Загальні положення. Запобіжні заходи - заходи процесуального примусу, що обмежують свободу пересування

Запобіжні заходи - заходи процесуального примусу, що обмежують свободу пересування обвинуваченого (підозрюваного).

Запобіжні заходи застосовуються тільки до обвинуваченого, а у виняткових випадках - до підозрюваного.

Застосовуються органами дізнання, досудового слідства і прокуратури до обвинуваченого (у виняткових випадках до підозрюваного) у випадках, зазначених в законі і мають на меті припинити таким особам можливість сховатися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність, а також забезпечити виконання вироку.

Питання для самоконтролю:

1. Які заходи кримінально-процесуального примусу Вам відомі?

2. Які запобіжні заходи передбачені законом?

3. У відношенні яких учасників процесу може бути обраний запобіжний захід?

4. Які підстави, мотиви й умови обрання запобіжного заходу - взяття під варту?

5. Як визначається строк тримання під вартою при поверненні справи судом на додаткове розслідування? Який порядок його продовження?

6. Протягом якого часу повинно бути пред'явлене обвинувачення особі, у відношенні якої обраний запобіжний захід до пред'явлення обвинувачення?

7. Чи можуть особи, у відношенні яких у якості запобіжного заходу обрано взяття під варту, утримуватися в місцях тримання затриманих?

Нормативні акти:

1. Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод // Международные акты о правах человека: Сб. документов. - М., 1998.

2. Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" // ВВР України, 1994р. №11.- Ст.51.

3. Закон України від 30.06.1993 року "Про досудове ув'язнення". // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – Київ. – 1993. -С.173-187.

4. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

5. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: Ін Юре, 2004.-272 с.

Додаткова література:

1. Ахпанов А.Н. Меры процессуального принуждения: социальная ценность, теория и практика применения. - Караганда, 1989..

2. Енакиев Э.Д. Проблемы эффективности мер уголовно-процессуального принуждения. - Казань, 1982.

3. Кудин Ф.М. Охрана прав личности и уголовно-процессуальное принуждение // Гарантии прав лиц, участвующих в уголовном судопроизводстве: Сб. науч. тр. - Свердловск. -1975. - С.29-30.

4. Манаев Ю.В., Посник В.С., Смирнов В.В. Применение мер пресечения следователем. - Волгоград, 1976.

5. Михеєнко М.М. та ін. Кримінальний процес України: Підручник / М.М.Михеєнко, В.Т.Нор, В.П.Шибіко. - К.: Либідь, 1992. - 431с.

6. Молдован В.В., Молдован А.В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посібник - К,: Юрінком Інтер, 1999. - С.47.

7. Петрухин И.Л. Неприкосновенность личности и принуждение в уголовном процессе. - М.: Наука, 1989. - 256с.

8. Петрухин И.Л. Свобода личности и уголовно-процессуальное принуждение. - М., 1985. - С.13.

9. Чувилев А.А. Заключение под стражу в качестве меры пресечения. - М., 1989.

Завдання для практичних занять:

1. 4 липня органом дізнання порушена кримінальна справа про розкрадання чужого майна й одержання хабара директором фірми "Меблі" Майбородою, директором деревообробного комбінату Борисенко і завідуючим меблевим магазином Сальниковим. 12 липня після виконання слідчих дій справа була передана слідчому. Майборода був заарештований 16 липня, Борисенко і Сальников сховалися. У зв'язку з цим слідство 20 липня було припинено. 16 вересня, відновивши провадження по кримінальній справі, слідчий звернувся з клопотанням про продовження терміну досудового слідства й утримання обвинуваченого під вартою.

Визначте, які процесуальні помилки допущені слідчим? Який порядок продовження строку досудового слідства й утримання обвинувачених під вартою?

2. У провадженні оперуповноваженого знаходилася кримінальна справа про злочин, за який за законом може бути призначене покарання, не пов'язане з позбавленням волі. У відношенні обвинуваченого Кольцова був обраний запобіжний захід - підписка про невиїзд. Проте обвинувачений без дозволу оперуповноваженого поїхав у Ялту по туристичній путівці.

Які заходи повинен прийняти слідчий?

3. Обвинуваченому у вчиненні вбивства Сухожиліну був обраний запобіжний захід - тримання під вартою. 13 лютого слідчий призначив у справі стаціонарну судово-психіатричну експертизу і помістив Сухожиліна в Роменський психіатричний диспансер на стаціонарне обстеження. 4 березня обвинувачений був визнаний осудним і переведений у слідчий ізолятор.

Чи зараховується термін перебування обвинуваченого в стаціонарному судово-психіатричному закладі в термін утримання під вартою на досудовому слідстві? Як буде обчислюватися термін утримання під вартою в даному випадку?

4. Подберезкін був заарештований слідчим у зв'язку з вчиненням дорожньо-транспортної пригоди. Подберезкін має спокійний характер, розважливий, кається у вчиненому. Він заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу – утримання під вартою на підписку про невиїзд і дав обіцянку, що, знаходячись на свободі, буде працювати і віддавати свій заробіток потерпілому для відшкодування заподіяної йому шкоди. Слідчий виніс постанову про зміну запобіжного заходи – утримання під вартою на підписку про невиїзд.

Який порядок зміни і скасування запобіжних заходів? Чи правильні дії слідчого?

Дата добавления: 2015-10-31