Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Чинники ризику в туризмі

Читайте также:
  1. Аналіз відсоткового ризику
  2. Вивітрювання гірських порід і основні його чинники.
  3. Листок оцінки властивого ризику та ризику невідповідності внутрішнього контролю
  4. Особливості аналізу і оцінки кредитного ризику
  5. Оцінка ризику загрози здоров'ю внаслідок впливу порогових токсикантів
  6. Принципи, критерії та чинники економічного районування.
  7. Соціально-психологічні чинники інформаційної діяльності

2.2.1 Небезпека травмування

Небезпека травмування виникає в результаті переміщення механізмів і предметів, тіл, складного рельєфу місцевості, зсуви гірських порід (каменепадів, селів, лавин), несприятливих ергономічних характеристик туристського спорядження й інвентаря, що спричинюють травми (незручне взуття - потертості шкірних покривів у туристів тощо), небезпечних атмосферних та інших природних явищ.

Небезпеку травмування можна знизити завдяки:

- захисним пристроям й огородженням рухомих механізмів, предметів, небезпечних ділянок території (підйомників, канатних доріг, ділянок осипів у горах, біля водоймищ, гірськолижних трас тощо);

- використанню засобів індивідуального захисту (страхувальних мотузок, обов'язок при перетинанні складних ділянок туристського маршруту, головних шоломів, льодорубів, «карабінів» та іншого страхувального спорядження);

- дотриманню ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентаря;

- дотриманню вимог будівельних норм, правил до житлових і громадських будинків, вимог відповідних нормативних документів до технічного стану транспортних засобів, що використовуються для перевезень туристів (екскурсійних автобусів, плавзасобів тощо);

- попереджувальному інформуванню туристів про чинники ризику і заходи із запобігання травмам. Туристи мають знати, як уникнути можливих травм, яких заходів вжити і що зробити у разі отримання травми.

Для багатьох туристів відпочинок в Індії - це, перш за все відпочинок в Гоа, з його прекрасними пляжами і тропічною природою. Однак одна з найбільших небезпек для відпочиваючих в Індії виходить саме від океанських хвиль. Високі хвилі можуть з легкістю накрити необережного купальщика і кинути об землю, або потягти у відкритий океан. Рідкісні пляжі Індії забезпечені рятувальниками, а місцеві жителі часто не вміють плавати.

 

2.2.2 Вплив на довкілля

Вплив довкілля зумовлений підвищенням або зниженням температури, вологістю і рухом повітряних мас, опадами в зоні обслуговування туристів, різкими перепадами барометричного тиску.

Показники мікроклімату в приміщеннях, де обслуговуються туристів, а також у транспортних засобах мусять відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам.

Шкідливим впливам впливу довкілля можна запобігти:

- вибором сприятливої пори року, часу доби для проведення туристського заходу;

- раціональним проектуванням траси туристського маршруту;

- врахуванням погодних умов району;

- спорудженням на трасах туристських маршрутів укриттів від негоди;

- оснащенням приміщень і транспортних засобів кон­диціонерами, засобами дезодорації повітря, опалення, авто­матичного контролю і сигналізації;

- забезпеченням відповідного екіпірування туристів, включаючи засоби індивідуального захисту;

- своєчасним інформуванням туристів про реальні й прогнозовані умови на маршруті (про кліматичні умови, перепади висот на маршрутах).

В Індії дуже висока сонячна активність. Сонячні опіки та теплові удари можна отримати навідь за похмурої погоди. Тому рекомендується менше часу знаходитися на відкритому сонці, особливо опівдні, також слід використовувати сонцезахисні креми з високим фактором та надягати головні убори.

 

2.2.3 Пожежна безпека

Туристові слід точно дотримуватися вимог нормативних документів пожежної безпеки (Правил пожежної безпеки), засобів розміщення, щоби захистити туристів від впливу чинників ризику цієї групи.

 

2.2.4 Біологічні чинники

Біологічні чинники (патогенні мікроорганізми і продукти їхньої життєдіяльності, мікроорганізми, а також отруйні рослини, плазуни, комахи і тварини, що є переносниками інфекційних захворювань, викликають опіки, алергійні та інші токсичні реакції).

Щоб запобігти впливу біологічних чинників ризику, слід:

- дотримуватися установлених санітарних норм і правил обслуговування;

- застосовувати устаткування і препарати для дезінфекції, стерилізації;

- проводити попередні й періодичні медичні огляди персоналу обслуги;

- інформувати туристів про небезпечних тварин, плазунів, риб, рослин, ареали поширення яких збігаються з туристичним маршрутом, про те, як уникнути небажаних контактів, яких невідкладних заходів слід вжити, що зробити у випадку одержання травми (контакту).

У країнах тропічного поясу туристи, які прибувають з інших кліматичних зон, ще не мають належного імунітету до місцевих небезпечних інфекційних захворювань. В цих випадках необхідно робити щеплення. До особливо небезпечних карантинних захворювань у міжнародному масштабі належать: чума, віспа, холера, жовта лихоманка і малярія.

В Індії, як і в будь-якій країні Південно-Східної Азії мешкає безліч видів отруйних змій і комах. Відпочинок на лоні природи може бути затьмарений зустріччю з отруйним павуком чи змією. Чималу небезпеку в Індії представляють і малярійні комарі і черв'яки-паразити, які поширені в центральних і південних штатах. У період після мусонних дощів (листопад-березень) малярійна небезпека підвищується по всій Індії.

Небезпечні інфекційні хвороби в Індії стоять на одному з перших місць у списку потенційних небезпек. Тропічний клімат і антисанітарія, викликана низьким рівнем життя сприяють тому, що в Індії зберігається небезпека захворіти рядом захворювань (чума, холера, проказа), давно переможених на Заході.

Хоча профілактичні щеплення не є обов'язковим умова для в'їзду в Індію, для власної безпеки, перед поїздкою краще зробити щеплення від гепатиту "А" і черевного тифу. При поїздці в регіони з підвищеною малярійної небезпекою, не лишні буде попередньо пропити курс атімалярійних препаратів (найбезпечніший для печінки варіант - Маларон). Надійна медична страховка на час перебування в Індії також значно підвищить ваші шанси на безпечний відпочинок у цій країні.

 

2.2.5 Психофізіологічні навантаження

Психофізіологічні чинники ризику: фізичні та нервово-психічні перенавантаження.

На відпочинку організм піддається перенавантаженням. Багато екскурсій, наприклад, похід у гори, морські й тривалі автобусні екскурсії, розраховані на фізично здорових людей, спроможних витримати короткочасні перенавантаження.

Усунення або зниження впливу психофізіологічних чинників ризику досягається:

- раціональною побудовою програми обслуговування туристів, графіків переміщення за маршрутом, що передбачають належні умови для нормальної життєдіяльності людини (сну, харчування, задоволення санітарних і побутових потреб);

- врахуванням психофізіологічних особливостей туристів під час формування туристичної групи;

- дотриманням ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентаря, транспортних засобів, меблів

Вирушаючи до Їндії, слід враховувати акліматизацію та зміну часових поясів.

2.2.6 Небезпечні випромінювання

Небезпечними випромінюваннями є: підвищений рівень ультрафіолетового та радіологічного випромінювання.

Запобігти небезпеці ультрафіолетової радіації на туристських маршрутах можна, якщо:

- інформувати туристів про вплив ультрафіолетового випромінювання на людину (сонячний опік, тепловий удар);

- використовувати засоби індивідуального захисту (захисні маски, креми, одяг, що закриває тіло, руки, ноги туристів, сонцезахисні окуляри).

Чималу небезпеку в Індії представляють сонячні опіки, які легко виникають у жаркому тропічному кліматі. При тривалому перебуванні під прямими променями сонця, слід користуватися захисними кремами з високим фактором і не забувайти одягати головні убори з широкими полями.

 

2.2.7 Хімічні чинники

Хімічні чинники: токсичні, подразнювальні (дратівливі), сенсибілізуючі.

Запобігти їм можна, якщо:

- регулярно контролювати вміст шкідливих хімічних речовин у повітрі, воді, грунті, продуктах харчування та інших біологічних середовищ;

- будувати і розміщувати об'єкти для обслуговування туристів у сприятливому щодо дії хімічних чинників ризику середовищі;

- застосовувати препарати для дезінфекції і дезінсекції згідно з інструкцією щодо використання, усунувши можливість контакту туристів з цими засобами.

Одне з перших правил, що допомагають уникнути знайомства з хворобами в Індії, говорить - пийте тільки воду з пляшок. Це ж правило поширюється на воду для миття овочів і фруктів. Ризикнути пробувати місцеву воду можна тільки в чаї або каві, де вона проходить термічне знезараження.

В Індії є місця, де наркотики (перш за все бханг - на основі конопель) продаються цілком легально. Однак потрібно мати на увазі, що купівля, продаж, вживання і зберігання більшості інших наркотиків - кримінальний злочин.

2.2.8 Етап перевезення

Значна частина несприятливих подій відбувається саме на етапі перевезення. Причини катастроф здебільшого мають технічний або природний характер, але нерідко це роблять і терористи.

На кожному виді транспорту діють свої правила перевезення пасажирів й інститут страхування пасажирів та їхнього багажу.

 

2.2.9 Специфічні чинники ризику

Специфічні чинники ризику в туризмі зумовлені:

- можливістю виникнення природних і техногенних катастроф у зоні розміщення туристського підприємства або маршруту, а також інших надзвичайних ситуацій (зокрема, пов'язаних зі станом громадського порядку в районі обслуговування туристів);

- технічним станом використовуваних об'єктів матеріально-технічної бази (туристських готелів, баз, кемпінгів, канатних доріг і бугельних підйомників, туристських трас, серед них гірсько-пішохідних, лижних, гірськолижних, водних, верхових і в'ючних тварин, різноманітних транспортних засобів, велосипедів, маломірних і гребних суден, архітектурних, природних пам'яток);

- складним рельєфом місцевості (річковими порогами, гірськими схилами, скельними, льодовими ділянками туристських трас);

- рівнем професійної підготовленості персоналу (інструкторів, екскурсоводів);

- підготовкою туристів до пересування за маршрутом певного виду і категорії складності (інструктаж, екіпірування);

- інформаційним забезпеченням (гідрометеорологічні прогнози, маркування трас туристських маршрутів).

При виникненні надзвичайних ситуацій (стихійні лиха: виверження вулканів, шторми, урагани, зливи і повені, землетруси, спалахи небезпечних інфекційних захворювань) спеціальні національні та міжнародні органи і служби вживають негайних заходів з порятунку людей, зокрема

В Індії не рідкісні вуличні крадіжки, особливо в багатолюдних міських натовпах і громадському транспорті. Слід тримать гроші у внутрішніх кишенях одягу (нашийні мішечку), а виходячи з готелю, залишайти паспорт і цінні речі в сейфі. На випадок можливої ​​крадіжки, не зайвим буде носити з собою не сам паспорт, а ламіновану копію його листів. Вибираючи одяг для поїздки в Індію краще зупинити свій вибір на тіому, що забезпечений прихованими внутрішніми кишенями, в яких ваші гроші, картки та документи точно не дістануться злодюжкам.

 

 

ВИСНОВОК

Отже, ми можемо зробити висновок, що сьогодні розвиток туризму набуває особливого значення. Адже туризм це одна з форм раціонального використання вільного часу, проведення дозвілля, задоволення пізнавальних інтересів, оздоровлення та лікуання населення.

Індійська культура посідає одне з значних місць в історії світової культури. Вона характеризується грандіозними досягненнями протягом більш ніж тритисячолітнього періоду розвитку. Їй притаманні не тільки довговічність, а й творче сприйняття досягнень чужоземних культур та здатність не втрачати власні основоположні цінності.

Індія володіє багатими рекреаційними ресурсами. Їх основу становлять різноманітний рельєф, клімат, ландшафти, та численні культурно-історичні визначні пам'ятки. Найсприятливішими в організацію відпочинку є гірські райони Північної Індії, та південно-західна частина Малабарского узбережжя. Також Індія має величезну багатовікову пам'ятати історію та культуру, що чітко б'ють по культурномудостоянии цієї країни. Найбільш відвідуваними туристськими центрами Індії є її столиця – й інші великі міста, у яких сформувався значний культурно-історичний потенціал - це Агра, Джайпур, Мумбаи, Сринагар та інших.

На цей час туризм це 3-тя за величиною галузь, що приносить валюту Індії, тому вона є пріоритетною галуззю економіки країни та приділяють значну увагу його розвитку та якісному вдосконаленню. Але рівень розвитку таки в Індії відповідає ресурсно-рекреационним можливостям країни. Поки над ринком міжнародного туризму Індія представлена слабко. На неї припадає менш 1% світового туристського потоку і доходів від міжнародного туризму. Переважають туристи з країн Європи, особливо з колишньої метрополії – Великобританії. Цьому сприяють збережені економічні та культурні зв'язки.

 

 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Азар В.І. Економіка і організація туризму. - М.:Аспект-Пресс, 2003. - 439 з.

2. Александрова О.Ю. Міжнародний туризм: Підручник. М., Аспект Пресс, 2002.

3. Биржаков М. Б. Введення у туризм. - СПб.: Пітер, 2000. - 372 з.

4. БиржаковМ.Б. Економічна безпека туристичної галузі. - Спб.: Видавничий будинок "Герда", 2007. - 464с.

5. Географія міжнародного туризму: країни і Балтії /авт.-склад.Л.М.Гайдукевич. - Мн., 2004.

6. Герчикова І.Н. "Міжнародна комерційна справа": М., 2001.С.415.

7. Горбилева З.М. Економіка туризму: підр.посіб. - Мн.: БДУ, 2004. -478с.

8. Глобальні прогнози розвитку до 2020 року і період. Світ загалом. / Пер. з анг. - СПб.: Пітер, 2004. - 385 з.

9. Гуляєв В. Г. Організація туристичної діяльності. - М.: Проспект, 2003. - 422 з.

10. Ісмаєв Д.К. Робота туристичної фірми з організації зарубіжних поїздок: Теорія і практика маркетингу. - М.:Аспект-Пресс, 2005, 475 з.

11. Міжнародний туризм: Підручник. / Під ред. О.Ю. Александрова. - М.:Аспект-пресс, 2004. - 470 з.

12. Монтехано X. М. Структура туристичного ринку. - СПб.: Пітер, 2002. - 362 з.

13. Немоляєва М. Еге.,Ходорков Л. Ф. Міжнародний туризм: вчора, сьогодні, завтра. - М.: Проспекта, 2005. - 458 з.

Періодичні видання

14. Азар У. Середньорічні витрати натуризм//ТТС. 2007.

15. Антоненко Є. Сучасний стан світового туризму.http/inostranets

16. Кобяк М. Світовий ринок готельно-туристичних послуг//Туризм: практика, проблеми, перспективи. 2008. № 2.

ДОДАТКИ


Дата добавления: 2015-10-31; просмотров: 585 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Тема 1. РОЗВИТОК ТУРИЗМУ В ІНДІЇ | Загальні відомості про Індію | Природно-рекреаційні ресурси країни | Історико-культурні ресурси | Соціально-економічні умови та ресурси | Характеристика туристичної галузі | Туристичні райони та центри країни |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Формальності безпеки в туризмі| РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ТОРГІВЕЛЬНІ ПАРТНЕРИ РЕСПУБЛІКИ КОРЕЯ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.015 сек.)