Північно-Західний економічний район

1. Загальні відомості та ЕГП. До Північно-Західного економічного району входять дві області (Волинська й Рівненська), загальна площа — 40,3 тис. км2 (6,6 %); чисельність жителів близько 2,2 млн осіб (4,7 %) станом на 01.01.2009. Територія району в минулому була частиною могутнього Галицько-Волинського князівства. З часом ці землі входили до складу Польсько-Литовської держави, Росії, Польщі й тільки в 1939 році були приєднані до основної частини української території.

Район розміщений у західній частині України і виходить до кордонів України з Білоруссю і Польщею. Ці країни постійно перебувають у тісних економічних контактах з нашою державою. Північно-Західний регіон перетинають важливі міжнародніnтранспортні магістралі (трубопроводи, залізниці, шосейні дороги), раціональне використання яких може суттєво впливати на його економічне зростання.

2. Населення і трудові ресурси. Район вирізняється серед інших тим, що демографічна ситуація не набула тут надто загрозливого характеру. За підсумками 1998 року, у Рівненській області ще спостерігався незначний додатний приріст населення. З 1999 року в обох областях відбувалася депопуляція населення, але її темпи за всі роки були одними з найменших в Україні. За підсумками 2008 року, в Рівненській області природний приріст населення знову став додатним (0,7 на 1000 осіб), а у Волинській становив -0,3 на 1000 осіб. У Північно-Західному районі й на сьогодні фіксують найвищі коефіцієнти народжуваності в Україні.

Частка сільських жителів у районі становить 49%. Середня щільність сільського населення тут поступається тільки Карпатському економічному району. Через невисокий рівень урбанізації середня густота населення (54 особи на км2) значно нижча, ніж пересічна для країни, найменша серед усіх економічних районів.

У Північно-Західному регіоні України значна частка (понад 96 %) українського населення, а також помітно виражені етнографічні особливості (своєрідний побут і культурні традиції, витоки яких сягають часів язичництва) корінних жителів краю — поліщуків. Найчисленніші серед національних меншин — росіяни, білоруси, поляки, які проживають у містах та прикордонних районах.

Щодо трудових ресурсів, то тут сформувався їх значний надлишок, особливо в сільській місцевості. Це зумовлює як значні маятникові міграції, так і виїзд мешканців на роботи до інших держав.

3. Природні умови і ресурси. У межах Північно-Західного економічного району є незначні паливно-сировинні ресурси. Вагоме місце серед запасів паливних ресурсів регіону посідає Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн. Перспективні для місцевого використання газові родовища виявлені на Волині. У районі є значні запаси торфу.

До 1990-х років розробок рудних корисних копалин тут практично не було. У 1990-х у Волинській області виявлені перспективні поклади мідних руд.

Порівняно багатий район на будівельну сировину (вапняки, мергелі, крейду, граніт, габро), дорогоцінне каміння (топази, бурштин).

Північно-Західний район — один з найбагатших на водні та лісові ресурси. Тут густа річкова сітка, багато озер і боліт, великі запаси підземних вод, значні масиви лісів.

Поверхня регіону охоплює рівнинні простори Поліської низовини, Волинської височини. Помірно континентальний клімат з достатнім, а в деяких районах — надмірним зволоженням, зумовили формування на рівнинах природних комплексів мішаних лісів з дерново-підзолистими, іноді заболоченими грунтами.

Північно-Західний економічний район має значні природні рекреаційні ресурси. Це передусім мальовничі ландшафти поліських лісів та озер (Шацькі озера). Частка потенційно рекреаційних територій у структурі земель Рівненської області є найбільшою в Україні.

Основним природно-рекреаційним багатством Волинської області є озера (понад 220), найбільші з яких — Свитязь, Пулемецьке, Турське, Лука, Пісочне. Тут також протікає 130 річок, загальна протяжність яких — понад 3000 км.

Найцікавішими туристично-екскурсійними об'єктами Рівненської області є Державний історико-культурний заповідник в Острозі, Державний історико-культурний заповідник у Дубно, історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», Державний музей-заповідник «Козацькі могили», монастир-фортеця ХV-ХVII ст. у Берестечку.

4. Господарство району. Провідними в Північно-Західному економічному районі є паливна промисловість та електроенергетика, машинобудування, хімічна, будівельних матеріалів, легка та лісова галузі промисловості; міжгалузеві комплекси — агропромисловий, транспортний, рекреаційний. Паливна промисловість та електроенергетика базуються на видобутку палива (вугілля, торфу) та виробництві електроенергії на Рівненській атомній електростанції.

Основними галузями машинобудування району є автомобілебудування виробництво вантажопасажирських і легкових автомобілів автобусів), сільськогосподарське машинобудування, радіотехнічна, приладо- та верстатобудування.

Хімічна промисловість району орієнтована переважно на споживача. Найбільшими центрами хімічної промисловості є Рівне (азотні добрива), Луцьк (вироби з пластмаси, фарби, побутова хімія).

Найрізноманітнішу продукцію виробляють на промислових підприємствах будівельних матеріалів. Це видобуток та обробка будівельного каменю, виготовлення цементу (Здолбунів), залізобетонних конструкцій, скла, цегли, черепиці тощо.

Лісовиробничий комплекс Північно-Західного економічного району складається майже з усіх виробництв: від лісозаготівлі до лісохімії (Костопіль, Ківерці, Радивилів, Луцьк, Рівне).

Чи знаєте ви, що...

Сільське господарство району спеціалізується на льонарстві, картоплярстві та м'ясо-молочному тваринництві. Місцеве значення має зернове господарство, буряківництво. Харчова промисловість здебільшого орієнтована на переробку власної сировини, а тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спирто-горілчана, молочна, м'ясна.

Використовуючи місцеву та привізну сільськогосподарську сировину, а також значні трудові ресурси району, набула значного розвитку легка індустрія. Основними її центрами є Рівне, Луцьк, Дубно, Ковель.

Серед транспортних галузей найбільше значення мають залізничний та автомобільний, а також трубопровідний види транспорту. Шляхи сполучення значною мірою мають загальнодержавне й міжнародне значення. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також міста Ковель, Здолбунів, Сарни.

Найважливішими центрами рекреації та туризму є Володимир-Волинський, Рівне, Луцьк, Шацьк тощо.

5. Найбільші міста. Місто Рівне (248 тис. жителів) є адміністративним, економічним і культурним центром однойменної області. Спеціалізується воно на машинобудуванні (радіоелектронному, електротехнічному, сільськогосподарському), хімічній, легкій, лісовій, будівельній та харчовій галузях промисловості. ВНЗ міста готують інженерів водного господарства, педагогів, культурно-освітніх працівників.

Луцьк (209 тис. жителів) — адміністративний, промисловий і культурно-освітній центр Волинської області. Профільні галузі у місті — машинобудування, хімічна, будівельних матеріалів, лісова, легка та харчова промисловості. У Луцьку діє Волинський

національний університет, національний технічний університет, декілька інститутів та філій, два театри, музеї.

Найцікавішими пам'ятками архітектури в Луцьку є Верхній замок ХIII-ХІV ст., залишки храмів і житлових будівель (Х-ХІV ст.), фортечних валів ХII-ХIII ст., Покровська XV ст. і Хрестовоздвиженська 1619 р. церкви, Монастир єзуїтів 1539-1610 рр. і Монастир тритаріїв 1729 р., Троїцький собор 1755 р.

6. Проблеми й перспективи розвитку. Основною проблемою району є відносно низький порівняно з іншими регіонами рівень соціально-економічного розвитку. Дуже мало промислових підприємств працює в малих містах і селищах. Особливо гостро в них та в сільській місцевості постають проблеми зайнятості, благоустрою тощо.

Дата добавления: 2015-10-02