Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стаття 214. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння

Карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з ви­лученням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнан­ня для її виготовлення. | Стаття 205. Фіктивне підприємництво | Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків | Стаття 2091. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом | Караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з поз­бавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. | Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів | Караються штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років. | Примітка. У статтях 218-223 цього Кодексу матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. | Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності | Стаття 221. Незаконні дії у разі банкрутства |


Читайте также:
  1. A. Различаем правила и стратегии.
  2. III. Правила игры и обязанности спикеров
  3. IV. ПРАВИЛА ГРУППОВОГО ТУРНИРА
  4. Активное наблюдение за больным ребенком. Стационар на дому. Правила оформления рецептов, больничных листов.
  5. Аналитические весы и правила взвешивания на них.
  6. Аналіз видатків за окремими статтями
  7. Безпосереднє виявлення службовою особою кримінального правопорушення

Ухилення від передбачених законом обов'язкової здачі на афінаж або обов'язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сиро­вини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, а також ухилення від обов'язкової здачі на афінаж або для обов'язкового продажу скупле­них дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних чи побуто­вих виробів з них або лому таких виробів, —

Карається штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

Примітка. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і доро­гоцінного каміння визнається здійсненим у великому розмірі, якщо вартість вказаних у цій статті предметів, не зданих або не проданих, пе­ревищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

1. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння є злочином, який посягає на валютні відносини у частині забезпечення фор­мування та використання Державного фонду дорогоцінних металів і доро­гоцінного каміння, призначеного для забезпечення державних виробничих, наукових, соціально-культурних та інших потреб, що фінансуються з дер­жавного бюджету. До складу Державного фонду дорогоцінних металів і до­рогоцінного каміння, зокрема, входять золотий запас України, який скла­дається з афінованого золота в зливках, є державною власністю і становить частину державних золотовалютних резервів України, оперативний резерв золота, що є резервом для забезпечення невідкладних потреб національної економіки тощо.

2. Предметом злочину, передбаченого ст. 214 КК, є: дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння у великому розмірі, які: 1) ви­добуті із надр; 2) отримані із вторинної сировини; 3) підняті; 4) знайдені; скуплені: 1) дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння; 2) ювелірні виро­би із цих металів і каміння; 3) побутові вироби з них; 3) лом ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння.

Дорогоцінні метали — це золото, срібло, платина і метали платинової гру­пи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (си­ровина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, ви­роби, відходи, брухт тощо) (ст. 1 Закону України «Про державне регулю­вання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і доро­гоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18 листопада 1997 р. № 637/97-ВР (ВВР. - 1998. - № 9. - Ст. 34).

Під дорогоцінним камінням слід розуміти природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах): а) першого порядку — алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит; б) другого порядку — демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна; в) третього по­рядку — аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель; г) четвертого порядку — адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, ге-соніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліно-гуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесар-тин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, феро-ортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин (ст. 1 Закону України «Про дер­жавне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»).

Не є предметом злочину, передбаченого ст. 214 КК, напівдорогоцінне каміння, зокрема бірюза, малахіт, лазурит, чароїт, агат та інше каміння, яке віднесено до напівдорогоцінного ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і до­рогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».

Видобутими із надр визнаються дорогоцінні метали, вилучені з надр усіма можливими способами, а також дорогоцінне каміння, вилучене з гірських порід усіма можливими способами.

Отриманими із вторинної сировини вважаються дорогоцінні метали, ви­лучені із відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки), а також одержані під час вторинної переробки обладнання, механізмів тощо усіма можливими способами.

Підняті та знайдені дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння — це зо­лоті самородки або дорогоцінне каміння, знайдені в надрах чи на поверхні під час видобування дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння.

Видобуті із надр, отримані із вторинної сировини, а також підняті та знайдені дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння визнаються предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК, лише за умови їх великого розміру, який згідно з приміткою до цієї статті має місце у випадках, коли їх вартість пе­ревищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Скупленими є дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, ювелірні чи по­бутові вироби із них та лом цих виробів, куплені у фізичних осіб суб'єкта­ми господарської діяльності (юридичними або фізичними особами), які на підставі відповідної ліцензії здійснюють їх закупівлю у населення. Вартість скуплених дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних чи по­бутових виробів із них та лому цих виробів на кваліфікацію злочину за ст. 204 КК не впливає.

3. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 214 КК, характери­зується бездіяльністю у виді:

1) ухилення від передбаченої законом обов'язкової здачі на афінаж видо­бутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених до­рогоцінних металів, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, або скуп­лених дорогоцінних металів, ювелірних чи побутових виробів з них або ло­му таких виробів;

2) ухилення від передбаченої законом обов'язкової здачі для обов'язково­го продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, якщо це діян­ня вчинене у великому розмірі, або скуплених дорогоцінних металів, доро­гоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів.

4. Ухилення від передбаченої законом обов'язкової здачі на афінаж має місце в разі ухилення від здачі дорогоцінних металів для здійснення мета­лургійного процесу одержання дорогоцінних металів високої чистоти шля­хом відділення від них забруднюючих домішок. Оскільки афінаж здійсню­ється лише щодо дорогоцінних металів, то предметом ухилення від передба­ченої законом обов'язкової здачі на афінаж не можуть бути дорогоцінне каміння, а також ювелірні та побутові вироби із дорогоцінного каміння та їх лом.

Чинне законодавство передбачає, що суб'єктами правовідносин у сфері видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та проведення операцій з ними можуть бути суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють зазначену діяльність на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), що вида­ються у порядку, встановленому законодавством України.

Видобуті дорогоцінні метали з руд, пісків, шліхів та інші продукти збага­чення передаються за договорами купівлі-продажу або на умовах даваль­ницької сировини для афінажу підприємствам, які мають відповідну ліцензію, одержану в порядку, встановленому законодавством України, або можуть вивозитися відповідно до законодавства на умовах давальницької сировини за межі України для афінажу, виготовлення і реалізації виробів з використанням дорогоцінних металів, (ст. 4 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»).

Ухилення від передбаченої законом обов'язкової здачі на афінаж доро­гоцінних металів, а також ювелірних та побутових виробів з них та лому цих виробів має місце у випадках невиконання особою, яка здійснює гос­подарську діяльність на підставі відповідної ліцензії, обов'язку щодо здачі на афінаж цих предметів. Такий обов'язок передбачений чинним законо­давством, зокрема Законом України «Про державне регулювання видобут­ку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними». Випливає з ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та проведення операцій з ними. Можливість вчинення дії у вигляді здачі на афінаж відповідних предметів розглядуваного злочину має місце за умови, що під час здійснення господарської діяльності у цій сфері вони були видобуті з надр, отримані з вторинної сировини, підняті, знайдені або скуплені у на­селення.

5. Ухиленням від передбаченої законом обов'язкової здачі для обов'язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, або скуплених дорогоцінних металів, доро­гоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів має місце у випадках невиконання відповідними суб'єктами госпо­дарської діяльності такого обов'язку.

Чинне законодавство передбачає, що афіновані дорогоцінні метали в установленому законодавством України порядку закуповуються, у тому числі за кордоном, в Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінно­го каміння України за рахунок коштів державного бюджету і в Державну скарбницю — за рахунок коштів Національного банку України. Афіновані дорогоцінні метали у стандартному вигляді, а також видобуте з надр або ре-купероване дорогоцінне каміння в розсортованому вигляді при продажу суб'єктами їх видобування і виробництва на умовах форвардного контракту першочергово пропонуються:

Міністерству фінансів України для поповнення Державного фонду доро­гоцінних металів і дорогоцінного каміння України;

Національному банку України для поповнення золотого запасу України (ст. 4 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»).

Обов'язок суб'єктів господарської діяльності здати для обов'язкового про­дажу одержані ними під час здійснення діяльності у цій сфері дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні та побутові вироби з них або лом цих виробів (у повному обсязі або певній кількості) випливає з чинного законо­давства, умов ліцензування цієї діяльності, а можливість вчинити такі дії — із наявності цих предметів.

6. Моментом закінчення порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння є вчинення хоча б одного з діянь, передбачених ст. 214 КК.

Ухилення від передбачених законом обов'язкової здачі на афінаж або обов'язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих або знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння є закінченим з моменту закінчення встановлених законодавством термінів здачі предметів, сукупна вартість яких перевищує п'ятсот неоподатковува­них мінімумів доходів громадян, тобто за умови вчинення такого діяння у великих розмірах.

Ухилення від передбачених законом обов'язкової здачі на афінаж або обов'язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів є закінченим з моменту закінчення встановлених законодавством термінів здачі предметів незалежно від їх вартості.

7. Суб'єктивна сторона розглядуваного злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Мотиви і цілі його вчинення на кваліфікацію не впливають.

8. Суб'єктом порушення правил здачі дорогоцінних металів і доро­гоцінного каміння може бути:

службова особа суб'єкта господарської діяльності, який здійснює діяльність у сфері видобутку, виробництва, використання, зберігання доро­гоцінних металів і дорогоцінного каміння та проведення операцій з ними на підставі відповідної ліцензії; на таку службову особу має бути покладений обов'язок щодо виконання вимог законодавства по обов'язковій здачі на афінаж або обов'язковому продажу предметів розглядуваного злочину;

громадянин — суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює діяльність у сфері видобутку, виробництва, використання, зберігання доро­гоцінних металів і дорогоцінного каміння та проведення операцій з ними на підставі відповідної ліцензії.

Особи, які здійснюють зазначені види діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності та (або) без одержання спеціально­го дозволу (ліцензії) на таку діяльність, не є суб'єктами злочину, передба­ченого ст. 214 КК. За наявності необхідних підстав такі їх діяння охоплю­ються ст. 202 КК «Порушення порядку зайняття господарською та бан­ківською діяльністю».


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 52 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.| Карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або об­меженням волі на строк до трьох років.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)