Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Церковне життя

Повстання Тараса Федоровича (Трясила). | Книгодрукування | Богдан Хмельницький | З Москвою або Туреччиною. | Прутський мир (1711) | Образотворче мистецтво | П.п. 19 ст. | Розвиток культури. | Переселенський рух. | Рр. 19 ст. Громадський рух. |


Читайте также:
  1. Без мого Світла немає нічого, але темрява душі. Ні миру. Ні любові. Ні надії. Ні Життя
  2. Визначте особливості суспільно- політичного життя Укр напр. 19-20 сто та дайте характ програм укр. Партій
  3. Визначте причини суперечностей політичного життя України у 50-60-х рр..20ст.
  4. Дайте оцінку суспільно-політичне та економічне життя україни 14-18 ст
  5. Життя у провінції
  6. Зародження нового життя
  7. І. Напишіть декларацію особистої місії свого життя (в межах одного листка А4) . Намалюйте символ своєї особистої місії.

Наддніпрянщина:

- з 1799 р. не було жодного митрополита – українця;

- з 1812 р. – українці не висвячувалися на єпископів;

- заборона вживання української мови навіть у проповідях;

Але! В деяких навчальних закладах - опозиційні гуртки, зокрема, і українофільського характеру. 1909 р. – видання Біблії українською мовою. Окремі українські священики – надання автокефалії (незалежності) УПЦ.

Західна Україна:

- Греко – католицька церква, значна роль у національному відродженні. Видатний митрополит Андрій Шептицький.

Закарпаття:

- Юлій Фірцак – мукачівський єпископ, виступав проти мадяризації краю.

 

Перша світова війна і Україна

Початок ХХ століття. Перед І світовою війною:

Україна в складі:

Російської імперії Австро - Угорщини
9 губерній: Волинська, Катеринославська. Київська, Подільська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Херсонська, Чернігівська Галичина, Буковина – елемент територіального самоврядування. Крайові сейми. Закарпаття – в складі Угорщини

 

Сторони І Світової війни.

Антанта: Росія, Франція, Британія

Троїстий союз: Німеччина, Австро – Угорщина, Італія.

Характер війни:

Імперіалістичний (за переділ поділеного світу), грабіжницький з обох сторін.

„Українське питання” в І Світовій війні: відсутність на населених українцями територіях Європи незалежної української держави, територіальна розчленованість України, незадовільне матеріальне і національно – культурне становище населення.

В планах сторін – завоюванню України надавалося великого значення (Росія, Австро – Угорщина, Німеччина).

Плани сторін щодо України:

Російська імперія Австро - Угорщина Німеччина
Захопити Східну Галичину, Буковину, Закарпаття. Для розширення кордонів, послаблення противників на Заході, ліквідації центрів українського руху в Галичині. Зміцнити позиції в Західній Україні, Приєднати східні українські землі (Волинь, Поділля). Для посилення впливу на інші слов’янські народи імперії та для претендування на керівну роль у слов’янському світі. Розширення територій за рахунок українських земель Сходу і Півдня, найбільш розвинених в економічному відношенні.

 

Початок війни: 19 липня 1914 р. (за старим стилем, + 13 днів).

Прагнення українців:

- покращення свого становища;

- ліквідація національного гніту чи, навіть, відновлення національної державності.

Трагедія українців:

Війна для них носила братовбивчий характер.

Позиції українських партій:

Наддніпрянщина:

- С.Петлюра, М.Славінський – підтримати Росію. В разі перемоги автономія України.

- Російська влада – закриття українських газет і журналів, видавництв, „Просвіт”;

- Заслання українських діячів (М.Грушевський), антиросійські настрої;

- Рада ТУП – українці мають зайняти нейтральну позицію у війні;

- Ще одна група В.Дорошенко, А.Жук, Д.Донцов, М.Меленевський - створили у Львові у серпні 1914 р. Союз визволення України (СВУ). Завдання: відокремлення України від Росії і створення Української держави під протекторатом Австро – Угорщини.

Західна Україна:

Москвофіли, підтримка російської імперії.

Головні партії:

- Національно – демократична,

- Радикальна;

- Соціал – демократична – проавстрійська орієнтація.

Серпень 1914 р. – створення Головної Української Ради у Львові.

Заклик: боротьба за визволення України шляхом всебічної підтримки Австро – Угорщини.

Головна вимога: Утворення незалежної Української держави на територіях, які до війни належали Росії і національно – територіальна автономія західно – українських земель, об’єднаних в окремий коронний край.

Створено: легіон Українських січових стрільців (перший командир – М.Галушинський). охочих близько 30 тисяч чоловік, але влада дала згоду на озброєння тільки 5 тисяч.

Військові дії

Росія: надавала першочергового значення захопленню Західної України, оцінюючи це як продовження спарви Івана Калити (Галичина і Буковина розглядалися як частини Росії, а українці, що там жили – як „руські люди”).

Початок війни для Росії вдалий: в ході Галицької битви (серпень – вересень 1914 р.): австрійська армія зазнає поразки; наступ рос. військ до весни 1915 (на початку березня 1915 р. – капітуляція Перемишля); рос. армія заволоділа значною частиною Карпат і готувалася до остаточного розгрому австрійської і угорської армій, окупації Угорщини та її відділення від Австрії.

Репресії щодо мирного населення: Австро – Угорщина: репресії проти галичан, концтабори (в Австрії), Росія – на захоплених землях – Галицько – Буковинське генерал – губернаторство (на чолі – граф О.Бобринський); Бобринський: „Я буду впроваджувати тут російську мову, закон і управління.”

- Закриття укр. видавництв, газет, „Просвіт”, спортивних молодіжних організацій;

- реорганізація школи за рос. зразком (спеціальні підручники для галицьких шкіл російською мовою);

- арешти та заслання українських діячів;

- переслідування УГКЦ (митрополита А.Шептицького заарештовано і вислано в Суздаль); на початку квітня 1915 р. – у Львів приїздить Микола ІІ, що потім відвідав Перемишль.

Але! Російська армія внаслідок наступу знекровлена, а її резерви вичерпані.

19 квітня 1915 р. – початок контрнаступу німецько – австрійських військ в Галичині (контрнаступ зупинено тільки восени 1915 р. на лінії Кам’янець – Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно).

Катастрофа для населення – росіяни всіх „неблагонадійних” виселяли з прифронтової смуги; ті, що прийняли православ’я – виїздили самостійно.

Тактика „ спаленої землі”. З осені 1915 р. – початок евакуації підприємств і навчальних закладів Правобережної України (Київський університет перевезли до Саратова, Київський політехнічний інститут – до Воронежа. Європейський скандал).

Весна 1916 р. – наступальна операція російських військ в Україні („Брусиловський прорив”) – захоплено Чернівці, Коломию, Броди, Луцьк. Загроза вторгнення над Угорщиною. Триває травень – червень 1916 р, після чого Німеччина перекидає з Західного фронту частину військ, фронт стабілізується.

 

Українські Січові Стрільці.

- Початок бойового шляху: 25.09. 1914 р. – в ході Галицької битви в Карпатах захищали Ужоцький перевал;

- Квітень – початок травня 1915 р. – бої за гору Маківку (поблизу Славська). Битва мала особливе значення, контроль над горою забезпечував росіянам подальше просування на Захід.

- Брали участь у наступальних операціях 1915 р. (першими увійшли в Галич, підняли український прапор);

- Серпень – вересень 1916 р. – бої на горі Лисеня (біля Тернополя) – потрапили в оточення, вийти змогла тільки частина;

- Липень 1917 р. – протистояли російським військам під час їх останнього наступу в І Св.в.;

- Громадська діяльність – участь в похованні І.Франка на Волині, створили 46 початкових українських шкіл.

 

Громадське (суспільне) життя

1915 р. – царський уряд дозволив створити громадські організації для допомоги армії продовольством; опіки над госпіталями; допомоги біженцям.

Організації: - Воєнно – промисловий комплекс;

- Союз міст;

- Союз земств. В цих організаціях брала участь і українська інтелігенція.

Літо 1915 р. – „Товариство допомоги населенню Півдня України, що постраждало від воєнних дій” – опіка над біженцями і висланими в Росію галичанами (діяв під контролем поступовців).

Національний рух – зростання антиросійських настроїв. 1916 р., ТУП – вимога надати Україні національно – культурні права, зокрема, автономії.

Активізація молодіжного руху – грудень 1914 р. – Харків, ЦК Українського соціалістичного колективу (молодіжна організація) – відозва (перебудова Росії в демократичну федеративну республіку, на засадах національно – територіальної автономії).

Квітень 1915 р., Харків - з’їзд представників української молоді Лівобережної України – створення „Юнацької спілки”.

 

СВУ

- Видання творів іншими мовами: ”Кобзаря”, творів Грушевського, Костомарова, Антоновича тощо;

- Виступи з лекціями в країнах Європи;

- Боролися за покращення становища українських військовополонених.

 

Наростання економічної та політичної кризи.

В ході війни сторони:

- несли великі людські втрати;

- переорієнтували економіку на військові потреби;

- пере навантаження транспорту.

- дефіцит, особливо продуктів харчування.

 

Наддніпрянська Україна

- 1915 р. – розпуск Державної Думи (через вимоги прогресивного блоку, опозиційного до уряду, провести демократичні реформи)4

- Страйки (більше 25 тисяч страйків);

- Село, 1915 р., с.Нижня Сироватка, Сумського повіту – бунт, придушений поліцією.

 

Австро – Угорщина

Проголошення автономії Галичини без поділу її на західну і східну.

 

Українська революція

Лютий 1917 р. – перемога демократичної революції в Росії, утворення Тимчасового уряду (очолює князь Г.Львов).

В Україні – про ці події стало відомо 27.02 – 01.03.1917 р.. Мітинги і демонстрації в підтримку революції в Петрограді.

Тимчасовий уряд – виконавчу владу на місцях передавав своїм комісарам, населенню надавалися демократичні права і свободи.

В ході Лютневої революції створюються Ради, зокрема в Петрограді, де встановлюється двовладдя. Наказ № 1 Петроградської ради: передбачалося створення у військових частинах рад і солдатських комітетів; офіцери могли командувати лише в бойових операціях (наказ сприяє розпаду армії).

 

Українські політичні партії

Українські національні партії Загальноросійські партії більшовики
  1. українська партія соціалістів – революціонерів (есери). Лідер – М.Грушевський, входять – Голубович, Севрюк тощо. Ідея: автономії України
  2. Українська соціал – демократична робітнича партія. Лідери: Вінниченко, Мазепа, Петлюра, Порш. Соціалістична перспектива, автономія.
  3. Українська партія соціалістів – федералістів. Аграрна реформа при збереженні приватної власності. Лідери: С.Єфремов, С.Шелухін, А.Ніковський.
  4. українська демократично – хліборобська партія. Лідер: В.Липинський. Склад: переважно політики та заможні селяни. Незалежність України, приватна власність.
  5. українська народна партія. Міхновський. Брати Макаренки, І.Липа, О.Андрієвський. незалежність України.
 
- кадети; - есери; - польські і єврейські партії В 1917 р. вплив незначний. Право націй на самовизначення. Але! Виступали за створення єдиної соціалістичної держави. Г.П’ятаков, керівник київських більшовиків, взагалі вимагає відмовитись від гасла права націй на самовизначення.

 

Початок революції на Україні.

12.03.1917 р. – демонстрація українців в Петрограді, поставила українське питання в революції;

19.03.1917 р. – 100тисячна демонстрація в Києві під національними прапорами. Закінчується мітингом на Софійському майдані. Аналогічні демонстрації – в великих містах України. Ці події – початок національно – демократичної революції в Україні.

Точки зору учасників на майбутнє України6

1. Здобуття Україною повної незалежності;

2. Україна – в складі перебудованої на федеральних засадах Росії.

 

Утворення Центральної Ради.

03.03.1917 р. – українська Народна партія (самостійники, М.Міхновський) – оголошує про створення Української Центральної ради (мала стати органом тимчасового державного правління незалежної України і з часом скликати український парламент).

Одночасно6 ТУП створює власний національний центр. Ідеал ТУП – автономія України в складі демократичної федеративної Росії

4 березня 1917 р. – створення об’єднаного органу – українська Центральна Рада.

Очолює – М.Грушевський.

Мета діяльності: автономія України. Ухилення від вирішення соціально – економічних питань.

Резиденція: Педагогічний музей (будинок учителя).

Статус УЦР: Всеукраїнський національний конгрес (6 – 8.04.1917 р.) – обирає новий склад УЦР в кількості 115 членів. З цього моменту – Рада представницький орган українського народу.

Склад Ради: повний склад на осінь 1917 р. – 822 члени.

 

Питання про формування армії

В армії: прагнення до створення національних військових частин.

Ініціатива утворення українських військових частин: самостійники. Перша частина – в тилу, в середині квітня 1917 р. (полк ім. Б.Хмельницького), організована „Українським військовим клубом імені Павла Полуботка” на чолі з М.Міхновським.

УЦР: скликання 5 – 8.05.1917 р. І Всеукраїнського військового з’їзду. Рішення: про українізацію армії. Прагнення: відсунути самостійників від питання про утворення армії.

Місцева самооборона: Вільне козацтво (перші загони на Київщині).

 

Лекція № 15

Українська революція

І Універсал ЦР – проголошення автономії України. Політичні партії та їх вплив на населення:

Найвпливовіші партії:

- Українська партія соціалістів – революціонерів (есери);

- Українська соціал – демократична партія (УСДРП). Виступали за автономію України, аграрну реформу, демократизацію суспільного життя

Урядові партії (Тимчасового уряду):

Кадети – за демократичну парламентську республіку. Але! Їх вплив зменшується.

Російська соціал – демократична робітнича партія (більшовики) – РСДРП(б) – ліквідація Тимчасового уряду, влада – радам. Вплив більшовиків – в промислових центрах особливо: Донбас, в містах – Катеринослав, Харків, Одеса.

 

Розвиток подій весною на початку літа 1917 року

6 – 8 квітня 1917 р. – Всеукраїнський національний конгрес: доручення ЦР добитись від Тимчасового уряду автономії України. -> 16 травня: ЦР направляє в Петроград делегацію на чолі з В.Винниченком: „Вимога погодитись на проголошення автономії України в складі федеративної Росії.” Відмова Тимчасового уряду. -> Обурення на Україні: делегати ІІ Всеукраїнського військового з’їзду, що на початку червня проходить в Києві, збираються на Софійському майдані на молебень і вимагають визнання автономії України ->

10 червня 1917 р.: ЦР схвалює і проголошує на ІІ Всеукраїнському з’їзді І Універсал („До українського народу на Україні й поза Україною сущою”): проголошення автономії України, заклик до організації нового політичного ладу в Україні; об’єднання з Росією – на федеративних засадах, 1-разовий податок на рідну справу).

15 червня 1917 р. – створення українського уряду: Генерального секретаріату Української Центральної Ради. Голова – В.Винниченко (УСДРП). Входили: П.Христюк (УПСР) – Генеральний писар; С.Петлюра – секретар військових справ; С.Єфремов – секретар міжнаціональних справ. Реакція Тимчасового уряду – засудження Універсалу („прояв сепаратизму”). Але! В Росії – складна політична ситуація: політична криза після масових виступів 18 червня в Петрограді та інших містах; масове незадоволення невдалим червневим виступом на Південно – Західному фронті – необхідність порозуміння з Українською Центральною Радою ->

29 червня 1917 р. до Києва прибуває делегація міністрів Тимчасового уряду (І.Церетелі, М.Некрасов, О.Керенський, М.Терещенко).

Результати домовленостей:

 

Результати домовленості викладені в ІІ Універсалі ЦР (3 липня 1917 р.) – Вимушений крок назад.

 

Наслідки прийняття ІІ Універсалу
Для Росії: Урядова криза. 3 міністри – кадети на знак протесту проти поступок Україні покинули Тимчасовий уряд (липнева політична криза: 4 липня, більшовики організовують в Петрограді демонстрацію проти тимчасового уряду. Розгром демонстрації. Кінець двовладдя в Росії) Для України Проти ІІ Універсалу – самостійники. Виступ самостійників: в ніч з 4 на 5 липня підійшли до приміщення ЦР на чолі 5 тис. озброєних укр. солдат (Другий укр. полк ім. Павла Полуботка) Мета: змусити ЦР оголосити самостійність України. Але! Застосувати зброю проти ЦР не наважились. Виступ за згодою ЦР придушили військові частини підпорядковані тимчасовому уряду. Самостійників нейтралізовано.

 

Події у липні – серпні 1917 р.

Зміна політичної ситуації в Росії: після липневої кризи більшовики проголошують курс на збройне повстання.

Україна: наступ урядових (Тимчасовий уряд) сил:

Відхід Тимчасового уряду від червневих домовленостей; відкинено „Статут Генерального Секретаріату”, розроблено УЦР; 4 серпня Тимчасовий затверджує „Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні”:

- В документі йшлося не про автономію, а про місцеве самоврядування;

- Генеральний Секретаріат – орган Тимчасового уряду, затверджувався ним за поданням ЦР;

- Розпорядження Генерального Секретаріату поширювались тільки на 5 губерній (Київську, Волинську, Подільську, Полтавську, Чернігівську);

- В підпорядкуванні Тимчасовому уряду – Катеринославська (з Донбасом), Херсонська губернії і Таврія;

- Тимчасовий уряд залишав за собою відання військовими, продовольчими, судовими справами, шляхами сполучення, транспорту і зв’язком України.

 


Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Нова ера.| Прорахунки ЦР

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.02 сек.)