Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Енеоліт України. Формування трипільської культури.

Читайте также:
  1. Види рекреаційних комплексів. Умови формування рекреаційних потреб
  2. Використання структурно-логічних схем для формування основних понять квантової фізики
  3. Відкриття банківського рахунку для формування статутного фонду господарського товариства
  4. ГЕОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ ЯК ПІДСТАВА ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
  5. Джерела формування доходів місцевих бюджетів
  6. Досягнення І проблеми культури незалежної україни.

Досліджуючи питання про складання культури трипільського ареалу, ми приходимо до висновку, що вона виникає в зоні багатовікового контакту, ще на зорі неолітичної епохи, у племен євразійського мисливсько-скотарського масиву з племенами балканодунайського мисливсько-землеробського масиву.

Найдавніші трипільські пам'ятки, зокрема й ті, що в межах західної частини ранньотрипільського ареалу, прикладом, на Дністрі, які культурно дотичні з Бояном, на даний час відомі від верхів'я Бистриці і Середнього Цілком природно, що, йдучи шляхом виявляння генетичних зв'язків Трипілля з місцевим неолітом, перш за все необхідно спинитися на найдавніших пам'ятках східного, тобто буго-дністровського ареалу.

В окреслених вище межах східного ареалу найдавніші місця побутування становлять поселення з невеликими житлами типу напівземлянок, побудованих без значного використання глини. Однак, у цілім ряді пам'яток, хоч вони й зберігають архаїчний характер багатьох елементів культури, виявлено доволі складні глиняні житла. До їхнього числа можна віднести другий будівельний горизонт Сабатинівка II, Олександрівка і Данилова Балка, цебто ряд пам'яток Південно-Бузького басейну.

Незважаючи на те, що на цих поселеннях уже трапляються вироби з міді, необхідно зазначити, що притаманна їм матеріальна культура ще переживає ознаки кінця епохи неоліту. З найбільшою, певно, переконливістю про неолітичні впливи в характері місцевої культури засвідчує така важлива категорія виробничих знарядь, як вироби з каменю і кременю. Цілком неважко зробити висновок, що вивчений комплекс знарядь із кремнію першої фази розвитку трипільської культури майже повністю повторює інвентар власне неолітичного віку, одержаного під час дослідження поселень на Південному Бугові.

Від власне неолітичного цей комплекс відрізняється лише такими рисами: тут відсутні геометричні мікроліти трапецієподібної форми, а вкладиші для серпів різко вирізняються від більш архаїчних вкладишів неолітичних комплексів. Набір крем'яних знарядь неолітичних пам'яток Середній Стог II, поселення на острові Малий Дубовий або Маріупольський могильник, включаючи різні знаряддя з крупних пластин і наконечники дротиків, виконані в техніці двобічної ретуші, безумовно близький до інвентаря пізніших ранньотри-пільських пам'яток

Інвентар кам'яних знарядь можна звести до однієї характерної трипільської форми — невеликої широкої сокири-тесла асиметрично прямокутного профілю, виготовленої зі сланцю. Підкреслюємо, що неолітичний вигляд крем'яного інвентаря несе ознаки впливів архаїчної мікролітичності, типової лише для самого початку трипілля. Дещо згодом, вже на етапі пам'яток типу Гренівки – Луки-Врублевецької, цей архаїзм майже повністю зникає.

З недавніх пір, поки лиш для західного трипілля, виявлено комплекс знарядь, виготовлених з кістки і рогу. Цікаві архаїчні мотики з рогів оленя з повздовжньою постановкою робочої частини, кістяних лощил для обробки робки поверхні посуду, добре відомих ножів з емалі ікол кабанів, кістяних наконечників стріл. Численні, хоча й не характерні, кістяні шила з вістрям правильного округлого перетину виготовлені з "грифельних” кісток копитних.



У розвиненіший період раннього трипілля виникає особлива група посуду — тара. Вона з'явилася завдяки інтенсивному розвиткові землеробства (переважав орний обробіток полів), що потребувало спеціальної тари для зберігання зерна, а також і запасів води для поселень, які розміщалися на високих терасах і плато.

Орнаментальні композиції на посудинах вирізняються особливою складністю, в них присутнє повне чи часткове відтворення образу фантастичного дракона. Дуже цікава чисто трипільська група посудин, що займають проміжне положення між вазами на ніжках і посудинами з воронкоподібним низом — своєрідні вази з воронкоподібним низом. Однак, окрім такої форми необхідно підкреслити принципову відмінність ранньотрипільських ваз на ніжках від боянських (Джулешти, Видра, Верешті, Петру-Рареш), де сама форма й характер піддонів цілковито різні — і ті, й інші циліндричніші, а піддони коротші. Ми вже відзначали, що поселення на сході дають посуд з гребінцевим орнаментом, а на заході поселення того ж часу "дають кераміку бояноподібну і власне боянську".

Загрузка...

Відзначаючи, що в цьому формулюванні дещо переоцінено значення боянського елементу, підкреслимо своєрідність деяких типів посуду, що поширений в південно-західній частині розселення ранньотрипільських племен. Значення боянських впливів, з точки зору визначення етнографічних відмін у середовищі ранньотрипільських племен, цілком очевидне. Однак, зводити риси західних пам'яток до одних лише боянських впливів було б неправильно. Це слід розуміти в ширшому територіальному контексті, що враховує не лише боянські зв'язки, але й також зв'язки, які відводять нас на Дунай — в область Хаманджії, на захід, в область залишків впливу керешської культури і, нарешті, в область пізніших пам'яток східного крила культури лінійно-стрічкової кераміки.

Тут слід доповнити — багато в природі сусідів Бояна і в природі його самого може бути зрозуміло через визнання генетичних зв'язків з буго-дністровською неолітичною культурою. Мова йде про широко відомі за боянськими пам'ятками прийоми творення орнаментальних зон, складених із вирізаних у глині трикутників і квадратиків, які розміщено в лінію або в шаховому порядку. Або ж скомпонованих у складніші геометричні фігури.

Досить виразні жіночі статуетки схожого типу зустрічаються як у східній, так і в західній половинах ранньотрипільської території. Вони відрізняються від описаних вище притиснутими до грудей і живота руками, що тримають видовжений предмет, який, скоріше всього, є пластичним відтворенням синкретичного священного символу небесно-водно-сонячного змія-дракона-дитяти, пов'язаного з культом зачаття й плодороддя. Крім антропоморфних зображень у ранню пору розвитку трипілля, поширена і культова зооморфна пластика. Зустрічаються зображення бика, козла, кабана, однак у стилістичному відношенні виконані не так ретельно, як антропоморфні статуетки, і, відповідно, для характеристики культури дають надто мало. Із числа зооморфних символів найцікавіше пластичне втілення мають образи воластої птахи (качки), що відтворює особливий космогонічний сюжет, росповсюджений по всій ранньотрипільській території


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Загальна характеристика культури Київської русі | Розвиток науки | Визначальні риси реалізму |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Особливості матеріальної та духовної культури первісного суспільства| Культура східних слов'ян дохристиянської доби

mybiblioteka.su - 2015-2017 год. (0.086 сек.)