Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зворотня дія кримінального закону у часі.

Наука кримінального права, її зміст і задачі | Поняття кримінального закону, його риси та значення | Побудова кримынального закону. Структура КК | Поняття і Види диспозицій особливої частини. | Тлумачення кримынального закону, йогов иди та прийоми | Поняття та ознаки злочину | Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавства | Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права. | Підстави кримінальної відповідальності в теорії кримінального права та кримінального законодавства | Поняття складу злочину, його елементи та ознаки |


Читайте также:
  1. Безпосереднє виявлення службовою особою кримінального правопорушення
  2. Громадські роботи як вид кримінального покарання.
  3. Джерела кримінального права України.
  4. Дія кримінального закону у просторі.
  5. Дія кримінального закону у часі.
  6. До теми 2. Проблеми процесуального статусу деяких учасників кримінального провадження
  7. Загальна характеристика Кримінального кодексу України

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення поло­жень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу Ук­раїни (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) від 19 квітня 2000 р. (Вісник Конституційного Суду України. - 2000. - № 2. - С. 29-34) зазначено, що суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-право­вих актів “ полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи”. Крім того, “ дія закону... не може поши­рюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом” (Рішення Конституційного Суду України у справі за консти­туційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції Ук­раїни (конституційності) Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа про податки) від 5 квітня 2001 р. (Вісник Конституційного Суду України.2001. — № 2. — С. 19-22).

2. Виходячи з викладеного та відповідно до ч. 1 ст. 5 КК зворотна дія за­кону про кримінальну відповідальність у часі — це поширення нового кримінального закону, яким скасована злочинність діяння або пом’якшена кримінальна відповідальність, на осіб, які вчинили відповідне діяння до набрання таким законом чинності.

Зокрема, йдеться про поширення закону на осіб:

1) які вчинили злочини, про які ще не відомо правоохоронним органам або кримінальна справа за якими ще не порушена, якщо з дня їх вчинення до дня набрання чинності новим законом не закінчилися строки давності ( ст. 49 КК);

2) щодо яких порушено кримінальну справу, що знаходиться в стадії до-судового слідства (у тому числі справа, провадження за якою зупинено);

3) кримінальна справа яких розглядається в суді, незалежно від інстанції;

4) яким винесено вирок, що не набрав законної сили, або хоча і набрав законної сили, але не обернений до виконання;

5) які відбувають покарання;

6) які звільнені від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 79, 104 КК) протягом іспитового строку;

7) які відбули покарання, але мають судимість (див. коментар до ч. 1 ст. 88 КК).

Про визначення часу вчинення злочину див. коментар до ч. 3 ст. 4 КК. Злочин визнається вчиненим до набрання законом чинності, якщо до цієї юридичної події особою була вчинена дія або бездіяльність, що становить його об’єктивну сторону, незалежно від того, коли настали чи могли наста­ти суспільне небезпечні наслідки — до набрання законом чинності або після.

3. Підставою зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі відповідно до ч. 1 ст. 5 КК є скасування злочинності діяння або пом’якшен­ня кримінальної відповідальності за таке діяння. При цьому слід мати на увазі, що і скасування злочинності діяння, і пом’якшення кримінальної відпо­відальності можуть бути здійснені шляхом внесення змін як до Загальної частини КК, так і до Особливої. Вирішення питання щодо скасування зло­чинності діяння або пом’якшення кримінальної відповідальності на підставі використання підзаконних нормативно-правових актів є неможливим при застосуванні закону про кримінальну відповідальність (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за консти­туційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлума­чення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) від 19 квітня 2000 р.) (ОДУ. - 2000. - № 39. - Ст. 1662). Про поняття зло­чинності діяння див. коментар до ч. 3 ст. 3 КК. Під скасуванням злочинності діяння слід розуміти декриміналізацію злочину, тобто переведення законо­давцем діяння з розряду злочинних до незлочинних (правомірних або пра­вопорушень іншого виду, наприклад, адміністративних проступків).

Зокрема, скасування злочинності діяння має місце у випадках:

1) вилучення із закону певного злочину (наприклад, декриміналізація при прийнятті КК 2001 р. наклепу й образи, відповідальність за які була передбачена статтями 125 і 126 КК 1960 р.);


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 103 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Дія кримінального закону у часі.| Дія кримінального закону у просторі.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)