Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Визначення густоти рослин.

Читайте также:
  1. A. Визначення свідомості.
  2. Варіанти завдань щодо визначення ефективної еквівалентної дози опромінення
  3. Визначення водопоглинання плит
  4. Визначення дієвідміни дієслова за неозначеною формою
  5. Визначення необхідного повітрообміну в приміщеннях
  6. Визначення очікуваної дохідності і ризику портфеля

Вступ

Практична підготовка фахівців зі спеціальності "Агрономія" є невід'ємною складовою частиною навчального процесу в аграрних закладах вищої освіти. Теоретичний курс навчальних дисциплін забезпечує студентів необхідними знаннями, передбаче­ними вимогами конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня, а під час практики вони набувають уміння застосувати ці знання до виконання стандартних фахових функцій.

Особливого значення набуває практична підготовка фахівців з агрономії в умовах глибоких реформ, які відбуваються в аграрній сфері суспільства України. Разом з тим, виникає гостра потреба в безпосередніх і висококваліфікованих виконавцях сучасних технологій, технологах прогресу.

Підвищення якості професійної підготовки таких спеціалістів вимагає поліпшення якості та рівня організації проведення практики.

Саме цим обумовлена потреба здійснення програми практики, яку проходять студенти протягом навчання. Суть цього полягає в орієнтації змісту практики на досягнення головної мети - формування фахівця з агрономії, здатного обґрунтувати, скласти і реалізувати раціональну систему адаптивного екологічного рослин­ництва, яка забезпечить стабільну, економічно доцільну, адекватну біокліматичному потенціалу агроландшафту продуктивність ріллі за умов розширеного відтворення родючості ґрунту й екологічного благополуччя виробленої продукції та довкілля.

1. Структура практичної підготовки

Згідно з вищевикладеними засадами та освітньо-кваліфі­каційною характеристикою фахівців різних ступенів підготовки за діючим навчальним планом для студентів, що навчаються спеціальності "Агрономія", передбачені наступні практики:

Структура практик в Інституті агротехнологій

Освітньо-кваліфікаційний рівень "Бакалавр"

Ознайомчо-агрономічна практика
Навчальна практика
Виробнича практика

Освітньо-кваліфікаційний рівень "Спеціаліст"

Навчально-науково-дослідна практика

Освітньо-кваліфікаційний рівень "Магістр"

Науково-дослідна практика

2. Вимоги до випускників після виконання програми практик

Після проходження передбачених навчальним планом практик, випускник освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр” має вміти:

- скласти ботанічну характеристику фітоценозу;

- визначити в польових умовах тип, підтип, рід, вид ґрунтів, бал їх бонітету, скласти карту ґрунтів господарства і ґрунтовий нарис;

- скласти і відрегулювати агрегати для виконання основних польових робіт у землеробстві, оволодіти вмінням водіння трактора;

- визначити фази розвитку основних культурних рослин, показники стану посівів, біологічну врожайність та її структуру;

- провести агрохімічне обстеження ґрунтів і скласти агрохімічну карту господарства;

- розрахувати потребу в посівному матеріалі та скласти план виробництва насіння;

- провести апробацію сортових посівів сільськогосподарських культур;

- визначити ресурсно-можливу врожайність сільськогосподарських культур та розрахувати систему удобрення ґрунту для її забезпечення;

- скласти систему сівозмін у господарстві та плани їх освоєння;

- скласти раціональну систему обробітку ґрунту в сівозміні, дати оцінку якості виконання заходів обробітку ґрунту;

- скласти систему удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні;

- скласти прогноз з'явлення шкідливих організмів в агрофітоценозах та систему заходів контролювання їх чисельності;

- розрахувати еколого-економічний поріг чисельності шкідливих організмів у агрофітоценозах;

- скласти технологічні карти вирощування с.-г. культур за сучасними технологіями;

- впровадити адаптивну систему землеробства для конкретних умов господарства і дати оцінку її господарської та економічної ефективності;

- розрахувати баланс гумусу та елементів мінерального живлення рослин у сівозміні і дати йому агрономічну оцінку.

Випускник освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст", крім перелічених для бакалаврі вимог, мусить додатково вміти:

- зробити наукове обґрунтування і розробку раціональної системи землеробства та її окремих ланок;

- здійснити селекцію та оцінку кращих сортів і гібридів;

- скласти новаційні технології вирощування, зберігання та переробки сільськогосподарських культур відповідно до спеціалізації навчання;

- провести порівняльну оцінку окремих заходів чи технологій у рослинництві.

Випускник освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" залежно від його фахової орієнтації, окрім вимог, перелічених для бакалавра і спеціаліста, має додатково вміти:

- скласти план проведення наукового дослідження з обраної теми та виконати його;

- здійснити заходи щодо впровадження у виробництво результатів наукових досліджень та прогресивних технологій;

- виконувані педагогічну роботу у вищих навчальних закладах аграрної освіти;

- виконувати управлінські функції з організації та управління виробництвом у галузі рослинництва.

 

3. Організація проходження практики

3.1. Загальні питання щодо підготовка і проведення практики.

Передбачену навчальним планом практику студенти прохо­дять у навчальних господарствах закладу освіти, у кооперативах чи фермерських господарствах, а також у науково-дослідних закладах, якими укладені двосторонні угоди на проведення практики студентів.

Організація і проведення практики здійснюється згідно з наказом ректора навчального закладу. Наказ на практику формується за поданням завідувача кафедри, відповідальної за практику, і в обов'язковому порядку узгоджується з деканатом відповідного факультету та з навчальною частиною.

Перед практикою деканат знайомить студентів із наказом ректора, проводить загальний інструктаж, закріплює керівників від навчального закладу, забезпечує необхідними направленнями та методичними вказівками.

Безпосередньо на місці практики вони одержують інструктаж з техніки безпеки і знайомляться з керівником від господарства та режимом роботи. Наказом керівника господарства чи установи студенти закріплюються за відповідними структурними підрозділами, і виконують передбачені програмою завдання за умовами роботи даних підрозділів. Орієнтовно загальний час, відведений на практику, розподіляється так: на виконання програмних завдань і участь у виробничій діяльності господарстві - 80-85%, на екскурсії, лекції -10%, оформлення звіту і його захист - 5-10%.

3.2. Місця проведення практики

1. Виробнича практика проводиться, як правило, на вироб­ництві - підприємствах (базах практик) аграрного профілю, з якими укладені відповідні угоди.

2. Переддипломна практика проводиться на об'єктах, зазна­чених у темах дипломних чи магістерських робіт.

3. Студенти можуть пропонувати об'єкт проходження
виробничої та переддипломної практик.

4. Навчальний заклад в особі його ректора укладає угоди з
базами (об'єктами) практик на її проведення. Термін дії договорів
погоджується договірними сторонами відповідно до вимог навчаль­ного плану підготовки фахівців і може визначатись на період
проведення конкретної практики або на термін до 5 років.

3.3. Фінансове забезпечення практичної підготовки

1. Джерелами фінансування практики студентів є бюджет навчального закладу та кошти юридичних і фізичних осіб, у тому числі й іноземних, які співпрацюють з ним. Додатковими джерелами фінансування практики можуть бути кошти, одержані навчальним закладом за виконані ним науково-дослідні роботи, прибутку від реалізації продукції навчальних господарств, оренди приміщень і споруд тощо.

2. Фінансування практики залежить від місця їх проведення та вартості матеріально-технічних засобів, що при цьому використо­вуються. Розмір витрат на практику студентів визначається кошторисом-калькуляцією, що розробляється базою практики і погоджу­ється з навчальним закладом із розрахунку вартості проходження практики одним студентом за день.

3. Сума витрат на проходження практики в межах навчаль­ного закладу включає в себе вартість матеріально-технічних засобів та енергоносіїв на її проведення. Кошторис-калькуляцію практики роз­робляє кафедра і погоджує ЇЇ з відповідним підрозділом навчального закладу.

4. При проведенні практики за межами навчального закладу, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 950 від 8 серпня 2001 р., керівникам практики і студентам виплачуються добові та відшкодовуються витрати на проїзд до місця проходження практики залізничним, водним і автомобільним транспортом, на житло відпо­відно до чинного законодавства. Проїзд до бази практики і назад міським та приміським (до 50 км) транспортом сплачується студен­тами за свій рахунок.

5. Фінансування практик у базових господарствах навчаль­ного закладу проводиться згідно з кошторисом-калькуляцією, який є необхідною складовою договору про проведення спільної навчально-виробничої діяльності. Договором обумовлюється відшкодування вартості проживання студентів-практикантів та керівників практик у гуртожитках цих господарств.

6. У період проходження практики у базових господарствах навчального закладу, керівники цих господарств мають забезпечити студентів робочими місцями з виплатою їм заробітної плати згідно з чинним законодавством.

7. Під час практики в період роботи на робочих місцях і посадах з виплатою заробітної плати за студентами зберігається право на отримання стипендії за результатами підсумкового контролю.

8. При відсутності без поважних причин студента-практиканта на базі практики навчальний заклад утримує з нього добові за пропущені дні. Облік проходження практики фіксує керівник від господарства у щоденнику.

9. Оплата праці керівників практики від бази практики
здійснюється згідно з чинним законодавством на підставі Договору та
Трудової угоди.

Витрати часу на керівництво практикою встановлюються "Положенням про планування та облік навантаження науково-педагогічних працівників навчального закладу".

3.4. Обов'язки керівників практики

1. Обов'язки керівника практики від навчального закладу

Керівників відповідних практик від навчального закладу визначає кафедра на підставі плану педагогічного навантаження. Керівник практики зобов'язаний:

Ø забезпечити студентів методичними матеріалами;

Ø заздалегідь з'ясувати можливості закладу де буде проходити практика щодо забезпечення виконання програми практики, а студентів - житлом і харчуванням;

Ø подбати про затвердження керівників практики від підпри­ємства, проведення інструктажу з техніки безпеки, видачу студентам направлень на практику, щоденників, методичних указівок, програми практики;

Ø у разі відхилень від програми практики негайно інформувати завідувача кафедри і деканат та вживати необхідні заходи;

Ø після закінчення практику керівник складає звіт і подає його завідуючому кафедри та в навчальну частину навчального закладу. Завідуючий кафедрою і декан факультету можуть вносити корективи до навчально-методичного керівництва практикою з урахуванням специфіки спеціальності.

2.Обов'язки і рекомендації керівникові практики від підприємства, установи

Безпосереднє керівництво практикою студентів на підприємстві, в установі здійснюють місцеві кваліфіковані спеціалісти.

Обов'язки відповідального керівника з практичної підготовки студентів на базах практики полягають у тому, що він:

- разом з відповідальним керівником практики від університету організовуйє практичну підготовку студентів згідно зі затвердженими навчальними програмами та виробничими планами;

- забезпечує якісне проведення інструктажу з охорони праці і техніки безпеки (знайомство з господарством, порядок та умови проходження практики і виконання виробничих робіт та ін;

- створює необхідні побутові умови студентам та забезпечує їх спецодягом і спецвзуттям;

- організує разом з керівником від університету переміщення студентів на робочих місцях;

- залучає студентів до науково-дослідної та раціоналізаторської роботи;

- контролює виробничу дисципліну студентів;

- здійснює контроль за виконанням студентами вимог навчальних програм та виробнича х планів практичної підготовки;

- надає допомогу особам із числа науково-педагогічних працівників ПДАТУ та студентів у проведенні виховної роботи;

- оцінює звіт студента подає до навчального закладу виробничу характеристику на студента-практиканта.

3.5. Обов'язки студента-практиканта

Обов'язки і права студента при виконанні програми практики визначаються даним положенням, діючим трудовим законодавством і правилами внутрішнього розпорядку господарства чи установи місця практики.

До від'їзду на практику студент зобов'язаний:

- з’ясувати з керівником практики від навчального закладу, місце і строки проведення;

- пройти загальний інструктаж щодо практики і отримати направлення, програму, навчально-методичну літературу, форму щоденника;

- попередньо з'ясувати з науковим керівником тему і програму індивідуальної науково-дослідної роботи.

У вказаний за направленням строк студент зобов'язаний прибути до місця практики і приступити до виконання її програми. Запізнення на практику, незалежно від причти, автоматично продов­жує її строк на кількість пропущених днів.

Протягом усього строку практики на студентів поширюється діюче трудове законодавство і правила внутрішнього розпорядку господарства.

Систематичні прогули, порушення режиму, невиконання програми спричиняє відрахування студента з навчального закладу на підставі витягу з наказу підприємстві та подання керівників практики від навчального закладу і від підприємства. Вперший день практики студент мас пройти інструктаж з техніки безпеки. Обов'язки і права студента на робочому місці в господарстві визначаються наданою йому посадою та існуючою структурою управління. Студент-практикант, окрім виконання своїх службових обов'язків, має брати участь у громадському житті колективу підприємства.

Після закінчення практики студент здає на кафедру керівникові щоденник (дод. 3), в якому велись систематичні записи про виконану роботу. Підписаний керівником практики та завірений на підприємстві його керівником і печаткою, щоденник є підставою для складання звіту. Звіти без оформленого щоденника до захисту не допускаються.

3.6. Звіт про практику

Звіт про практику кожний студент складає індивідуально. Зміст його обумовлений програмою практики і відображає все, що студент вивчив, дослідив за період практики та виконання індивідуальних завдань.

Звіт оформляється за вимогами, які встановлює навчальний заклад, з обов'язковим урахуванням єдиного стандарту науково-конструкторської документації.

Обсяг роботи може орієнтовно становить 30-40 сторінок руко­писного тексту. Але бажання автора щодо збільшення обсягу з метою більш повного і детального викладу окремих питань не обмежується.

Основні редакційні вимоги

Сторінки мають мати поля (незалежно від того, рукописний текст чи друкований), мм: ліве - 30, праве - 10, верхнє - 20 і нижнє -25.

Не допускається вживання загальноприйнятих скорочень типу РР (рослиноїдні риби) тощо, за винятком таблиць.

Числа до десяти за відсутності розмірності (г, т, см, мл та ін.) у тексті записують словами, а більше десяти - цифрами; дроби - тільки цифрами.

Числа з розмірністю записують цифрами (10 м2, 20 °С, 1-2 кг з розрахунку на 100 кг живої маси тощо).

Слід дотримуватись прийнятих скорочень одиниць виміру фізичних або інших величин (мкг, мг, г, кг, ц, т, мм, см, м, км, с, хв, год, к. од., мдж та ін.).

Усі сторінки (включаючи з рисунками, таблицями, фотографіями) нумеруються за порядком, починаючи з третьої (на першій і другій сторінці номер не ставиться). Проставляти номер слід посередині нижнього поля. Титульна сторінка оформляється за прийнятим зразком (дод. 1).

Кожний розділ звіту ілюструють відповідними таблицями, графіками згідно з необхідністю висвітлення передбаченої програмою інформації. Керівник практикою від вузу перевіряє звіт і приймає рішення про допуск студента до захисту. Захист проводиться перед комісією, яку призначає завідуючий кафедрою. Оцінюють проходження практики за чотирибальною системою на підставі звіту, його якості, повноти виконання програми та індивідуального завдання і захисту його студентом. Керівник практики від кафедри проставляє оцінку за практику в заліково-екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.

У разі інших видів практик підставою для заліку служить поданий викладачеві звіт про виконання передбачених програмою завдань. В окремих випадках, при великому обсязі виконаної студен­том науково-дослідної роботи з індивідуальної теми, обсяг звіту з програмних завдань може бути скороченим або за погодженням з керівником практики повністю замінений звітом з науково-дослідної роботи.

3.7. Підведення підсумків практики

Після закінчення практики за результатами виконання програми та індивідуальних завдань підводять її підсумки. Загальною формою звітності студента є звіт з виробничої та переддипломної практики оцінює керівник від бази практики і разом з іншими документами (щоденник, характеристика) подає на рецензування керівникові практики від навчального закладу.

Захист звіту за результатами виробничої та переддипломної практики здійснюється перед комісією (3-4 члена), склад якої формує декан факультету з числа НПП. Склад комісії та термін атестації визначаються на­казом ректора на проведення практики.

Атестацію студентів за результатами практик здійснюються на базах практики в останні дні її проведення, або в університеті протя­гом перших десяти днів після її закінчення. Оцінку за практику вно­сять у заліково-екзаменаційну відомість та залікову книжку студента.

Форма контролю знань за результатами практик визначається навчальним планом і враховується стипендіальною комісією при виз­наченні розмірів стипендії на рівні з оцінками за теоретичне навчання.

Студенту, який частково або повністю не виконав програму практики з поважних причин, термін її виконання може бути перенесений на інший період із збереженням стипендії.

Студенту, який не виконав програму практики повністю або частково без поважних причин, може бути надане право повторного проходження практичного навчання в інший час з повним відшко­дуванням додаткових освітніх послуг у бюджет навчального закладу.

Студент, який не виконав програму практики і не атестований за її результатами, відраховується з числа студентів навчального закладу.

Підсумки практик обговорюються на засіданнях кафедри, а загальні її підсумки підводяться на засіданнях навчально-методичних рад факультетів не рідше одного разу протягом навчального року.

4. Переддипломна навчально-науково-дослідна практика

1. Переддипломна практика є заключною ланкою практичної
підготовки і проводиться перед виконанням дипломної роботи за
ОКР "Спеціаліст" у продовж 12 тижнів.

2. Завдання переддипломної практики:

- поглиблення та закріплення теоретичних знань з усіх дисциплін навчального плану;

- збір фактичного матеріалу для виконання дипломної роботи.

3. Зміст і послідовність практики визначаються програмою, яка розробляється на випускаючих кафедрах згідно з навчальним планом.

4. Керівник переддипломної практики - керівник дипломної
роботи:

- бере участь у виборі об'єкта практики;

- забезпечує високу якість проходження практики;

- перевіряє звіт студента з практики;

- у складі комісії приймає залік з практики;

- подає завідувачу кафедри письмовий звіт про проведення переддипломної практики із зауваженнями і пропозиціями щодо її поліпшення.

5. При тривалості переддипломної практики понад 30 календарних днів студенти можуть призначатись на вакантні посади працівників об'єкта практики.

6. Для студентів, які навчаються без відриву від вироб­ництва, у навчальних планах може бути передбачена переддипломна практика тривалістю до одного місяця.

7. Під час переддипломної практики кожний студент має зібрати матеріал відповідно до отриманого індивідуального завдання.

Програма навчально-науково-дослідної практики студентів

ОКР „Спеціаліст”

Мета практики: набути вміння проводити основні спостереження в агроландшафтах для агрономічної оцінки екологічних умов на полях та збору інформації для дипломної роботи спеціаліста.

Завдання: залежить від теми дипломної роботи, забезпечити досягнення вказаної мети.

1. Спостереження за ростом і розвитком польових культур у період вегетації.

Методика виконання

Фенологічні спостереження проводять за описом етапів органогенезу та фенологічних фаз росту і розвитку рослин, які встановлені Ф.М.Куперман (1968) та Є.В.Бочкарьовою (1979). Відмічають основні фази росту і розвитку рослин: за початок фази приймалась наявність її не менш як у 10% рослин, за повну – 75%.

Ріст рослин від проростання насіння до утворення нового складається з окремих періодів або фаз, які характеризуються морфологічними змінами рослин і їхньої маси за рахунок росту стебел у висоту і товщину, з'явлення нових гілок (у хлібів другої групи, гречки), листків та збільшення їхніх розмірів, утворення квіток, суцвіть, зерна.

Фази росту і розвитку зернових культур, цукрових буряків і картоплі такі:

злакові хліба - проростання, сходи, кущіння, вихід у трубку або викидання волоті, колосіння, цвітіння, молочна, воскова і повна стиглість;

кукурудза - проростання, сходи, утворення листків (З, 5-7-го і т. д.), утворення та викидання волоті, цвітіння волоті, цвітіння початку, молочна, воскова і повна стиглість;

гречка - сходи, з'явлення суцвіть (бутонізація), цвітіння, достигання;

зернові бобові культури - проростання, сходи, утворення примордіальних листків (квасоля, соя), утворення справжніх листків, утворення суцвіть (бутонізація), цвітіння, кінець цві­тіння, утворення бобів, достигання;

льон - проростання, сходи, "ялинка", інтенсивний ріст стебла, утворення суцвіть, цвітіння, зелена, рання і жовта стиглість;

соняшник - проростання, сходи, друга - третя, четверта - п'ята, дев'ята пари листків, цвітіння, жовто-зелені кошики, достигання (жовто-бурі кошики);

цукрові буряки першого року - проростання, "вилочка" з'явлення сім'ядольних листочків), перша, друга, третя, четверта, п'ята пари листочків, змикання листків у міжряддях, технічна стиглість;

цукрові буряки другого року - відростання листків, утво­рення стебел і бутонізація, цвітіння, формування й наливання насіння, достигання насіння;

картопля - проростання вічок материнських бульб, сходи (з'явлення перших зелених листків), утворення 5-7-го і 8-9-го листків, утворення суцвіть і бутонізація, цвітіння, достигання бульб.

Періодичні спостереження за особливостями росту рослин у період вегетації дають можливість встановити їх загальний стан та відхилення у рості й розвитку рослин і прийняти відповідні заходи по догляду за ними у наступні фази, визна­чити оптимальні строки та способи збирання. Такі спостере­ження за рослинами називають фенологічними.

Проводячи фенологічні спостереження, необхідно відмі­чати дату спостереження, назву культури та сорту (гібрида), фазу росту (початок, повну) та відхилення у розвитку культу­ри (відставання у рості, пожовтіння рослин, запізнення всту­пу рослин у фазу тощо). За початок фази відмічають день, коли вона настала у 5-10% рослин, за повну (масову), якщо її досягли понад 50% рослин. Щоб не пропустити час настан­ня фази, потрібно вести спостереження за ростом рослин систематично, краще через день, наприклад у парні або не­парні дати.

Для визначення фази росту у посівах зернових культур звичайного рядкового способу сівби (пшениця, жито та ін.) оглядають 40 рослин - по 10 у чотирьох різних місцях поля. Рекомендується проводити спостереження за ростом постій­но фіксованих рослин, для чого визначені місця з рослинами позначають кілочками або самі рослини - яскравими черво­ними, фіолетовими чи чорними стрічками.

У посівах просапних культур (кукурудза, соняшник) спо­стерігають за ростом 20 рослин, для чого у чотирьох місцях площі фіксують кольоровими стрічками по п'ять рослин у двох суміжних рядках.

Якщо з певних причин рослини на фіксованих місцях загинули, спостереження проводять на сусідніх рослинах.

Спостереження ведуть за кожною рослиною окремо і при­пиняють, коли фаза настала у 75% рослин. За підрахунками кількості та відсотку рослин, які на чотирьох фіксованих місцях посіву перебувають у даній фазі, встановлюють поча­ток та повну фазу.

Записи ведуть за формою, наведеною у таблиці 1.

Таблиця 1

Фенологічні спостереження за особливостями росту рослин у період вегетації

Фенологічна фаза Дата настання фази Тривалість періоду від дати, днів Глибина проникнення кореневої системи
початок повна сівби сходів відновлення весняної вегетації
Сівба
1. Сходи
2......
Збирання врожаю

 

Визначення густоти рослин.

Методика виконання.

Це роблять, як правило, двічі - після з'явлення сходів та перед збиранням урожаю. Перше визначення дає змогу встановити польову схожість та наяв­ність необхідної кількості рослин для створення оптимальної структури посіву, друге - встановити рівень біологічного врожаю зернової культури.

Густоту рослин визначають при сівбі культур звичайним рядковим або вузькорядним способом на фіксованих облі­кових ділянках найчастіше підрахунком їх кількості на двох суміжних рядках завдовжки відповідно 83,3 х 2 = 166 см, що становить 0,25м2. Підрахунки рослин таким способом прово­дять на всіх пробах, виводять середній показник густоти рослин на площі 0,25м2, який перераховують на 1 м2 та на 1 га. Густоту рослин просапних культур підраховують на проб­них відрізках рядків завдовжки: при ширині міжрядь 45 см - 22,2 м; 60 см - 16,7; 70 см - 14,3 м. Підраховану середню кількість рослин із усіх проб перемножують на 1000 і одер­жують густоту рослин на 1 га.

3. Облік засміченості посівів.

Методика виконання.

В агрономічній практиці засміченість посівів бур’янами визначають візуально за п'ятибальною шкалою: 0 балів - бур'яни відсутні; 1 бал - бур'яни трапляються рідко; 2 бали - бур'янів небагато, ста­новлять близько 5% площі; 3 бали - бур'яни засмічують до 25% площі; 4 бали - бур'янів багато, засмічують 25-50% площі.

При необхідності визначають також видовий склад бу­р'янів, їхню масу, засміченість орного шару ґрунту на­сінням бур'янів, кореневищами, кореневими паростками, цибулинами та ін. Визначають на пробних ділянках по діагоналі поля.

Облік пошкодженості рослин шкідниками та ураженості хво­робами. У виробничих умовах пригнічення посівів за рахунок шкідників та хвороб здебільшого також визначають візуально за п'ятибальною шкалою: 0 балів - пригнічених рослин немає; 1 бал - пригнічено до 10% рослин; 2 бали - пригніченість спостерігається у 10-25% рослин; 3 бали - при­гнічено 25-50% рослин; 4 бали - кількість пригнічених рослин перевищує 50%.

 

4. Визначення стиглості зерна проводять для встановлення строків збирання.

Методика виконання.

Одним із способів визначення стиглості є обробка колосся 1%-м розчином еозину. Для цього зрізують 20-25 типових колосів з невеликими відрізками соломи (близько 15 см) і вміщують на 3 год. у склянку з приготовленим розчином. Якщо за цей час колосся стане червоним, це означає, що настала молочна стиглість зерна. Якщо забарвлення колосся не змінилося, то настала воскова стиглість зерна, і можна починати збирати врожай.

Ваговий метод. За 8-10 днів до збирання зернової культу­ри зрізують через кожні день-два по 25 колосів і обмолочують їх. Зерно зважують і в бюксах ставлять у сушильну шафу, де його висушують при температурі 105°С до постійної маси. Після висушування зерно знову зважують, визначають його вологість і встановлюють фазу стиглості. Якщо вологість зер­на досягає 80-75%, це свідчить про його водянисту фазу; 75-70% - передмолочну; 70-50% - молочну; 50-40% - тістоподібну; 40-20% - воскову; менше 20% - повну фазу стиглості.

У кінці тістоподібної - на початку воскової стиглості зерна обкошують збиральні площі й через день-два присту­пають до роздільного збирання.

Агрономи часто використовують більш зручний для роботи ваговий метод визначення строку збирання. Він полягає у тому, що зерно з відібраних на полі колосів у день відбору зважують без додаткового висушування у сушильній шафі. Через кожні день-два повторюють відбір проб і зважування зерна. Так продовжують до тих пір, поки його маса при черговому визначенні не збільшуватиметься. Це означає, що настають воскова стиглість зерна і час роздільного збирання.

5. Визначення біологічного врожаю та його структури.

Методика виконання.

Біологічний урожай зернових культур визначають у фазі воскової стиглості зерна. Для цього у межах поля по діагоналі (методом "конверта") відбирають на п'ятьох зафіксованих ділянках розміром 0,5-1 м2, на яких раніше визначали густо­ту рослин, вихідні зразки (снопики). У місці відбору зразка рослини обережно підкопують на глибину 3-5 см з верхньою частиною коріння, акуратно вибирають і зв'язують у снопик.

При визначенні біологічного врожаю зважують загальну масу рослин кожного зразка (без коріння) та після їх обмоло­чування - масу зерна й одержані результати перераховують на 1 м2 та на всю площу поля. Урожай зерна перераховують на стандартну вологість.

Якщо визначають структурні елементи врожаю, то по діа­гоналі поля відбирають у чотирьох типових місцях вихідні зразки (проби) рослин з корінням на існуючих або нових облікових ділянках розміром 0,25 м2. У вихідних зразках підраховують кількість усіх рослин (кущів) і стебел та окремо - продуктивних стебел. За одержаними показниками встанов­люють густоту рослин на 1 м2, загальну і продуктивну ку­щистість рослин. Після цього з кожного зразка беруть по 25 рослин і об'єднують їх у нову пробу із 100 рослин, у якій повторно уточнюють кількість рослин та продуктивних па­гонів. Для встановлення інших елементів структури врожаю у рослин відрізують корені, пробу зважують і для дальшого аналізу підряд відраховують 50 продуктивних пагонів. У них вимірюють висоту від основи пагонів до верхівки останнього колоска, довжину колоса (волоті) - від основи нижнього членика до кінця верхнього колоска; підраховують кількість колосків, у тому числі недорозвинених у колосі (волоті) та нормально виповнених і щуплих зерен. Після підрахунків усе колосся проби (100 рослин) обмолочують і зерно зважують та встановлюють середню його масу в одному колосі (волоті). Із зваженого зерна беруть окрему наважку масою 20 г, в якій визначають кількість зерен та розраховують масу 1000 зерен, наприклад:

20г - 500 зерен

х - 1000 зерен,

звідки маса 1000 зерен (х) становитиме 40 г.

Структуру врожаю характеризують за такими показниками кількість рослин, шт./м2; кількість стебел з продуктивним колосом (волоттю), шт./м2; кількість непродуктивних стебел, шт./м2; середня висота рослин, см; середня кількість колосків колосі, шт., середня кількість зерен у колосі (волоті); маса 000 зерен, г; кількість щуплих зерен, %; маса зерна, г на 1 м2, кількість рослин, пошкоджених шкідниками та уражених хворобами, %.

Розрахунки запланованої врожайності за елементами структури для окремих культур ведуться за формулами:

зернових У=Р×К×З×А:102; (2)

кукурудзи У=Р×К×П×З×А:102; (3)

бульбоплодів У=Р×Б×Мб:102; (4)

коренеплодів У=Р×МК:102, (5)

де У – планована врожайність культури, т/га;

Р – кількість рослин на 1 га (для зернових та кукурудзи, млн., для бульбоплодів і коренеплодів, тис.);

К – продуктивна кущистість;

П – кількість початків на стеблі кукурудзи, шт.;

З – кількість зерен у суцвітті, шт.;

А – маса 1000 зерен, г;

Б – кількість бульб під кущем, шт.;

Мб; МК – середня маса відповідно бульб та коренеплоду, г.

Таблиця 2

Елементи структури врожайності

Показники Величина показника Порядок розрахунку показника
Урожайність, т/га    
Спосіб сівби    
Ширина міжрядь    
1. Кількість на 1 м2, шт.:    
рослин    
пагонів всіх    
пагонів продуктивних    
2. Кущистість:    
загальна    
продуктивна    
3. Висота рослини, см    
4. Характеристика колоса (волоті):    
довжина, см    
кількість колосків, шт.    
кількість зерен, шт.    
маса зерна з колоса (волоті), г    
5. Маса 1000 зерен, г    
6. Маса з 1 м2, г    
зерна    
соломи    
7. Урожайність, т/га:    
зерна    
соломи    
8. Співвідношення зерно/солома    
9. Вихід зерна з біомаси    
10. Коефіцієнт господарської цінності врожаю    

6. Розрахунок норми висіву зернових культур.

Методика виконання.

Рекомендовані зональні норми висіву зернових культур розраховують біологічні особливості сортів (гібридів), способи сівби і розраховані на 100%-ну посівну придатність насіння. При визначенні фактичної норми висіву, яка у великій мірі залежить від посівних якостей наявного в господарстві на­сіння, необхідно вносити поправку на його посівну придатність.

Посівну придатність насіння (П) визначають у відсотках за формулою:

де Ч - чистота насіння (вміст насіння основної культури), %;

С - схожість, %.

При розрахунках посівну придатність виражають у цілих відсотках.

Після цього розраховують фактичну норму висіву (Н) за

формулою:

де К - рекомендована норма висіву, млн шт. зерен на 1 га;

М - маса 1000 насінин, г;

П - посівна придатність, %.

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

 

Подільський державний аграрно-технічний університет

 

Інститут агротехнологій

 

 

З В І Т

 

про навчально-дослідно-агрономічну практику

студентів ОКР „Спеціаліст”

 

___________________________________________________________

(підприємство, установа)

 

 

Виконав студент ___ курсу

П.І.П.

 

Керівник практики від виробництва,

посада П.І.П.

 

(підпис, дата, печатка)

 

Керівник від навчального закладу,

посада П.І.П.

 

(підпис, дата)

 

 

Оцінка звіту _________________

Дата __________________

 

 

Додаток 2

Подільський державний аграрно-технічний університет

 

Інститут агротехнологій

 

З В І Т

 

про навчально-дослідно-агрономічну практику

студентів ОКР „Спеціаліст”

 

за _______________ ___ _______________ навчальний рік

 

____________________________________________________________________

П.І.П. посада, кафедра керівника практики

Термін практики з __ _________ ______ до ___ ________ _____

 

Відповідно до наказу № ____ від ___ ______________ _______

 

№ п/п Прізвище та ініціали студента Факультет, курс, група Назва господарства, (підприємства), область, район Дата виїзду на місце практики (примітки)
         
         
         
         
         
         
         
         
         

 

1. Відповідність робочого місця у програмі практики, виконання програми.

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток 3

Щоденник

навчально-дослідно-агрономічної практики


Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 1120 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
УКАЗАТЕЛЬ ИМЕН| Виробнича робота

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.061 сек.)