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого чи децентралізованого фонду;

– односторонній рух вартості від юридичних і фізичних осіб до держави –сплата податку не породжує зустрічного зобов’язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

– є виключно атрибутом держави і базується на актах вищої юридичної сили.

Суспільні блага не виробляються приватною економікою, а забезпечуються лише державою. Ціною суспільних благ є податки, а оплата державних благ – єдине можливе використання податкових надходжень.

Функції податку – це проявлення його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей.

Податки виконують дві функції: фіскальну і розподільчо-регулюючу.

1. Фіскальна – з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави.

З огляду на цю функцію податків надходження мають бути:

- постійними

- стабільними

- рівномірно розподілятися в територіальному розрізі

2. Розподільчо-регулююча – податки пов’язані з процесом перерозподілу вартісних пропорції національного продукту між платниками податків і державою.

Контролююча.

Елементи податку, їх характеристика. Види податків та зборів.

1. Платники податку - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають (одержують, передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно Податкового кодексу України.

2. Об’єкт оподаткування - майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

3. База оподаткування - фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Один об'єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.

4. Ставка податку - розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.

Розрізняють такі ставки податку:

- Базовою (основною) - ставка, що визначена для окремого податку відповідним розділом Кодексу.

- Граничною ставкою - максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, встановлений Кодексом.

- Абсолютною (специфічною) - розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування.

- Відносною (адвалорною) - розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.

5. Порядок обчислення податку = база оподаткування х ставка податку х відповідний коефіцієнт.

6. Строк сплати податку – період з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Строк сплати - обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Зміна строку сплати податку здійснюється у формі:

- відстрочки;

- розстрочки;

- податкового кредиту.

7. Податковий період - встановлений Податковим кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Види податкового періоду:

1. календарний рік;

2. календарний квартал;

3. календарний місяць;

4. календарний день.

8. Порядок сплати податку - здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, в готівковій або безготівковій формі і встановлюється Податковим кодексом України або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

9. Строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку - подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання.

Також під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

Види податків та зборів

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних належать такі податки та збори:

1. податок на прибуток підприємств;

2. податок на доходи фізичних осіб;

3. податок на додану вартість;

4. акцизний податок;

5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

6. екологічний податок;

7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

9. плата за користування надрами;

10. плата за землю;

11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

12. збір за спеціальне використання води;

13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

14. фіксований сільськогосподарський податок;

15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

16. мито;

17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством.

Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

До місцевих податків належать:

1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2. єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2. збір за місця для паркування транспортних засобів;

3. туристичний збір.

Місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Місцеві ради в межах повноважень, визначених Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог Кодексу щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених Кодексом, забороняється.

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Економічний зміст і призначення податку на додану вартість. Платники податку і об'єкт оподаткування ПДВ

Податок на додану вартість є однією з форм універсальних акцизів. За своєю економічною сутністю податок на додану вартість є непрямим податком, де об'єктом оподаткуван­ня є не дохід чи прибуток, а розмір витрат для кожного конкрет­ного споживача товару, роботи чи послуги. До­даною вважається вартість, що додається в процесі виробницт­ва товару до вартості сировини, матеріалів, палива на кожній стадії руху товарів від виробника до споживача.

Величина доданої вартості розраховується як різниця між вартістю продукції, що реалізується, і вартістю сировини і ма­теріалів, використаних у процесі її виробництва.

Сума податку до бюджету = сума податку, отриманого від покупців, -- сума подат­ку, сплаченого постачальникам матеріальних ресурсів.

Якщо додатне число, то виникає податкове зобов’язання. Якщо від’ємне число, то виникає податковий кредит.

Платниками ПДВ є суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької ді­яльності, а також фізичні особи, які здійснюють діяльність, від­несену до підприємницької, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів яких протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог.

Сплачують ПДВ також осо­би, які ввозять товари на митну територію України, за винятком фізичних осіб, котрі ввозять товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню.

Об'єктом оподаткування є операції платників із:

— продажу товарів (робіт, послуг) на митній території Ук­раїни, в тому числі операції з оплати вартості послуг за догово­рами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для по­гашення кредиторської заборгованості заставодавця;

— ввезення (пересилання) товарів на митну територію Ук­раїни та отримання робіт, що надаються нерезидентами, для їх використання або споживання на митній території України;

— вивезення або пересилання товарів за межі митної тери­торії України й надання послуг (виконання робіт) для їх спожи­вання за межами митної території України.

— постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Не є об'єктами оподаткування операції з:

— випуску, розміщення й продажу за кошти цінних папе­рів, що емітовані суб'єктами підприємницької діяльності Наці­ональним банком України, Міністерством фінансів, Державним казначейством, органами місцевого самоврядування;

— передачі майна орендодавця (лізингодавця) у користуван­ня орендарю (лізингоотримувачу) згідно з умовами договору оренди (лізингу) та його повернення орендодавцю (лізингодав-цю) після закінчення дії такого договору;

— надання послуг зі страхування і перестрахування;

— обігу валютних цінностей, у тому числі національної та іноземної валют, лотерейних білетів, випущених з дозволу

Міністерства фінансів України; продажу непогашених пошто­вих марок України, конвертів та листівок, крім колекційних;

— залучення і розміщення грошових засобів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування;

— оплати вартості державних платних послуг, обов'язко­вість отримання яких встановлюється законодавством;

— виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, дотацій, ін­ших виплат фізичними особами за рахунок бюджетів або соці­альних чи страхових фондів;

— виплат дивідендів у грошовій формі або у формі цінних паперів (корпоративних прав);

— передачі основних фондів як внеску до статутних фондів юридичних осіб для формування їхнього цілісного майнового комплексу в обмін на їхні корпоративні права.

Пільги з податку на додану вартість.

База оподаткування операцій із продажу товарів, робіт, послуг - договірна (контракт­на) вартість, визначеної за вільними або регульованими ціна­ми з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших подат­ків і зборів (обов'язкових платежів), без урахування ПДВ, що включаються в ціну товарів, робіт, послуг.

База оподаткування операцій = договірна ціна (разом з АЗ, митом) - мінус сума ПДВ, що включається у таку ціну

Від оподаткування ПДВ звільняється низка операцій:

— продаж вітчизняних продуктів дитячого харчування мо­лочними кухнями та спеціалізованими магазинами;

— продаж (передплата) і доставка періодичних видань дру­кованих засобів масової інформації; продаж книжок вітчизня­ного виробництва; продаж учнівських зошитів, підручників і навчальних посібників;

— надання згідно з переліком, встановленим Кабінетом Мі­ністрів України, послуг з вищої, середньої, професійно-техніч­ної та поточної освіти закладами освіти, що мають спеціальний дозвіл (ліцензію);

— надання послуг з реєстрації активів громадянського ста­ну державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно з законодавством;

— продаж лікарських засобів та виробів медичного призна­чення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавст­вом порядку, в тому числі надання послуг з такого продажу ап­течними установами;

— надання послуг державними службами зайнятості Ук­раїни за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

— надання послуг архівними установами України, пов'яза­них з наданням документів Національного архівного фонду Ук­раїни юридичним та фізичним особам, а також продаж архів­ним установам України документів Національного архівного фонду України, які перебувають у власності юридичних або фі­зичних осіб відповідно до законодавства України;

— надання послуг з перевезення пасажирів міським і при­міським пасажирським транспортом та автомобільним транс­портом у межах району, тарифи на які регулюються у встанов­леному законом порядку;

— передача земельних ділянок, що знаходяться під об'єкта­ми нерухомості, або незабудованої землі у разі, коли така пере­дача передбачена Земельним кодексом України;

— продаж товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

— послуги з доставки пенсій та грошової допомоги насе­ленню;

— послуги з охорони здоров'я згідно з переліком, встанов­леним Кабінетом Міністрів України, закладами охорони здоро­в'я, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг;

— продаж путівок на санаторно-курортне лікування й від­починок дітей;

— надання послуг з:

а) утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках;

б) утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів,харчування та облаштування на ночівлю осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях;

в) харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах і громадян у закладах охорони здоров'я;

— надання культових послуг і продаж предметів культового призначення релігійними організаціями;

— надання послуг із поховання;

— передача конфіскованого майна, знахідок, скарбів або майна, визнаних безхазяйними, у розпорядження державних органів;

— продаж товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу підприємствами, які засновані всеук­раїнськими громадськими організаціями інвалідів та є їх повною власністю;

— виконання робіт за рахунок коштів інвесторів із будівництва житла для військовослужбовців, ветеранів війни та членів сімей військовослужбовців, що загинули під час виконання службових обов'язків;

— надання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг із ремонту шкіл, дошкільних закла­дів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та надання матеріаль­ної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму до­ходів громадян) продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці й війни, інвалідам, одиноким особам похилого віку та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я;

— продаж товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також деякі інші операції;

— приватизація державного та комунального майна, а також безоплатна приватизація житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках, приса­дибних земельних ділянок та земельних паїв відповідно до за­конодавства, а також надання послуг, одержання яких згідно з законодавством є обов'язковою передумовою приватизації житла, присадибних земельних ділянок та земельних паїв;

— продаж або передача у власність новозбудованого житла фізичним особам для його використання як місця проживання;

— подання благодійної допомоги, а саме, безоплатна пере­дача товарів, робіт, послуг окремим особам;

— оплата вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які здійсню­ються за рахунок Державного бюджету України;

— надання бібліотеками, що є у державній і комунальній власності, платних послуг фізичним і юридичним особам;

— продаж та безкоштовна передача приладів, обладнання, матеріалів науковим установам та науковим організаціям, ви­щим навчальним закладам III—IV рівнів акредитації;

— безкоштовна передача продукції (робіт, послуг) власного виробництва допоміжними сільськими господарствами і ліку­вально-виробничими трудовими майстернями (цехами, дільни­цями) будинків-інтернатів та територіальних центрів з обслуго­вування самотніх громадян похилого віку за умови, що така передача здійснюється для забезпечення власних потреб зазна­чених закладів;

— ввезення на митну територію України товарів морського промислу, видобутих суднами, зареєстрованими у Державному судновому реєстрі України;

— ввезення на митну територію України товарів, обладнан­ня, екіпіровки та медико-біологічних засобів, які не виробля­ються в Україні, а також роботи і послуги, що виконуються для підготовки та участі членів збірних команд України в Олімпій­ських та Параолімпійських іграх. Ця норма діє протягом одно­го року до дня початку кожних наступних ігор.

Ставки податку на додану вартість, порядок його обчислення і сплати

Об'єкти оподаткування ПДВ оподатковуються за ставкою 17 відсотків і нульовою ставкою. При цьому платники податку здійснюють окремий облік операцій з продажу та придбання, які підлягають оподаткуванню за ставкою 17 відсотків та звіль­нених від оподаткування, а також операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва або не під­лягає амортизації, імпортних та експортних операцій.

За нульовою ставкою оподатковуються операції з:

- продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;

- продажу робіт, послуг, призна­чених для використання та споживання за межами митної те­риторії України; продажу товарів (робіт, послуг) підприємства­ми роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю, безмитних магазинах.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу това­рів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що стала­ся раніше:

— або дата зарахування коштів, що надійшли від покупця (за­мовника) на банківський рахунок платника податку, як оплата то­варів (робіт, послуг), а при готівковому їх продажу — дата оприбут­кування в касі;

— або дата відвантаження товарів (для робіт, послуг — дата оформлення документа).

При здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій:

— або дата відвантаження платником податку товарів (для робіт, послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт, послуг);

— або дата оприбуткування товару платником податку.

При здійсненні бартерних операцій з нерезидентами — дата оформлення вивізної або ввізної митної декларації.

В процесі оподаткування у платника може виникнути пра­во на податковий кредит, тобто право зменшити податкове зо­бов'язання на відповідну суму.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У строки, передбачені для сплати податку, платник подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію, незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання, чи ні. Податковий (базовий) період – календарний місяць.

Строк подання податкової декларації – до 20 числа місяця наступного за звітним.

Строк сплати ПДВ – протягом 10днів після 20-го числа – граничного строку подання податкової декларації.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума податкового кредиту перевищує суму по­даткових зобов'язань, така різниця підлягає відшкодуванню платнику з державного бюджету ( в рахунок наступ­них платежів із цього податку. ), тобто:

Сума податку до бюджету = сума податку, отриманого від покупців, -- сума подат­ку, сплаченого постачальникам матеріальних ресурсів.

Якщо додатне число, то виникає податкове зобов’язання. Якщо від’ємне число, то виникає податковий кредит.

Платники акцизного податку і об'єкти оподаткування акцизного збору

Акцизнийзбір – це непрямий податок на певні товари, визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів.

На відміну від ПДВ,акцизним збором оподатковуються виключно товари і не оподатковуються роботи та послуги, а також відмінністю акцизного збору є диференціація ставок.

Платниками податку є:

-особа, в тому числі нерезидент, яка виготовляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

-юридична особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

-особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

-фізична особа – резидент або нерезидент, який ввозить підакцизні товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;

-соба, яка придбаває у володіння або/та у користування або/та у розпорядження транспортні засоби, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування відповідно до підпункту 3.2.3 статті 3 цього розділу, якщо зазначена у цьому підпункті особа не має права на звільнення від оподаткування;

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі недотримання таких вимог;

- юридична особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів, на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1 тонну, у разі порушення таких умов;

- особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких на митну територію України було надано звільнення від оподаткування, у разі порушення таких умов;

- видобувачі природного газу;

- виробники електроенергії.

Замовники, за дорученням яких виготовляються підакцизні товари (продукція) на давальницьких умовах, сплачують податок виробнику.

Об'єктами оподаткування є операції з:

1) постачання виготовлених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безоплатної передачі товарів (продукції) чи з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;

2) постачання підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, а також своїм працівникам;

3) ввезення підакцизних товарів на митну територію України;

4) постачання конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

5) придбання у володіння підакцизних товарів, що були ввезені на митну територію України із звільненням від.

Не оподатковуються операції з:

1) вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

2) постачання легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів.

3) ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для використання дипломатичним представництвом, консульською установою іншої держави чи представництвом міжнародної організації в Україні.

4) ввезення підакцизних товарів на митну територію України, якщо при цьому згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку з розміщенням товарів у митних режимах: транзиту, митного складу, знищення або руйнування, відмови на користь держави, магазину безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, переробки на митній території України.

5) постачання шляхом безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника,) якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

6) постачання підакцизних товарів (крім нафтопродуктів), виготовлених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів за умови надання органу державної податкової служби податкового векселя;

7) ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім спирту та нафтопродуктів), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів за умови надання митному органу довідки органу державної податкової служби про те, що імпортер є виробником підакцизних товарів (продукції);

8) ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції), в обсягах, що не перевищують норми безмитного ввезення, встановлені законом;

9) постачання безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі.

10) ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) як технічної або гуманітарної допомоги.

Підакцизні товари та ставки податку.

До підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, в тому числі пиво;

тютюнові вироби та тютюнова сировина;

нафтопродукти;

електроенергія;

природний газ;

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Ставки податку можуть встановлюватися як:

· адвалерні (у відсотках до бази оподаткування);

· специфічні (у твердих сумах, установлених на одиницю виміру бази оподаткування);

· змішані (одночасно у відсотках до бази оподаткування та у твердих сумах з одиниці виміру бази оподаткування).

У разі обчислення податку із застосуванням адвалерних ставок базою оподаткування є:

1) вартість реалізованого товару, виготовленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

2) вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку).

2. При визначенні бази оподаткування перерахунок іноземної валюти на національну валюту здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на дату подання митному органу митної декларації до митного оформлення.

3. У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з вироблених на митній території України або ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

Дата виникнення податкових зобов’язань з акцизного збору. Порядок обчислення акцизного податку з товарів (продукції), вироблених на митній території України та в разі тимчасового ввезення на митну територію України і переміщення через митну територію України транзитом підакцизних товарів

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх відвантаження (передачі) особою, що їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції).

Датою виникнення податкового зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) є дата встановлення його втрати.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання митним органом у визначених законодавством випадках. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення маркованої підакцизної продукції є дата придбання марок акцизного податку.

Порядок обчислення податку з товарів (продукції), вироблених на митній території України

Суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок податку.

Власник готової продукції, на яку встановлено ставку податку у твердих сумах і яку виготовлено на давальницьких умовах, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

Податок з товарів (продукції), на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Забороняється сплата сум податку шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов’язань, векселями та в інших формах, що не передбачають сплату сум такого податку коштами.

Підакцизні товари, які тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів та ярмарків, якщо вони залишаються у власності нерезидентів та їх використання на території України не має комерційного характеру, пропускаються через митний кордон України без сплати податку під зобов'язанн я, узяте перед митними органами, про вивезення таких товарів у тому самому стані, в якому вони ввозилися, крім змін внаслідок фактичного природного зношення, на строк тимчасового ввезення за умови надання гарантій (грошової застави) митним органам.

Платник податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного за звітним декларацію акцизного податку. Суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації акцизного податку.

Власник готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини, сплачує податок виробнику не пізніше дати отримання готової продукції.

Податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку.

Дата добавления: 2015-10-28