Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

В дошкільній лінгводидактиці

ПЕРЕДНЄ СЛОВО | Загальна логіка змісту дисципліни | Самооцінка особистих освітніх досягнень | Лінгводидактична концепція К.Д. Ушинського | Лінгводидактична спадщина І.І. Срезневсъкого | Лінгводидактична концепція В.О. Сухомлинського | Сучасний етап розвитку вітчизняної та зарубіжної лінгводидактики | Мовленнєве спілкування | Мова рідна, слово рідне |


Читайте также:
  1. Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці

Наука - це соціально-значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і систематизація об'єктивних знань про довкілля, людину чи будь-яку діяльність. Наука - це система дослідницької діяльності, спрямованої на виробництво но­вих знань про природу, людину, суспільство, мову і мислення. Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності в їх взає­мозв'язку і розвитку. Методи дослідження і наука невіддільні одне від одного. Будь-яку науку утворюють як результати пізнан­ня дійсності, так і методи пізнання досліджуваних об'єктів, тоб­то методи дослідження. Метод розглядають і як сукупність прийомів практичного або теоретичного засвоєння дійсності.

У лінгводидактичних дослідженнях використовують не один метод, а їх систему, які мають забезпечити в кінцевому підсумку репрезентативність і валідність первинної інформації, а також формування наукових висновків як доповнення до вже відомих наукових теорій або системи наукового знання.

Усі методи поділяють на кілька груп: теоретичні, емпіричні, експериментальні, статистичні.

Теоретичні методи спрямовані на створення теоретичних узагальнень і виведення закономірностей досліджуваних явищ: це вивчення літературних джерел, навчальних посібників, до­кументів, методичної спадщини, програм та продуктів мовлен­нєвої діяльності дітей (записи дитячих розповідей, словник, образне мовлення та ін.). Так, студентам для написання пер­ших наукових робіт (курсова чи дипломна) пропонується зро­бити письмовий аналіз варіативних програм (наприклад, розді­лу «Розвиток мовлення») для дошкільних навчальних закладів за такими параметрами: назва програми, автори, рік видання; назва розділу; підрозділи; вікова група; позитивні сторони; критичні зауваження; загальні висновки. Або проаналізувати наявність методичних і дидактичних посібників із розвитку мовлення у віковій групі чи педагогічному кабінеті за такими параметрами: назва дидактичного матеріалу; місце зберігання; наявність картотеки; наявність анотацій, методичних розробок.

До емпіричних методів належать також спостереження, бесіда, анкетування, опитування, узагальнення передового пе­дагогічного досвіду.

Найлегшим і найпоширенішим методом зібрання об'єктив­них даних про стан і характер розвитку мовлення дітей і вихо­вателя є спостереження і запис спонтанного мовлення. Спосте­реження вчені класифікують за різними ознаками: за поінформованістю респондента — відкрите: вихователь та діти усвідомлюють факт спостереження; приховане: діти не знають, що за ними спостерігають; за способом фіксації інформації - безпосереднє: дослідник фіксує усе почуте та побачене; інстру­ментальне: інформація фіксується за допомогою аудіо-, кіно-, телезапису тощо; за метою дослідження — інспекторське: розкриває структуру педагогічного процесу, особливості діяльності педагога в конкретних умовах; педагогічне: безпосереднє сприймання поведінки дітей і вихователя у різноманітних ситуаціях; мінімальне: дає уявлення про предмети, процеси, зако­номірності, характеристики матеріалу, що вивчається; наукове: цілеспрямоване сприймання конкретних педагогічних явищ для отримання фактичного матеріалу; за частотою прове­дення занять; за частотою проведення занять — постійне: охоплює, наприклад, заняття з розвитку мовлення неперервно протягом тривалого часу (навчального року, кварталу); періодичне: проводиться через певні проміжки часу (один раз на квар­ці її, ти ждань тощо); одноразове: фіксує результати та хід лише одного заняття; за обсягом охоплення об'єкта — суцільне: охоплює всі досліджувані об'єкти (наприклад, усіх дітей і вихователя), несуцільне (дискретне): охоплює лише частину об'єкта. Розрізняють: монографічне спостереження за якнайбільшою частиною взаємопов’язаних предметів, явищ тощо; порівняль­но-монографічне - спостереження за кількома частинами об'єкта, що найбільше відрізняються; вибіркове: спостереження за порівняно малою, але репрезентативною частиною об'єкта, тобто із загального масиву виділяється так звана «вибіркова», обсяг якої необхідний для отримання результатів, які характеризують і весь об’єкт; головного масиву охоплює основний склад (не менше 80%) об'єкта; за способом отримання інфор­мації пряме: реєструються факти, побачені дослідником під час спостереження; опосередковане (непряме): спостерігають не ні процесом чи об'єктом, а, наприклад, за кінцевим резуль­татом; за ставленням до об'єкта — об'єктивне: проводиться сто­роннім спостерігачем; суб'єктивне: проводиться учасником процесу.

У ході спостереження дослідник може записати мовлення вихователя чи дітей, а потім проаналізувати його за табл.:

Таблиця

Письмовий аналіз мовлення вихователя (чи дитини)

Ім'я та прізвище дитини (вихователя) Помилки фонетичні граматичні лексичні стилістичні русизми діалектизми Загальні висновки
               

 

Анкетування й опитування в галузі вивчення об'єктів і суб'єктів дошкільної лінгводидактики проводиться тільки з дорослими (вихователі, методисти, керівний склад, батьки).

Бесіди проводять безпосередньо з дітьми. Дослідник напе­редодні складає план бесіди, результати якої записує в табли­цю1. Наприклад, дослідник поставив перед собою завдання: з'я­сувати особливості словника дітей різного дошкільного віку; задля цього запропонувати дітям такі запитання:

1. Розкажи, що ти знаєш про осінь, осінні явища (тема «Пори року») або сім'ю, дошкільний заклад (теми «Сім'я», «Дошкіль­ний заклад»);

2. Які ти знаєш прислів'я? Назви їх.

Бесіда проводиться індивідуально, з кожної вікової групи відбирають по 3 дітей. Результати бесіди заносять у таблицю відповідно до теми

Тема «осінь»

Ім’я та прізвище Вікова група Загальна кількість слів Іменники Дієслова Прикметники Прислівники Інші частини мови Прислів’я Помилки фонематичні Граматичні Лексичні Стилістичні Русизми Діалектизми Загальні висновки

 

Педагогічний досвід з методики розвитку мовлення вивча­ти. їм такими напрямами: а) кінцевий результат роботи вихо­вателя; б) рівень творчості (раціоналізаторський, новаторський); в) кількість авторів (індивідуальний, колективний, груповий); г) спосіб виникнення (стихійний, організований).

Приступаючи до вивчення педагогічного досвіду з дошкіль­ній лінгводидактики, дослідник складає план, за яким можна мни намити мсту і завдання вивчення досвіду; підготовчу роботу; надання допомоги вихователю, чий досвід вивчається; вивчення досвіду роботи; узагальнення та поширення досвіду роботи.

Передовий педагогічний досвід передбачає такі критерії вивчення: актуальність і перспективність, новизну, наукову вірогідність результатів.

Педагогічний експеримент охоплює констатуючий, формувальний і прикінцевий (контрольний) етапи. Метою констатувального етапу експерименту є вивчення і опис стану розвитку мовлення чи навчально-мовленнєвої діяльності того аспекту, що вивчається; визначення вихідних рівнів розвитку мовлення. Формувальний експеримент передбачає створення спеціальних педагогічних умов для проведення дослідження, розробки експериментальної методики та її апробацію. Прикінцевий етап визначає рівень знань, мовленнєвих умінь і навичок за результатами формувального експерименту.

Організація педагогічного експерименту в навчальних закладах має такий вигляд:

Визначення проблеми

Попереднє вивчення стану проблеми м науці та шкільній практиці


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 171 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Лінгвістичні засади методики розвитку мовлення дітей.| Вивчення теми та її обґрунтування

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)