Які фактори впливають на попит на гроші?

а) зміна обсягів номінального ВВП, зміна депозитного процента та дохідності цінних паперів;

б) зміна розмірів поточної каси, реального ВНП та цін на товари та послуги;

в) зміна цін, рівноважної ставки процента, поточної каси.

299. Які фактори впливають на обсяг поточної каси:

а) зміна облікової ставки НБУ;

б) зміна депозитного процента та дохідності цінних паперів;

в) зміна номінального обсягу валового національного продукту;

г) зміна цін на товари та послуги.

300. Рівень монетизації економіки визначається:

а) як відношення грошової маси до валового внутрішнього продукту;

б) як відношення валового внутрішнього продукту до грошової маси;

в) інший варіант.

5. Тематичні плани до практичних занять

Практичне заняття 1. Розрахунок маси грошей, швидкості та тривалості обігу грошей, кількості оборотів грошової одиниці. Визначення обсягу попиту на гроші. Розрахунок грошових агрегатів.

Мета практичного заняття – розрахунок маси грошей, швидкості та тривалості обігу грошей, кількості оборотів грошової одиниці. Визначення обсягу попиту на гроші. Визначення величини попиту на гроші. Розрахунок грошових агрегатів. Розглянути грошову систему її елементи та типи. Проаналізувати головні завдання грошово-кредитної та фіскально-бюджетної політики. Розглянути суть інфляції її форми прояву та основні причини виникнення.

Кількість грошей в обігу можна визначити виходячи з рівняння Фішера:

МV=РQ, (1)

М=РQ / V, (2)

де, М – середня маса грошей (грошова маса), що перебуває в обороті за певний період, грн.;

V – швидкість обігу грошей за певний період, об.;

Р – середній рівень цін на товари і послуги за певний період, грн.;

Q – фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані у цьому ж періоді, од.

ВВП = М х V (3)

де, М -кількість грошей (грошова маса), грн;

V - швидкість обігу грошей, об.;

ВВП- реальний національний продукт валового внутрішнього продукту, ум.од.

Для знаходження маси грошей, необхідної для безінфляційного обігу при продажу товарів в кредит, викорис­товують формулу:

М =(∑PQ - ∑К + ∑П – ∑ВП) / V, (4)

де, М – необхідна кількість грошей (грошова маса), грн.;

Р – рівень цін за певний період, грн.;

Q – фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані у цьому ж періоді, од.;

∑К - сума продажів товарів і послуг у кредит, грн.;

∑П - загальна сума платежів, строк оплати яких настав, грн.;

∑ВП - сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів, грн.;

V – швидкість обігу грошей, об.;

Для знаходження швидкості обігу грошей викорис­товують формулу:

V=(РQ) / М, (5)

де, V – швидкість обігу грошей, об/рік;

Р – середній рівень цін на товари і послуги, грн.;

Знаходження тривалості одного обороту в днях:

Т_об = 365 /V (6)

Структура грошових агрегатів:

- МО – відображає масу готівки, яка перебуває поза банками (на руках у фізичних осіб і в кассах юридичних осіб);

- М1 - включає гроші в агрегаті МО + кошти підприємств на розрахункових, поточних спеціальних рахунках в банках, депозити в банках до запитання;

- М2 - включає гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладень, та інших спеціальних рахунках;

- МЗ - включає гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків (сертифікати та облігації державної позики).

Практичне заняття 2. Розрахунок індексу цін та величини ВВП, індексу інфляції. Визначення величини пропозиції грошей, величини вільних та обов’язкових резервів, норми обов’язкового резервування банку.

Мета практичного заняття – розрахунок індексу цін та величини ВВП, індексу інфляції. Визначення обсягів резервів банку, а також ефекту грошово-кредитної мультиплікації.

Темп інфляції розраховуємо за формулою:

Тінф = ((Рзв / Рб) – 1) х 100% (7)

де, Р_зв - рівень цін звітного періоду;

Рб - рівень цін базового періоду.

Величину грошової бази (Гб) можна визначити за формулою:

Гб = М0 + Мк + Мрез, (8)

де, М0 - сума готівки, що перебуває поза банками в обігу (на руках у фізичних та в касах юридичних осіб);

Мк - сума готівки у касах банків;

Мрез - сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

Вільний резерв банку розраховуємо:

Р_в=К + ЗК±МБК-ВСФ-А_о-Р_о, (9)

де, Р_в - вільний резерв;

К - капітал банку;

ЗК - залучені на депо­зити кошти;

МБК - сальдо заборгованості банку по міжбанківському кредитуванню, включаючи і кредити НБУ;

ВСФ - відра­хування до централізованого страхового фонду;

А_о - кошти, вкла­дені в активні операції та не повернуті на даний момент;

Р_о -обов'язковий резерв.

або,

Р_в= Гб - Р_о (10)

Норма обов’язкового резервування розраховується:

НОР = (Р_{о /} П_д) х 100% (11)

де, НОР - норма обов’язкового резервування;

Р_о -обов'язковий резерв;

П_{д – пасиви} банку (залучені депозити).

Грошовий мультиплікатор – коефіцієнт експансії депозитних вкладів, показник обернено пропорційний нормі обов’язкового резервування, визначає максимальну кількість нових кредитних (банківських) грошей, яку може утворити кожна одиниця наднормативних резервів за певного показника норми резерву.

m = (1/r) х 100% (12)

де, т - грошово-кредитний мультиплікатор;

r - норма обов’язкового резервування (або норма резерву), %.

Маса грошей, що створена через грошово-кредитний мультиплікатор:

∆М = ∆R х m (13)

де, ∆R - приріст резервів (величина депозитів), що спричинює процес грошово-кредитної мультиплікації;

т - грошово-кредитний мультиплікатор.

Дата добавления: 2015-07-10