Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стаття 85. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування

У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового зло­чину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в стат­тях 71, 72 цього Кодексу. | Якщо засуджена вчинила в період іспитового строку новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу. | Стаття 80. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку | Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти ми­ру та безпеки людства, передбачені статтями 437—439 та частиною пер­шою статті 442 цього Кодексу. | Стаття 82. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким | До осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути засто­соване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими стат­тею 81 цього Кодексу. | Стаття 87. Помилування | Особи, які були реабілітовані, визнаються такими, що не мають су­димості. | Особи, засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину. | Стаття 90. Обчислення строків погашення судимості |


Читайте также:
  1. XVIII. Особливості прийому на навчання іноземців та осіб без громадянства у Національному університеті фізичного виховання і спорту України
  2. XX. Забезпечення відкритості та прозорості при проведенні прийому до Національного університету фізичного виховання і спорту України
  3. Аналіз видатків за окремими статтями
  4. Арешт як вид покарання.
  5. Види покарання, що застосовуються до неповнолітніх, та особливості їх призначення
  6. Господарські суди України
  7. господарського суду України В. Москаленко

На підставі закону України про амністію або акта про помилування за­суджений може бути повністю або частково звільнений від основного і до­даткового покарання, а також засудженому може бути замінено покаран­ня або невідбуту його частину більш м'яким покаранням.

 

1. Відповідно до цієї статті звільнення від покарання може застосовува­тися лише до осіб, визнаних обвинувальним вироком суду винними у вчи­ненні злочинів, і на яких поширюється дія закону Верховної Ради України про амністію і Указу Президента про помилування.

Амністування і помилування осіб, щодо яких ще не винесено вирок суду здійснюється також за статтями 86, 87 Кримінального кодексу України.

2. Порядок оголошення амністії міститься в Законі України «Про засто­сування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 р., а порядок здійснення по­милування — в Указі Президента, яким затверджене «Положення про поря­док здійснення помилування» від 12 квітня 2000 р. № 588/2000.

3. Слід зауважити, що акт про помилування і закон про амністію відрізняються від проголошення невинуватості несправедливо репресованих осіб з поновленням їх у правах (реабілітації). Питання реабілітації засудже­них регулюється Законом УРСР «Про реабілітацію жертв політичних ре­пресій на Україні» від 17 квітня 1991 р.

4. Помилування й амністія, незважаючи на очевидну схожість, мають певні відмінності:

акт про помилування є юридичною підставою для звільнення особи від по­карання, тоді як для застосування амністії необхідний акт відповідного органу, на який покладено обов'язок щодо реалізації положень закону про амністію;

помилування не має загальнонормативного характеру, а є актом застосу­вання права в конкретному випадку;

помилування має разовий характер, тоді як застосування амністії — це досить тривалий період, що вимагає зусиль ряду уповноважених органів:

міліції, суду, прокуратури, органів, що відають виконанням вироку;

закон про амністію приймається щодо неперсоніфікованого кола осіб, а помилування, яке інколи називають персоніфікованою амністією, прийма­ють щодо конкретних осіб;

прийняття закону про амністію, як правило приурочене до певної свят­кової дати для всієї держави, а акт про помилування, який видається Пре­зидентом, такої прив'язки не має;

клопотання про помилування завжди походить від самого засудженого, його родичів, спостережних комісій, адміністрації ВТУ. Акти ж амністії завжди видаються з ініціативи органу вищої державної влади, уповноваже­ного їх видавати.

5. Спільним для амністії і помилування є те, що вони не ставлять під сумнів рішення суду і не реабілітують осіб, а є лише виявом реалізації прин­ципів гуманізму та економії кримінально-правової репресії з боку органів вищої державної влади.


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 48 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Якщо в період звільнення від відбування покарання засуджена вчи­нила новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами, передбаче­ними у статтях 71 і 72 цього Кодексу.| Законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)