Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види

Кушнаренко H.М., Удалова В.К. | Теорія і практика бібліографічного опису в першій половині XX ст. | Бібліографічний опис у другій половині XX ст. Створення міжнародних правил складання бібліогра­фічного опису | Складання бібліографічних описів документів, що мають індивідуальних авторів | Складання багаторівневого бібліографічного опису | Складання аналітичного бібліографічного опису | Складання бібліографічних описів нормативно-технічних і технічних документів, неопублікованих документів | Складання бібліографічних описів нотних видань | Складання бібліографічних описів образотворчих видань | Складання бібліографічних описів картогра­фічних видань |


Читайте также:
  1. Або Знайди подібність між поняттями
  2. ВИМОГИ ДО ДОКУМЕНТІВ, ЩО ЇХ ВИГОТОВЛЯЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ДРУКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
  3. Відтворення обстановки та обставин події (поняття, види, підстави, процесуальний порядок проведення та оформлення).
  4. Договір, трудова угода, контракт: призначення документів, структура тексту, обов’язкова інформація
  5. Дослідження документів, змінених за допомогою хімічних препаратів
  6. Загальні поняття і соціальні причини конфлікту.
  7. ІV. Строки прийому заяв та документів, конкурсного відбору та зарахування на навчання

1.1. Суть і значення наукової обробки документів

Протягом усього періоду розвитку науки і культури йде процес накопичення інформації та знань, які фіксуються в до­кументах. Кількість документів постійно збільшується. У сфері інформації діють закони прискорення розвитку науки, внаслі­док чого постійно зростає потужність документно-інформацій-ного потоку, відбувається концентрація та розпорошення публі­кацій у періодичних виданнях, старіння інформації. Усе це при­зводить до серйозних труднощів у роботі з документами й ін­формацією, яку вони містять. У той же час значення інформа­ції в житті людей постійно зростає. Визначною рисою сучасної епохи є інформатизація всіх галузей людської діяльності. Ін­формаційні ресурси розглядаються як багатство, що не поступа­ється за своїм значенням і потенційним ефектом природним ресурсам. Обсяг інформації різноманітного характеру в наш час настільки великий, що в деяких випадках простіше і де­шевше заново провести дослідження, зробити винахід або навіть відкриття, ніж знайти відомості про нього в документах.

Щоб подолати кризові явища у сфері документних комуні­кацій, які виникають час від часу, людство винайшло чимало засобів, серед яких писемність і папір, друкарський верстат і


 

Розділ 1

бібліотеки, архіви, органи інформації, автоматизовані інфор­маційні мережі й багато іншого. Але виявляється, що накопи­чити інформацію замало, важливо надати її користувачу в потрібному обсязі й у потрібний час.

Уже в давнину з появою порівняно великих документних зібрань з'ясувалося, що неможливо швидко знайти потрібну інформацію шляхом перегляду всіх наявних документів. Оперативно ознайомитися з великою кількістю їх можна, якщо коротко навести основні відомості про кожний документ у своєрідній довідці, тобто подати інформацію у стислому "згор­нутому" вигляді.

За таких умов для розшуку потрібного документа немає потреби переглядати тексти багатьох документів, а досить ознайомитися лише з короткими повідомленнями про них. Якщо ж ці короткі повідомлення поділити на групи відповід­но до певних ознак документів, то можна переглядати відо­мості не про всі документи, а лише про ті, що увійшли до певної групи. Саме за таким принципом будуються різно­манітні інформаційно-пошукові системи (ІПС) — бібліотечні й бібліографічні каталоги, картотеки, автоматизовані банки бібліографічних даних, бібліографічні покажчики й т. ін. Це значно прискорює і полегшує процес пошуку. Причому, чим коротше охарактеризовано документ, тим більшої економії часу та праці досягається при пошуку. Але, з іншого боку, чим лаконічніше подано ознаки документа, тим більша ймовірність помилки при його пошуку, наприклад, можуть бути випущені побічні, другорядні теми, розглянуті в документі, і, отже, при розшуку документів з певних тем цю працю не буде виявлено, виникне прогалина, буде втрачено інформацію.

Стиснення, згортання інформації здійснюється в ході на­укової обробки документів. З первинного документа беруть потрібні користувачам відомості про його зміст і формальні ознаки й на цій основі складають вторинні документи, які публікуються в інформаційних виданнях, використовуються в бібліотечних і бібліографічних каталогах і картотеках, у банках даних тощо, тобто забезпечують інформування кори­стувачів про відповідні первинні документи. У подальшому відомості, подані у вторинних документах, порівнюють з інфор-


Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів 13

маційними запитами користувачів і таким чином виявля­ють потрібні документи.

Оскільки наукова обробка документів базується на вико­ристанні методів аналізу й синтезу, її часто називають аналі-тико-синтетичною і визначають таким чином: аналітико синтетична обробка — це процеси перетворення інформації, що міститься в первинному документі, з метою створення вто­ринних документів. У подальшому терміни "наукова обробка документів" і "аналітико-синтетична обробка документів" вжи­ватимуться як рівнозначні.

1.2. Поняття "згортання інформації"

Процеси наукової або аналітико-синтетичної обробки до­кументів тісно пов'язані з поняттям "згортання інформації", тому доцільно розглянути його докладніше.

Поняття "згортання" дуже поширене в багатьох галузях знан­ня — філософії, природничих науках, інформатиці, лінгвістиці, бібліографознавстві та ін. Усюди воно означає обмеження, змен­шення, виділення й концентрацію певних властивостей або оз­нак. Прикладами такого згортання можна вважати закони окре­мих наук, теореми, формули тощо. Вони мовби згортають вели­кий обсяг фактичних даних, результатів конкретних досліджень, містять найважливіші узагальнення, концентрують знання.

Згортання документної інформації також передбачає уза­гальнення, концентрацію основних відомостей про докумен­ти. Суть цього процесу у визначенні рівня необхідної та до­статньої інформативності повідомлення (тобто кількості інфор­мації, що характеризує документ) залежно від завдань згор­тання. Наслідком згортання завжди є зменшення фізичного обсягу повідомлення.

Згортання інформації може бути семантичним і лексич­ним. Семантичне згортання передбачає зміну інформатив­ності повідомлення, лексичне залишає зміст відомостей без змін, але перетворює його знакову форму. Проте такий поділ має дещо умовний характер, оскільки семантичне згортання зви­чайно супроводжується лексичними перетвореннями; з іншо-


 

Розділ 1

го боку, іноді скорочення навіть одного слова змінює зміст повідомлення, піднімає його на вищий рівень узагальнення, наприклад: документні класифікації — класифікації.

Обидва види згортання інформації спрямовані на скоро­чення змісту й засобів мови для вираження ознак документа. Проте важливо усвідомлювати, що в процесі згортання текст первинного документа не просто скорочується, урізається, а згортається саме таким чином, щоб за потреби можна було "розгорнути" його, подати більш повно, точно й, виходячи з цього, вирішити питання про доцільність звертання до пер­шоджерела. Це можна порівняти з конспектуванням, коли за­писуються дані, які дають змогу потім подумки відтворити законспектований текст.

Користувачі ставлять різні вимоги щодо повноти та гли­бини інформації при її згортанні. Для одного важливо вияви­ти основні документи з теми, що його цікавить, бо він нама­гається розібратися в суті питання, ознайомитися з певною проблемою; іншому проблема добре відома, він глибоко її ви­вчає, тому для нього важливо знайти всі матеріали, що хоч якось її торкаються, навіть такі, де є лише згадки про неї. Щоб задовольнити різноманітні потреби користувачів, доцільно ви­користовувати різноманітні способи згортання інформації. За­лежно від глибини відображення ознак документів розрізня­ють макроаналітичне і мікроаналітичне згортання.

При макроаналітичному згортанні наводять формальні відомості про документ і найзагальніші відомості про його зміст. При мікроаналітичному детально розкривають зміст документа: основні та побічні теми, аспекти розгляду їх.

1.3. Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів

Для забезпечення різноманітних інформаційних запитів користувачів існують різні види наукової обробки документів. Найчастіше до них відносять: складання бібліографічних описів документів, індексування, анотування, реферування, хоча


Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів _____ 15

остаточно проблему видів цієї обробки досі не розв'язано. Багато фахівців зараховують до аналітико-синтетичної обробки також підготовку оглядових творів, науковий переклад, вилу­чення фактів та ін.

У процесі інформування про документи, користування ними доводиться їх називати, посилатися на них, складати списки, відрізняти один документ від інших. Здійснювати це можливо завдяки бібліографічним описам, які подають певний набір відомостей про документи, відомостей, що харак­теризують їхні найважливіші ознаки. Це ознаки, в основному, зовнішнього характеру, які стосуються не стільки змісту, скіль­ки оформлення документа, хоча можуть наводитися і най­більш загальні відомості про його зміст. Так, з бібліографіч­ного опису можна дізнатися прізвище автора, якщо воно є в книзі, назву книги, час, місце, мову видання, обсяг книги тощо. Оскільки назва часто відповідає змісту книги, то можна дізна­тися і про нього. Бібліографічний опис має такий вигляд:

Сергієнко, І.В. Інформатика в Україні: становлення, розви­ток, проблеми [Текст] / І.В. Сергієнко; Ін-т кібернетики ім. В.М. Глушкова. — К.: Наук, думка, 2006. — 352 с. — Бібліогр.: с. 312—350. — 500 пр. — І5ВМ 966-00-05407 (в опр.)

Розкрити зміст документа дає змогу індексування. Суть індексування полягає у зарахуванні документа до певної гру­пи, класу відповідно до змісту. Кожен клас позначається пев­ним кодом відповідної інформаційно-пошукової мови, тобто мови, що призначена для передачі змісту документів з метою подальшого пошуку. Існують різні інформаційно-пошукові мови, перш за все, такі, де класи будуються за ознакою галузей знань і позначаються класифікаційними індексами. Наприк­лад, індекс 73 означає, що книга належить до класу "Інформа­тика", оскільки розглядає проблеми цієї науки. Визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту називається систематизацією.

Зміст документа можна висловити й іншою інформаційно-пошуковою мовою — мовою предметних рубрик. У цьому ви-



Розділ 1


Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів ____ 17


 


падку клас документів позначається кодом у вигляді предмет­ної рубрики, тобто у вигляді короткого формулювання предмета, який розглядається в документі. Так, книга з інформатики може бути зарахована до класу, що позначається предметною рубри­кою "Інформатика". Визначення предметної рубрики для доку­мента відповідно до його змісту називається предметизацією.

У дескрипторних інформаційно-пошукових мовах, інформа­ційно-пошукових мовах ключових слів зміст документа переда­ють за допомогою ключових слів і так званих дескрипторів. Це найважливіші спеціальні терміни, які вживаються в тексті документа. Для книги з інформатики це, наприклад, можуть бути такі поняття: "інформаційний пошук", "інформаційно-пошукова мова", "науково-технічна інформація", "інформатика" та ін. Визначення ключових слів і дескрипторів здійснюється в ході координатного індексування.

Таким чином, при індексуванні зміст документа перекла­дають з природної мови на штучну інформаційно-пошукову, значно лаконічнішу, більш формалізовану.

Бібліографічний опис, систематизація, предметизація не завжди досить повно і чітко для користувача розкривають зміст документа. Більш зрозумілу і повну характеристику може бути надано в результаті його анотування і реферування. Анотування — це процес складання анотації, тобто стислої характеристики документа, його частини або групи документів з погляду призначення, змісту, форми та інших особливостей. Наприклад, в анотації до підручника "Менеджмент: теорія та практика" є такі повідомлення:

Розглядаються питання, що мають пріоритетне значення для фахівців з менеджменту організацій та підприємств будь-яких форм власності. Головна перевага підручника — комплексний виклад фундаментального курсу теорії менедж­менту стосовно періоду формування ринкових відносин в Україні. Зарубіжний досвід адаптовано до умов господарювання сучас­ної України.

Підручник реально допоможе студентам і аспірантам, що вивчають теоретичні й прикладні аспекти менеджменту, викла­дачам вузів, а також фахівцям економічного, інженерного і ко-


мерційного профілів, які формують і вдосконалюють системи управління організаціями в умовах становлення ринку.

Для студентів бібліотечних факультетів інститутів культури і педагогічних вузів.

Анотації часто вміщують після бібліографічного опису на звороті титульних аркушів книг, в інформаційних виданнях, бібліографічних покажчиках, на картках бібліотечних каталогів.

У процесі реферування складають реферат — короткий виклад змісту документа або його частини, який включає ос­новні фактичні відомості та висновки, необхідні для первісно­го ознайомлення з документом і виявлення доцільності звер­тання до нього. Ось, наприклад, що являє собою реферат книги "Підприємництво в інформаційно-бібліографічній діяльності":

Засобами більш повного задоволення попиту населення на інформаційно-бібліотечні послуги є вдосконалення традицій­них форм обслуговування читачів, а також впровадження в прак­тику бібліотек нових, більш якісних платних послуг.

бібліотека не розглядає платні послуги як додаткове джере­ло фінансування, не ставить завдання одержувати великі при­бутки, головне — найповніше, оперативне і якісне задоволення запитів читачів певних категорій. Тому підприємництво прокла­дає шляхи в бібліотечній сфері. Саме завдяки підприємництву бібліотеки в складній економічній ситуації мають змогу вдоско­налювати форми і методи своєї роботи, а платні послуги спря­мовувати на реалізацію різноманітних запитів читачів, серед яких найбільш поширеними стали: ксерокопіювання, звукозаписуван-ня, підготовка інформаційних бібліографічних списків, здавання в оренду приміщень, організація відеосалонів тощо.

Такий реферат може дати настільки повні відомості про зміст документа, що іноді користувач інформації має змогу не звертатися до першоджерела. Це особливо важливо для зару­біжних видань, одержання яких у нашій країні пов'язане зі значними труднощами.

Під науковим перекладом розуміють переклад з однієї мови на іншу наукових, технічних, економічних, політичних


 
 

 

Розділ 1

текстів. Потреба в науковому перекладі постійно зростає у зв'язку зі зростанням кількості джерел науково-технічної та політичної інформації, яка подається різними мовами. Тому постійно в усьому світі йдуть пошуки шляхів прискорення і поліпшення якості перекладу. Проте слід зазначити, що про­цес перекладу не передбачає згортання інформації, яку містить первинний документ, тому, на нашу думку, недоречно зарахо­вувати його до спеціальних процесів аналітико-синтетичної обробки, для яких головною метою є саме стиснення відомо­стей про ознаки документів.

При складанні огляду обробці підлягає не один документ» а узагальнюються відомості, вміщені в декількох джерелах. Такими джерелами можуть бути монографії, статті, доповіді, описи винаходів до патентів тощо. Як правило, огляди харак­теризують матеріали, що висвітлюють одну тему, проблему, за певний період. Бібліографічний огляд є зв'язною розповіддю про документи. Реферативний огляд подає факти і концепції, викладені в документах. Аналітичний огляд — це складна розповідь, у якій дається зведена характеристика певного пи­тання, проблеми, теми, що базується на інформації, здобутій із документів. Огляди економлять час фахівців, позбавляють їх від необхідності безпосередньо переглядати документи при роз­шукуванні потрібних матеріалів, дають можливість звернути увагу на документи, що можуть бути цікавими користувачам.

Зрозуміло, що люди читають книги, газети, інші документи, щоб одержати з них певну інформацію, знання, відомості. Іноді фахівцям з певної галузі знання доводиться витратити знач­ний час на пошук конкретних відомостей — технічних харак­теристик, властивостей речовин і матеріалів, демографічних характеристик і т. ін. У таких випадках на допомогу прихо­дять фахівці в галузі науково-технічної інформації, котрі, доб­ре орієнтуючись у документації, значно легше і швидше зна­ходять необхідні дані й забезпечують ними користувачів. Така інформація надається у вигляді фактографічних довідок, са­мостійних фрагментів текстів, цитат, фактографічних ІПС тощо і не викликає для певної категорії користувачів необхідності звертатися до першоджерел.


Поняття пр о наукову й аналітико-синтетичну обробку документів ____ 19

1.4. Наукова обробка документів

як сукупність процесів аналізу і синтезу

Більшість видів наукової обробки документів виникли в глибоку давнину, оскільки з того часу, як з'явилися матері­альні носії інформації, їх доводилося називати, відрізняти один від одного, реєструвати, групувати в бібліотеках і сховищах. Процеси обробки документів удосконалювалися протягом століть у тісному зв'язку з розвитком книговидавничої, кни­готорговельної діяльності, бібліотечної справи, бібліографії, прикладної лінгвістики тощо. У наш час такі види обробки, як складання бібліографічних описів, систематизація, предме-тизація, реферування, науковий переклад, сформувалися в са­мостійні наукові дисципліни, які мають свою теорію, історію, методику. Проте тільки з виникненням теорії інформації вдалося встановити їхній внутрішній зв'язок, належність цих видів наукової обробки до одного виду операцій, а також по­рушити, а потім успішно вирішувати проблему їхньої авто­матизації.

Внутрішній зв'язок цих процесів вбачається в наявності двох операцій — аналізу і синтезу. Аналіз і синтез — це за-гальнонаукові методи пізнання. Аналіз передбачає розчлену­вання об'єкта вивчення на складові, виявлення його властиво­стей, відношень тощо. Аналіз дає можливість нарізно вивчати окремі складові об'єкта. Синтез — це вивчення об'єкта в його цілісності, єдності, взаємозв'язку його частин та властивостей. Розглядаючи аналіз і синтез як загальнонаукові методи на­вчання, в аналітико-синтетичній обробці інформації їх одно­часно розглядають і як прийоми, що дають змогу багатоаспект-но характеризувати документи. Таке розуміння аналізу і син­тезу пояснюється тим, що в документах відображені результа­ти, досягнуті на тому чи іншому ступені процесу пізнання. Пізнання, згідно з уявленнями філософії, проходить шлях від безпосереднього сприйняття і спостереження конкретного предмета або явища до впорядкування та осмислення того, що пізнано, на практиці. Ось цей шлях і віддзеркалюється в до-


 

Розділ 1

кументах. Тобто в документах відображається, яким чином незнання перетворюється в знання, як неповне, неточне знан­ня стає більш повним і точним. Такі види обробки, як науко­вий переклад, реферування, досить чітко, хоч і з неоднаковою повнотою, відображають цей шлях. Але аналітико-синтетич-на обробка не тільки відображає хід аналізу і синтезу в про­цесі пізнання, а й сама використовує ці методи.

У ході інформаційного аналізу здійснюється вивчення до­кумента, тобто виявлення ознак, елементів, необхідних для характеристики цього документа за допомогою того чи іншо­го виду наукової обробки. Так, при складанні бібліографічно­го опису з'ясовують відомості про авторів, назву документа, де і коли його було опубліковано тощо. При систематизації та предметизації аналізують перш за все зміст документа, з'ясо­вують його головну і другорядні теми, проблеми, аспекти роз­гляду їх тощо. Одержані в результаті аналізу відомості об'єд­нують, тобто синтезують — у формі бібліографічного опису, у формі позначення класу, до якого зараховано документ, в інших формах. Таким чином, у процесі синтезу створюється новий документ, у якому подано новий взаємозв'язок елементів.

Проте слід усвідомлювати, що описаний вище шлях занад­то схематичний. Насправді аналіз і синтез здійснюють у логічній єдності, вони неподільні в ході аналітико-синтетич-ної обробки і відбуваються паралельно. Наприклад, щоб ви­значити тему документа, який гіредметизується, необхідно про­аналізувати його зміст, а синтезується цей зміст при визна­ченні головної теми всього видання в цілому. У процесі по­дальшого аналізу твору виявляють аспекти розгляду предме­та, його зв'язки з іншими спорідненими предметами, а резуль­татом такого аналізу стає синтез — чітке виділення предмета в тому основному аспекті, в якому його розглянуто саме в цьому документі. Характеризуючи твір у цілому, а не тільки його зміст, виявляють спрямованість твору, його призначення, особливості викладу матеріалу, форму, і це також здійснюєть­ся в ході аналізу документа. Одержані результати узагальню­ються в предметній рубриці. Формулювання предметної руб­рики також вимагає аналізу, добору мовних засобів, які слід використати, а потім синтезу — відображення з їхньою допо-


Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів21

могою відповідного словесного формулювання предмета. При­пустимо, що маємо навчальний посібник з ремонту автомобі­ля для учнів автошляхових технікумів. Ознайомлюючись зі змістом книги, виявляємо, що в ній ідеться переважно про легкові автомобілі, тобто її предмет — легкові автомобілі. У ході подальшого аналізу з'ясовується, що основний аспект, у якому розглядаються легкові автомобілі, — їхній ремонт, а наявність деяких характеристик цих автомашин, вимог до експлуатації й т. ін. не має суттєвого значення. Для характе­ристики твору в цілому важливо зазначити його призначення, форму (навчальний посібник для автошляхових технікумів) — ознаки, які виявлено в ході аналізу. Формулювання рубрики, як уже говорилося, також вимагає проведення аналізу і синте­зу: як сформулювати рубрику "Автомобілі", "Легкові авто­мобілі" або "Автомобілі легкові", як передати аспект розгляду предмета, призначення і форму документа — усі ці питання вирішуються в ході названих операцій.

Кожному виду наукової обробки притаманне певне співвід­ношення аналізу і синтезу, певний рівень проведення їх. Так, аналіз і синтез, що здійснюються при складанні бібліогра­фічного опису, як правило, значно простіші, ніж у процесі ано­тування, індексування.

Слід зазначити, що аналітико-синтетична обробка докумен­тів не обмежується здійсненням аналізу і синтезу. їй прита­манне також використання методу абстрагування, який допо­магає виділити з усіх ознак документа саме ті, що найбільш цікаві користувачам, відкинути другорядні.

Метод узагальнення забезпечує згортання інформації, яку містить первинний документ, передбачає застосування способів перетворення великих обсягів інформації у більш компактну, але досить містку форму.

Унаслідок аналітико-синтетичної обробки первинних до­кументів одержують вторинні документи. Ці документи — бібліографічні описи, анотації, реферати тощо — можуть бути організовані в різноманітні джерела вторинної інформації, інформаційно-пошукові системи. Такі системи можуть бути традиційними (бібліотечні та бібліографічні каталоги, бібліо­графічні та фактографічні картотеки, бібліографічні покаж-


 

Розділ 1

чики, різноманітні інформаційні видання) і нетрадиційними (бібліографічні та фактографічні банки даних). Процес ство­рення таких систем також розглядають як сукупність опе­рацій аналізу і синтезу в ході аналітико-синтетичної оброб­ки. Звичайно, аналіз здійснюється при відборі необхідних до­кументів, а далі відомості про окремі документи групуються за різними ознаками, і є підстави вважати це синтезом. Але необхідно розуміти, що в ході такого процесу мають справу не з обробкою окремого документа, а з якоюсь кількістю доку­ментів, що вже пройшли певну первинну аналітико-синтетич-ну обробку. У зв'язку з цим постає питання про доцільність зарахування до такої первинної обробки документів складання оглядів, адже в ході цього процесу аналіз і синтез здійсню­ються в процесі роботи з кожним документом окремо, а потім одержані відомості узагальнюються у вигляді огляду. Мабуть, цей вид обробки стоїть на межі між науковою обробкою доку­ментів і створенням інформаційно-пошукових систем.


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 96 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ПЕРЕДМОВА| Використання наукової обробки документів

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.013 сек.)