Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Склерома верхніх дихальних шляхів

Читайте также:
  1. ПУХЛИНИ ТА ІНФЕКЦІЙНІ ГРАНУЛЬОМИ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ.

 

Етіологія склероми вивчена недостатньо. Більшість клініцистів вважають збудником склероми верхніх дихальних шляхів паличку Фріша— Волковича. Інкубаційний період хвороби триває 2—10 років.

Склерома характеризується утворенням хрящоподібних інфільтратів у вигляді вузлів або дифузних утворів. Вони ніколи не ульцеруються, а поступово перетворюються на рубці. Скле- роматозні процеси локалізуються у вузьких місцях верхніх дихальних шляхів: у вході в носову порожнину, хоанах, підго- лосниковій порожнині гортані та бронхах. Водночас можуть бути вогнищеві або дифузні інфільтрати і рубцеві зміни, які звужують дихальні шляхи, спричиняючи утруднення дихання. Характерним є те, що специфічний солодкуватий запах відмічають не тільки оточуючі здорові особи, але й самі хворі.

Захворювання триває роки. Найчастіше склерома уражує жителів західних областей України, Білорусі та Росії. Проте вона може спостерігатись повсюди, але дуже рідко.

Діагноз визначають за допомогою клінічного обстеження, реакції зв'язування комплементу зі склеромним антигеном за Борде—Жангу, а також реакції аглютинації. Ці реакції бувають позитивними у 90 % хворих зі свіжими формами склероми. За рубцевої форми ці реакції негативні або слабко позитивні. Паличка Фріша— Волковича висівається рідко. Допомагає в діагностиці рентгенологічне дослідження, особливо за ураження склеромою бронхів (С.І.Мостовий, 1959). Патоморфологічні дослідження підтверджують діагноз склероми.

Лікування склероми комплексне. Застосовують антибіотики (стрептоміцин, левоміцетин тощо), променеву терапію; видаляють інфільтрати з гортані, трахеї, бронхів із застосуванням ендоскопічних методів за допомогою електрокоагуляції, кріо- впливу, бужування. Трахеостомію проводять за показаннями.

В Україні на базі ЛОР-кафедри Вінницького державного медичного університету створено центр для лікування хворих на склерому дихальних шляхів (проф. К.П.Дерепа).

 

 

Сифіліс верхні дихальних шляхів

 

Сифілітичне ураження верхніх дихальних шляхів може бути у всіх їх ділянках.

Твердий шанкр (первинний сифіліс) спостерігається дуже рідко. Він локалізується на кінчику носа та біля входу в нього, на носовій перегородці у вигляді щільно-тістуватого інфільтрату з чіткими краями, на якому утворюється виразка, покрита брудним сальним нальотом, краї валикоподібно стовщені. Пальпація виразки визначає інфільтрат хрящової консистенції.

Первинний сифіліс горла локалізується на дужках, мигдаликах, задній стінці горла у вигляді щільної на дотик ерозії, яка підвищується над рівнем слизової оболонки.

Вторинний сифіліс характеризується появою еритеми в горлі. Найчастіше ураженню піддаються піднебінні мигдалики. На них з'являється обмежене інтенсивне забарвлення, яке охоплює і піднебінні дужки.



Третинний сифіліс носа проявляється у вигляді гуми. Вона розпадається, утворює глибоку виразку і ушкоджує хрящові і кісткові частини носа, утворюючи сідлоподібний ніс. Часто виникає перфорація носової перегородки. Регіонарні лімфовузли збільшені, безболісні.

Гума з'являється на м'якому піднебінні, стінках горла і піднебінних мигдаликах. Вона розпадається, утворюючи кратероподібні виразки, після яких утворюються великі зірчасті рубці в горлі. Хворі скаржаться на сильний біль у носі, лобі, орбіті. Це один із характерних симптомів третинного сифілісу.

Первинного сифілісу гортані практично не буває. Вторинний сифіліс локалізується на надгортаннику, голосових складках, складках присінка у вигляді білуватих плям, еритем і папул.

Сифіліс вуха може бути природженим і набутим. Природжений сифіліс характеризується тріадою Гетчінсона: особлива форма зубів, паренхіматозний кератит і неврит VIII пари че­репних нервів. Нерідко з'являється позитивний фістульний симптом за відсутності гнійного процесу у вусі.

Діагноз визначається на основі старанно зібраного анамнезу, клінічного перебігу. Захворювання проявляється через 3—4 тиж після статевого контакту з сифілітичним хворим. Необхідно обстежити не тільки ЛОР-органи, але й шкірні покриви та інші системи організму. У діагностиці допомагає реакція Вассермана.

Лікують сифіліс дерматовенерологи у венеричних диспансерах. Оториноларинголог проводить консультації хворих. За наявності стенозів гортані здійснюють трахеостомію і лікують рубцеві стенози гортані за загальними принципами.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 550 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Методичне обґрунтування | ТЕРМІНОВОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ МЕДПРАЦІВНИКАМ | ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПЕРЕДАВАННЯ З БУДНИКІВ ІНФЕКЦІЙ ЧЕРЕЗ КРОВ | ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ | ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЩОДО ЗАРАЖЕННЯ ВІРУСНИМИ ГЕПАТИТАМИ В, С | ПЕРЕДРАКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛОР - ОРГАНІВ. | Хвороби носа та приносових пазух, орбітальні та внутрішньочерепні ускладнення риногенного походженя | АБСЦЕС МОЗКУ | Тромбоз печеристого синуса | Дифтерія горла |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ПЕРЕДРАКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ ГОРТАНІ| ПУХЛИНИ ТА ІНФЕКЦІЙНІ ГРАНУЛЬОМИ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ.

mybiblioteka.su - 2015-2018 год. (0.008 сек.)