Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Техногенне середовище.

II. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ | Режим харчування | II. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ | Групах або парах | Йога — шлях удосконалення 1 страница | Йога — шлях удосконалення 2 страница | Йога — шлях удосконалення 3 страница | Йога — шлях удосконалення 4 страница | Йога — шлях удосконалення 5 страница | Йога — шлях удосконалення 6 страница |


Екологічні проблеми довкілля

Мета: розглянути багатопланову структуру техногенного середовища та визначити коло екологічних проблем, що спричинені активною дією людини на навколишнє середовище. Розвивати вміння виявляти й досліджувати причинно-наслідкові зв'язки, виховувати дбайливе ставлення до навколишнього світу.

Матеріали та обладнання: фотографії, ілюстрації, інформаційні листки або стенд, під­

готовлені учнями, на яких стисло, схематично представлена інформація щодо найактуальніших екологічних проблем.

Поняття: техногенне середовище (техносфера), парниковий ефект, кислотні опади,

виникнення пустель, порушення озонового шару, радіаційне забруднення.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, урок-конференція.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

До цього уроку необхідно підготуватися заздалегідь. На попередньому уроці було оголошено тему конференції, мету та завдання; розроблено перелік питань, що розкривають тему; оголошено конкурс на кращу доповідь і девіз конференції; розподілені обов’язки між учнями.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

ü Письмова робота на картках (роздавальний матеріал до уроку)

Після закінчення роботи, учитель збирає роботи для перевірки, а учні отримують ключ до завдання.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ü Фронтальна робота

Порівняйте два висловлювання: епіграф до нашого попереднього уроку та популярне в XX столітті висловлювання.

1. Природу найлегше підкорити, підкоряючись їй.

2. Людина — цар природи!

- Яке ваше ставлення до цих висловлювань? Яку із цих фраз ви б обрали собі за девіз?

ü Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

ü Відкриття конференції, вступне слово вчителя

У ХХ-ХХІ століттях значних масштабів набули процеси забруднення води, ґрунту й повітря, знищення лісів тощо. Виникли нові специфічні явища, такі як кислотні дощі. Несприятливі екологічні явища перетворились на постійну складову життєдіяльності людства, впливаючи на економіку й політику, моральний стан і здоров’я людини.

Сьогодні на конференції ми розглянемо деякі несприятливі екологічні процеси, визначимо масштаби їх розвитку та доведемо, що ці екологічні проблеми вимагають термінового вирішення, вони не можуть чекати. Адже сьогодні цивілізація стоїть нііи на лезі бритви і щомиті може зірватися в безодню. Людство балансує на грані між буттям і небуттям. І ця критична межа ледве-ледве відокремлює наш світ від хаосу.

Головними джерелами антропогенного забруднення середовища є підприємства — виробники енергії (ТЕС, АЕС, ГРЕС, котельні), усі промислові об’єкти (у першу чергу металургійні, хімічні, нафтопереробні, цементні й целюлозно-паперові), військова промисловість і військові об’єкти, автотранспорт та інші види транспорту (морський, річковий, залізничний, повітряний), гірниче виробництво. Вони забруднюють довкілля сотнями токсичних речовин, шкідливими фізичними полями, шумами, вібраціями, надмірним теплом.

Першоджерелом і першопричиною бурхливого розвитку глобальної екологічної кризи є, як вважають міжнародні експерти, демографічний вибух, що неодмінно супроводжується збільшенням темпів і обсягів скорочення природних ресурсів,

нагромадженням величезної кількості відходів виробництва й побуту, забрудненням довкілля, глобальними кліматичними змінами, хворобами.

Із розвитком хімії, металургії, енергетики й машинобудування природі загрожують відходи від синтетичних пральних порошків, нафтопродуктів, важкі метали, нітрати, радіонукліди, пестициди та інші шкідливі речовини, що не засвоюються мікроорганізмами, не розкладаються, а накопичуються тисячами тонн у ґрунтах, водоймах, підземних водах.

Із початку XX століття з надр Землі було видобуто корисних копалин більше, ніж за всю історію людства.

Сьогодні внаслідок спалювання паливних ресурсів до атмосфери планети щорічно потрапляє понад 22 млрд тонн вуглекислого газу. Щорічно світова промисловість скидає в річки понад 160 км шкідливих стоків, щорічно в ґрунти людством вноситься 500 млн тонн мінеральних добрив і близько 4 млн тонн пестицидів, більша частина яких осідає в ґрунтах або виноситься поверхневими водами в річки, озера, моря та океани. За останні 45 років використання мінеральних добрив зросло в 43 рази, а отрутохімікатів — у десять разів.

Не менш важливою проблемою є утилізація відходів. Це не лише величезні площі землі, зайняті звалищами і шлакосховищами, а й смертельні дози різних токсинів та дим і пилюка від них. Здавалося б, дрібниця — розбиті люмінесцент­

ні лампи на звалищах. Але кожна така лампа містить 150 мг ртуті, що здатна отруїти близько 500 м3 повітря.

До основних антропогенних забруднювачів довкілля, крім вже названих, належать також різні шуми від виробничих підприємств, транспорту, йонізуюче випромінювання,

вібрації, світло-теплові впливи.

Спеціалісти вважають, що близько 80-86 % забруднювачів повітря сконцентровано над розвиненими промисловими районами, 10-15 % — над містами, 1-2 % — над сільською місцевістю, 0,1 % — над центральними районами Світового

океану. Якщо у великому місті за добу осідає 1,5 т пилу на 1 км2, то вже за 100 км від нього — приблизно в 100 разів менше.

Сьогодні збільшився вплив людини на атмосферу. Повітряна оболонка Землі є однією з найголовніших умов життя на планеті. Без їжі людина може жити місяць, без води — лише тиждень, але без повітря лк^ина не зможе проіснувати більше двох хвилин. Маса атмосфери колосальна — 5,15 х 1015 . Проте, атмосферне повітря можна вважати невичерпним природним ресурсом лише умовно, адже людині для життя потрібне повітря певної якості. А під впливом антропогенного чинника його хімічний склад і фізичні властивості дедалі погіршуються. На Землі вже майже не залишилося таких ділянок, де повітря зберігало б свою первісну чистоту та якість.

Клімат на нашій планеті в минулому періодично змінювався. Протягом мільйонів років періоди значного похолодання й, навіть, зледеніння чергувалися з теплими епохами. Сьогодні вчені дуже занепокоєні: схоже на те, що Земля розігрівається значно швидше, ніж будь-коли в минулому. Це явище спричинене різким збільшенням вмісту в атмосфері вуглекислого газу. У земній атмосфері вуглекислий газ діє, як скло в парнику: пропускає сонячне світло, але затримує тепло від розігрітої Сонцем поверхні землі. Це спричиняє розігрівання планети, відоме під назвою «парниковий ефект».

Про всі ці глобальні екологічні проблеми й будемо говорити на нашій сьогоднішній конференції.На етапі підготовки до конференції учні були об’єднані в групи і кожна група отримала проблему, яку мала дослідити, підготувати доповідь та створити презентацію (на окремому аркуші ватману або комп’ютерну презентацію MS PowerPoint).

ü Виступи груп

Доповіді спікерів (або можуть виступити всі члени групи, передаючи слово один одному).

Регламент виступу —- 5 хвилин.

1. Парниковий ефект

Учені занепокоєні тим, що Земля розігрівається значно швидше, ніж раніше. Це спричинене різким збільшенням вмісту в атмосфері вуглекислого газу, який на відміну від інших природних компонентів атмосфери поглинає інфрачервоне випромінювання розігрітої Сонцем поверхні Землі. При цьому вуглекислий газ нагрівається і, у свою чергу, ще сильніше нагріває атмосферу. Це спричиняє розігрівання планети, що відоме під назвою «парниковий ефект». Для людства є два наслідки парникового ефекту. Перший — значне збільшення посушливості в середніх широтах (Україна, Кубань, «зернові» штати США), унаслідок чого врожаї зерна різко скоротяться. Другий — це підйом рівня Світового океану на 2-3 м через танення льодовиків.

Світова промисловість і транспорт настільки залежать від викопного палива, що в недалекому майбутньому неминуче збільшиться надходження вуглекислого газу в атмосферу. До заходів зменшення вуглекислого газу в атмосфері можна віднести енергозбереження, розвиток альтернативних джерел енергії, припинення вирубки лісів, насадження дерев.


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 176 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Людини. Небезпеки природного середовища| Виникнення пустель

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)