Універсали УЦР

Параметри	І	ІІ	ІІІ	ІV
Дата	10 (23) червня 1917	3 (16)липня 1917р.	7 (20) листопада 1917 р.	9 (22) січня 1918 р
Історичні умови прийняття	Наприкінці травня Центральна Рада вислала до Петрограду делегацію на чолі з В. Винниченком, М. Ковалевським. Делегація домагалася українізації війська, адміністрації, шкільництва, а також щоб Тимчасовий уряд Росії висловив своє принципове ставлення до можливості надання автономії України. В умовах загальнонаціонального піднесення, на ІІ-ому Всеукраїнському з'їзді Рад було оприлюднено Універсал «До українського народу на Україні й поза Україною сущою».	29 червня до Києва прибули міністри Тимчасового уряду — О. Керенський, М. Терещенко, І. Церетелі, М. Некрасов. Під час переговорів було знайдено компроміс і підписана угода про стосунки між УЦР та Тимчасовим урядом. Зміст цього документу УЦР оформила як ІІ-й Універсал.	Захоплення більшовиками наприкінці жовтня 1917 р. влади у Петрограді, падіння Тимчасового уряду створило принципово іншу політичну ситуацію в Україні. УЦР висловилась проти подій у Петрограді, вважаючи відповідальними за них уряд і більшовиків, оголосила, що «буде боротися з усякими спробами підтримки цього повстання на Україні». 31 жовтня 1917 р. сьома сесія УЦР ухвалила поширити владу Генерального секретаріату, окрім Київської, Полтавської, Чернігівської, Волинської та Подільської губерній, на Херсонську, Харківську, Катеринославську, Таврійську, частково Курську і Воронезьку губернії. Проголошення створення Української Народної Республіки (УНР). На початку листопада 1917 р. влада в Україні перейшла до рук Української Центральної Ради.	У розпалі змагань і боротьби з більшовиками, УЦР проголошує своїм Четвертим Універсалом) УНР самостійною і суверенною державою, а Генеральний Секретаріат перейменовує на Раду Народних Міністрів.
Зміст	- вимога надати Україні автономію в рамках демократичної та федеративної Росії;   - обрання на основі загального прямого таємного голосування Українських Установчих зборів; - УЦР проголошувала себе виразником усенародної волі та брала на себе в цьому зв'язку всю повноту політичної відповідальності; - Універсал закликав українських громадян до згоди і взаєморозуміння з демократичними силами інших націй; - в Універсалі містилася вимога усунення на місцях окремих осіб і організацій, що «вороже ставились до ідеї української незалежності», але не насильницькими методами, а шляхом їхнього переобрання; - проголошувалася необхідність створення української скарбниці за рахунок організації збирання податків з населення;   - містився заклик до населення створювати органи влади на місцях, які б перебували у підпорядкуванні УЦР; - засуджувалася політика Тимчасового уряду на переговорах із представниками УЦР.	- Українська Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в Україні; - Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий уряд; а Українська Центральна Рада починає розробку закону про автономічний устрій України, який має бути затверджений Всеросійськими Установчими зборами. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не ставити питання про надання автономії Україні; - Українська Центральна Рада призначає своїх представників для роботи при військовому міністрі Тимчасового уряду, генеральному штабі та Верховному головнокомандувачі, на яких покладалася безпосередня організація українських військових частин; - формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового уряду. Передачі всіх поміщицьких, монастирських та церковних земель спеціальним земельним комітетам; - Передачі всієї влади на теренах нашої держави Центральній Раді та Генеральному Секретаріату; - Визнання за всіма націями права на самовизначення; - Негайного початку переговорів з метою укладання миру.	- Проголошувалося утворення Української Народної Республіки (УНР) у межах 9 українських губерній (Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина,.Харківщина. Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму), при цьому формально не поривалися федеративні зв'язки з Росією; - Запровадження 8-годинного робочого дня; - Встановлення державного контролю над виробництвом; - Скасування поміщицького землеволодіння; - Земля оголошувалася власністю всього народу без викупу; -Надання національним меншинам «національно-персональної автономії»; - Забезпечення українському народу демократичних прав і свобод: свобода слова, преси, віровизнання, зборів, союзів, страйків, недоторканість особи й помешкання; - Скасування смертної кари; - Надання амністії політичним в'язням; - Призначення на грудень 1917 р. виборів до Українських Установчих зборів, які мали бути скликані 9 січня 1918 p.; - Початок мирних переговорів УЦР з Німеччиною та її союзниками.	- Проголошувалася незалежність, суверенність УНР;     - Утверджувалося, що Україна хоче жити в мирі з усіма сусідами, але жоден з них не має права втручатися в її внутрішні справи - Урядові доручалося довести до кінця переговори з Центральними Державами, укласти з ними мир - Демобілізувати армію, яка по укладенню миру буде замінена міліцією - Всю землю роздати селянам без викупу на початку весняних робіт - Націоналізувати ліси, води і підземні багатства краю - Проголошувалося, що держава бере під свій контроль усі банки - Ставилося завдання найближчим часом скликати Українські Установчі Збори, що схвалять Конституцію УНР.
Значення	+ Своєрідна форма відродження української державності Проголошення Універсалу викликало в Україні друге за силою після повалення царизму піднесення революційного ентузіазму масс     Засвідчив прагнення українців до створення власної держави та збільшив авторитет УЦР ЦР брала на себе державні функції Через декілька днів, 15 червня, для поточної роботи був обраний Генеральний Секретаріат, як Уряд України, в якому державні функції виконували 8 Генеральних секретарів, 5 із них були соціал-демократами. Очолив Генеральний Секретаріат В. Винниченко.     - Відсутність чітко окреслених кордонів автономії Невирішене аграрне питання	+ Українці відмовились від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів, переслідуючи лише демократичні і легітимні шляхи вирішення суперечливих питань щодо негативного ставлення Тимчасового уряду з приводу української автономії.   Визнавалася автономія України, така бажана й довгожданна Центральна Рада визнавалася найвищим крайовим органом управління на Україні; Дозволялося формувати українські військові частини. Нова сторінка в українській історії: починалася доба будівництва державних органів в центрі і на місцях. В черговий раз український народ зробив спробу розбудувати своє життя з врахуванням національних інтересів. - “крок назад” Компроміс, що його намагалась зберегти УЦР з Тимчасовий урядом, виявився недовготривалим   Склад Генерального Секретаріату затверджувався Тимчасовим урядом Процес формування українських національних частин повинен був знаходитися під контролем російського командування і воєнного міністра Не окреслювалася територія, на яку мала поширюватися влада УЦР та її Генерального секретаріату Не уточнювалися повноваження українського уряду, особливо в його відносинах з місцевими органами Тимчасового уряду	+ Вперше була проголошена конкретна программа перебудови українського суспільства на демократичній основі - програма, що відповідала інтересам більшості. Проголошення прогресивних і справедливих політичних і соціально-економічних реформ показав українському народу реальність досягнення національної незалежності та побудови національної демократичної держави. Важлива роль і в розвитку української національної самосвідомості і в зміцненні демократичної спрямованості українського національного руху.   Було завдано удар по поміщиках - соціальній опорі монархістів; Були забезпечені умови для участі в Українській революції представників російського, єврейського, польського та інших народів Підвищився авторитет українського національного руху серед населення України Центральна Рада здобула верх над українськими більшовиками, змусивши їх звертатися по допомогу до Росії.   Український народ вийшов на історичну арену як самостійний творець власної історії, здатний на створення своєї незалежної держави Був підірваний раніше недоторканний принцип «єдиної і неподільної» Росії, що сприяло національно-визвольній, антиімперській боротьбі інших народів Відстоювання українською владою ідеалів демократичних свобод стояло на шляху зміцнення тоталітаризму в Росії   Велике значення для багатонаціональних Європи і Росії мало визначення шляхів справедливого вирішення проблем національних меншин в УНР Історичний досвід українського державного будівництва став основою для відтворення і зміцнення української державності в 1990-ті pp. Проголошення Української Народної Республіки, тобто було розпочато етап державно-національного будівництва. - Визначення статусу УНР як складової ще не існуючої Російської федеративної держави Автори припустилися фундаментальної помилки: вони були переконані, що УНР виявиться спроможною протистояти центру, імперська природа якого не змінилася. Керівники УНР не уявляли собі всієї небезпеки більшовицької диктатури. Їх заклики перебували в кричущій невідповідності з суворою дійсністю.	+ Переломний етап у державотворчому процесі   Національно-визвольний рух звільнився з полону автономістсько-федералістських ідей   УЦР втілила мрії багатьох поколінь: хоч не на довгий час подарувала українцями самостійну державу, заклала в ній демократичні основи.   Прийняття Універсалу означало остаточний розрив з імперським центром.   - Цей кульмінаційний момент в історії державотворення України було досягнуто не на хвилі піднесення українського національно-визвольного руху, а в один з найкризовіших періодів його історії часів громадянської війни.     Через відсутність істотних військових сил російські війська швидко оволодівали територією України

Дата добавления: 2015-09-04