Білет 16

Будова слова. Способи творення слів. Будова слова складається із: основи, закінчення, кореня, префікса, суфікса, інтерфікса, постфікса.
Корінь – це спільна частина споріднених або однокореневих слів (Хліб, хлібниця, хлібний). Префікс – це частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів (казати – сказати). Префікси бувають словотворчі та формотворчі. Словотворчій префікс змінює лексичне значення слова (заробити – переробити). Формотворчі префікси утворюють нові форми слів не міняючи лексичного значення слова (робити – зробити). Суфікс – це частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових слів (година – годинник). Інтерфікс – це з’єднувальний голосний складних слів (вертОліт). Постфікс – це часточки –сь, -ся (дивитися). Закінчення – це змінна частина слова, що знаходиться в кінці, вказуючи на відношення до інших слів у реченні чи словосполученні (водА). Основа – це частина слова без закінчення (глядач). Основи бувають похідні і не похідні. Похідна основа – така основа, до складу якої крім кореня входять інші частини слова:префікс, суфікс (заземлен ий). Не похідна основа – це основа, яка не має ні префікса, ні суфікса (неб о). Чиста основа 0 очнова, яка завжди вживається без закінчення (угорі). Твірна основа – це основа від якої утворюються нові слова (вік – віковий, вічний, навіки).
Існує два способи творення слів: морфологічний та не морфологічний. До морфологічного способу належать: 1)суфіксальний (казка – казковий), 2)префіксальний (вибори – перевибори), 3)префіксально-суфіксальний (тінь – затінок), 4)безафіксний – утворення нового слова. Без додавання суфікса і префікса: зелений – зелень, бігти – біг; складання основ (радіомаяк, водолікарня); абревіація (кабмін, АЕС). Не морфологічний спосіб: 1) утворення нового слова через набуття ним нового значення (корінь і корінь), 2) перехід однієї частини мови в іншу (молодий і молодий), 3) утворення нового слова через злиття цілого словосполучення (на добру ніч – на добраніч)
Тире між підметом і присудком. Тире ставиться: 1) якщо підмет і присудок виражені іменником у називному відмінку або числівником у н.в. (Київ – столиця України. Два по два – чотири.), 2) якщо між підметом і присудком стоять слова: це, то, ось, значить (Література – це підручник життя.), 3) якщо підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова (Життя прожити – не поле перейти.), 4) якщо є довгоочікувана пауза (Я – син країни рад.).
Тире не ставиться: 1) якщо присудок виражений порівняльним зворотом (Промені як вії сонячних очей.), 2) Якщо між підметом і присудком стоїть вставне слово (Шевченко, безперечно, прекрасний поет.), 3) якщо між підметом і присудком стоїть заперечна частка не або сполучник (Старість не радість.), 4) у фразеологічних зворотах (два чоботи пара).

Дата добавления: 2015-07-08