Непрямі податки з підприємств.

В даний час всі прибуткові і майнові податки (у тому числі на дарування, спадщину, купівлю-продаж цінних паперів і т.п.) відносяться до прямих, а всі податки на споживання – до непрямих.

Оскільки непрямі податки включаються в ціни товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Їх основний недолік, за який вони постійно зазнають критики, – регресивний характер, або пропорційна залежність від платоспроможності споживачів. Унаслідок цієї властивості непряме оподатковування товарів масового споживання є важким тягарем для населення з низькими доходами, оскільки велика частина їх доходів витрачається на придбання продуктів харчування й інших товарів першої необхідності.

У зв'язку з тим, що структура споживання для різних слоїв населення значно розрізняється, принцип справедливого оподатковування може бути реалізований через диференційований підхід до встановлення непрямих податків на окремі товари, роботи і послуги.

Незважаючи на критику з боку багатьох економістів, непрямі податки досить широко використовуються в усім світі, тому що при відносно простому механізмі стягування (від них важко ухилитися) вони забезпечують стійкі надходження в бюджет поза прямою залежністю від динаміки доходів.

Найбільш розповсюдженим непрямим податком є податок на додану вартість (ПДВ). ПДВ є непрямим податком, а тому він виплачується за рахунок покупця, а не за рахунок доходів підприємства, що реалізує визначені товари або послуги.

Розрахунок ПДВ проводиться методом, що одержав назву сальдового. Суть його у тому, що для розрахунку суми податку, яка підлягає сплаті в бюджет, величина доданої вартості не підраховується, а розмір податку обчислюється шляхом вирахування від суми ПДВ із реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) суми ПДВ, яка оплачена постачальникам за виконані роботи, здійснені послуги, придбані матеріальні ресурси і введені в експлуатацію основні виробничі фонди.

ПДВ – це складний податок, який припускає існування податкових зобов'язань, що стосуються ПДВ і сум, що підлягають сплаті ПДВ у бюджет. Механізм обчислення ПДВ базується на співвідношенні сум податкового зобов'язання і сум податкового кредиту. В даному разі податкове зобов'язання – загальна сума податку, нарахована платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Важливим елементом у механізмі сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов'язань і права платника на податковий кредит.

Датою виникнення податкових зобов'язань із продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, що приходиться на податковий період, протягом якого відбувається подія, що відбулася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника); або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що свідчить про виконання робіт (послуг) платником податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата здійснення першої з дій: списання коштів з банківського рахунку платника податку за оплату товару (робіт, послуг), дата виписки рахунку (товарного чеку у випадку розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків) або дата одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (послуг, робіт); дата оплати податку по податковому зобов'язанню (для операцій по ввезенню та пересиланню товарів (робіт, послуг).

Якщо по результатом звітного періоду є різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли в зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду має негативне значення, то така сума підлягає відшкодуванню платникові податку з Державного бюджету України, тобто виникає бюджетне відшкодування по ПДВ.

Приклад розрахунку суми податку за звітний рік по умовному підприємству пропонується в таблиці 5.2.

Таким чином, сплата податку на додану вартість для підприємств супроводжується розрахунком податкового зобов’язання і податкового кредиту. Згідно Податкового Кодексу України ставка податку на додану вартість з 2013 року буде знижена до 17 %.

Наступним непрямим податком є акцизний податок – це вид непрямого податку, який включається до складу ціни товару або послуги. Обкладаються акцизом товари переважно масового споживання. Акцизи завжди спричиняють скорочення прибутків при реалізації підакцизних товарів. Платником акцизного податку є суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують на території України підакцизні товари і послуги. Об'єктом виступає оборот з продажу як на внутрішньому ринку України, так і ввезених на її територію підакцизних товарів.

Таблиця 5.2

Порядок розрахунку податку на додану вартість, грн.

Місяць	Податкове зобов’язання	Податковий кредит	Розрахунки з бюджетом за звітний період
обсяг робіт без ПДВ	сума ПДВ	обсяг закупівлі без ПДВ	сума ПДВ
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X					-11420
XI
XII
Разом за рік

До складу підакцизних товарів включаються: автомобілі українського виробництва; шини для автомобілів; ювелірні вироби з дорогоцінних металів і коштовних каменів; високоякісні вироби з порцеляни; килими і килимові вироби і ряд інших непродовольчих товарів; спирт питний; горілка та горілчані вироби; кава, шоколад; ікра осетрових і лососевих риб; тютюнові вироби тощо.

Акцизний податок являє собою не тільки джерело формування коштів бюджету, але і є одним з методів регламентування співвідношення між експортом і імпортом окремих товарів. Тобто використовуючи акцизний збір, держава в залежності від економічних обставин, які складаються, може збільшувати пропозицію підакцизних товарів чи знижувати її.

Ставки акцизного податку і перелік підакцизних товарів не є постійними. Список підакцизних товарів періодично переглядається і затверджується Кабінетом міністрів України, на цей час визначається Податковим Кодексом України. Порядок розрахунку акцизного податку залежить від місця виробу товару.

ПРИКЛАД 5.1. Порядок розрахунку акцизного податку по підакцизних товарах, вироблених на території України:

Визначте оптово-відпускну ціну тютюнових виробів коду 2402 20 90 10, що вироблені тютюновою фабрикою м. Харкова, якщо повна собівартість одиниці товару (1 пачки) 3,30 грн., рівень рентабельності, який склався на підприємстві - 35%.

Дата добавления: 2015-07-08