Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Караються штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років.

Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків | Стаття 2091. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом | Караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з поз­бавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. | Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів | Караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. | Стаття 214. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння | Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності | Стаття 221. Незаконні дії у разі банкрутства | Караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. | Стаття 223. Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів |


1. Об'єктом цього злочину є суспільні відносини щодо захисту прав і законних інтересів споживачів у сфері господарської діяльності з вироба­ми із дорогоцінних металів. Ці відносини регулюються Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання доро­гоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ни­ми» від 18 листопада 1997 р. (ВВР. - 1998. - № 9. - Ст. 34; 2000. -№ 38. - Ст. 318; № 46. - Ст. 396; Урядовий кур'єр. - № 117-118) та іншими нормативно-правовими актами.

2. Предмет злочину — державне пробірне клеймо, тобто знак установле­ного єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів і вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі ва­гових одиниць сплаву. Для кожного виду дорогоцінних металів встановлені проби (державні стандарти): платина — 950; золото — 375, 500, 585, 750, 958, 999; срібло - 800, 875, 925, 960; паладій - 500, 850. Залишаються в обігу і реалізуються ювелірні та побутові вироби із золота 333 (триста тридцять третьої) і 583 (п'ятсот вісімдесят третьої) проби та срібла 750 (сімсот п'ят­десятої) проби з відбитком державного пробірного клейма (див. ст. 1 вказа­ного Закону).

Предметом цього злочину є як незаконно виготовлене державне пробірне клеймо, так і справжнє клеймо. Це можуть бути державні пробірні клейма для механічного клеймування (відбиток проставляється механічним ударом) або клейма-електроди (відбиток проставляється електроіскровим методом).

Не є предметом цього злочину іменник — спеціальний знак, який засвід­чує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.

3. Об'єктивну сторону цього злочину характеризують альтернативні дії:

незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма.

4. Під виготовленням слід розуміти як повне створення державного пробірного клейма, так і відновлення непридатного для використання клей­ма. У всякому разі тут йдеться про виготовлення предмета (приладу), яким клеймується виріб, а не самого знака на виробі.

Незаконність виготовлення означає, що воно суперечить встановленому законом порядку, згідно з яким державне клеймо виготовляється тільки за замовленням Міністерства фінансів України у відповідності до затвердженої ним форми та опису. Державна пробірна служба розробляє форми держав­них пробірних клейм з описом і подає Міністерству фінансів відповідні ма­теріали для їх затвердження, забезпечує виготовлення зазначених клейм, проводить їх реєстрацію та експертизу відбитків цих клейм (див. «Положен­ня про Державну пробірну службу», затверджене постановою КМУ від 28 квітня 2000 р. № 732 (ОВУ. - 2000. - № 18. - Ст. 744; 2001. -№ 12. — Ст. 491). Місце незаконного виготовлення державного пробірного клейма може бути будь-яким і не впливає на кваліфікацію цього злочину.

5. Незаконний збут державного пробірного клейма — це його відчужен­ня будь-яким способом (продаж, дарування, обмін тощо). Збутом є відчу­ження як законно виготовленого, так і незаконно виготовленого державно­го пробірного клейма. В останньому випадку дії особи, яка сама незаконно виготовила клеймо, слід кваліфікувати як незаконне виготовлення та збут, а в інших випадках — тільки як незаконний збут. Передача державного пробірного клейма іншій особі для тимчасового незаконного використання і дальшого його повернення є пособництвом у незаконному використанні дер­жавного пробірного клейма (ч. 5 ст. 27, ст. 217 КК).

6. Незаконне використання означає незаконне нанесення відбитка дер­жавного пробірного клейма на виріб. Таке нанесення відбитка клейма мож­ливе: 1) законно виготовленим або незаконно виготовленим клеймом; 2) на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів або на інші вироби (включаючи ті, що виготовлені не із дорогоцінних металів); 3) особами, яким надано право клеймувати вироби, або іншими особами.

Незаконність нанесення відбитка державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби із дорогоцінних металів може виявлятися в по­рушенні порядку клеймування таких виробів, передбаченого вказаним вище Законом України та наказом Міністерства фінансів України «Про затверд­ження Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контро­лю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів» від 20 жовтня 1999 р. № 244 (ОВУ. - 1999.- № 51. - Ст. 2569). Право клей­мувати такі вироби мають тільки органи Державної пробірної служби та мо­жуть мати суб'єкти господарської діяльності — виготовлювачі таких виробів, за умови наявності у них акредитованої у встановленому порядку Держстан­дартом України лабораторії на клеймування виробів власного виробництва. Незаконним використанням державного пробірного клейма, зокрема, мо­жуть визнаватися: клеймування виробів не власного виробництва чи неза­конно виготовлених виробів; клеймування виробів, покритих іншим доро­гоцінним металом, не за основним сплавом; нанесення відбитка пробірного клейма, яке не відповідає пробі сплаву, з якого виготовлено виріб тощо. В останньому випадку при кваліфікації слід враховувати відхилення, які припускаються законодавством у певних межах (див. п. 3.14 вказаної вище Інструкції).

Нанесення відбитка державного пробірного клейма на виріб, виготовле­ний не з дорогоцінного металу, і подальший продаж цього виробу під вигля­дом виробу з дорогоцінного металу вимагає додаткової кваліфікації за ст. 190 КК як шахрайство. Так само кваліфікується завищення проби при нанесенні клейма на виріб із дорогоцінного металу і подальший продаж цьо­го виробу.

7. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з дій — виготовлення, збуту або використання.

8. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Мотив і мета можуть бути різними, на кваліфікацію цього злочину не впливають, але можуть вра­ховуватися при призначенні покарання.

9. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку. Учи­нення службовою особою передбачених ст. 217 КК дій з використанням вла­ди чи службового становища або з перевищенням влади чи службових по­вноважень потребує додаткової кваліфікації за статтями 364 чи 365 КК.

10. Діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 217 як повторне за умови, що особа раніше вчинила будь-яку дію, передбачену ч. 1 цієї статті, і через певний час до засудження чи після засудження за це (якщо судимість не була знята чи погашена у встановленому законом порядку) знову вчинила будь-яку із вка­заних дій. Повторність цього злочину слід відрізняти від єдиного продовжуваного злочину, тобто вчинення двох або більше тотожних дій, об'єднаних єдиним злочинним наміром (наприклад, реалізація єдиного умислу щодо не­законного клеймування підряд певної кількості виробів). Про поняття по­вторності також див. ст. 32 КК і коментар до неї.


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 56 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або об­меженням волі на строк до трьох років.| Примітка. У статтях 218-223 цього Кодексу матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)